ПОСТАНОВА
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Києва.
Обставини справи
1. Апеляційний суд, скасувавши вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року, яким ОСОБА_7 було засуджено за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК), своїм вироком засудив його за частиною 1 статті 187 КК до позбавлення волі на строк 3 рокиі звільнив від покарання у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК.
2. Апеляційний суд визнав доведеним, що 09 листопада 2012 року о 10:15 біля будинку на вул. Печенізькій, 23 в м. Києві засуджений завдав ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, і заволодів фотоапаратом потерпілого.
Вимоги і доводи касаційної скарги
3. Прокурор, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржений вирок і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
4. Сторона обвинувачення вважає, що вирок не відповідає вимогам частини 2 статті 420, пункту 2 частини 3 статті 374 КПК, оскільки суд не виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним.
Позиції учасників касаційного розгляду
5. У судовому засіданні прокурор і захисник підтримали вимоги сторони обвинувачення.
6. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
7. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
8. Відповідно до частини 2 статті 433 КПК касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення касаційна інстанція керується статтями 412?414 КПК.
9. Частиною 1 статті 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
10. Згідно пунктом 2 частини 3 статті 374 КПК у мотивувальній частині обвинувального вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
11. Апеляційний суд в оскаржуваному вироку зазначив, що «згідно з обвинувальним актом … злочин було вчинено за наступних обставин», виклав зміст обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
12. Далі суд навів свій аналіз доказів та зробив висновок, що «з урахуванням обставин, встановлених в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за частиною 1 статті 187 КК як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу».
13. Отже з вироку зрозуміло, що розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, суд визнав доведеними факти та обставини, які стверджувала сторона обвинувачення, та повністю погодився з правовою оцінкою діяння.
14. Таким чином, текст вироку містить інформацію щодо фактичної і юридичної сторони обвинувачення, визнаного судом доведеним.
15. За таких обставин, Суд не встановив істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу сторони обвинувачення слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд