ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 466/974/23

1. Описова частина

У січні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ) про визнання протиправним та скасування наказу у частині.

Позовна заява мотивована тим, що 17 січня 2023 року з офіційного сайту МЮУ їм стало відомо, що 21 жовтня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , в офісі протидії рейдерству відбулося засідання Центральної Колегії МЮУ з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів МЮУ, а саме розгляд скарги Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781, зареєстрованої у МЮУ 06 серпня 2021 року за № СК-694-21, відносно об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва, будівлі готельного комплексу з банкетним залом, готовністю 95%, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Суб`єкт оскарження - державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишин Н.-П. А.

Заінтересованими особами зазначено: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На офіційному сайті відповідача інформації про результати розгляду скарги не було зазначено.

Крім того, їм стало відомо, що 19 серпня 2022 року на офіційному сайті МЮУ було розміщено оголошення про те, що 06 вересня 2022 року мало відбутися засідання Центральної Колегії МЮУ з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів МЮУ, на якому буде розглянута скарга Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781, зареєстрована у МЮУ 06 серпня 2021 року за № СК-694-21, яка повернута для повторного розгляду за дорученням МЮУ від 07 червня 2022 року № 179/1/48-22, відносно об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва, будівлі готельного комплексу з банкетним залом, готовністю 95%, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Суб`єкт оскарження - державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишин Н.-П. А.

Заінтересованими особами зазначено: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У тексті вищевказаного оголошення (про засідання 06 вересня 2022 року) було зазначено, що під час дії воєнного стану суб`єкт оскарження, інші заінтересовані особи мають право заявити клопотання про надсилання їм матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Скаржник, суб`єкт оскарження, інші заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги. Клопотання, пояснення можуть бути надіслані на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1

Позивачі зазначали, що їх, як заінтересованих осіб, а також суб`єкта оскарження - державного реєстратора ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л. (далі - ЛМНО) не було повідомлено про місце, час та дату розгляду скарги, як наслідок, вони були позбавлені можливості та свого законного права на подання письмових пояснень по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду, тим більше в умовах воєнного стану.

За результатами розгляду скарги було прийнято рішення та видано наказ МЮУ від 15 грудня 2022 року № 5651/5, яким скаргу Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 задоволено. Скасовано рішення від 29 квітня 2021 року № 57941676, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишин Н.-П. А., у частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 29 квітня 2021 року № 41769002 та рішення від 10 червня 2021 року №№ 58683079, 58683336; від 25 червня 2021 року № 58965473, прийняті приватним нотаріусом ЛМНО Майхер О. Л.

Позивачі вважали, що оскаржувані ними пункти 2, 3 наказу МЮУ від 15 грудня 2022 року № 5651/5 є неправомірними, суперечать положенням законодавства, оскільки ними скасовані законні рішення державного реєстратора та приватного нотаріуса, чим порушені їхні майнові права. Також, наказ не відповідає вимогам обґрунтованості, добросовісності та пропорційності, порушено строки подання та розгляду скарги.

Крім того, Центральна Колегія МЮУ, повторно розглянувши скаргу Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 при наданні висновку від 06 вересня 2022 року, вийшла за межі скарги та своїх повноважень, перейнявши на себе повноваження суду, визнавши правочини недійсними, тобто вирішила спір про право, що не є їх компетенцією, оскільки правомірність набуття права власності на майно презюмується, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню у судовому порядку.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3 наказу МЮУ від 15 грудня 2022 року № 5651/5 «Про задоволення скарги».

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу МЮУ від 15 грудня 2022 року за № 5651/5 «Про задоволення скарги».

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу МЮУ від 15 грудня 2022 року за № 5651/5 «Про задоволення скарги».

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що МЮУ під час розгляду скарги Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 було порушено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок розгляду скарг № 1128 (зі змінами), оскільки не повідомило заінтересованих осіб, позивачів у справі, як про час і місце розгляду скарги, так і про зміст самої скарги, у зв`язку з чим останні були позбавлені можливості реалізувати свої законні права на подання письмових пояснень по суті скарги, які обов`язково мають прийматися Центральною Колегією МЮУ до розгляду. Та обставина, що повідомлення про час і місце розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті МЮУ є належним повідомленням позивачів, не свідчить про нівелювання обов`язку суб`єкта розгляду скарги надати заінтересованим особам копії скарги, що має на меті забезпечити обізнаність осіб, чиї інтереси зачіпаються, про її подання, зміст та розгляд. Якщо скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги чи їм не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

Запровадження в Україні воєнного стану слугувало підставою для внесення змін до Порядку розгляду скарг № 1128, зокрема, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб (пункт 10). Проте, зазначеним МЮУ не звільняється від обов`язку про надходження та розгляд скарги повідомити суб`єкта оскарження та всіх заінтересованих осіб з метою реалізації ними права на участь у розгляді скарги шляхом скерування до МЮУ письмових пояснень на предмет скарги. Таке право закріплено у пункті 12 Порядку розгляду скарг № 1128, за яким матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину. Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. МЮУ чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання. Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду. Заінтересована особа, яка повідомляє про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

Отже, не інформуючи про розгляд скарги заінтересованих осіб, МЮУ позбавляє їх гарантованого права на ознайомлення з матеріалами скарги/отримання матеріалів скарги в електронній формі, висловлення у письмовій формі своїх пояснень чи спростувань щодо вказаних у скарзі обставин, які безпосередньо стосуються їх прав та інтересів.

Таким чином, МЮУ порушило принцип справедливої процедури, що свідчить про незаконність всієї процедури розгляду скарги Львівської міської ради і має собою наслідок протиправність прийнятого Центральною Колегією МЮУ висновку та ухваленого на його підставі МЮУ наказу в частині, що стосується прав і обов`язків заінтересованих осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Порушення МЮУ Порядку розгляду скарг № 1128 в частині повідомлення заінтересованих осіб про час та дату розгляду скарги, забезпечення можливістю реалізації права на ознайомлення з матеріалами скарги, отримання їх копій і на надання своїх письмових пояснень є самостійною достатньою та необхідною підставою для скасування наказу без перевірки його по суті.

Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду.

Постановою Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року залишено без змін.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що МЮУ під час розгляду скарги Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 було порушено Порядок розгляду скарг № 1128, оскільки не повідомило заінтересованих осіб, позивачів у справі, як про час і місце розгляду скарги, так і про зміст самої скарги, у зв`язку з чим останні були позбавлені можливості реалізувати свої законні права на подання письмових пояснень по суті скарги, які обов`язково мають прийматися Центральною Колегією МЮУ до розгляду. Порушення Порядку розгляду скарг № 1128 в частині повідомлення заінтересованих осіб про час та дату розгляду скарги, забезпечення можливістю реалізації права на ознайомлення з матеріалами скарги, отримання їх копій і на надання своїх письмових пояснень є самостійною достатньою та необхідною підставою для скасування наказу без перевірки його по суті.

Львівською міською радою порушено двомісячний строк, визначений частиною третьою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, так як міська рада довідалася про можливе порушення своїх прав 01 червня 2021 року, тоді як скаргу було подано 05 серпня 2021 року.

Центральна Колегія МЮУ при наданні висновку від 06 вересня 2022 року вийшла за межі своїх повноважень, перейнявши на себе повноваження суду, визнавши правочини недійсними, тобто вирішила спір про право, що є неприпустимим, не входить у її компетенцію, а є правом суду. Крім того, скасувавши реєстраційні дії, вчинені приватним нотаріусом ЛМНО Майхер О. Л., Центральна Колегія МЮУ не врахувала, що такі дії не були предметом оскарження Львівської міської ради.

У касаційній скарзі МЮУ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2024 року клопотання МЮУ про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено МЮУ строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Львова. У задоволенні клопотання МЮУ про зупинення дії судового рішення відмовлено. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до МЮУ про визнання протиправним та скасування наказу, за касаційною скаргою МЮУ на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга МЮУ мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи, не врахували, що при розгляді скарги Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 на дії державного реєстратора МЮУ було дотримано положення Порядку розгляду скарг № 1128, а також вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».Суб`єкта оскарження та всіх заінтересованих осіб було належним чином повідомлено про розгляд скарги Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МЮУ оголошення, що відповідає положенням пункту 10 Порядку розгляду скарг № 1128. Оскільки у розпорядженні МЮУ були відсутні відомості про електронні адреси заінтересованих осіб, так як ці дані не зазначено у скарзі та доданих до неї документах, не повідомлено заінтересованими особами, а також інші офіційні джерела не містили даних про електронні адреси позивачів, то розміщення на веб-сайті МЮУ оголошення було єдиним способом повідомлення. Таким чином, розміщення оголошення на офіційному веб-сайті МЮУ є належним повідомленням заінтересованих осіб про час та місце розгляду скарги, а спосіб повідомлення засобами електронної пошти є додатковим, за умови, що адреса електронної пошти відома МЮУ.

Центральною Колегією МЮУ було встановлено, що оскаржуване рішення державного реєстратора не відповідає законодавству у сфері державної реєстрації, оскільки його прийнято за наявності підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації, а відповідна державна реєстрація проведена без всіх необхідних для такої державної реєстрації документів. Також Колегією МЮУ встановлено, що оскаржувана реєстраційна дія була проведена за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, оскільки оскаржуваним рішенням було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва (будівлі готельного комплексу з банкетним залом), загальною площею 2 274 кв. м, та на житловий будинок, загальною площею 132,8 кв. м, тоді як до поділу загальна площа житлових будинків складала 596,6 кв. м.

Центральна Колегія МЮУ дійшла правомірного висновку, що оскаржуване рішення державного реєстратора підлягає скасуванню в частині внесення до Державного реєстру прав запису про право власності від 29 квітня 2021 року № 41769002, оскільки воно прийняте державним реєстратором з порушеннями вимог пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 5 частини першої статті 18, статті 23, пункту 4 частини першої статті 24, частини другої статті 24, частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень», а також пунктів 14, 54 Порядку розгляду скарг № 1127.

Центральною Колегією МЮУ також встановлено, що за наслідком прийняття оскаржуваного рішення надалі на підставі рішень від 10 червня 2021 року № 58683079, № 58683336, а також рішення № 58965473 приватним нотаріусом ЛМНО Майхер О. Л. було проведено державну реєстрацію іпотеки та заборони щодо об`єкта незавершеного будівництва, де іпотекодавцем є ОСОБА_1 , а іпотекодержателем - ОСОБА_2 , а також державну реєстрацію переходу права власності на вказаний об`єкт від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .Отже, рішення приватного нотаріуса Майхер О. Л. за рішенням Центральної Колегії МЮУ також підлягали скасуванню, оскільки прийняті після оскаржуваного рішення, прийняття якого суперечило нормам законодавства. Таким чином, у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення, відповідно до якого було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 з порушенням норм законодавства, позбавляло її права на розпорядження вказаним майном на підставі договору іпотеки, на підставі якого приватним нотаріусом ЛМНО Майхер О. Л. проведено процедуру державної реєстрації прав. Отже, рішення приватного нотаріуса ЛМНО Майхер О. Л. підлягали скасуванню як похідні, такі, що випливають з факту скасування оскаржуваного рішення. МЮУ, скасовуючи рішення приватного нотаріуса ЛМНО Майхер О. Л. не виходило за межі скарги, оскільки МЮУ прийнято таке рішення відповідно до підпункту 5 пункту 9 Порядку розгляду скарг № 1128.

МЮУ не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, так як здійснює лише контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав та розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, подані особами, які не визнають або оспорюють набуття, зміну чи припинення заявником речового права. МЮУ прийнято оспорюваний наказ за результатами розгляду скарги Львівської міської ради, яка вважала рішення, прийняте державним реєстратором, протиправним. Суди помилково вважали за недоцільне залучити до участі у справі Львівську міську раду.

Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.

У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на касаційну скаргу МЮУ, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про порушення МЮУ Порядку розгляду скарг № 1128 в частині повідомлення суб`єкта оскарження, заінтересованих осіб про час, місце та дату розгляду скарги, що є окремою і достатньою підставою для скасування наказу МЮУ без перевірки його по суті.

У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла відповідь МЮУ на відзив представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на касаційну скаргу МЮУ, в якій зазначено, що саме розміщення оголошення на офіційному веб-сайті МЮУ і є способом повідомлення відповідно до пункту 10 Порядку розгляду скарг № 1128, у редакції, чинній на час розгляду скарги Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Н.-П. А. 29 квітня 2021 року прийнято рішення № 57941676 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і зареєстровано право власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво, будівлі готельного комплексу з банкетним залом, готовністю 95%, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 2 274 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 . Номер запису про право власності № 41769002 від 29 квітня 2021 року.

Приватним нотаріусом ЛМНО Майхер О. Л. 10 червня 2021 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58683079 і № 58683336 про накладення обтяження та заборони на незавершене будівництво, будівлі готельного комплексу з банкетним залом, готовністю 95%, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 2 274 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору іпотеки, зареєстрованого приватним нотаріусом Майхер О. Л. 10 червня 2021 року за № 1945. Іпотекодержатель - ОСОБА_2 , іпотекодавець - ОСОБА_1

25 червня 2021 року приватним нотаріусом ЛМНО Майхер О. Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58965473 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на незавершене будівництво, будівлі готельного комплексу з банкетним залом, готовністю 95%, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 2 274 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, зареєстрованого приватним нотаріусом ЛМНО Майхер О. Л. 25 червня 2021 року № 2163.

06 серпня 2021 року до МЮУ надійшла скарга Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781, зареєстрована за № СК-694-21 на рішення від 29 квітня 2021 року № 57941676, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Н.-П. А., яким проведено державну реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт незавершенного будівництва за ОСОБА_1 у зв`язку із поділом житлових будинків.

Розгляд скарги Центральною Колегією МЮУ з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів МЮУ було призначено на 21 жовтня 2021 року. Оголошення про таке засідання було розміщене 18 жовтня 2021 року на офіційному веб-сайті МЮУ.

Заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про розгляд скарги Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 додатковим способом, визначеним Порядком розгляду скарг № 1128, у редакції, чинній на час розгляду скарги, не було повідомлено. Складено акт про неможливість повідомлення суб`єкта оскарження - державного реєстратора Павлишина Н.-П. А.

Висновком Центральної Колегії МЮУ з розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів МЮУ від 21 жовтня 2021 року рекомендовановідмовити у задоволенні скарги Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 у зв`язку з тим, що скарга оформлена без додержання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення суду.

За дорученням МЮУ від 07 червня 2022 року вказана скарга Львівської міської ради передана для повторного розгляду до Центральної Колегії МЮУ.

19 серпня 2022 року на офіційному веб-сайті МЮУ опубліковано оголошення про засідання Центральної Колегії МЮ України на 06 вересня 2022 року, про що повідомлено Львівську міську раду на електронну адресу.

В оголошенні про розгляд скарги зазначені: суб`єкт оскарження - державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишин Н.-П. А., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Висновком Центральної Колегії МЮУ з розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів МЮУ від 06 вересня 2022 року рекомендовано задовольнити скаргу Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781.

На підставі вказаного висновку Центральної Колегії МЮУ 15 грудня 2022 року МЮУ видало наказ № 5651/5 «Про задоволення скарги», в якому зазначено:

1. Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 задовольнити.

2. Скасувати рішення від 29 квітня 2021 року № 57941676, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Н. П. А., в частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 29 квітня 2021 року № 41769002.

3. Скасувати рішення від 10 червня 2021 року №№ 58683079, 58683336, від 25 червня 2021 року № 58965473, прийняті приватним нотаріусом ЛМНО Майхер О. Л.

