ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6 ,
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070001114за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне Кегичівського району Харківської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст.89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 10 листопада 2022 року о 15:30, будучи солдатом військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в районі виконання бойових завдань на позиції, під час вживанняалкогольних напоїв із старшим солдатом стрільцем цієї ж військової частини ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин через те, що потерпілий висловлювався лайкою в бік ОСОБА_7 і направляв на нього зброю, у ОСОБА_7 під час сварки виник умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Надалі він, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив декілька пострілів з закріпленої за ним зброї (автомату АК-74У № НОМЕР_2 ) у бік військовослужбовця ОСОБА_8 , однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілому було своєчасно надано медичну допомогу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 було залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог КПК України скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вказує, що згідно з ухвалою суду апеляційної інстанції засідання проводилося в режимі відеоконференції з обвинуваченим, який перебував на той час у приміщенні ДУ «Харківській слідчій ізолятор», однак фактично відеозв`язокз обвинуваченим встановлений не був і участі в судовому засіданні він не брав. У зв`язку із зазначеними фактами підзахисний був позбавлений можливості висловити свою думку і дати пояснення у кримінальному провадженні.
Також обвинуваченому не були роз`яснені права, і судом фактично ця обставина не перевірялася, а тому судом апеляційної інстанції було повністю проігноровано цей факт, засідання перенесено не було, що порушує вимоги статей 323, 405, 412 КПК України.
Крім того, судом апеляційної інстанції було проігноровано відсутність в судовому засіданні потерпілого, показання якого повністю збігаються з показаннями обвинуваченого та узгоджуються з усіма доказами, які свідчать про те, що конфлікту між потерпілим та обвинуваченим не було, мотивів для вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 не мав.
Стверджує, що без належної перевірки та аналізу судом апеляційної інстанції залишилися доводи апеляційної скарги сторони захисту, зокрема про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки судом першої інстанції було взято до уваги доводи сторони обвинувачення й при цьому було залишено поза увагою ті дані, які доводять його невинуватість. До того ж, на думку сторони захисту, суд першої інстанції не мотивував, чому надає перевагу одним доказам перед іншими.
Вважає, що апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 здійснювався формально, без з`ясування належним чином всіх обставин, необхідних для перевірки доводів апеляційної скарги сторони захисту, а тому ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Прокурор надіслав заяву, в якій заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника та просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Іншим учасникам провадження направлялися повідомлення про дату та час касаційного розгляду, однак до суду вони не з`явилися. Клопотань про відкладення касаційного розгляду не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
За приписами ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до змісту ч. 4 ст. 401 КПК України обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що Харківський апеляційний суд направив до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» повідомлення про призначення проведення дистанційного судового засідання щодо ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції на 03.10.2024.
Зокрема, у матеріалах кримінального провадження міститься розписка ОСОБА_7 про те, що він повідомлений про призначення проведення дистанційного судового засідання 03.10.2024 в суді апеляційної інстанції (т. 2 а.п. 188).
З указаного вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 , який утримується під вартою, виходячи зі змісту указаної вище розписки, мав правомірні очікування про проведення судового засіданні в дистанційному режимі з ініціативи суду, тому сам про це відповідних клопотань не подавав.
Однак, на відеозв`язок з апеляційний судом 03 жовтня 2024 року обвинувачений ОСОБА_7 із ДУ «Харківський слідчий ізолятор» не виходив і участі в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції дистанційно не брав.
Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення права ОСОБА_7 на участь в апеляційному розгляді, адже, повідомивши йому під розписку про призначення апеляційного розгляду в дистанційному режимі, не вжив належних заходів до забезпечення йому такої можливості з метою відстоювання в суді своєї позиції, що відповідно до приписів ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, касаційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При цьому колегія суддів касаційного суду з метою недопущення будь-якого впливу на позицію суду при новому апеляційному розгляді не вбачає доцільним висловлюватися щодо обґрунтованості інших доводів касаційної скарги захисника, аналіз яких може бути пов`язаний з необхідністю дослідження фактичних обставин справи, що не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Крім цього, згідно з положеннями ч. 3 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від суду, колегія суддів вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Тому, керуючись положеннями ст. ст. 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд