ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 201/1381/18

1. Описова частина

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1») про відновлення становища, яке існувало до затоплення квартири.

Позовна заява мотивована тим, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

30 жовтня 2015 року між ним та ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» укладено договір про надання комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

05 лютого 2017 року сталось залиття його квартири через замороження зовнішньої дренажної системи водовідведення, через зовнішню стіну.

Внаслідок затоплення квартири йому було завдано численних матеріальних збитків.

Вважав, що затоплення квартири відбулося з вини ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором з утримання будинку та прибудинкової території.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: затоплення належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 , допущеного ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» внаслідок неналежного виконання зобов`язань, передбачених пунктами 1.1., 1.2., 4.2., 4.3., 5.2.3., 6.1. договору від 30 жовтня 2015 року № 010/2, протягом десяти днів з дати набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довів обґрунтованості своїх вимог, оскільки не надав доказів, в якому стані перебувала його квартира до затоплення, що унеможливлює задоволення позовної вимоги про відновлення становища, яке існувало до затоплення квартири.

Посилаючись на порушення ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» пунктів 1.1., 1.2., 4.2., 4.3., 5.2.3., 6.1. договору від 30 жовтня 2015 року № 010/2, позивач не вказав, що саме було порушено відповідачем та які саме дії ним у порушення зобов`язань за договором не виконані.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до затоплення квартири, хоч і відповідають статті 16 ЦК України, але є неефективними, оскільки позивачем не надано доказів первинного становища його квартири перед залиттям, а також не описані ті матеріали і ті технології, які були використані при ремонті квартири, для приведення її у первісне становище, отже позовну вимогу «про відновлення становища, яке існувало до затоплення квартири» взагалі не можливо виконати.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Величко О. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, проситьрішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки рішенню Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 липня 2023 року у справі «Волобоєв та інші проти України» в якому встановлено порушення національними судами під час розгляду цієї справи пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) що, на його думку, є підставою для скасування судового рішення з виключної підстави відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України.

Вважає, що суди не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не встановили обставин, за яких було завдано шкоду ОСОБА_1 . Вказує, що ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» не надало судам доказів на спростування наявності його вини, як балансоутримувача будинку, у залитті його квартири.

Зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права, які не регулюють спірні правовідносини, а стосуються осіб, які проживають у гуртожитку.

Зазначає, що суд першої інстанції провів судове засідання, на якому було ухвалено рішення по суті, без участі позивача та його представника, незважаючи на їх клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд першої інстанції не повідомив представнику позивача про дату, час та місце ознайомлення з матеріалами справи, що унеможливило своєчасну підготовку до розгляду справи.

Посилається на те, що судді суду першої інстанції Федоріщеву С. С. були заявлені обґрунтовані відводи, оскільки його процесуальна поведінка, на думку заявника, свідчила про його упереджене ставлення, проте у їх задоволенні було безпідставно відмовлено.

Також вказує, що суди, пославшись на неефективний спосіб захисту прав, не вказали який судовий захист є ефективним.

Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

31 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 жовтня 2015 року між ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Сторона 1) та ОСОБА_1 (Сторона 2) укладено договір № 010/2 «Про надання комунальних послуг та участі в витратах на утримання будинку, місць загального користування та прилеглої території», якими передбачено наступне:

1.1. Сторона 1 забезпечує управління, експлуатацію та утримання будинку і прилеглої території житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2 (далі текстом - будівля);

1.2. Сторона 1 забезпечує надання Стороні2 комунальні послуги (по водо- та теплопостачанню, водовідведенню, електропостачанню, вивозу твердих побутових відходів) та інші види послуг, необхідних для експлуатації будинку, зазначені у Додатку 1, а також види послуг, не зазначених у Додатку 1 та у теперішній час не надаються, але у наданні яких у подальшому може виникнути потреба та необхідних для нормального функціонування житлового комплексу;

4.2. Сторона 1 зобов`язується:

4.2.1. Забезпечити кваліфіковане та якісне обслуговування та утримання комплексу, поточний ремонт будинку, її технічного обладнання;

4.2.2. Укласти з відповідними організаціями договори про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води, водовідведення, газо- та електропостачання, з вивозу твердих побутових відходів, а також з обслуговування вентиляційної системи, котельні та інше, у відповідність до норм та тарифів, встановлених правилами та регламентуючими документами України;

4.2.3. Організувати безпечну експлуатацію ліфтового господарства відповідно до «Правил облаштування та безпечної експлуатації ліфтів» шляхом укладення Договору на обслуговування;

4.2.4. Здійснювати технічне обслуговування електричних систем, систем водопостачання та каналізації, систем гарячого водопостачання та опалення до запірної арматури на вводі в приміщення Сторони 2;

4.2.5. Проводити заміну обладнання, що вийшло з ладу в місцях загального користування, а в квартирах - за додатковою угодою з власником (за додаткову плату);

4.2.6. Організувати роботу цілодобової аварійно-диспетчерської служби;

4.2.7. Забезпечити роботу протипожежної сигналізації та систем пожежогасіння;

4.2.8. Здійснювати підготовку об`єкту до експлуатації в осінньо-зимовий період;

4.2.9. Вимагати від Сторони 2 виконання оплати по цьому договору;

4.2.10. Забезпечити санітарне обслуговування об`єкту. Виконувати:

4.2.10.1. прибирання та санітарне очищення прилеглої до будинку території;

4.2.10.2. прибирання підсобних, допоміжних та технічних приміщень, призначених для забезпечення експлуатаційного режиму будинку, за виключенням приміщень, належних Стороні 2 та третім особам;

4.2.10.3. видалення з контейнерів твердих побутових відходів;

4.2.10.4. дезінфекцію та дератизацію приміщень загального користування;

4.2.11. Організувати утримання стоянки (у підвальній частині будинку);

4.2.12. Укладати договори з юридичними та фізичними особами на виконання необхідних видів робіт з експлуатації та ремонту об`єкту;

4.2.13. Надавати Стороні 2 (на її вимогу) інформацію, безпосередньо пов`язану з питаннями експлуатації будинку та прилеглої території;

4.2.14. Вести технічну документацію на будівлю та забезпечувати її схоронність;

4.2.15. Своєчасно доводити до відома Сторони 2 інформацію про зміни розміру витрат на утримання будинку та прилеглої території, а також тарифів на послуги, що надаються;

4.2.16. Заздалегідь сповіщати про дату та тривалість припинення подачі ресурсів внаслідок аварій, проведення планових ремонтних робіт;

4.2.17. Нести відповідальність за виконання своїх зобов`язань по даному Договору у відповідність до чинного законодавства та умов Договору;

4.2.18 Сторона 1 не несе відповідальності за тимчасове призупинення надання послуг по даному Договору, або за шкоду, спричинену Стороні 2, якщо доведе, що вони виникли не з її вини, а з вини Сторони 2 або третіх осіб, або внаслідок дії обставин непереробної сили;

4.2.19. Сторона 1 не несе відповідальності за спричинену шкоду (збитки) майну, життю та здоров`ю Сторони 2 або третім особам, якщо така шкода (збитки) були наслідком невиконання поточного та капітального ремонту комунікаційних мереж (водо-, газопроводів, електромереж, зливової каналізації, центрального опалення), конструктивних елементів будинку (дах, сходові клітини, підвал, фасад, скління місць загального користування і т. д.) за умов повідомлення Стороною1 Сторони2 шляхом розміщення відповідної об`яви про необхідність проведення таких робіт;

4.3. Сторона 2 зобов`язується:

4.3.1. Дотримуватися «Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків»;

4.3.2. Своєчасно інформувати Сторону 1 про виявлені несправності в інженерних мережах, устаткуванні та конструктивних елементах приміщення (квартири, будинку);

4.3.3. Не пізніше 10 числа місяця оплачувати в повному обсязі згідно цього Договору та Додатку №1 платежі за Договором;

4.3.4. Для ліквідації аварій забезпечувати доступ в приміщення квартири представникам Сторони 1;

4.3.5. Відшкодовувати Стороні 1 збитки, що виникли з вини Сторони 2, оплачувати додаткові роботи, не вказані в цьому Договорі та проведені Стороною 1 за дорученням Сторони 2 за узгодженими Сторонами цінами. Проведення цих робіт оформлюється додатковою угодою;

4.3.6. Не допускати підключення і використання побутових приборів та устаткування, які не відповідають правилам безпечної експлуатації і санітарно-гігієнічним нормам, а також не використовувати теплоносій з системи опалення для інших потреб (не для опалення приміщення);

4.3.7. Не допускати самовільного переобладнання (з порушенням проекту рішень або без такого), використання не за призначенням та приведення в непридатний стан інженерного обладнання будинку, будь-якого переобладнання/перепланування, яке відображається на фасаді будинку;

4.3.8. Не допускати порушень Технічних умов, виданих на перебудову квартири, оздоблення приміщень та підключення до внутрішньобудинкових інженерних мереж;

4.3.9. Своєчасно проводити підготовку квартири (приміщення) та її технічне обладнання до її експлуатації в осінньо-зимовий та літній періоди;

4.3.10. Проводити за рахунок особистих коштів ремонт квартири;

4.3.11. Своєчасно вживати заходів до усунення пов`язаних з отриманням послуг неполадками, що виникли з власної вини;

4.3.12. Використовувати квартиру виключно за призначенням;

4.3.13. Рішення, прийняті на загальних зборах ОСББ, є обов`язковими для обох сторін. Несплата, або неповна сплата Стороною 2 платежів, що не зазначені у цьому Договорі, але є необхідними відповідно до рішень загальних зборів ОСББ (на підставі п.1.2. та п.1.4. цього Договору), є порушенням умов цього Договору, що тягне відповідальність для Сторони 2, передбачену п.3.7. та п.5.1.3. цього Договору;

4.3.14. Повідомляти Стороні 1 про своє місцезнаходження, або місцезнаходження своєї довіреної особи (адреса, телефон), якщо сам не використовує квартиру (приміщення) для можливого технічного огляду, або проведення ремонту у разі необхідності ліквідації аварії;

4.3.15. Нести відповідальність за шкоду, спричинену за її виною Стороні 1 та/або власнику будинку, власникам інших квартир (приміщень), їх майну, життю та здоров`ю і навколишньому середовищу:

- за самовільне підключення до систем газопостачання, електропостачання, водопостачання;

- за умисне пошкодження будь-якого щиту, приладу обліку електроенергії, холодної та гарячої води, пломб на ньому, порушення цілісності або ушкодження перевірочного клейма, а також дії, що призводять до зниження показів лічильника;

5.2.3. Сторона 2 має право вимагати при об`єктивній необхідності від Сторони1 позапланового огляду для виявлення стану конструкцій та технічного оснащення квартири і будинку;

6.1. Усі розбіжності, що виникають відносно даного Договору, вирішуються шляхом перемовин, а у разі недосягнення згоди, у відповідність до чинного законодавства України.

У Додатку 1 до цього договору визначено тарифи та розцінки на види послуг: утримання приміщень, гаряче водопостачання, опалення в опалювальний період, електропостачання, холодне водопостачання та водовідведення. Крім того, у цьому додатку визначено характеристику засобів обліку комунальних послуг - лічильників.

ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 листопада 2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником квартири АДРЕСА_1 .

05 лютого 2017 року сталося затоплення зазначеної квартири, про що в присутності позивача комісією у складі: представник відповідача ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» інженер-енергетик Кирилов В. Ю., сантехнік Машевський А. А. , представник ПБМП «Строитель-П» (підприємство-забудовник, що будувало зазначений будинок) - начальник (сантехнік) сандільниці Драч О. І. , складено відповідний акт без номера. Відповідно до цього акту, «05 лютого 2017 року приблизно о 10.40 год було виявлено затоплення згаданої вище квартири через стелю в прихожій кімнаті, що межує зі спальнею. Виявлені очевидні ознаки затоплення з верхніх поверхів, внаслідок чого пошкоджена гіпсокартонна стеля, LED-світильники, шпалери та стіна, що межує зі спальнею. На полу калюжі з водою, та продовжує крапати вода зі стелі. Як вдалося встановити в процесі обстеження суміжних квартир, розташованих на верхніх поверхах, причиною затоплення стало затікання води з балкону у квартиру АДРЕСА_3 , розташовану на 4-му поверсі цього будинку з наступним протіканням її в вентиляційній шахті по трубам вентиляції через третій та другий поверхи, внаслідок чого відбулося скупчення води та затоплення квартири ОСОБА_1 Обстеженням квартири АДРЕСА_3 , яка розташована на 4-му поверсі будинку, комісією також встановлено, що вона не опалюється, на балконі, що проходить по зовнішньому периметру даної квартири, наявне значне скупчення снігу, води та льоду, що призвело до затікання цієї води в квартиру і через квартиру до вентиляційної шахти. Згідно з даними ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником кв. АДРЕСА_4 , значиться ТОВ «Фірма «Ферронік».

10 лютого 2017 року позивач склав письмову претензію до відповідача стосовно факту залиття згаданої квартири, у якій просив відшкодувати збитки.

2. Мотивувальна частина

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також, зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України, оскільки в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід; суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Величка О. В., підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору, ухвалено з додержанням норм матеріального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положення частини другої статті 16 цього Кодексу способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з положенням частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно розглянувши обставини справи, встановивши та надавши правову оцінку всім наданим судам доказам, проаналізувавши позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким у цілому погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ним не було доведено ні стан його квартири до її затоплення, що було обов`язковим, враховуючи заявлені ним вимоги про відновлення становища, яке існувало до затоплення квартири, ні те, що таке затоплення було допущено саме ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1», внаслідок неналежного виконання зобов`язань, передбачених пунктами 1.1., 1.2., 4.2., 4.3., 5.2.3., 6.1. договору від 30 жовтня 2015 року № 010/2.

Суд першої інстанції, проаналізувавши умови наведеного договору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони не тільки не покладають на відповідача обов`язку прибирання снігу та льоду з балконів квартир, розташованих у будинку з метою запобігання випадків протікання води від їх танення у квартири, належні мешканцям будинку, але й прямо забороняють це. Зокрема, умовами пункту 4.2.10.2. вказаного договору визначено, що Сторона 1 (відповідач) зобов`язується забезпечити санітарне обслуговування об`єкту, виконувати прибирання підсобних, допоміжних та технічних приміщень, призначених для забезпечення експлуатаційного режиму будинку, за виключенням приміщень, належних Стороні 2 та третім особам. При тому, що у ході розгляду справи було встановлено, що затоплення квартири ОСОБА_1 відбулося в наслідок танення снігу та криги на балконі квартири АДРЕСА_3 , яка розташована на 4-му поверсі цього ж будинку, яка на час затоплення належала ТОВ «Фірма «Ферронік».

Районний суд також правильно вказав, що позивач не конкретизував, у чому саме полягало порушення ОСББ «ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» умов договору, та які саме дії відповідача не відповідали цим умовам, або яку саме бездіяльність він допустив, маючи обов`язок вчинити певні дії, що призвело до затоплення квартири позивача.

З наведених підстав колегія суддів спростовує доводи касаційної скарги про те, що суди не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не встановили обставин, за яких було завдано шкоду ОСОБА_1 , оскільки доведення обґрунтованості позовних вимог було саме його процесуальним обов`язком відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України.

Верховний Суд погоджується з доводами заявника про помилкове посилання судів попередніх інстанцій на положення Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», так як вказані Правила не регулюють спірні правовідносини. Проте ця обставина не вплинула на правильність оскаржуваних судових рішень, таке посилання було здійснено поруч з правильними нормами матеріального права, не впливає на загальний висновок по суті спору про необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог, тому не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень (частина друга статті 410 ЦПК України).

Рішення районного суду переглядалося апеляційним судом в загальному порядку, а не за виключними обставинами, тому посилання заявника на пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України є помилковим.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Величко О. В., був належно та завчасно повідомлений про розгляд районним судом справи 26 червня 2023 року, що підтверджується зворотним повідомленням з поштової установи (том 3, а. с. 163).

При цьому, його клопотання про відкладення розгляду справи було розглянуто судом та обґрунтовано відхилене, як таке, що не містить належних обґрунтувань поважності неявки до суду, а також з урахуванням процесуальної поведінки позивача та його представника у ході розгляду справи, які багаторазово не з`являлися на виклики суду в судові засідання, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи з тієї чи іншої причини.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Посилання на неповідомлення представнику позивача про дату, час та місце ознайомлення з матеріалами справи, що унеможливило своєчасну підготовку до розгляду справи, не заслуговують на увагу, є також безпідставним, оскільки у матеріалах справи міститься його розписка про ознайомлення зі справою 12 травня 2023 року (том 3, а. с. 141), після цього судом першої інстанції ще тричі відкладався розгляд справи перед ухваленням рішення по суті спору (двічі за клопотаннями сторони позивача та один раз через їх неявку в судове засідання).

Колегія суддів також відхиляє доводи касаційної скарги про те, що судді Федоріщеву С. С. були заявлені обґрунтовані відводи, оскільки такі відводи були розглянуті у спосіб, передбачений нормами ЦПК України, іншими суддями та у їх задоволенні було обґрунтовано відмовлено, оскільки заявник не надав суду жодних належних доказів та обґрунтувань упередженості судді при розгляді цієї справи, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, Верховний Суд частково погоджується з доводами касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Величка О. В., про те, що суди попередніх інстанцій помилково вказали на обрання позивачем неефективного способу захисту прав, одночасно з правовими висновками про недоведеність й необґрунтованість позовних вимог, що не може одночасно бути підставами для відмови у задоволенні позову.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки, суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, пославшись на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , але частково помилилися у мотивах відмови, то оскаржувані судові рішення необхідно змінити, виключивши посилання судів на неефективний спосіб захисту, а в решті - залишити без змін.

При цьому, Верховний Суд не перерозподіляє судові витрати, оскільки зміна мотивів судового рішення, не є втручанням у його резолютивну частину, тому не впливає на розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,