ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 26 грудня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100070001519, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 26 грудня 2022 року Подільський районний суд м. Києва визнав винуватим та засудив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.
Суд встановив, що 16 квітня 2018 року близько 00:50 ОСОБА_6 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, біля приватного будинку АДРЕСА_2 з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, небезпечне для життя потерпілої, вчинив напад на неповнолітню ОСОБА_8 , під час якого, підійшовши ззаду, обхопив її правою рукою за шию та почав душити, внаслідок чого потерпіла не могла нормально дихати. Після цього ОСОБА_6 вихопив з її рук мобільний телефон марки «Xiaomi4-X» золотистого кольору вартістю 3107, 32 грн та з місця вчинення злочину втік.
2. 07 листопада 2023 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги прокурора, потерпілої та захисника, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 - без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
3. У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 заявив вимогу про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження.
Обґрунтовуючи свою вимогу зазначає, що він не застосовував до потерпілої насильства, небезпечного для її життя, а тому його дії неправильно розцінені судовими інстанціями як розбійний напад. Вважає, що його дії підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК.
4. У запереченні на касаційну скаргу засудженого прокурор просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
5. Засуджений ОСОБА_6 уточнив вимоги касаційної скарги, просив з наведених у ній мотивів судові рішення змінити та перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 186 КК.
Захисник підтримав уточнені вимоги касаційної скарги засудженого.
6. Прокурор заперечував проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та вважав, що судові рішення щодо ОСОБА_6 мають бути залишені без зміни.
Мотиви Суду
7. За правилами ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
8. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
9. Перевіряючи судові рішення щодо ОСОБА_6 з огляду на положення ст. 438 КПК, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні йоцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.
10. Зокрема, суд у вироку послався на показання потерпілої ОСОБА_8 про те, що вона, повертаючись додому близько 00:45, помітила, як паралельно з нею йшов невідомий чоловік. Біля будинку АДРЕСА_2 той напав на неї, обхопивши правою рукою шию, почав придушувати, а лівою рукою схопив телефон, який вона тримала в руці. Потерпіла намагалася чинити опір, проте чоловік почав душити сильніше, через що їй було важко дихати. Вихвативши телефон, чоловік втік, а вона, прийшовши додому, розповіла все батькам, які викликали працівників поліції. Цим чоловіком був ОСОБА_6 .
11. Показанням ОСОБА_8 місцевий суд надав оцінку в сукупності та взаємозв`язку з дослідженими ним даними протоколів: слідчого експерименту за участю потерпілої; пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_8 , яка впізнала ОСОБА_6 як особу, що заволоділа її мобільним телефоном; огляду місця події та речей стосовно вилучення в ОСОБА_6 мобільного телефону марки «Xiaomi4-X», який належить потерпілій; іншими доказами, які наведені у вироку.
12. Отже, висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_6 вчинив напад на ОСОБА_8 під час якого, застосовуючи фізичне насильство, яке є небезпечним для її життя, заволодів майном потерпілої, сумніву в колегії суддів не викликає.
Щодо правової кваліфікації
13. У касаційній скарзі засуджений стверджує, що не застосовував до потерпілої фізичного насильства, небезпечного для її життя, тому його дії мають бути кваліфіковані як грабіж за ст. 186 КК.
14. Як убачається з матеріалів справи, цей довід був предметом ретельної перевірки судів попередніх інстанцій і як такий, що не знайшов свого підтвердження, обґрунтовано визнаний безпідставним.
15. Колегія суддів звертає увагу на те, що під насильством, як ознакою об`єктивної сторони розбою, слід розуміти заподіяння особі легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження. Під таким насильством слід розуміти також вчинення інших насильницьких дій, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх заподіяння, тобто в момент застосування створювали реальну загрозу для життя потерпілого. До такого насильства слід відносити, зокрема, і здавлення шиї тощо.
16. Місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку про те, що за обставин цієї справи захоплення ОСОБА_6 . ОСОБА_8 за шию та придушення було небезпечним для її життя і сприймалося потерпілою в ситуації, що склалася (темна пора доби, відсутність людей, нездатність протистояти насильству через вік та стать) як реальна загроза життю.
17. За таких обставин дії ОСОБА_6 отримали правильну кримінально правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 187 КК.
18. Покарання ОСОБА_6 призначено відповідно до приписів ст. 65 КК з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та усіх обставин справи. Відповідає обраний засудженому захід примусу і його меті, визначеній у ст. 50 КК.
19. Апеляційний розгляд здійснено з дотриманням вимог статей 404, 405 КПК.
20. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, зокрема, за апеляційною скаргою сторони захисту, ретельно перевірив та проаналізував наведені в скарзі доводи та надав на них вичерпні відповіді, належним чином мотивувавши свій висновок щодо залишення скарги без задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
21. Відповідно до ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними в ч. 2 вказаної статті. Таких порушень у кримінальній справі щодо ОСОБА_6 . Судом не встановлено.
22. Постановлені у справі судові рішення відповідають вимогам ст. 370 КПК, є законними, обґрунтованими і вмотивованими, тому касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд