ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 927/1252/23

1. Фактичні обставини справи

1.1 Постановою Верховного Суду від 12.06.2024 касаційне провадження за касаційними скаргами Фермерського господарства «Тимошенко Н. І.» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНАД» в частині касаційного оскарження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, закрито. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНАД» залишено без задоволення, а касаційну скаргу Фермерського господарства «Тимошенко Н. І.» задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.12.2023 в частині стягнення неустойки у вигляді штрафу скасовано і прийнято у цій частині нове рішення. У позові у цій частині відмовлено. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 залишено без змін.

2. Підстави прийняття додаткової постанови та позиція інших учасників справи

2.1 До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Фермерського господарства «Тимошенко Н. І.» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи у суді касаційної інстанції.

2.2 Заява обґрунтована додатковою угодою № 4 від 11.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 06.10.2023 №ЮФКМ/121/2023, актом № 3 прийому-передачі наданих послуг від 17.06.2024, випискою з банківської установи від 17.06.2024.

2.3 10.07.2024 позивач подав заперечення щодо заяви Фермерського господарства «Тимошенко Н. І.» про ухвалення додаткового рішення, у якому просить відмовити у її задоволенні, з обставин та мотивів викладених у запереченні, а також просить зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1233,35 грн.

3.1 Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

3.2 Згідно частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

3.3 Водночас частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3.4 Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, викладених у пункті 6.52 постанови, з огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат.

3.5 Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 (т. 4, а. с. 28-31) відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подачу відзиву (першої заяви по суті спору).

3.6 З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, виходячи із доводів, викладених у його заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, та враховуючи викладене, Суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 124, 126, 244 ГПК України,