ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250370000024, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, за обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, 04 січня 2023 року, перебуваючи в себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , в ході спільного розпивання спиртних напоїв разом з ОСОБА_8 , близько 22:00, під час словесної сварки на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з останнім, взявши зі столу ніж, наніс потерпілому ОСОБА_8 один удар в область грудної клітини зліва, від чого останній помер на місці скоєння злочину.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування своїх вимог наводить доводи про те, що не погоджуючись з правильністю встановлених фактичних обставин кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та оцінкою доказів подав апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції, проте апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином їх не перевірив та безпідставно залишив без задоволення. Захисник вважає, що за наявних у справі висновків судово-медичних експертиз та недопустимості, на його думку, деяких доказів, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведена.
Під час касаційного розгляду захисник підтримав касаційну скаргу сторони захисту та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважав, що підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає, а тому просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають. Неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку згідно зі ст. 409 КПК України.
У касаційній скарзі захисник не погоджується з засудженням ОСОБА_7 за вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, посилаючись на відсутність достатніх доказів для доведення винуватості та, при цьому, в обґрунтування своїх вимог наводить доводи, якими оспорює фактичні обставини кримінального провадження та надану судами попередніх інстанцій оцінку доказів.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, воно безумовно, повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
У статті 419 КПК України наведено чітку вимогу про те, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що зміст доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_6 аналогічний змісту та доводам його апеляційної скарги, яка була предметом апеляційного розгляду та за результатом якої постановлено ухвалу, що повністю відповідає наведеним вимогам кримінального процесуального закону.
Висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, які суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами та які були оцінені відповідно до закону і в їх сукупності, правильно визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо останнього, були предметом перевірки апеляційного суду.
На переконання апеляційного суду, наведені у вироку і досліджені судом першої інстанції докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення злочину) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень статей 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_7 саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Апеляційний суд критично віднісся до тверджень сторони захисту про те, що матеріали провадження не містять доказів винуватості ОСОБА_7 та заподіяння саме ним потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень унаслідок яких настала його смерть, оскільки вони спростовуються доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, які є достовірними, послідовними, узгоджуються між собою та спростовують його версію подій, а тому розцінені колегією суддів апеляційного суду як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене і, як наслідок, справедливого покарання.
Крім того, апеляційний суд надав належну оцінку доводам апеляційної скарги щодо недопустимості як доказу - протоколу обшуку від 05 січня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_7 та обґрунтовано визнав їх безпідставними, оскільки обшук будинку ОСОБА_7 був проведений у відповідності до вимог процесуального закону, під час його проведення з дотриманням вимог цього закону було виявлено тіло ОСОБА_8 , виявлено і вилучено біологічні зразки, знаряддя злочину та інші предмети, які у подальшому визнані речовими доказами. Тому вказаний суд не погодився з доводами апеляційної скарги захисника про недопустимість доказів, отриманих з використанням інформації, здобутої під час обшуку 05 січня 2023 року за доктриною «плодів отруйного дерева», на чому він наголошував у своїй скарзі.
Апеляційний суд визнав не підтвердженими матеріалами кримінального провадження посилання захисника на те, що під час судового розгляду не встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому були заподіяні саме ножем, який був виявлений і вилучений під час обшуку 05 січня 2023 року за наявності суперечностей у висновках експертиз щодо довжини раневого каналу, та не встановив жодних обставин, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції щодо доведеності в судовому засіданні винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, поза розумним сумнівом.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 та вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляції захисника ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту, апеляційний суд навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненому. З наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками погоджується і колегія суддів та вважає її такою, що відповідає визначеним ст. 370 КПК України вимогам законності та обґрунтованості.
Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. При обранні його виду та розміру було враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються як особливо тяжкий умисний насильницький злочин проти життя та здоров`я особи, визнав обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також дані про особу винного.
Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними та підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог захисника слід відмовити.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд