ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 619/4592/14-ц

1. Описова частина

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року у справі № 619/4592/14-ц позов публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (далі - ПАТ «ВТБ БАНК») до ОСОБА_2 , приватного підприємства «Інтерпоіск» (далі - ПП «Інтерпоіск») про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ БАНК» заборгованість за генеральною угодою від 29 січня 2008 року № 25, в межах якої укладені: кредитний договір від 23 травня 2008 року № 15.41-25/08-СК та договір про відкриття валютної кредитної лінії від 07 грудня 2007 року № 15.52-25/08-СК в загальному розмірі 11 301 501 грн.

04 жовтня 2019 року між акціонерним товариством «ВТБ БАНК» (далі - АТ «ВТБ БАНК»), яке є правонаступником ПАТ «ВТБ БАНК», та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 67-РБ, відповідно до пункту 2.1 якого банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника/заставодавця, іпотекодержателя та поручителя, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників божників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами та іпотечними договором, договором застави та договором поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору.

В додатку № 1 до вищевказаного договору сторони підтвердили, що у зв`язку з надходженням 02 та 03 жовтня 2019 року на рахунок банка коштів в сумі 499 728,36 грн, згідно з пунктом 4.1 даного договору банк передав, а новий кредитор прийняв право вимоги у відповідності до даного договору. Розмір права вимоги відповідає загальному розміру заборгованості боржника перед банком, який станом на дату укладення сторонами договору складає: за кредитним договором від 12 червня 2008 року № 15.52-25/08-СК - 10 052,08 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на дату укладення договору складає 250 066,82 грн; за кредитним договором від 23 травня 2008 року № 15.41-25/08-СК - 42 546,11 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату укладення договору складає 1 058 424,77 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив замінити первісного стягувача - ПАТ «ВТБ БАНК» у цивільній справі № 619/4592/14-ц на його правонаступника - ОСОБА_1 .

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року у складі судді Калмикової Л. К. заяву ОСОБА_1 задоволено, замінено первісного стягувача ПАТ «ВТБ БАНК» на його правонаступника - ОСОБА_1 у цивільній справі № 619/4592/14-ц за позовом ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 , ПП «Інтерпоіск» про стягнення суми заборгованості.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що вимога заявника є обґрунтованою та підтверджується відповідними доказами, зокрема договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 04 жовтня 2019 року № 67-РБ, укладеним між АТ «ВТБ БАНК», яке є правонаступником ПАТ «ВТБ БАНК», та ОСОБА_1 .

За заявою ОСОБА_2 ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10 грудня 2021 року визнано такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи, видані на виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 , ПП «Інтерпоіск» про стягнення суми заборгованості в загальному розмірі 11 301 501 грн та судового збору в розмірі 8 004 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчі листи у справі № 619/4592/14-ц не підлягають виконанню у зв`язку з тим, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року було замінено стягувача ПАТ «ВТБ БАНК» на ОСОБА_2 .

Не погодившись з вищевказаними ухвалами місцевого суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс»), яке не брало участі у справі, оскаржило їх в апеляційному порядку.

Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 04 січня 2024 року задоволено клопотання ТОВ «Цикл Фінанс» про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкрито апеляційні провадження у справі за апеляційними скаргами ТОВ «Цикл Фінанс» на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року та ухвалу цього суду від 10 грудня 2021 року.

При вирішенні питання про відкриття апеляційних проваджень судом апеляційної інстанції зазначено, що матеріали справи не містять відомостей про отримання ТОВ «Цикл Фінанс» оскаржуваних судових рішень.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року, апеляційну скаргу ТОВ «Цикл Фінанс» задоволено. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року скасовано, а заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - залишено без задоволення. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 10 грудня 2021 року скасовано, а заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - залишено без задоволення.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 04 жовтня 2019 року № 67-РБ ОСОБА_1 набув право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 12 червня 2008 року № 15.52-25/08-СК в розмірі 10 052,08 доларів США та за кредитним договором від 23 травня 2008 року № 15.41-25/08-СК в розмірі 42 546,11 доларів США.

14 липня 2021 року між АТ «ВТБ БАНК» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 78-РБ, на підставі якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 23 травня 2008 року № 15.41-25/08-СК в розмірі 5 431 089,56 грн, що становить 198 783,73 доларів США, та за кредитним договором від 12 червня 2008 року № 15.52-25/08-СК в розмірі 1 273 392,84 грн, що становить 46 607,55 доларів США.

Таким чином права кредитора за кредитними договорами від 23 травня 2008 року № 15.41-25/08-СК та від 12 червня 2008 року № 15.52-25/08-СК у загальному розмірі 6 704 482,40 грн належить ТОВ «Цикл Фінанс», а інші права кредитора за цими ж кредитними договорами у загальному розмірі 1 307 065,02 грн належать ОСОБА_1 . Тому заміна первісного стягувача ПАТ «ВТБ БАНК» на правонаступника ОСОБА_1 у цивільній справі № 619/4592/14-ц щодо всіх матеріальних правовідносин є порушенням права ТОВ «Цикл Фінанс».

