ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221150001338, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка Березанського району Миколаївської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину та виконає обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, арешту майна та речових доказів.
Згідно з вироком суду обвинувачений ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, у невстановлений день, час і місці та за невстановлених обставин незаконно придбав самозарядну гвинтівку СВТ-40, заводські серії та номери НОМЕР_1 , калібру 7,62 мм (7,62х54R), яка є бойовою нарізною вогнепальною зброєю, придатною для здійснення пострілів, виготовленою заводським способом.
ОСОБА_6 , діючи всупереч вимогам законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, 14 листопада 2022 року розмістив оголошення на сайті стосовно продажу самозарядної гвинтівки СВТ-40.
Після цього він, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут вогнепальної зброї, за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 26 листопада 2022 року отримав від останнього грошові кошти в сумі 25 000 грн на картковий банківський рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_9 в АТ «ПриватБанк», у рахунок оплати за раніше обумовлений збут йому зазначеної вище вогнепальної зброї.
28 листопада 2022 року ОСОБА_6 прибув до приміщення відділення № 1 ТОВ «Нова пошта» за адресою: вул. Козацька, 122/1, м. Олександрія, Кіровоградська область та здійснив відправлення самозарядної гвинтівки СВТ-40 на ім`я ОСОБА_8 до м. Харкова, тим самим незаконно збув ОСОБА_8 бойову нарізну вогнепальну зброю - самозарядну гвинтівку СВТ-40, яка згідно з висновком експерта належить до категорії вогнепальної зброї та придатна для проведення пострілів, за що отримав грошові кошти в сумі 25 000 грн.
Крім того, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, у невстановлений день, час і місці та за невстановлених обставин, незаконно придбав ручний кулемет системи Калашникова РПК-74, калібру 5,45 мм (5,45х39 АК), 1979 року виготовлення, заводські серія та номер НОМЕР_3 , який є бойовою нарізною вогнепальною зброєю, придатною для здійснення пострілів, виготовлений промисловим способом.
31 січня 2023 року ОСОБА_6 в інтернет-мережі на військовому аукціоні « RIBERT.info » в особистому повідомленні запропонував лот стосовно продажу ручного кулемета системи Калашникова РПК-74.
Після цього, він за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 22 лютого 2023 року отримав від останнього грошові кошти в сумі 70 000 грн на картковий банківський рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_9 в АТ «ПриватБанк», у рахунок оплати за раніше обумовлений збут йому зазначеної вище вогнепальної зброї.
Надалі 23 лютого 2023 року ОСОБА_6 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за раніше досягнутою домовленістю із ОСОБА_8 , прибув до приміщення відділення № 1 ТОВ «Нова пошта» за тією ж адресою та здійснив відправлення ручного кулемета системи Калашникова РПК-74 на ім`я ОСОБА_8 до відділення № 1 ТОВ «Нова пошта», що розташоване за адресою: вул. Польова, 67, м. Харків, тим самим незаконно збув ОСОБА_8 бойову нарізну вогнепальну зброю - ручний кулемет системи Калашникова РПК-74, який згідно з висновком експерта належить до категорії вогнепальної зброї та придатний для проведення пострілів, за що отримав грошові кошти в сумі 70 000 грн.
За вироком Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задоволено. Ухвалено виключити з мотивувальної частини вироку обставину, що пом`якшує покарання, - щире каяття. Вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного йому покарання скасовано. Призначено ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Виключено з резолютивної частини вироку рішення суду про знищення речових доказів: самозарядної гвинтівки СВТ-40, заводські серії та номери НОМЕР_1 , калібру 7,62х54R; ручного кулемета системи Калашникова РПК-74, калібру 5,45 мм (5,45х39 АК), 1979 року виготовлення, заводські серія та номер НОМЕР_3 , та в порядку, передбаченому п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України, ухвалено конфіскувати і передати їх Міністерству оборони України для потреб оборони України.
У решті вирок залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 просять змінити вирок апеляційного суду, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Посилаються на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення ОСОБА_6 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості.
Зазначають, що апеляційний суд без належної уваги залишив повне і всебічне дослідження обставин справи судом першої інстанції, які свідчать про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства. Вважають, що суд апеляційної інстанції безпідставно виключив щире каяття ОСОБА_6 як обставину, яка пом`якшує покарання, оскільки він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та допомагав слідству, жодним чином не перешкоджав проведенню слідчих дій, вчасно і щоразу з`являвся за викликом до слідчого та суду, виконував інші обов`язки, покладені на нього законом.
Вважають, що вирок апеляційного суду ухвалено без дотримання загальних засад призначення покарання, а висновки про те, що застосування положень ст. 75 КК України стосовно ОСОБА_6 буде суперечити справедливості покарання та не відповідатиме його меті, є хибними.
Стверджують, що позиція апеляційного суду в частині призначення покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і судовій практиці Верховного Суду щодо критеріїв визначення діяння, як тяжкого, оскільки апеляційний суд не врахував, що самозарядна гвинтівка СВТ-40 була придбана до війни на військовому аукціоні як макет вогнепальної зброї та вже під час оголошення воєнного стану до нього було придбано запчастини на тому ж військовому аукціоні, а до того моменту гвинтівка СВТ-40 не була бойовою.
Скаржники зазначають, що ручний кулемет системи Калашникова РПК-74 також був куплений на військовому аукціоні по частинам.
Вважають, що з урахуванням цього дії ОСОБА_6 не мали суспільної небезпеки через малозначність діяння. Стверджують, що ОСОБА_6 не є активним учасником численних масових заходів, що свідчило б про наявність у нього мети створити реальну загрозу для життя та здоров`я інших громадян.
Просять урахувати, що відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та надавав пояснення суду, у яких не заперечував того, що дійсно придбав вогнепальну зброю, яку потім продав. Вважають, що суд апеляційної інстанції незаконно та несправедливо не вказав цієї обставини, як такої, що пом`якшує покарання. Зазначають, що місцевий суд надав належну оцінку діям ОСОБА_6 та повною мірою дослідив наявні докази у справі.
Вважають, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_6 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, має на утриманні батьків пенсійного віку, займається волонтерською діяльністю з ремонту військової техніки та в наданні матеріальної допомоги, проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_10 , разом з останньою виховує дитину ОСОБА_11 , 2013 року народження, скарг чи претензій від сусідів за місцем проживання не має, характеризується лише з позитивної сторони, має подяку та грамоту командира батальйону військової частини Збройних Сил України.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали касаційні скарги.
Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційні скарги засудженого і його захисника підлягають задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційних скаргах засудженого і його захисника, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачає суд з касаційних скарг засудженого та його захисника, доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України, та кваліфікація його дій ними не оспорюються.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Положенням ст. 414 КПК України передбачено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Проте, посилаючись на те, що позиція суду апеляційної інстанції в частині призначення покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення, захисник та засуджений не наводять відповідних обґрунтувань щодо безпідставності призначення покарання саме у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як убачає суд з матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання. Зокрема, суд взяв до уваги те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, має на утриманні батьків пенсійного віку, займається волонтерською діяльністю з ремонту військової техніки. Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнав щире каяття.
Місцевий суд для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, вважав за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, але взявши до уваги дані про його особу, характеристику обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення, наявність обставини, що пом`якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Прокурор оскаржив вирок місцевого суду в апеляційному порядку. При цьому в апеляційній скарзі він просив цей вирок скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України, і невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості й істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Скасовуючи вирок місцевого суду в частині призначеного покарання, апеляційний суд погодився з доводами, викладеними в апеляційній скарзі прокурора, та зазначив про те, що місцевий суд, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, залишив поза увагою, що останній вчинив злочин проти громадської безпеки під час дії воєнного стану, у період повномасштабного вторгнення збройними силами РФ на територію України, який характеризується підвищеною суспільною небезпекою, оскільки дії винної особи сприяють загостренню криміногенної ситуації та створюють умови для вчинення інших, більш тяжких злочинів. Крім того, апеляційний суд виключив обставину, яка пом`якшує покарання ОСОБА_6 , - його щире каяття.
Однак суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_6 раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, має на утриманні батьків пенсійного віку, займається волонтерською діяльністю з ремонту військової техніки та шляхом надання матеріальної допомоги, проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_10 , разом з якою виховує дитину ОСОБА_11 , 2013 року народження, скарг чи претензій від сусідів за місцем проживання не надходило, характеризується лише з позитивної сторони, має подяку та грамоту командира батальйону військової частини Збройних Сил України.
Колегія суддів Верховного Суду враховує зазначене вище, а також те, що, як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та надавав суду пояснення, у яких не заперечував того, що дійсно придбав вогнепальну зброю, яку згодом продав. Крім того, Верховний Суд бере до уваги позицію прокурора ОСОБА_5 про зміну вироку апеляційного суду та звільнення ОСОБА_6 від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України із застосуванням положень ст. 76 КК України.
З урахуванням наведеного вище колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе й доцільне звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України і покласти на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
За таких обставин касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 підлягають задоволенню, а судове рішення - зміні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд