ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 753/432/22

1. Описова частина

У січні 2022 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість в розмірі 81 110,47 грн.

Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 08 серпня 2023 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 9 874,40 грн, заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 2 544,65 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 34 530,77 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 15 709,00 грн. В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Місцевий суд мотивував рішення тим, що вимоги позову є частково обґрунтованими і доведеними. Щодо частини вимог позивач пропустив позовну давність, а тому суд відмовив у їх задоволенні з цих підстав.

Київський апеляційний суд ухвалою від 30 жовтня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Круглика В. В. на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що 09 жовтня 2023 року копія ухвали була направлена на електронну адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Круглика В. В., а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену у апеляційній скарзі; вказану ухвалу адвокат отримав 09 жовтня 2023 року, що підтверджується звітом про доставку електронного листа. Однак станом на 30 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Круглик В. В. заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документів про сплату судового збору не подав.

У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Круглик В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалене апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Апеляційний суд безпідставно взяв до уваги звіт про доставку електронного листа про направлення копії ухвали на електронну адресу, оскільки зазначена судом адреса електронної скриньки не є офіційною електронною адресою. Суд апеляційної інстанції не направив ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу ОСОБА_1 , що свідчить про недотримання судом апеляційної інстанції вимог щодо направлення рішень на адресу учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

30 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що в судовому засіданні 08 серпня 2023 року місцевий суд проголосив повний текст рішення, тому строк на подання апеляційної скарги закінчився 07 вересня 2023 року.

В апеляційній скарзі представник відповідачки зазначає, що отримав копію рішення суду на електронну пошту 10 серпня 2023 року, однак заяви про поновлення пропущеного процесуального строку він не подав, немає такого прохання і у апеляційній скарзі. Крім того, апеляційна скарга не була оплачена судовим збором.

Київський апеляційний суд ухвалою від 06 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк в десять днів із дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку та надання документів про сплату судового збору.

09 жовтня 2023 року копію ухвали було направлено на електронну адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Круглика В. В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яку він зазначив в апеляційній скарзі; вказану ухвалу адвокат отримав 09 жовтня 2023 року, що підтверджується звітом про доставку електронного листа.

Із матеріалів справи відомо, що адвокат Круглик В. В. використовував зазначену електронну адресу, направляючи 18 липня 2023 року до суду першої інстанції клопотання про відкладення судового засідання.

З огляду на те, що згідно зі звітом про доставку вихідної кореспонденції, ухвала доставлена на електронну пошту адвоката Круглика В. В. після 17 години 09 жовтня 2023 року, відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України вважається, що ухвала вручена представнику відповідачки 10 жовтня 2023 року, а тому строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку, надання документів про сплату судового збору розпочався 11 жовтня 2023 року та закінчився 23 жовтня 2023 року, враховуючи вихідні дні.

Отже, представник ОСОБА_1 - адвокат Круглик В. В. мав достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги та подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку.

Однак станом на 30 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Круглик В. В. заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документів на підтвердження сплати судового збору не подав.

2. Мотивувальна частина

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених нормами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Круглика В. В. на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року, апеляційний суд виходив з того, що ухвалу про залишення апеляційної скарги адвокат Круглик В. В. отримав 09 жовтня 2023 року, що підтверджується звітом про доставку електронного листа, однак станом на 30 жовтня 2023 року заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документів про сплату судового збору він не подав.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції є передчасними з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

У пункті 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначено, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).

05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Згідно з підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

Аналогічні норми містилися у частині шостій статті 14 ЦПК України (у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).

В абзацах другому та п`ятому пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, процесуальним законодавством, чинним на час постановлення оскаржуваної ухвали, передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених у пункті 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається неврученим.

Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК (у редакції, чинній на час постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху).

Фізична особа (за виключенням, передбаченим у пункті 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що особи, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», отримають судове рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому в такому випадку надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд», рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві (скарзі), не є належним врученням судового рішення у розумінні статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху).

Відповідно до процесуального закону надіслання судового рішення на електронну пошту, зазначену заявником в його процесуальних заявах (позовна заява, апеляційна та/або касаційна скарга, заяви/клопотання), в яких наявне прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.

Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).

Справу, яка переглядається, суди розглядали за матеріалами в паперовій формі.

Доказів того, що адвокат Круглик В. В. був зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, матеріали справи не містять.

Крім того, початковий етап інтеграції Київського апеляційного суду до модулів ЄСІТС, а саме до підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет» завершено адміністраторами ЄСІТС 26 грудня 2023 року.

З огляду на викладене у цій справі апеляційний суд зобов`язаний був надіслати відповідачці та адвокату Круглику В. В. ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху в паперовій формі рекомендованим листом, а наявний у матеріалах справи звіт про доставку електронного листа до електронної скриньки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розумінні статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) не свідчить про належне вручення судового рішення представнику відповідачки та за встановлених у цій справі обставин не може визнаватись підтвердженням відправлення стороні копії судового рішення на офіційну електронну адресу.

Немає у матеріалах справи і доказів направлення зазначеної ухвали відповідачці.

Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не врахував, що доставка копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху електронним листом на електронну пошту, яка не зазначена при реєстрації в ЄСІТС, не є належним врученням такого судового рішення.

Наявні у матеріалах справи відомості не давали суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення представнику відповідачки ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у спосіб та порядку, що встановлені процесуальним законодавством, що, відповідно, є початком перебігу процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

За відсутності доказів вручення стороні відповідачки копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у передбаченому процесуальним законодавством порядку, апеляційний суд застосував пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України без достатніх на те правових підстав.

Зважаючи на викладене, аргументи касаційної скарги про те, що оскаржена ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, і її постановлено без додержанням норм процесуального права, є обґрунтованими.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду