ПОСТАНОВА
головуючого Кравчук Г.А.,
суддів Кондратової І.Д., Губенко Н.М., Студенця В.І.
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська Залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Ягічева Н.І.) від 05.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кравчук Г.А., судді - Коробенко Г.П., Тищенко А.І.) від 20.03.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська Залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 1 015 237,43 грн.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська Залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, Залізниця, скаржник) про стягнення 1 015 237,43 грн, у тому числі: 799 470,00 грн - основного боргу та 215 767,43 грн - інфляційні втрати.
2. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, поставленого за договором поставки, та вжиттям заходів щодо реєстрації податкових накладних.
3. Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на пункт 6.4 договору поставки, який пов`язує строк оплати з реєстрацією податкової накладної. Відповідач вважає, що підстави для оплати товару відсутні, оскільки станом на день подання позову податкові накладні не були зареєстровані.
Фактичні обставини справи, установлені судами
4. 29.12.2021 Товариством (далі - постачальник) та Залізницею (далі -покупець) укладено договір поставки №ПР/НХ-21842/НЮ, предметом якого є поставка постачальником покупцю футболок; брюк формених згідно зі специфікацією №1. Рік виготовлення - 2021 (далі - договір).
5. За умовами пункту 4.9 договору акт приймання-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього договору та приймання товару, підписуються особами, що визначені у пункті 4.8.
6. Розрахунок за поставлений товар, згідно з пунктом 6.3 договору, здійснюється таким чином: 100 % перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
7. Пункт 6.4 договору передбачає такий порядок оплати товару із контрагентами - платниками ПДВ:
- покупець здійснює оплату за поставлений товар по факту постачання товару на підставі підписаних актів приймання-передачі товару;
- оплата здійснюється на 45-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
8. Також цей пункт договору встановлює, що на підтвердження реєстрації постачальник протягом трьох банківських днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних направляє квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на електронну адресу покупця, яка вказана в договорі в розділі «Реквізити сторін».
9. Сторони також погодили, що якщо постачальник не зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з помилками податкову накладну, незалежно від причин такої не реєстрації, не своєчасної реєстрації чи реєстрації податкових накладних з помилками, строк оплати за отримані покупцем товари починає свій перебіг з дня реєстрації постачальником податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрація коректної податкової накладної.
10. Позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 799 470,00 грн. Це підтверджується видатковими накладними №1 від 04.01.2022 на суму 564 705,00 грн та № 2 від 04.01.2022 на суму 234 765, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печаткою постачальника.
11. 4 січня 2022 року постачальник виконав вимоги статті 201 Податкового кодексу України, склав та подав на реєстрацію податкові накладні:
- N 1 на загальну суму 564 705,00 грн (в тому числі ПДВ 20% - 94 117,50 грн);
- N 2 на загальну суму 234 765,00 грн (в тому числі ПДВ 20% - 39 127,50 грн).
12. Підтвердженням цього є квитанції №1 від 27.01.2022. Реєстраційний номер документа: 9010893618; 9010890042.
13. Однак ДПС України зупинила реєстрацію цих податкових накладних.
14. Після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних постачальник надав пояснення та копії документів для підтвердження реальності здійснення операцій.
15. 18 травня 2023 року контролюючий орган прийняв рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з причини: «Надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».
16. Постачальник оскаржив рішення ДПС України до суду.
17. 05 жовтня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд постановив рішення у справі №380/15696/23, яке Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 лютого 2024 року залишив без змін.
18. Суд визнав протиправними та скасував рішення ДПС України про відмову в реєстрації податкових накладних №1 та №2. Суд зобов`язав ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 та №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.
19. Раніше, 28 листопада 2022 року, позивач надсилав відповідачу лист № 28-11/9/22 з вимогою, просив протягом 7 днів з моменту отримання листа сплатити борг за поставлений товар у розмірі 799 470 гривень. Відповідач не надав жодної відповіді, не сплатив борг за товар.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
20. Господарський суд міста Києва рішенням від 05.12.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, позов задовольнив повністю.
21. За висновком суду строк оплати за договором настав, оскільки позивач вжив усіх заходів, передбачених законом, для розблокування податкових накладних. Оскільки відповідач не сплатив за товар протягом обумовленого строку і не надав жодних доказів на свою користь, суд задовольнив позов про стягнення з нього 799 470,00 грн основного боргу. Через прострочення оплати з боку відповідача суд також задовольнив позов про стягнення з нього 215 767,43 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції іншого учасника справи
22. 06.05.2024 Залізниця подала до Верховного Суду через систему «Електронний суд» касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
23. Скаржник визначив підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), стверджуючи, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм частин першої та другої статті 613 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо того, чи є невчинення всіх дій, що встановлені договором підставою для відстрочення виконання зобов`язання на час прострочення кредитора, а саме завершенні реєстрацій податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з підтвердженням такої квитанцією, що має бути направлена на адресу платника.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на:
- помилковість висновку судів, що строк оплати розпочався з моменту подання податкових накладних, ґрунтуючись на тому, що позивач вжив усіх законних заходів для їх розблокування;
- відсутність роз`яснення судами, як саме боржник мав дізнатися про вжиття кредитором всіх заходів щодо розблокування податкових накладних;
- пункт 6.4 договору поставки, який визначає початок строку оплати з дати отримання квитанції про реєстрацію податкових накладних;
- необґрунтоване стягнення інфляційних витрат за період вирішення адміністративного спору (з січня 2022 року і по лютий 2024 року).
24. 25.05.2024 Товариство подало до Верховного Суду через систему «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу, в якому просило Суд залишити касаційну скаргу Залізниці без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
25. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:
- податкові накладні №1 та № 2 від 04.01.2022 зареєстровані у ЄДРПН 27.01.2022, що підтверджується витягом з ЄДРПН № 517880 від 15.04.2024;
- в даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної в ЄДРПН (27.01.2022), тому обов`язок покупця здійснити оплату за поставлений товар, згідно з пунктом 6.4 договору, починає свій відлік саме з 27.01.2022 (та закінчується на 45-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної);
- з моменту реєстрації позивачем податкових накладних відповідач мав змогу їх відслідковувати та встановлювати факт їх реєстрації з метою формування у відповідача податкового кредиту з ПДВ, як це передбачено чинним податковим законодавством. Податковий кодекс не визначає іншого порядку обміну інформацією стосовно зареєстрованих податкових накладних окрім як через засоби Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН);
- відповідач є користувачем електронного кабінету платника податків, тому твердження відповідача про його необізнаність щодо реєстрації позивачем податкових накладних №1 та № 2 від 04.01.2022 є безпідставним, оскільки квитанції про реєстрацію зазначених податкових накладних в автоматичному режимі направлено відповідачу згідно з вимогами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
26. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.
27. Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
28. Відповідно до встановлених судами обставин у пункті 6.4 договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється:
- після його постачання та прийняття покупцем;
- на 45-й банківський день з дати реєстрації постачальником податкової накладної в системі електронного адміністрування ПДВ;
- цей строк оплати починає свій перебіг з дня реєстрації постачальником податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрації коректної податкової накладної, якщо постачальник не зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з помилками податкову накладну, незалежно від причин такої не реєстрації, не своєчасної реєстрації чи реєстрації податкових накладних з помилками.
29. Позивач виконав усі необхідні дії для розблокування податкових накладних, і адміністративний суд зобов`язав ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 та №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання, тому суди правильно виснували, що позивач виконав усі умови договору.
30. Відповідач зобов`язаний оплатити товар на 45-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що в конкретних правовідносинах, з огляду на рішення суду, визначається датою подання.
31. Договір пов`язує початок відліку 45 денного строку з датою реєстрації податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (датою внесення відомостей до реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду), а не з датою отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної, як помилково стверджує скаржник.
32. Твердження відповідача про те, що позивач не направляв на його адресу квитанції про реєстрацію податкових накладних, як це передбачено пунктом 6.4 договору, тому йому не було відомо про реєстрацію, не беруться Судом до уваги, оскільки, по-перше: дата надсилання такої квитанції, як вже зазначалося, не впливає на строк оплати товару; по- друге: відповідно до пункту 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Згідно з цим Порядком та Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами квитанції в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня. Чинне законодавство не визначає іншого порядку обміну інформацією стосовно зареєстрованих накладних, окрім як через засоби Єдиного реєстру податкових накладних.
33. Щодо застосування частин першої та другої статті 613 ЦК України в аспекті порушеного в касаційній скарзі питання, чи є невчинення всіх дій, що встановлені договором підставою для відстрочення виконання зобов`язання на час прострочення кредитора, а саме завершенні реєстрацій податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з підтвердженням такої квитанцією, що має бути направлена на адресу платника, то Верховний Суд виходить з такого.
34. Відповідно до частини четвертої статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
35. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (частина перша статті 613 ЦК України).
36. Згідно з частиною другою цієї статті, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
37. Отже, прострочення кредитора настає виключно внаслідок не вчинення ним дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
38. У спірних правовідносинах відсутні підстави вважати, що кредитор (постачальник) допустив прострочення, адже він вчинив дії, необхідні для виконання зобов`язання (своєчасно подав на реєстрацію податкові накладні та необхідні документи); обставини надсилання квитанції не впливають на строк оплати товару. Протиправні дії ДПС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних, що встановлено рішенням суду, яким зобов`язано зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання, є діями третьої особи, тому, у розумінні статті 613 ЦК України не можуть вважатися простроченням кредитора, який не є відповідальним за такі дії державного органу.
39. Аргументи відповідача щодо необґрунтованого стягнення інфляційних витрат за період вирішення адміністративного спору (з січня 2022 року і по лютий 2024 року) Верховний Суд не бере до уваги, оскільки скаржник не визначив таку підставу касаційного оскарження судового рішення і не обґрунтував неправильне застосування судами норми статті 625 ЦК України, а відповідно до частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
40. Посилання скаржника на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №916/3089/19 не приймається Судом, оскільки зазначена справа не є подібною зі справою, яка переглядається за змістовним критерієм. При цьому, з`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Суд звертає увагу скаржника на те, що у вказаній справі (№916/3089/19) Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що, у свою чергу, не свідчить про наявність протилежного висновку щодо застосування норм права, який, на думку скаржника, повинен був бути застосований судами при розгляді даної справи. Крім того, направлення справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у такій справі, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у ній.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
42. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
43. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Розподіл судових витрат
44. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд