ПОСТАНОВА
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, жителя АДРЕСА_1, на вирок Барського районного суду Вінницької області від 15 червня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено за частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 7 років.
2. Суд визнав доведеним, що засуджений 15 березня 2023 року в умовах воєнного стану, повторно вчинив замах на відкрите викрадення мобільного телефону марки «Samsung» потерпілого ОСОБА_8 вартістю 2677 грн.
3. Оскарженою ухвалою апеляційний суд змінив вказаний вирок в частині призначеного покарання та, застосувавши положення частини 3 статті 68 КК, призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 8 місяців.
Вимоги і доводи касаційних скарг
4. Захисник, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (Далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
5. Він стверджує, що суди попередніх інстанцій, призначаючи покарання засудженому, не врахували його щирого каяття, характеристику, стан здоров`я, позицію потерпілого танеобґрунтовано не застосували статтю 69 КК, а також необґрунтовано зазначили, що обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів, оскільки повторність являється однією з кваліфікуючих ознак злочину.
6. Він також вважає, що апеляційний суд належним чином не спростував доводів апеляційної скарги сторони захисту, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину, особі засудженого та є явно несправедливим.
Позиції учасників касаційного розгляду
7. Захисник підтримав доводи своєї скарги, а прокурор заперечила проти її задоволення та просила залишити оскаржені рішення без зміни.
8. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
10. Відповідно до статей 50, 65 КК засудженій особі має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Враховуючи вказану мету й принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
11. Суд вже зазначав, що стаття 69 КК може бути застосована, якщо обставини (1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час та після вчинення злочину, а також іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця.[1]
12. Верховна Рада України 03 березня 2022 року прийняла Закон України № 2117- IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» (далі - Закон № 2117-IX), яким внесла зміни до частини четвертої статей 185-187, 189 та 191 КК України однакового змісту: їх доповнено кваліфікуючою ознакою вчинення злочинів «в умовах воєнного або надзвичайного стану».
13. Злочин, передбачений частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 186 КК, було вчинено засудженим 15 березня 2023 року, тобто у період дії воєнного стану на території України, у зв`язку з чим його дії за цим епізодом було правильно кваліфіковано, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
14. При призначенні засудженому покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості злочину, його особу, зокрема, те, що він раніше неодноразово судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та перебуває на обліку у лікаря-нарколога, щире каяття, як обставину, що пом`якшує покарання, а також рецидив злочинів, як обставину, що обтяжує покарання.
15. Суд зазначає, що у справах публічного обвинувачення позиція потерпілого стосовно покарання не є обов`язковою для суду і не має пріоритету над іншими обставинами справи, тому не вбачає порушення у тому, що суд не визнав підставою для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання відсутність претензій з боку потерпілого.
16. Засуджений раніше засуджувався за злочини, які не утворюють ознаки повторності, у зв`язку з чим, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визначили рецидив злочинів, як обтяжуючу покарання обставину. Також суди взяли до уваги, що він неодноразово засуджувався до позбавлення волі, однак після звільнення він вчиняв нові злочини. Крім цього, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з призначенням засудженому покарання з застосуванням статті 68 КК, відсутні підстави для пом`якшення покарання.
17. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону, задовольнив апеляційні скарги сторони обвинувачення та призначив засудженому покарання з застосуванням статті 68 КК і надав умотивовані відповіді на аргументи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК.
18. Доводів, які би доводили явну несправедливість покарання, призначеного засудженому, в касаційній скарзі не наведено.
19. Таким чином, у ході касаційного розгляду не встановлено підстав для скасування або зміни оскаржених рішень, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу захисника потрібно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд