ПОСТАНОВА
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів Бившевої Л.В., Олендера І.Я.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №320/11734/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення та рішення про результати розгляду скарги, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 (головуючий суддя Панова Г.В.) постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 (головуючий суддя Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.)
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 змінено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Волинській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу на додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі №320/11734/22.
Ухвалою суду від 24.06.2024 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 25.06.2024.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС від 13.09.2022 №0029902406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 52' 482' 031,47грн.;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 9.12.2022 №16493/6/99-00-06-01-04-06 про результати розгляду скарги.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Представник позивача звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00грн.
Відповідач проти задоволення заяви представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області витрат на професійну (правничу) допомогу в сумі 50000грн. заперечив, просив відмовити у задоволенні заяви.
Додатковим рішенням суду першої інстанції заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задоволено, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000грн. Судове рішення мотивовано тим, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, заявлених представником позивача, суд встановив, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 50000,00 грн. пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Беручи до уваги категорію даної справи та предмет доказування, а також надані представником позивача документи на підтвердження отримання позивачем правової допомоги та оплату її вартості, суд дійшов висновку, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень на користь позивача є заявлена до стягнення сума 50000,00грн.
Постановою апеляційного суду додаткове рішення суду першої інстанції змінено. Викладено абзац другий резолютивної частини додаткового рішення наступним чином: «Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46500,00грн.». В іншій частині - залишено без змін. Суд апеляційної інстанції частково погодився з висновками суду першої інстанції. Разом з тим, колегія суддів посилалась на те, що принцип пропорційності повинен бути застосований до витрат на правову допомогу, позаяк у задоволенні однієї позовної вимоги немайнового характеру позивачу було відмовлено. Таким чином, заява представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу повинна бути задоволена частково, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Відповідач з висновками судів попередніх інстанцій не погодився, звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що позивачем невиправдано завищено кількість витраченого часу на надання послуг та не надано жодних доказів на підтвердження того, що адвокат дійсно витратив указану кількість годин. Як вважає відповідач, суди не провели аналіз обґрунтованості тривалості витраченого часу. Відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у судових рішеннях, за наслідками розгляду подібних справ.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, указує, що відповідачем не вказано які саме норми матеріального чи процесуального права порушено судами, вважає, що позивачем було доведено та підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами розмір заявлених витрат.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з приписами статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до положень статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Частина третя статті 139 КАС України встановлює, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У цій справі судами встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду ордер від 15.12.2022 серія АІ №1319380 на надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Нагалка Ярославом Ярославовичем, виданий адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №9392/10 та ордер від 19.01.2023 серія АІ №1311166 на надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Лайтаренко Олексієм Вікторовичем, виданий адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4638 від 03.09.2013, копія посвідчення адвоката України Лайтаренко О.В.; договір про надання правової допомоги від 08.02.2019.
Так, 08.02.2019 між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги б/н (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами. Пунктом. 1.2 Договору сторонами узгоджено перелік доручень, які будуть надаватися Адвокатом Клієнту.
Пунктом 2.1 Договору обумовлено, що розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін.
12.12.2022 між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Додаткову угоду № б/н до Договору про надання правової допомоги від 08.02.2019 б/н, за умовами якої сторони дійшли згоди, що окрім доручень, наведених в пункті 1.2. Договору про надання правової допомоги від 08.02.2019 б/н, Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу, пов`язану із оскарженням у судовому порядку (визнанням протиправним та скасуванням) податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.09.2022 №0029902406, а також рішення Державної податкової служби України №16493/6/99-00-06- 01-04-06 від 09.12.2022 про результати розгляду скарги.
Сторони погодили, що далі за текстом наведений вище предмет правової допомоги буде зазначатися - «оскарження у судовому порядку рішень органів ДПС».
Пунктом 2 Додаткової угоди б/н від 12.12.2022 зазначено, що для виконання доручення Клієнта, пов`язаного з наданням правової допомоги з оскарження у судовому порядку рішень органів ДПС, Адвокат зобов`язується:
вчинити дії направленні на збір інформації та доказів, необхідних для підготовки та звернення до суду, в інтересах Клієнта, із позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.09.2022 № 0029902406, а також рішення Державної податкової служби України № 16493/6/99-00-06-01-04-06 від 09.12.2022 про результати розгляду скарги;
підготувати та подати до суду першої інстанції (за відповідною юрисдикцією та підсудністю), в інтересах Клієнта, позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.09.2022 №0029902406, а також рішення Державної податкової служби України №16493/6/99-00-06-01-04-06 від 09.12.2022 про результати розгляду скарги;
у разі виникнення необхідності, підготувати та подати до суду першої інстанції (за відповідною юрисдикцією та підсудністю), від імені Клієнта, відповідь на відзив (ви) відповідача (ів) по справі за позовом Клієнта про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.09.2022 №0029902406, а також рішення Державної податкової служби України №16493/6/99-00-06-01-04-06 від 09.12.2022 про результати розгляду скарги;
у разі виникнення необхідності в ході розгляду судом першої інстанції (за відповідною юрисдикцією та підсудністю) справи за позовом Клієнта про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.09.2022 №0029902406, а також рішення Державної податкової служби України №16493/6/99-00-06-01-04-06 від 09.12.2022 про результати розгляду скарги, від імені Клієнта, підготувати та подати до суду відповідне клопотання, заяву, письмові пояснення, заперечення або інші процесуальні документи;
представляти інтереси Клієнта (приймати участь у судових засіданнях), а також надавати інші види правової допомоги під час розгляду судом першої інстанції (за відповідною юрисдикцією та підсудністю) справи за позовом Клієнта про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.09.2022 №0029902406, а також рішення Державної податкової служби України №16493/6/99-00-06-01-04- 06 від 09.12.2022 про результати розгляду скарги.
Приписами п. 3,4,6 Додаткової угоди б/н від 12.12.2022 визначено, що сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правової допомоги, передбаченої пунктами 1 та 2 цієї Додаткової угоди, становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.
Оплата гонорару Адвоката за послуги, передбачені пунктами 1 та 2 цієї Додаткової угоди, здійснюється Клієнтом протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту прийняття судом першої інстанції рішення за позовом Клієнта про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.09.2022 №0029902406, а також рішення Державної податкової служби України №16493/6/99-00-06-01-04- 06 від 09.12.2022 про результати розгляду скарги, на підставі рахунку-фактури.
Сторони погодили, що після ухвалення судом першої інстанції (за відповідною юрисдикцією та підсудністю) рішення у справі за позовом Клієнта про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.09.2022 №0029902406, а також рішення Державної податкової служби України №16493/6/99-00-06-01-04-06 від 09.12.2022 про результати розгляду скарги, Адвокат готує Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та два примірника Акта, підписані Адвокатом передає клієнту.
01.03.2023 на підставі вказаного Договору про надання правової допомоги №б/н від 08.02.2019 (з урахуванням змін, внесених до нього Додатковою угодою № б/н від 12.12.2022), сторонами було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання правової допомоги від 08.02.2019 №б/н ( з урахуванням змін внесених Додатковою угодою № б/н від 12.12.2022, відповідно до якого адвокатами Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» в період з 12.12.2022 по 01.03.2023 надана професійна правнича (правова) допомога ОСОБА_1 , пов`язана з:
1. Підготовкою та поданням до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви №1512/6 від 15.12.2022, в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області, а також рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги.
2. Підготовкою та поданням до Київського окружного адміністративного суду, в інтересах ОСОБА_1 , заперечень №2001/27 від 20.01.2023 на клопотання ДПС України про закриття провадження по справі №320/11734/22, в частині позовних вимог, заявлених до ДПС щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПС №16493/6/99-00-06-01-04-06 від 09.12.2022 про результати розгляду скарги.
3. Підготовкою та поданням до Київського окружного адміністративного суду, в інтересах ОСОБА_1 , заяви № 2702/1 від 27.02.2023 про вирішення питання про судові витрати після прийняття судом першої інстанції рішення по справі №320/11734/22.
4. Участю в судових засіданнях, в інтересах ОСОБА_1 , під час розгляду Київським окружним адміністративним судом справи №320/11734/22.
Пунктом 3 вказаного Акта приймання-передачі наданих послуг зазначено, що вартість послуг Адвоката, пов`язаних з наданням Клієнту правничої (правової) допомоги, згідно з Додатковою угодою №б/н від 12.12.2022 до Договору про надання правової допомоги №б/н від 08.02.2019 становить 50000,00грн.
01.03.2023 Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» виставлено ОСОБА_1 рахунок № 12 на оплату наданої останньому правової допомоги згідно до умов Додаткової угоди № б/н від 12.12.2022 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 08.02.2019 на суму 50000,00грн, який сплачено ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією №МВ94626008 від 02.03.2023.
Нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Необхідно відзначити, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Слід враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Верховний Суд зауважує, що надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинні бути доведені стороною у справі.
У цій справі з`ясовано, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд апеляційної інстанції врахував, що відповідно до пропорційно стягнутої суми судового збору (з 13397,40грн. було відшкодовано 12405грн.) сума 992,40грн. (у задоволенні якої було відмовлено) складає 7% від загальної суми сплаченого судового збору. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заява представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу також повинна бути задоволена частково, пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто зменшена на 7% від вартості понесених витрат у розмірі 50000грн., що дорівнює 46500грн.
Відтак, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 зазначено, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
ЄСПЛ у справі «Stankiewicz v. Poland», заява № 46917/99 дійшов висновку, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат. Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування.
Відтак, податковим органом не спростовано правомірність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 46500грн. Відповідач не довів, що надані послуги були необґрунтованими, беззаперечними відповідачем залишись обставини доцільності надання таких послуг та їх вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона.
Верховний Суд дійшов висновку, що доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 345, 349, 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
