ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/36803/21

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (далі - ТОВ «Кернел-Трейд», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, видані відповідачем:

- податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2021 року № 3063100070102, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану для повернення на рахунок платника в банку за декларацією за лютий 2021 року на суму 41659083 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2021 року № 3083100070102, яким було зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за декларацією за лютий 2021 року на суму 4802722 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2021 року № 00592040101, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану для повернення на рахунок платника в банку у розмірі 1235340149 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 617670074,50 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2021 року № 00593040101, яким було зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 111006946 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач указав, що висновки податкового органу про порушення вимог Податкового кодексу України є безпідставними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені податковим органом у зв`язку з помилковим застосуванням норм податкового законодавства. Також, надані до перевірки первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів та товарів, що підтверджує реальність господарських операцій та використання її результатів у власній господарській діяльності позивача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 14.06.2021 № 3063100070102 та № 3083100070102, від 27.09.2021 № 00592040101, № 00593040101.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що:

- первинні документи, складені в межах договірних правовідносин позивача з контрагентами, про які зазначено в акті перевірки, складені відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім того, господарські операції з контрагентами відображені позивачем належним чином в податковому та бухгалтерському обліку;

- матеріалами справи підтверджується факт передачі товару за спірними господарськими операціями від постачальників позивачу чи уповноваженій ним особі (зерновий склад, термінал, олійне підприємство). Дана обставина не заперечувалась відповідачем під час розгляду справи та підтверджується наявними матеріалами справи, до яких долучено засвідчені належним чином копії первинних бухгалтерських документів: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, складські квитанції;

- акти перевірок ТОВ «Кернел-Трейд» не містять жодних сумнівів щодо повноти наданих відповідачу до перевірки первинних документів та їх змісту. Водночас, жодних пояснень та доказів на їх підтвердження щодо неврахування таких документів у ході проведення перевірки, матеріали справи не містять;

- у відповідача наявні зауваження щодо відсутності основних фондів, необхідної кількості трудових ресурсів у контрагентів позивача. Фактично, висновки перевірок ґрунтуються на припущеннях про неспроможність контрагентів позивача здійснювати господарські операції. При цьому, відповідач не надав до суду доказів притягнення до юридичної відповідальності посадових осіб контрагентів щодо господарських операцій, які перевірялися відповідачем, та/або не надав доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з такими контрагентами;

- відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів;

- судом відхилено посилання контролюючого органу про відсутність у платника податків документів, що підтверджують походження товару у постачальника, які мали бути надані покупцеві згідно п. 5.5 типової форми договору постачання між платником та його контрагентом;

- правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин;

- показники сировинних втрат, зазначені в бухгалтерському обліку позивача, є відображенням зменшення вагових показників прийнятої до переробки сировини, а не відображенням фізичної втрати такої сировини;

- нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг, має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, не може ґрунтуватися на припущеннях або на не можливості податкового органу встановити джерело походження товару у контрагентів позивача.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

Відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд».

За результатами перевірки, відповідачем складений акт № 392/31-00-07-01-02/31454383 від 21.05.2021, яким встановлено наступні порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 123.3 ст. 123, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 Податкового кодексу України, у результаті чого, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Кернел-Трейд» було завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду на 46461805 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2021 року на 41659083 грн, та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду на 4802722 грн, яка підлягає зменшенню.

За результатами перевірки, на підставі висновків акта № 392, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення: від 14 червня 2021 року № 3063100070102, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану для повернення на рахунок платника в банку за декларацією за лютий 2021 року на суму 41659083 грн; від 14 червня 2021 року № 3083100070102, яким було зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за декларацією за лютий 2021 року на суму 4802722 грн.

Також відповідачем було проведено перевірку ТОВ «Кернел-Трейд», за результатами якої, відповідачем складений акт № 788/31-00-04-01-03/31454383 (далі - Акт № 788) від 20.08.2021, яким встановлено наступні порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у результаті чого, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Кернел-Трейд» було занижено податкові зобов`язання по декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року в сумі 1755085 грн; завищено податковий кредит по декларації з прибутку на додану вартість за травень 2021 року у сумі 1344592010 грн; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку на 1235340149 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 111006946 грн.

За результатами перевірки, на підставі висновків акта № 788, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2021 № 00592040101, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану для повернення на рахунок платника в банку у розмірі 1235340149 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 617670074,50 грн; від 27.09.2021 № 00593040101, яким було зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 111006 946 грн.

Не погоджуючись з висновками актів перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Не погодившись із судовими рішеннями, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права, без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23.05.2018 у справі № 826/16865/14, від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12, від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11, від 28 грудня 2022 року по справі № 520/1284/19, 25.03.2021 у справі № 810/3834/13-а, від 18.03.2021 у справі № 822/2562/16, від 17.05.2022 у справі № 826/4485/15, від 03.06.2021 у справі № 821/1949/17. від 19.09.2018 у справі № 822/1771/17, від 16.03.2020 у справі № 160/2636/19, від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 31.01.2020 у справі № 520/10953/18, від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 21.05.2019 у справі №815/662/16, від 27.03.2018 у справі № 826/1588/13-а.

Верховний Суд у вказаних постановах зазначав, що наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту та витрат, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентами з огляду на відсутність у них матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів. Наявність матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів має правове значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків. Відсутність матеріально-технічних та трудових ресурсів, як власних, так і залучених, без яких підприємницька діяльність не може здійснюватися, об`єктивно ставлять під сумнів можливість поставки ним товарів, обсяг яких (виходячи з документів, якими оформлені ці поставки) вимагав залучення до їх виконання певної кількості працівників та матеріально-технічних засобів. У господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента».

Позивачем не подано відзив на касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платинами податків, що не перешкоджає їх розгляду по суті вимог.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 200.8, 200.9 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За змістом пункту 187.1. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2020 у справі № 820/7521/15, від 18.09.2020 у справі № 816/2211/18, від 28.04.2021 у справі № 160/1283/19.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що обґрунтовуючи висновки про порушення ТОВ «Кернел-Трейд» податкового законодавства в акті № 392/31-00-07-01-02/31454383 та в поясненнях, наданих суду, відповідач посилався на факт відсутності реального здійснення господарських операцій (безтоварність), проведених між ТОВ «Кернел-Трейд» та його контрагентами-постачальниками: ПОСП «ІСКРА», ТОВ «Фірма «Мультіконт, Одеса», ТОВ «Ліга 50», ПП «ДрайфхолмФармінг», ТОВ «Прогрес», ФГ «Яківське», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Легіон Агро-Пром», ПП «Макс Агро», ТОВ «Черкаси-Інтерторг», СФГ «Бородатого Василя Федоровича», ТОВ «Сі Єй Ті Енерджі Україна», ТОВ «Вестван».

Також, у акті № 788/31-00-04-01-03/31454383 відповідач указує про неможливість реального здійснення господарських операцій, проведених між ТОВ «Кернел-Трейд» та рядом його контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «Агротрейд Експорт», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Зерно Трест», ТОВ «Крок Груп», ТОВ «Агро Фонд», ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Лімі Трейд», ТОВ «Аспект 2015», ТОВ «СВ ТрейдОйл», ТОВ «УПК Інвест», ТОВ «Украгроальянс», ТОВ «Черкаси Інтерторг», ТОВ «Білозаводський елеватор», ПСП «Нове Життя», ТОВ «Євро Клуб», ТОВ «Промінь Відродження», ТОВ «Плюс Гурман», ТОВ «Транспортні Потоки», ТОВ «Ільнара», ТОВ «Презента Преміум», ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро», ТОВ «Амбра Грейн», ТОВ «Вега СГ», ТОВ «Аграрний дім «Фаворит», ТОВ «Агріс Захід», ТОВ «Бізнес Холдинг Груп», ПП «Рубін», ФГ «Кириченко М», ПП «Агрофірма «Лугове», ТОВ «Еко Інтехмаркет», ТОВ «Компанія Ботік», ТОВ «Укрснаб Агро ЛТД», ФГ «Златов Ігор Васильович», ТОВ «Західний контейнерний термінал», ТОВ «Мелісса Агро», ТОВ «Вєкєта», ПрАТ «Дружба», ТОВ «Тім Агро Трейд», ПОСП «Імені Івана Франка», ТОВ «Сі Ей Ті Енерджі Україна», ТОВ «ВВТ Груп», ТОВ «УАЕГ Біоленд», ТОВ «Ліга 50», ТОВ «Грейн Аспект», ТОВ «Реал Тренд», ФГ «Альянс К», ТОВ «Агрофілд Україна», ПСП «Іскра», ТОВ «Омбілік Агро», ТОВ «Зерно Ташлик», ПП «ПАФ Злагода», ТОВ «Агрофірма «Престиж», ТОВ «Мульті-Аграр Дніпро», ТОВ «Баварія Груп», ТОВ «Агрофірма «Вісла», ТОВ «Маштранс Агро», ТОВ «Інфініто ЛТД», ТОВ «Фірма Мультіконт Одеса», СВК «Батьківщина», ТОВ «Агросимвол», ТОВ «Трейдагрохім Україна», ТОВ «БК Затишок», ТОВ «Мал-Агро-Трейд», ТОВ «Заруддя-Агро», ТОВ «РАН Агромир», ПП «Хлібопродукт», ПрАТ «Троянівське», ТОВ «Харківське насіння», ТОВ «Агентство Барон К», СФГ «Бородатий Василь Федорович», ТОВ «Агро Успіх», ТОВ «Екслибрис», ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод», ТОВ «Аграрний дім Геліос», ФГ «Левченко», ФГ «Липоворізьке», ТОВ «Іванків Агро Бізнес 2017», ТОВ «Югзернотранс», ТОВ «Крокус Агро Груп», ТОВ «ЕліусПромо», ТОВ «Петра», ТОВ «Елеватор Зернотрейд», ФГ «Крайагро», ПСП «Червона Калина», ТОВ «Екочем Україна», ТОВ «Каіс Агро», ПП «АгросЮг», ТОВ «Вовчанський міжрайагропостач», ТОВ «Кропагротек», ФГ «Інноваційні Аграрні Технології», ТОВ «Укрзернотрейд», ТОВ «СапфірАгротех», ТОВ «Стар-Трейд», ТОВ «Агро Лекс», ТОВ «Інтерагростандарт», ТОВ «ТД «Українська Борошномельна Компанія», ТОВ «Агрофірма «Деметра», ТОВ «ФГ «АстраГрей», ФГ «Застава 2010», ФГ «Агро 2005», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Агрозернохолдінг», ТОВ «Лан Агро ЛТД», ІП «ДрайфхолмФармінг», ПП «Юта», ТОВ «Украгрорегіон», ТОВ «АгроконТрейд», ПП «Юг Сервіс», ТОВ «Орттехсервіс», ТОВ «Інфініто ЛТД», СФГ «Відродження», СФГ « Чернявського Віктора Миколайовича », ПП «Агро Транс Індустрія», ТОВ «Стен Арс», ТОВ «Агростандарт-1», ТОВ «Колосс Груп», ФГ «Довгополюк», ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Експерт Агро Україна», ТОВ «Зерно Агротрейдінг», ТОВ «Россинка», ТОВ «ДСВ ЦЗ Україна», ОСОБА_4 , ФГ «Вісла Сад», ПП «Жерм», ФГ «Бондар», ТОВ «Махаон-Інвест», ТОВ «Агро-Пан Трейдинг», ТОВ «Маїс-Агро», ТОВ «Агронива 2016», ТОВ «Рови Агро», ТОВ «Явір», ОСОБА_5 , ТОВ «ДМД Сидс», ФГ «БММ Агро-27», ТОВ «Земля Поділля», ТОВ «Аббакор Трейд», ОСОБА_6 , ТОВ «Сапфір 2016», ТОВ «Буське сортонасінницьке товариство», ТОВ «А Лайн Трейд», ТОВ «Альянс Агро АП», ТОВ «БЦ Агролідер», ТОВ «Кронос Агро РС», ТОВ «ЗТК Златопіль», ФГ «Еден 2012», ПП «СВФ Агро-Лугань», ТОВ «Агро-Інвест 2018», ФГ «Надія», ТОВ «Фанчі Інвест», ТОВ «АгропромІндастрі», ТОВ «Лаконіка М», ТОВ «Етерія-Н», ТОВ «Агро-Альянс Сервіс», ТОВ «Лоза Буга», ТОВ «ТД «Агродар», СФГ «Єлисей», ФГ «Еколайф», ТОВ «НВО Агродім», ФГ «Фруктове», ТОВ «Агроніка 2016», ТОВ «БестІнформ Груп», ТОВ «Смарт Трейдинг Компані», ТОВ «Агро-Слобожанщина», ТОВ «Агроленд Плюс», ТОВ «ФГ «Агро-Будилів», ТОВ «Агровітал Агро», ФГ «Сушко В», ТОВ «Золотники-Агро», СГ ТОВ «Агросвіт», ФГ «Агро Юніверс», ТОВ «Спецтрейдгаз»; втрата ТОВ «Кернел-Трейд» частини придбаної сировини в процесі її переробки; недоведення позивачем під час проведення податкової перевірки джерел походження придбаних товарно-матеріальних цінностей за ланцюгом постачання.

Натомість судом першої та апеляційної інстанції установлено, що у судовому засіданні в суді першої інстанції відповідач зазначав, що факт поставки товару мав місце, однак податковим органом не встановлено походження цього товару від контрагентів контрагента позивача.

Відомості про оплати товару за спірними господарськими операціями містяться в актах перевірок та не оспорюються відповідачем.

Крім того, факт передачі товару за спірними господарськими операціями від постачальників позивачу чи уповноваженій ним особі (зерновий склад, термінал, олійне підприємство) не заперечується відповідачем та підтверджується наявними матеріалами справи, до яких долучено засвідчені належним чином копії первинних бухгалтерських документів: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, складські квитанції.

Так, до матеріалів справи приєднано первинні документи господарських операцій між ТОВ «Кернел-Трейд» та постачальниками: ТОВ «АЛаймТрейд» (том 1, а.с. 1-71), ТОВ «АббакорТрейд» (том 1, а.с. 72-91), ТОВ «Аграрний дім Геліос» (том 1, а.с. 92-177), ТОВ «Аграрний дім Фаворит» (том 1, а.с. 178-248), ТОВ «Аграрний дім Фаворит» (том 2, а.с. 1-169), ТОВ «Агро Фонд» (том 2, а.с. 170-250), ТОВ «Агро Фонд» (том 3, а.с. 1-250), ТОВ «Агро Фонд» (том 4, а.с. 1-101), ТОВ «Агроінвест 2018» (том 4, а.с. 102-110), ТОВ «Агрокон-Трейд» (том 4, а.с. 111-142), ТОВ «Агрос-Юг» (том 4, а.с. 143-249), ТОВ «АгропромІндастрі» (том 5, а.с. 1-233), ФГ «Агронива2016» (том 5, а.с. 234-254), ТОВ «Агротрейд Експорт» (том 6, а.с. 1-249), ТОВ «Агротрейд Експорт» (том 7, а.с. 1-68), ТОВ «Агро Юніверс» (том 7, а.с. 69-178), СТОВ «Агросвіт» (том 7, а.с. 179-212), ТОВ «Агроукррегіон» (том 7, а.с. 213-248), ТОВ «Аспект 2015» (том 8, а.с. 1-251), ТОВ «Аспект 2015» (том 9, а.с. 1-106), ТОВ «Агро-Успіх» (том 9, а.с. 107-198), ПП «Агро-Транс Індустрія» (том 9, а.с. 199-250),ПП «Агро-Транс Індустрія» (том 10, а.с. 1-14), ТОВ «Кропагротек» (том 10, а.с. 15-195), СВК «Батьківщина» (том 10, а.с. 196-221), ТОВ «Білозаводський елеватор» (том 10, а.с. 222-250), ТОВ «Амбра Грейн» (том 11, а.с. 1-250), ТОВ «Амбра Грейн» (том 12, а.с. 1-192), ТОВ «Бізнесхолдиггруп» (том 12, а.с. 193-250), ТОВ «Бізнесхолдиггруп» (том 13, а.с. 1-47), ТОВ «УАЕГ Біоленд» (том 13, а.с. 48-120), ТОВ «БК Затишок» (том 13, а.с. 121-204), ФОП Благочестивий (том 13, а.с. 205-225), ФГ «БММ Агро -27» (том 13, а.с. 226-249),ТОВ «БММ Агро -27» (том 14, а.с. 1-25), ФГ Бондар (том 14, а.с. 26-141), ФГ Бородатого В.Ф. (том 14, а.с. 142-250), ФГ Бородатого В.Ф. (том 15, а.с. 1-12), ТОВ «Буськесортонасінневе підприємство» (том 15, а.с. 13-24), ТОВ «Векєта» (том 15, а.с. 25-250),ТОВ «Векєта» (том 16, а.с. 1-69), ПП СВФ «Агро-Лугань» (том 16, а.с. 70-76), СФГ «Відродження» (том 16, а.с. 77-115), ТОВ «Вовчанський міжрайагропостач» (том 16, а.с. 116-131), ФГ «Вісла Сад» (том 16, а.с. 132-166), ТОВ «Вісла Агрофірма» (том 16, а.с. 167-247),ТОВ «Агрофілд» (том 17, а.с. 1-249), ТОВ «Агрофілд» (том 18, а.с. 1-250), ТОВ «Агрофілд» (том 19, а.с. 1-250), ТОВ «Агрофілд» (том 20, а.с. 1-26), ПрАТ «Дружба» (том 20, а.с. 27-222), ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна» (том 20, а.с. 223-250), ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна» (том 21, а.с. 1-53), ТОВ «Екслибрис» (том 21, а.с. 54-152), ТОВ «Еко-Інтех Маркет» (том 21, а.с. 153-248), ТОВ «Еко інтех маркет» (том 22, а.с. 1-117), ТОВ «Земля Поділля» (том 22, а.с. 118-181), ТОВ «Зерно Агро трейдінг» (том 22, а.с. 182-206), ТОВ «Експерт Агро Україна» (том 22, а.с. 207-236), ФГ «Еден 2012» (том 22, а.с. 237-247), ТОВ «ДМД Сидс» (том 23, а.с. 1-101), ФГ Довгополюк (том 23, а.с. 102-143), ТОВ «Західний контейнерний термінал» (том 23, а.с. 144-250), ТОВ «Західний контейнерний термінал» (том 24, а.с. 1-12), ФГ «Зерно Ташлик» (том 24, а.с. 13-149), ТОВ «Елеватор Зернотрейд» (том 24, а.с. 150-249), ТОВ «Елеватор Зернотрейд» (том 25, а.с. 1-71), ПППА «Злагода» (том 25, а.с. 72-137), ТОВ «Зерно-Трест» (том 25, а.с. 138-259), ФГ «Інагротех» (том 26, а.с.1-41), ТОВ «Золотники Агро» (том 26, а.с. 42-69), ТОВ «Енергогазімпекс» (том 26, а.с. 70-86), ПОСП «Імені Франка» (том 26, а.с. 87-101), ТОВ «Агрофірма Престиж» (том 26, а.с. 102-159), ІП «ДрайфхолмФармінг» (том 26, а.с. 160-248), ІП «ДрайфхолмФармінг» (том 27, а.с. 1-12), ТОВ «Іванів Агро Бізнес-2017» (том 27, а.с. 13-19), ФГ Златов (том 27, а.с. 20-250), ФГ Златов (том 28, а.с. 1-47), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 28, а.с. 48-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 29, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 30, а.с. 1-152), ПСП «Іскра» (том 30, а.с. 153-248), ПСП «Іскра» (том 31, а.с. 1-35), ТОВ «Інфініто ЛТД» (том 31, а.с. 36-167), ТОВ «Компанія Ботік» (том 31, а.с. 168-234), ТОВ «Кронос Агро РС» (том 31, а.с. 244-250), ТОВ «Крок Груп» (том 32, а.с. 1-250), ТОВ «Крок Груп» (том 33, а.с. 1-250), ТОВ «Крок Груп» (том 34, а.с. 1-250), ТОВ «Крок Груп» (том 35, а.с. 1-254), ТОВ «Ліга-50» (том 36, а.с. 1-142), ТОВ «Маштранс-Агро» (том 36, а.с. 143-195), ТОВ «Махаон-Інвест» (том 36, а.с. 196-207), ТОВ «Крокус-Агро Груп» (том 36, а.с. 208-244), ТОВ «МАЇС Агро» (том 36, а.с. 245-253), ТОВ «Мелісса Агро» (том 37, а.с. 1-250), ТОВ «Мелісса Агро» (том 38, а.с. 1-50), ТОВ «Мал Агро Трейд», ТОВ «Фірма Мультіконт Одеса» (том 38, а.с. 121-177), ФГ «Липоворізьке» (том 38, а.с. 178-239), ФГ «Надія» (том 38, а.с. 240-25), ФГ Левченко (том 39, а.с. 1-65), ФОП Ніколаєв (том 39,а.с. 66-109), ТОВ «Омбілік Агро» (том 39, а.с. 110-149), ПП «Агрофірма Лугове» (том 39, а.с. 150-191), ФОП Панасюк (том 39, а.с. 192-220), ПСП «Нове Життя» (том 39, а.с. 221-250), ТОВ «Плюс Гурман» (том 40,а.с. 1-177), ТОВ «Россинка» (том 40, а.с. 178-231), ТОВ «Попільнянський ККЗ» (том 40, а.с. 232-248), ТОВ «РАН Агромир» (том 41, а.с. 1-250), ТОВ «РАН Агромир» (том 42, а.с. 1-251), ТОВ «РАН Агромир» (том 43, а.с. 1-33), ТОВ «СВ ТрейдОйл» (том 43, а.с. 34-250), ТОВ «СВ ТрейдОйл» (том 44, а.с. 1-48), ТОВ «Рови Агро» (том 44, а.с. 49-74), ТОВ «СФГ Поділля» (том 44, а.с. 75-86), ТОВ «Петра» (том 44, а.с. 87-97), ТОВ «Сі Ей Ті Енерджі Україна» (том 44, а.с. 98-250), ТОВ «Сі Ей Ті Енерджі Україна» (том 45, а.с. 1-152), ТОВ «Стар-Трейд» (том 45, а.с. 153-252), ФГ Сушко (том 46, а.с. 1-128), ФОП Тоток (том 46, а.с. 129-204), ТОВ «Транспортні потоки» (том 46, а.с. 205-250), ТОВ «Транспортні потоки» (том 47, а.с. 1-250), ТОВ «Транспортні потоки» (том 48, а.с. 1-208), ПАТ «Троянівське» (том 48, а.с. 209-257), ТОВ «Тростянецький млин» (том 49, а.с. 1-26), ТОВ «УЗТК Трейд» (том 49, а.с. 27-250), ТОВ «УЗТК Трейд» (том 50, а.с. 1-250), ТОВ «УЗТК Трейд» (том 51, а.с. 1-110), ТОВ «Украгроальянс» (том 51, а.с. 111-250), ТОВ «Украгроальянс» (том 52, а.с. 1-250), ТОВ «Украгроальянс» (том 53, а.с. 1-17), ТОВ «ТД Українська борошномельна компанія» (том 53, а.с. 18-99), УНСП з ІІ ТОВ «Мульті-Аграр Дніпро» (том 53, а.с. 100-164), ТОВ «УкрзерноТрейд» (том 53, а.с. 165-250), ТОВ «УкрзерноТрейд» (том 54, а.с. 1-38), ТОВ «УПК Інвест» (том 54, а.с. 39-250), ТОВ «УПК Інвест» (том 55, а.с. 1-250), ТОВ «УПК Інвест» (том 56, а.с. 1-250), ТОВ «УПК Інвест» (том 57, а.с. 1-250), ТОВ «УПК Інвест» (том 58, а.с. 1-130), ТОВ «Фанчі Інвест» (том 58, а.с. 131-138), ТОВ «Харківське насіння» (том 58, а.с. 139-149), ПП Хлібопродукт (том 58, а.с. 150-237), ФГ Хорста (том 58, а.с. 238-250), ФГ «Хорста» (том 59, а.с. 1-101), ПСП «Червона калина» (том 59, а.с. 102-104), ТОВ «Черкаси-Інтерторг» (том 59, а.с. 105-250), ТОВ «Черкаси-Інтерторг» (том 60, а.с. 1-250), ТОВ «Черкаси Ітерторг» (том 61, а.с. 1-128), СФГ Чернявського (том 61,а.с. 129-187), ПП «Юг-Сервіс» (том 61, а.с. 188-250), ПП «Юг-Сервіс» (том 62, а.с. 1-36), ФГ «Юг-Агро» 2014 (том 62, а.с. 37-250), ФГ «Юг-Агро 2014» (том 63, а.с. 1-39), ТОВ «Яблунівка Агро» (том 63, а.с. 40-58), ТОВ «Явір» (том 63, а.с. 59-138), ТОВ «Агріс Захід» (том 63, а.с. 139-250), ТОВ «Агріс Захід» (том 64, а.с. 1-250), ТОВ «Агріс Захід» (том 65, а.с. 1-129), ТОВ «Агросимвол» (том 65, а.с. 130-250), ТОВ «Агросимвол» (том 66, а.с. 1-105), ТОВ «Агрозернохолдінг» (том 66, а.с. 106-199), ТОВ ФГ «АстраГрейт» (том 66, а.с. 200-250), ТОВ «ФГ АстраГрейт» (том 67, а.с. 1-38), ТОВ «Бест-інформ груп» (том 67, а.с. 39-250), ТОВ «Бест-інформ груп» (том 68, а.с. 1-18), ТОВ «Баварія Груп» (том 68, а.с. 19-250), ТОВ «Баварія Груп» (том 69, а.с. 1-46), ТОВ «Альянс Агро АП» (том 69, а.с. 46-67), ТОВ Бізнесхолдинггруп» (том 69, а.с. 68-250), ТОВ «Бізнесхолдинггруп» (том 70, а.с. 1-250), ТОВ «Бізнесхолдинггруп» (том 71, а.с. 1-250), ТОВ «Бізнесхолдинггруп» (том 72, а.с. 68-213), ТОВ «БЦ Агролідер» (том 72, а.с. 214-250), ТОВ «БЦ Агролідер» (том 73, а.с. 1-250), ТОВ «БЦ Агролідер» (том 74, а.с. 1-250), ТОВ «БЦ Агролідер» (том 75, а.с. 1-36), ФОП Благочестивий (том 75, а.с. 37-92), ТОВ «Зерно Трест» (том 75, а.с. 93-250), ТОВ «Зерно Трест» (том 76, а.с. 1-250), ТОВ «Зерно Трест» (том 77, а.с. 1-250), ТОВ «Зерно Трест» (том 78, а.с. 1-250), ТОВ «Зерно Трест» (том 79, а.с. 1-250), ТОВ «Зерно Трест» (том 80, а.с. 1-251), ТОВ «Зерно Трест» (том 81, а.с. 1-250), ТОВ «Зерно Трест» (том 82, а.с. 1-250), ТОВ «Зерно Трест» (том 83, а.с. 1-250), ТОВ «Екочем Україна» (том 84, а.с. 1-190), ТОВ «ЗТК Златопіль» (том 84, а.с. 191-232), ФГ «Інагротех» (том 84, а.с. 233-247), ФГ «Інагротех» (том 85, а.с. 1 -19), ТОВ «Заруддя-Агро» (том 85, а.с. 20-73), ФГ «Застава-2010» (том 85, а.с. 4-84, ТОВ ФГ «ЕліусПромо» (том 85, а.с. 85-214), ТОВ «Ільнара» (том 85, а.с. 215-249), ТОВ «Ільнара» (том 86, а.с. 1-250), ТОВ «Ільнара» (том 87, а.с. 1-143), ТОВ Інокс Сервіс (том 87, а.с. 144-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 88, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 89, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 90, а.с. 1-249), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 91, а.с. 1-251), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 92, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 93, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 94, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 95, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 96, а.с. 1-249), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 97, а.с. 1-249), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 98, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 99, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 100, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 101, а.с. 1-251), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 102, а.с. 1-250), ТОВ «Інокс Сервіс» (том 103, а.с. 1-102), ТОВ «Лімі Трейд» (том 103, а.с. 103-250), ТОВ «Лімі Трейд» (том 104, а.с. 1-250), ТОВ «Лімі Трейд» (том 105, а.с. 1-251), ТОВ «Лімі Трейд» (том 106, а.с. 1-250), ТОВ «Лімі Трейд» (том 107, а.с. 1-109), ТОВ Презента Преміум (том 107, а.с. 110-250), ТОВ «Презента Преміум» (том 108, а.с. 1-250), ТОВ «Презента Преміум» (том 109, а.с. 1-250), ТОВ «Презента Преміум» (том 110, а.с. 1-84), ТОВ «Укрснаб Агро ЛТД» (том 110, а.с. 85-250), ТОВ «Укрснаб Агро ЛТД» (том 111, а.с. 1-150), ТОВ «УПК Інвест» (том 111, а.с. 151-250), ТОВ «УПК Інвест» (том 112, а.с. 1-160), ТОВ «СВ ТрейдОйл» (том 112, а.с. 161-250), ТОВ «СВ ТрейдОйл» (том 113, а.с. 1-186), ТОВ «Промінь Відродження» (том 113, а.с. 187-250), ТОВ «Промінь Відродження» (том 114, а.с. 1-250), ТОВ «Промінь Відродження» (том 115, а.с. 1-114), ТОВ «ФГ Агро Будилів» (том 115, а.с. 115-190), ТОВ «Трейдагрохім Україна» (том 115, а.с. 191-250), ТОВ «Трейдагрохім» (том 116, а.с. 1-16), ТОВ «Тім Агро Трейд» (том 116, а.с. 17-114), ТОВ «Сапфір 2016» (том 116, а.с. 115-172), ТОВ «Фірма Мультіконт Одеса» (том 116, а.с. 173-250), ТОВ «Фірма Мультіконт Одеса» (том 117, а.с. 1-76), ТОВ «Ліга-50» (том 117, а.с. 77-206), ТОВ «Пан Агро ЛТД» (том 117, а.с. 207-250), ТОВ «Пан Агро ЛТД» (том 118, а.с. 1-49), ТОВ «Колосс Груп» (том 118, а.с. 50-149), ФОП Мажуга (том 118, а.с. 150-182), ФГ Кириченко (том 118, а.с. 183-250), ФГ Кириченко (том 119, а.с. 1-24), ТОВ Інфініто ЛТД» (том 119, а.с. 25-134).

За наслідками детального та ґрунтовного дослідження документів, якими позивач підтверджував факт здійснення відповідних господарських операцій із указаними вище контрагентами, суди дійшли висновку, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Кернел-Трейд» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, про те, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із контрагентами, про які йде мова вище, ураховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку є підставою для формування податкового кредиту.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що відсутність складських документів, на що посилається відповідач на підтвердження безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами, сама по собі не є беззаперечним свідченням відсутності реального характеру господарських операцій позивача з цими контрагентами, оскільки, як зазначено вище, кожен документ повинен оцінюватись в сукупності з іншими зібраними у справі доказами.

Також колегія суддів зазначає, що не є виключенням те, що партії зернових могли зберігатися у приватних зерносховищах, не підключених до Реєстру. При цьому відповідальність за дотримання законодавчо визначеного порядку зберігання зерна покладається на суб`єктів виробництва зерна і суб`єктів зберігання зерна.

Поряд із цим, відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.12.2019 у справі № 826/13060/18.

Щодо посилання відповідача на недоліки в заповненні первинних документів, то колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі видаткових та товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Більше того, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 804/4874/16).

Також варто врахувати, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку, та, як наслідок, не спростував наявності встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин та не з`ясував правову природу спірних правовідносин.

Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання контролюючого органу на відсутність документів, які підтверджують якість товару, оскільки сертифікати якості чи інші відповідні документи не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документами, що посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому відсутність таких документів не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

На переконання колегії суддів, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів з огляду лише на податкову інформацію щодо його контрагентів (відсутність достатніх трудових ресурсів, осіб з відповідною спеціальною освітою, відсутність основних засобів, необхідних складських, виробничих приміщень та обладнання у періоді, що перевірявся тощо; дослідження ланцюга постачання), оскільки відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання ТМЦ (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це (постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 у справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19).

Більше того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Щодо висновку відповідача про сировинні втрати ТОВ «Кернел-Трейд» та необхідність їх урахування при обрахунку показників податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Кернел-Трейд», суди попередніх інстанції зазначили, що відповідно до Акту перевірки № 788, втрати ТОВ «Кернел-Трейд» сировини відбулися в процесі переробки насіння соняшнику на соняшникову олію на олійних підприємствах. Ця переробка здійснювалася олійними підприємствами на підставі договорів з позивачем про переробку насіння соняшнику на давальницьких умовах. Висновки про наявність втрат зроблені податковим органом на підставі відповідних даних в бухгалтерському обліку операцій позивача з переробки насіння соняшнику в графі «Сировинні втрати».

Водночас, Наказом Міністерства аграрної політики України від 11.09.2009 № 656 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2009 р. за № 1163/17179) затверджено Порядок обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі (далі - Порядок № 656).

Пунктом 1.1 розділу I Порядку № 656, передбачено, що цей Порядок встановлює організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.

Відповідно до пункту 1.2 розділу I Порядку № 656, запровадження Порядку зумовлено потребою забезпечити однаковий первинний облік олійно-жирових виробництв з урахуванням вимог чинного законодавства, галузевих особливостей, практичного досвіду та змін у господарському механізмі підприємств.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 1.3 розділу I Порядку № 656, форми обліку та звітності, що наведені у додатках до цього Порядку, є типовими та можуть доповнюватися та змінюватися відповідно до умов виробництва, технологічного процесу та обладнання, інших умов з дотриманням вимог чинного законодавства.

У додатку 27 до Порядку № 656 наведена форма виробничого звіту олієзаводу, що складається за результатами перероблення олійної культури і відображає повну інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, у тому числі кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати.

Пунктом 2.25 розділу II Порядку № 656 передбачено, що терміни «загальні втрати», «втрати олії в шроті (макусі) лушпинні» буквально не відповідають цим поняттям. Втрати олії в шроті (макусі), втрати олії в лушпинні є тією частиною олії, яка не витягується (а не втрачається) з насіння. До втрат як таких належать невраховані втрати. «Сировинні втрати» показують зміну ваги насіння за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва. Наведені терміни міцно ввійшли в практику олійно-жирової галузі, і тому, незважаючи на їх умовність, вони зберігаються і в цьому Порядку.

Судами попередніх інстанцій установлено, що олійна сировина, що надходить на переробку являє собою неоднорідну суміш із насіння соняшника та певної кількості мінеральних та органічних домішок. Ураховуючи, що до переробки допускається лише сировина, що відповідає вимогам чинних стандартів, то в процесі підготовки сировини до переробки вона піддається сушці та очищенню від сторонніх домішок, що є невід`ємною частиною технологічного процесу.

З урахуванням викладеного, суд першої та апеляційної інстанцій правильно наголосили, що показники сировинних втрат, відображені в бухгалтерському обліку позивача, є відображенням зменшення вагових показників прийнятої до переробки сировини, а не відображенням фізичної втрати такої сировини. До того ж, задекларовані показники сировинних втрат, що виникли за результатами операцій з переробки, не виходять за межі відповідних допусків, зафіксованих в Технологічних регламентах кожного переробного підприємства, що свідчить про відсутність зловживань учасників господарської операції з переробки сировини.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 440/7141/20 та від 28.02.2023 у справі № 440/4066/21.

З приводу посилання відповідача на наявність кримінального провадження, то судами попередніх інстанцій не було отримано інформації про наявність кримінальних проваджень/вироків щодо посадових осіб позивача чи його контрагентів за наслідком провадження за дії/правочини, про які йде мова у актах перевірки.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач посилається на обставини неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.05.2018 у справі № 826/16865/14, від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12, від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11, від 28 грудня 2022 року по справі № 520/1284/19, 25.03.2021 у справі № 810/3834/13-а, від 18.03.2021 у справі № 822/2562/16, від 17.05.2022 у справі № 826/4485/15, від 03.06.2021 у справі № 821/1949/17. від 19.09.2018 у справі № 822/1771/17, від 16.03.2020 у справі № 160/2636/19, від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 31.01.2020 у справі № 520/10953/18, від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 21.05.2019 у справі №815/662/16, від 27.03.2018 у справі № 826/1588/13-а.

Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Однак, контролюючий орган, як вище зазначено, посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.

Таким чином, судові рішення, на які посилається Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що рішення судів ухвалено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, - є безпідставним.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ураховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд