ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 320/4036/21

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - податковий орган, відповідач у справі) та, з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 3, а. с. 190-219) просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо не внесення до ІКП на якій обліковуються рахунки ТОВ «Васт-Транс» з бюджетом за податком на додану вартість підприємств, інформації про суму, заявлену Товариством до відшкодування за лютий 2015 року у розмірі 2 280 630,00 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області внести до ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Васт-Транс» з бюджетом за податком на додану вартість підприємств, інформацію про суму, заявлену Товариством до відшкодування згідно з податковою звітністю за лютий 2015 року у розмірі 2 280 630,00 грн шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користь Товариства;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області, яка полягає у не відображенні в інформаційній системі сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розрізі відповідних складових сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що поновлені за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 20 липня 2007 року №0001232301/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2007 року - 335543 грн та за березень 2007 року - 56 289,00 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області внести до ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Васт-Транс» з бюджетом за податком на додану вартість підприємств, відобразити в інформаційній системі сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розрізі поновлених за результатами судового оскарження Товариством у справі №2а-1750/12/1070 податкового повідомлення-рішення ДПІ у Києво- Святошинському районі від 20 липня 2007 року №0001232301/0, інформацію про зменшені суми бюджетного відшкодування за лютий 2007 року - 335543 грн та за березень 2007 року - 56 289,00 грн шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користьТовариства;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області, які полягають у зменшенні переплати 02 квітня 2020 року в інтегрованій картці платника (ТОВ «Васт-Транс» 30367782) з податку на додану вартість на підставі судових ухвал у справі № 320/3347/19, № 320/3523/19, № 320/2807/19 та податкової декларації з податку на додану вартість № 9056132099 у розмірі 1 744 466,86 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області внести до ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Васт-Транс» з бюджетом за податком на додану вартість підприємств, відобразити в інформаційній системі сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 1 744 466,86 грн шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користь Товариства;

- стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 12270,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю.

01 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі №320/4036/21, провадження за якою відкрито після усунення відповідачем недоліків скарги ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 року на підставі пунктів 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції.

26 березня 2024 року справа № 320/4036/21 надійшла до Верховного Суду.

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, а саме частину другу статті 122, частину четверту статті 123, пункт 5 частини першої статті 171, статтю 240 КАС України, статтю 246 Кодексу адміністративного судочинства України та не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, від 27 січня 2020 року у справі №160/11673/20, від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19.

За позицією відповідача, матеріали справи не містять доказів, що судом першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі досліджувалось та вирішувалось питання дотримання Товариством строку звернення до суду з позовною заявою та наявність підстав для його поновлення. Більш того, відхиляючи доводи податкового органу в частині порушення позивачем строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не встановив момент початку перебігу цього строк, тобто дату порушення контролюючим органом законних прав та інтересів позивача, а послався лише на довготривалий характер правопорушення.

Скаржник зазначає, що за змістом адміністративного позову у цій справі «...Під час розгляду справи № 320/4669/20 позивачу стало відомо, що відповідач не вніс до інтегрованої картки позивача суму податку, що була заявлена до відшкодування в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 2 280 623 грн...». Рішення суду першої інстанції у справі № 320/4669/20 проголошено 09 листопада 2020 року. Однак, на переконання відповідача, день, коли платник податків повинен був дізнатися про порушення свого права, - 03 квітня 2020 року.

За результатами судового оскарження по справі № 320/1283/19 сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка заявлена до відшкодування платником, у розмірі 2 280 623 грн та пеня в розмірі 3 131 139,17 грн відшкодована Товариству шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України 02 квітня 2020 року. Вказані дії спричинили зміни в ІКП з податку на додану вартість - зменшення переплати після 02 квітня 2020 року. Тоді як, з позовом до суду Товариство звернулось лише 06 квітня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, який встановлено Кодексом.

Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували норми матеріального права, а саме положення пункту 56.1 статті 56 ПК України, Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (в редакції до 05 квітня 2021 року), що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

При цьому, відповідач звертає увагу на відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування пункту 56.1 статті 56 ПК України, пункту 9 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07 квітня 2016 року № 422 у подібних правовідносинах.

Цитуючи в касаційній скарзі зазначені норми права, відповідач доводить правомірність дій контролюючого органу щодо виключення з ІКП, на якій обліковуються розрахунки Товариства з податку на додану вартість, суми податку на додану вартість у розмірі 168 902,20 грн, яка була предметом судового оскарження в адміністративних справах № 320/3347/19, № 320/3523/19, № 320/2807/19, після отримання ухвали суду про відкриття провадження.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (статті 9, 72, 73, 77, 90 КАС України) відповідач доводить не дослідженням/неповним дослідженням доказів у справі.

Відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу № 320/4036/21 направили на новий розгляд до суду першої інстанції.

30 квітня 2024 року Товариство подало до суду відзив на касаційну скаргу податкового органу, просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

30 травня 2024 року відповідач надав в суд додаткові пояснення у справі.

31 травня 2024 року позивач надав в суд додаткові пояснення у справі.

03 червня 2024 року від Товариства надійшли заперечення на відповідь на відзив на касаційну скаргу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» зареєстроване як юридична особа, є платником ПДВ та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області.

20 березня 2015 року позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 рік, у графі 26 якої «Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного (звітного) податкового періоду» зазначено суму 2 280 623,00 грн.

До вказаної податкової декларації Товариство додало розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року, в якому вказано суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів станом на кінець поточного (звітного) податкового періоду у розмірі 2 280 623,00 грн, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, у якій останній просив перерахувати суму 2 149 942,00 грн, визначену в податковій декларації за лютий 2015 року на його розрахункові рахунки, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Наведені документи податковий орган прийняв, що підтверджуються квитанцією №2 від 20 березня 2015 року.

17 квітня 2015 року позивач подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, де в рядку 26 зазначено суму від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок звітного (податкового періоду) у розмірі 2 280 623,00 грн, а в рядку 23.2 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку (гр. 23.2)» вказано суму 192 059,00 грн.

До уточнюючого розрахунку платником були додані: розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування; заява про повернення суми бюджетного відшкодування, де Товариство визначило суму бюджетного відшкодування на рахунок в банку у розмірі 2 280 623,00 грн.

Вказана податкова звітність прийнята податковим органом, що підтверджується квитанцією № 2 від 17 квітня 2015 року.

Разом з тим, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 320/1283/19 стягнуто з Державного бюджету через Головне управління ДКС у Київській області на користь Товариства заборгованість з відшкодування ПДВ в розмірі 2 280 623,00 грн та 3 131 139,17 грн пені за період з 25 травня 2015 року по 18 березня 2019 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області було залишено без задоволення, а вказане рішення суду першої інстанції- без змін.

На підставі виконавчого листа, виданого 06 березня 2020 року у справі № 320/1283/19, 02 квітня 2020 року Головне управління ДКС у Київській області перерахувало Товариству заборгованість по відшкодуванню з ПДВ у розмірі 2 280 623,00 грн.

Судовими рішеннями у вказаній справі, які набрали законної сили, встановлено, що відповідач не забезпечив відображення сум від`ємного значення з ПДВ, згідно із податковою звітністю за лютий 2015 року у розмірі 2 280 623,00 грн в інтегрованій картці Товариства.

У службовій записці Головного управління ДФС у Київській області від 19 квітня 2019 року № 1 556/10-36-12-02- 06 зазначено, що у зв`язку із порушенням ТОВ «Васт-Транс» норм ПК України та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 996, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044, сума заявленого бюджетного відшкодування не відображена в індивідуальній картці платника Товариства.

Окрім того, відповідно до зворотного боку ІКП позивача з ПДВ станом на 01 квітня 2020 року у Товариства обліковувалась переплата в розмірі 1 744 466,86 грн.

Вказане також підтверджується службовою запискою Управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Київській області від 25 травня 2021 року № 2180/10-36-12-05-29.

02 квітня 2020 року після фактичного відшкодування на банківський рахунок Товариства заборгованості з відшкодування ПДВ в розмірі 2 280 623,00 грн в ІКП позивача була відображена облікова операція про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника, в результаті чого у позивача виник податковий борг в розмірі 536 156,14 грн.

Надалі, 02 квітня 2020 року сума переплати позивача у розмірі 1 744 466,86 грн була зменшена податковим органом на суму 319 103,70 грн («зменшено переплату, судова ухвала № 320/3347/19»); на суму 118 031 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 39 408,50 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 64 281,00 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 183599 («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 321326,5 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 127 606 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 62 880 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 46 297,5 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 109 600 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 296 899 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3347/19»); 826 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3523/19»); 413 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/3523/19»); 2260 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/2807/19»); 1130 грн («зменшено переплату, судова ухвала №320/2807/19»); 50 439 грн («зменшена переплата Х4 податкова декларація з податку на додану вартість №9056132099»).

Загальна сума списання переплати позивача на підставі ухвали суду у справі №320/3347/19 становить - 1 689 032.20 грн; у справі № 320/2807/19 у загальному розмірі - 3 390,00 грн; у справі № 320/3523/19 - у загальному розмірі 1 239,00 грн.

Внаслідок вказаних операцій 02 квітня 2020 року в ІКП позивачу збільшено недоїмку на загальну суму 536156.14 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 320/3347/19 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 17 травня 2019 року №001841202. Постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року та Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року зазначене судове рішення залишено без змін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 320/3523/19 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 02 липня 2019 року №0002171202. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року вказане рішення залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У справі № 320/2807/19 ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження за позовом Товариства до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішеннями суду в адміністративних справах №320/3347/19, №320/3523/19, №320/2807/19 не було уповноважено контролюючий орган на списання будь-яких переплат ТОВ «Васт-Транс» з податку на додану вартість.

У подальшому позивач подав податкову декларацію з ПДВ за березень 2020 року, відповідно до якої він задекларував суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі - 68 076 грн.

Зазначена сума, як і заявлені суми до відшкодування за попередні періоди, була відображена в ІКП Товариства.

В результаті цих дій контролюючим органом, з урахуванням наявної недоїмки на суму 536 156,14 грн, виніс податкову вимогу від 23 квітня 2020 року № 96492-54 на суму - 468 080,14 грн, пеня - 401,76 грн.

Вказані обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 320/4669/20.

Окрім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі №2а-1750/12/1070 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 20 липня 2007 року № 0001232301/0, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий і березень 2007 року в розмірі 163 361,00 грн.

Вказана постанова набрала законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року у вказаній справі залишено без змін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 810/1547/18 визнано протиправною бездіяльність податкового органу та зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та/або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, що були заявлені в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року та визначені у судовому рішенні у справі № 2а-11750/12/1070.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі №810/1547/18.

Як вбачається зі зворотного боку ІКП Товариства сума бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2007 року - 335 543,00 грн та за березень 2007 року - 56 289,00 грн не була відображена контролюючим органом на виконання постанови від 06 червня 2012 року у справі №2а-1750/12/1070.

Також вказана сума бюджетного відшкодування не була відображена Відповідачем в ІКП і на виконання рішення суду в адміністративній справі № 810/1547/18.

При цьому в АІС «Податковий блок» в ІКП позивача за 2014 рік в режимі «історія переплат» обліковується переплата по деклараціям з ПДВ за лютий 2007 року № 8256 від 20 березня 2007 року та за березень 2007 року № 22059 від 20 квітня 2007 року.

Правове регулювання

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Пунктами 200.1-200.4 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Положеннями пунктів 200.7-200.13 статті 200 ПК України регламентовано, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП; первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 422, відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

За правилами пункту 5 розділу І Порядку № 422 контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу ІІІ Порядку №422 облік сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється в ІКП за формою згідно з переліком форм ІКП.

У разі анулювання свідоцтва платника ПДВ форма ІКП набуває ознаки «платник відсутній в реєстрі».

З метою обліку сум бюджетного відшкодування в ІКП відображаються облікові операції щодо сум, які: заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю; знаходяться у стадії камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування; зменшені/збільшені за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування; знаходяться у процедурах адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні); поновлені за результатами адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні); підтверджені до відшкодування за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування; за якими органами ДФС сформований висновок про суми відшкодування ПДВ; за якими органами ДФС висновок про суми відшкодування ПДВ переданий до органів Казначейства; відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за висновками органів ДФС; відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за рішеннями судів.

Суми ПДВ, які підлягають автоматичному відшкодуванню платникам, відображаються в ІКП з використанням окремих облікових операцій.

Відповідно до пункту 3 глави 6 розділу III Порядку № 422 після рознесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом в календарній черговості його виникнення, при відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.

Зменшення в ІКП сум бюджетного відшкодування ПДВ при погашенні грошових зобов`язань платника податків та пені з ПДВ відбувається у календарній черговості їх виникнення.

Розділом VII Порядку № 422 врегульовано порядок перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, яким встановлено визначення первинних показників у інформаційній системі органів ДФС, призначеній для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан адміністративного оскарження, на підставі яких здійснюється зв`язок з відповідними показниками підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VII Порядку № 422 визначення первинних показників в інформаційній системі органів ДФС, яка призначена для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, на підставі яких здійснюється зв`язок з відповідними показниками підсистем, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України).

До первинних показників належать такі дані первинних документів: учасники процесу (тип учасника, податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), найменування або П.І.Б. учасника, код органу ДФС реєстрації учасника, тип сторони); номер та дата ухвали про відкриття провадження; номер та дата ухвали про забезпечення позову; номер та дата рішення суду, прийнятого по суті; сума позову; сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили.

До базового запису про порушення провадження у справі в інформаційну систему органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, приєднуються оскаржені документи, що внесені в інформаційну систему органів ДФС, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи шляхом встановлення зв`язку із відповідними записами зазначеної підсистеми (перенесення атрибутів документів, суміжних до інформаційної системи, яка відображає результати судового оскарження).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 глави 1 розділу VII Порядку № 422, відображення в інформаційних системах органів ДФС, призначених для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан адміністративного оскарження та про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, інформації за первинними документами у разі, зокрема: судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, що виконує його обов`язки) після отримання ухвали про порушення провадження у справі за позовом платника податків чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу органу ДФС для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід даної судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (відповідального юриста).

Відповідальний юрист відповідає за правильність та своєчасність введення даних до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, у тій справі, яку він супроводжує.

Інформація про призначення відповідального юриста вноситься до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, безпосередньо відповідальним юристом не пізніше дня, наступного за днем його призначення. Інформація про заміну відповідального юриста вноситься до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, керівником (або особою, що виконує його обов`язки) не пізніше дня, наступного за днем його заміни.

Відповідальний юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються органом ДФС, - наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у пункті 2 глави 1 цього розділу. Сканована цифрова копія документа, що надійшов до органу ДФС, або електронна копія документа, підготовлена органом ДФС, із додатками приєднується відповідальним юристом до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.

Оскаржені документи приєднуються відповідальним юристом до базового запису про порушення провадження у справі не пізніше трьох робочих днів від дня отримання відповідної ухвали суду шляхом встановлення зв`язку із відповідними записами інформаційної системи органів ДФС через екранні форми інтерфейсу інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація про дату наступного судового засідання у справі заноситься відповідальним юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше наступного робочого дня після призначення засідання.

Інформація про встановлення або зміну контрольного терміну оскарження рішення суду (ухвали, постанови, рішення) вноситься відповідальним юристом до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, для кожного документа окремо не пізніше наступного робочого дня з моменту проголошення або складання у повному обсязі (якщо представник органу ДФС відсутній у судовому засіданні - з дня отримання копії постанови, ухвали, рішення) рішення суду, прийнятого не на користь органу ДФС.

У справах за позовами платників податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень сума позову відповідає сумі податкового повідомлення-рішення.

У разі коли оскаржується лише частина податкового повідомлення-рішення, здійснюється редагування суми податкового повідомлення-рішення. Для цього відповідальним юристом до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, вноситься інформація про суму, яка відображена у рішенні суду.

З метою забезпечення контролю за повнотою внесення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, за первинними документами керівником структурного підрозділу, відповідального за супроводження справ у судах, щоденно формується реєстр справ, де суми у загальному результаті не співпадають із сумами податкових повідомлень-рішень, та звіт щодо кількості помилок, допущених працівниками підпорядкованих органів ДФС при занесенні до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судових оскаржень, що знаходяться на розгляді, щодо яких зупинено або закінчено провадження у звітному періоді.

Інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно- перевірочної роботи, керівником структурного підрозділу, відповідального за супроводження справ у судах, щодня формується реєстр розбіжностей між даними, завантаженими до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно- перевірочної роботи, та даними, внесеними до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Відповідальним юристом аналізуються розбіжності між даними, внесеними до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та даними, завантаженими до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Складові результату аналізу реєстру розбіжностей між даними, завантаженими до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, та даними, внесеними до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження: інформація про первинні документи, яка не підлягає завантаженню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно- перевірочної роботи; інформація про первинні документи, яка потребує доопрацювання перед завантаженням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно- перевірочної роботи.

У разі виявлення помилок, допущених під час введення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, вони підлягають виправленню (коригуванню) відповідальним юристом протягом робочого дня, коли виявлено помилку, зі збереженням достовірної інформації.

Під час занесення результатів розгляду справи у суді відповідальний юрист та керівник підрозділу (або особа, що виконує його обов`язки): вилучає інформацію, що помилково занесена до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження; виправляє помилки, допущені при реєстрації позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг та документів; вилучає збережені невірні цифрові копії документів та зберігає вірні; вилучає невірну інформацію про оскаржений документ, внесену до базового запису про справу, та зберігає вірну.

У разі виявлення розбіжностей між даними оскаржуваного документа, внесеними до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та паперовою копією відповідальний юрист: видаляє невірну інформацію про оскаржений документ, внесену до базового запису про справу; зберігає змінену версію оскарженого документа.

У пункті 56.18 статті 56 ПК України зазначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо строків звернення до суду

Колегія суддів Верховного Суду визнає безпідставними доводи заявника касаційної скарги щодо порушення Товариством шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом.

Норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють обов`язок суду перевірити позовну заяву на предмет її відповідності вимогам статей 160, 161 цього Кодексу, в тому числі й щодо питання дотримання строків звернення до суду.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції визнав факт дотримання позивачем строку на подання позовної заяви, в подальшому (після відкриття провадження у справі) суд не виявляв факт пропуску позивачем строку, а відповідач впродовж розгляду справи в суді першої інстанції не звертався до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку.

Суд апеляційної інстанції, відхиляючи аналогічні доводи податкового органу щодо строку звернення до суду, висловлені в апеляційній скарзі, обґрунтовано зазначив, що з 2016 року позивач у численних судових провадженнях намагається захистити свої права від порушень з боку контролюючого податкового органу, але не зважаючи на ухвалення у відповідних судових справах на користь позивача остаточних судових рішень, податковий орган не припинив протиправної поведінки по відношенню до позивача, що призвело до виникнення цього судового спору. Позовні вимоги у цій справі стосуються саме протиправної бездіяльності відповідача, яка пов`язана з довготривалим, безперервним невиконанням ним покладених на нього обов`язків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за коректність і достовірність даних інформаційної системи (ІКП) відповідають працівники структурних підрозділів органів ДФС. Платник податків не має безпосереднього доступу до інформаційних баз контролюючого органу, в тому числі і до ІКП, та має розраховувати на компетентність працівників відповідача та правильність і достовірність даних, відображених в ІКП, які мають відповідати реальному стану фінансових зобов`язань платника.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи свідчать про триваюче порушення, яке полягає у невиконанні відповідачем (його працівниками), покладених на нього обов`язків щодо відображення в ІКП позивача достовірних показників фінансових зобов`язань.

Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»), стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Щодо відображення відповідачем в інформаційній системі сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Спірними в межах розгляду даної адміністративної справи є правовідносини щодо відображення в інтегрованій картці платника податків сум заявленого бюджетного відшкодування за лютий 2015 року (2 280 630 грн), лютий 2007 року (335 543 грн), березень 2007 (56 289 грн), під час декларування відповідних сум та здійснення повернення відповідних сум на розрахунковий рахунок на підставі судових рішень.

Зокрема, позивач наголошує на тому, що під час виконання судових рішень у справах 320/3347/19, 320/3523/19, 320/2807/19 були неправомірно зменшено сальдо розрахунків в ІКП з ПДВ, що призвело у свою чергу до виникнення податкового боргу. При цьому зазначає, що під час подачі податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року в ІКП протиправно не відображено суму переплати у розмірі 2 280 630 грн.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в ІКП з ПДВ відображаються операції як декларування (заявлення до відшкодування) суми ПДВ так і його повернення. При заявленні певної суми ПДВ до відшкодування сальдо розрахунків збільшується. Натомість при отриманні відповідних сум, показник зменшується.

Відповідач в судовому засіданні і в додаткових поясненнях наголошував, що сума бюджетного відшкодування за лютий 2015 року (2 280 630 грн) не була заявлена вперше. Спірні суми були заявлені платником в 2007-2014 роках та відображені в ІКП. Крім того, мале місце порушення процедури заповнення податкової звітності за вказаний період, що у свою чергу, призвело до неактуалізації даних в ІКП. Аналогічна ситуація стосується також податкових періодів - лютий 2007 року (335 543 грн), березень 2007 (56 289 грн).

За результатами касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що обставини відображення відповідних сум в ІКП в періодах заявлення сум до відшкодування не перевірялося та не досліджувалося судами попередніх інстанцій.

Щодо заявленого бюджетного відшкодування за лютий 2015 року (2 280 630 грн) суди попередніх інстанцій вказали, що: « 20.03.2015 позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 рік, у графі 26 «Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного (звітного) податкового періоду» зазначено суму 2 280 623,00 грн (т. 1, а. с. 93-95).

17.04.2015 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, де в рядку 26 зазначено суму від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок звітного (податкового періоду) у розмірі 2 280623,00 грн., а в рядку 23.2 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку (гр. 23.2)» зазначено суму 192 059, 00 грн (т. 1, а. с. 103-104).

До уточнюючого розрахунку платником були додані: розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2) (т. 1, а. с. 105-106), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (т. 1, а. с. 107); заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (т. 1, а. с. 108-109), де ТОВ «Васт-транс» визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок в банку у розмірі 2 280 623,00 грн (т. 1, а. с. 108-109)».

При цьому, контролюючий орган зауважує, що поза увагою суду залишилися інші уточнюючі розрахунки. Так, позивач 20 березня 2015 року подав податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, строчка 23.2 (підлягає бюджетному відшкодуванню), в якій містить значення « 0». В подальшому 17 квітня 2015 року, 20 травня 2015 року, 29 травня 2015 року, 28 травня 2015 року, 03 червня 2015 року позивач подавав уточнюючі розрахунки, останній з яких в усіх рядках містить нульові показники, що свідчить про відмову у бюджетному відшкодуванні. Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що саме порушення порядку декларування спірної суми призвело до не відображення сум в ІКП.

Вказані обставини залишилися поза увагою судів попередньої інстанції, однак мають значення для визначення дійсного розміру сальдо розрахунків в ІКП.

Проте, як установили суди попередніх інстанцій у справі №320/1283/19 адміністративними судами підтверджено право на стягнення спірної суми ПДВ із бюджету. Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 320/1283/19 стягнуто з Державного бюджету через Головне управління ДКС у Київській області на користь ТОВ «Васт-Транс» заборгованість із відшкодування ПДВ в розмірі 2280623 грн та 3131139,17 грн пені з 25 травня 2015 року по 18 березня 2019 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі виконавчого листа, виданого 06 березня 2020 року у справі № 320/1283/19, 02 квітня 2020 року Головне управління ДКС у Київській області перерахувало ТОВ «Васт-Транс» заборгованість по відшкодуванню з ПДВ у розмірі 2 280 623,00 грн, що не заперечується позивачем та про що зазначається у позовній заяві (т. 1, а. с. 3).

Враховуючи зазначене, колегія суддів визнає, що суди мають дослідити правову природу та обставини виникнення суми бюджетного відшкодування у розмірі 2 280 623 грн.

При дослідженні обставин щодо виникнення сум бюджетного відшкодування, які виникли до 2015 року слід враховувати, що починаючи з 1 січня 2015 року норми Податкового кодексу України щодо адміністрування ПДВ зазнали значних змін. Головна мета цих змін - це запровадження системи електронного адміністрування ПДВ, тестовий режим роботи якої розпочався в лютому 2015 року і продовжиться до червня 2015 року.

Облік ПДВ в цій новій системі згідно з намірами законодавців має починатися з « 0», а накопичені до 01 лютого 2015 року залишки від`ємного значення ПДВ повинні враховуватись в особливому порядку.

Саме у зв`язку з цим Міністерством фінансів затверджено нову форму декларації з ПДВ, в якій для сум залишків від`ємного значення, непогашених станом на 01 лютого 2015 року, передбачено окремий розділ IV. Йдеться про:

- від`ємне значення суми ПДВ, відображеної в рядку 20.2 декларації за січень 2015 року;

- залишки від`ємного значення попередніх звітних періодів після бюджетного відшкодування, відображені в рядку 24 декларації за січень 2015 року;

- непогашені залишки сум бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх податкових зобов`язань, задекларовані в рядку 23.2 декларацій за звітні періоди до 1 лютого 2015 року;

- непогашені залишки сум бюджетного відшкодування на рахунок в банку, задекларовані в рядку 23.1 декларацій за звітні періоди до 1 лютого 2015 року.

Згідно з підпунктом «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України:

«За вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року».

Відтак платник податків в податковій декларації за лютий 2015 року мав право на заявлення сум ПДВ, які були невідшкодовані за попередні періоди.

Як зазначає податковий орган сума бюджетного відшкодування у розмірі 2 280 623,00 грн, заявлена у декларації за лютий 2015 року складається, зокрема, із таких показників: 04.2012 - 77918 грн., 05.2012 - 74461 грн., 06.2012 - 31896 грн. і так далі. Вказані суми відповідають непогашеним заявкам на бюджетне відшкодування відповідних періодів, які збільшили суму переплати. Наприклад, позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року, рядок 23 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) містить показник 77918 грн. Відповідно до ІКП з ПДВ за 2012 рік, 21.05.2012 сальдо в ІКП було збільшено на вказану суму (попередній показник - 3 097 349,48, поточний - 3 175 267). Аналогічна ситуація стосується і інших показників заявлених сум. Копії декларацій та ІКП відповідач надав в суд касаційної інстанції. Проте, суд касаційної інстанції в силу частини другої статті 341 КАС України не має права збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме не встановили чи відповідають заявлені в декларації за лютий 2015 року суми бюджетного відшкодування попередньо заявленим сумам, які раніше відображалися в ІКП, адже повторне їх відображення фактично призведе до задвоєння відповідних сум та викривлення даних дійсного стану розрахунків із бюджетом.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо не дослідження доказів стосується й сум бюджетного відшкодування за лютий 2007 року (335 543 грн), березень 2007 (56 289 грн).

Результати касаційного перегляду судових рішень

За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина друга статті 73 КАС України).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина четверта статті 77 КАС України).

З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд наголошує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,