4. Анулювати доступ державному реєстратору Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_3 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5. Виконання пунктів 2, 3 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

6. Виконання пункту 4 покласти на державне підприємство «НІС».

Копію наказу супровідним листом від 16 грудня 2022 року скеровано Львівській міській раді.

Відомості про скерування зазначеного наказу МЮУ заінтересованим особам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суб`єктам оскарження: державному реєстратору ОСОБА_3 , приватному нотаріусу ЛМНО Майхер О. Л., відсутні.

2. Мотивувальна частина

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга МЮУ підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вищезазначеним вимогам закону не відповідають.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Відповідно до частин першої, дев`ятої, десятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України є додатковим механізмом захисту права власності. Таке оскарження може бути оперативним механізмом захисту державою порушених помилковими діями та рішеннями державного реєстратора прав власника, однак не може підміняти собою судовий розгляд (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21, провадження № 12-69гс23).

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справа № 304/284/18, провадження № 14-517цс19, зроблено висновок, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб`єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17, провадження № 12-280гс18). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18 (пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, провадження № 14-376цс18, (пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, провадження № 14-448цс19 (пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17, провадження № 14-46цс20 (пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 рокуу справі № 910/15792/20, провадження № 12-31гс22).

Відповідно до вимог частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для їх скасування.

Судом установлено, що у січні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до МЮУ, в якому просили визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 наказу МЮУ від 15 грудня 2022 року № 5651/5 «Про задоволення скарги», яким скаргу Львівської міської ради від 05 серпня 2021 року № 2901-вих. 69781 задоволено. Скасовано рішення від 29 квітня 2021 року № 57941676, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишин Н.-П. А., у частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 29 квітня 2021 року № 41769002 та рішення від 10 червня 2021 року №№ 58683079, 58683336; від 25 червня 2021 року № 58965473, прийняті приватним нотаріусом ЛМНО Майхер О. Л.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, якими позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено, оспорюваний наказ МЮУ від 15 грудня 2022 року № 5651/5 «Про задоволення скарги» скасовано, суди попередніх інстанцій не врахували, що Львівську міську раду не було залучено до участі у справі, хоча за результатами розгляду її скарги й було прийнято оспорюваний наказ МЮУ.

У постановах Великої Палати Верховного Суду: від 03 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21, провадження № 12-69гс23; від 24 квітня 2024 року у справі № 752/30324/21, провадження № 14-125цс23, прийнятих у подібній категорії справ, визначено належний склад сторін у спірних правовідносин, до якого обов`язково повинен входити заявник скарги до МЮУ.

МЮУ прийнято оспорюваний наказ від 15 грудня 2022 року № 5651/5 «Про задоволення скарги» за результатами розгляду скарги Львівської міської ради, яка вважала рішення, прийняте державним реєстратором Павлишином Н.-П. А., протиправним, оскільки таке прийнято без документу, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, а також на проектування та будівництво об`єкта нерухомого майна. У вказаній скарзі було зазначено, що Львівська міська рада відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» є органом місцевого самоврядування, що представляє Львівську міську територіальну громаду, до складу якої входить територіальна громада смт Брюховичі, та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначенні Конституцією та іншими законами України. Крім того, Львівська міська рада є власником земельної ділянки, на якій розташовано об`єкти нерухомого майна, реєстраційні дії щодо якої оспорювалися, а отже, права Львівської міської ради, як власника земельної ділянки, були порушені прийняттям оспорюваних рішень державного реєстратора Павлишина Н.-П. А.

У справі, яка Верховним Судом переглядається, суди попередніх інстанцій не залучили заявника - Львівську міську раду, хоча оскаржувані судові рішення стосуються прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків останньої й про це звертало увагу МЮУ (т. 1, а. с. 181-182).

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Отже, оскаржувані судові рішення підлягають обов`язковому скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, оскільки справа направляється на новий розгляд, то Верховний Суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400-402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,