Крім того, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого суду про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих листів, виданих на виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року, оскільки заявник ОСОБА_2 не надав жодних доказів виконання зобов`язання, або скасування рішення суду, згідно з яким здійснюється стягнення заборгованості.

27 червня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Виноградов В. О. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року й залишити в силі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження та від 10 грудня 2021 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Касаційна скарга подана на підставі абзацу 6 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Луньов В. О. подав до Верховного Суду заяву про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Виноградова В. О. на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року в частині перегляду ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 10 грудня 2021 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Луньова В. О. повернуто заявнику.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Виноградова В. О. на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року в частині перегляду ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження та витребувано матеріали справи з Дергачівського районного суду Харківської області.

18 вересня 2024 року справа № 619/4592/14-ц надійшла до Верховного Суду.

Усунувши обставини, які стали підставою для повернення заяви, 20 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Луньов В. О. повторно подав до Верховного Суду заяву про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2024 рокуприйнято заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Луньова В. О. про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Виноградова В. О. на постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року в частині перегляду ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження мотивована тим, що ПАТ «ВТБ БАНК» було належним чином повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції, могло оскаржити ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження, однак своїм правом апеляційного оскарження не скористалося, натомість ТОВ «Цикл Фінанс» подало апеляційну скаргу у лютому 2022 року, тобто у строк понад 1 рік з моменту складання повного тексту зазначеного судового рішення місцевого суду. Однак, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження,суд апеляційної інстанції не врахував положень частини другої статті 358 ЦПК України та не звернув увагу на те, що дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Оскільки ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права кредитора на підставі договору про відступлення прав вимоги від 14 липня 2021 року № 78-РБ, тобто після прийняття оскаржуваної ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року, а також не зверталося до суду із заявою про заміну стягувача, то апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що воно має право оскаржувати зазначену ухвалу в апеляційному порядку.

З огляду на те, що належні ПАТ «ВТБ БАНК» права вимоги належать двом різним суб`єктам ( ОСОБА_1 та ТОВ «Цикл Фінанс»), апеляційний суд повинен був дослідити обсяг прав кожного з кредиторів та ухвалити судове рішення про часткове задоволення заяви про заміну стягувача, або змінити ухвалу суду першої інстанції відповідно до приписів статті 376 ЦПК України. Натомість суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення про повну відмову у заміні сторони виконавчого провадження, чим позбавив ОСОБА_1 законно набутих прав, які ніким не оспорюються.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року у справі № 619/4592/14-ц позов ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 , ПП «Інтерпоіск» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ БАНК» заборгованість за генеральною угодою від 29 січня 2008 року № 25, в межах якої укладені: кредитний договір від 23 травня 2008 року № 15.41-25/08-СК та договір про відкриття валютної кредитної лінії від 07 грудня 2007 року № 15.52-25/08-СК в загальному розмірі 11 301 501 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ БАНК» судовий збір в розмірі 8 004 грн. В частині стягнення суми сплаченого ПАТ «ВТБ БАНК» судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 121,80 грн відмовлено. У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ «ВТБ БАНК» відмовлено.

На виконання вказаного рішення видано виконавчі листи, на підставі яких було відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

04 жовтня 2019 року між АТ «ВТБ БАНК», яке є правонаступником ПАТ «ВТБ БАНК», та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 67-РБ,за умовами якого банк відступив, а ОСОБА_1 набув права вимоги банку до позичальника/заставодавця, іпотекодержателя та поручителя, зазначених у додатку № 1 до цього договору, а саме: за кредитним договором від 12 червня 2008 року № 15.52-25/08-СК в розмірі 10 052,08 доларів США та за кредитним договором від 23 травня 2008 року № 15.41-25/08-СК в розмірі 42 546,11 доларів США.

Апеляційним судом також встановлено, що 14 липня 2021 року між АТ «ВТБ БАНК» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 78-РБ, за умовами якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 23 травня 2008 року № 15.41-25/08-СК в розмірі 5 431 089,56 грн, що становить 198 783,73 доларів США, та за кредитним договором від 12 червня 2008 року № 15.52-25/08-СК в розмірі1 273 392,84 грн, що становить 46 607,55 доларів США.

2. Мотивувальна частина

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 28 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Виноградова В. О., до якої приєднався представник ОСОБА_1 - адвокат Луньов В. О., не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, дослідивши і надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво (стаття 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідні відповідні первинні документи, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки ці інститути регулюються окремими статтями ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідними правами у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за винятками, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) та Верховний Суд, зокрема у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12 (провадження № 61-1684св22).

Встановивши, що права кредитора за кредитними договорами від 23 травня 2008 року № 15.41-25/08-СК та від 12 червня 2008 року № 15.52-25/08-СК у загальному розмірі 6 704 482,40 грн належить ТОВ «Цикл Фінанс», а інші права кредитора за цими ж кредитними договорами у загальному розмірі 1 307 065,02 грн належать ОСОБА_1 , однак судом першої інстанції було замінено первісного стягувача ПАТ «ВТБ БАНК» на правонаступника ОСОБА_1 у цивільні справі № 619/4592/14-ц щодо всіх матеріальних правовідносин, внаслідок чого порушуються права ТОВ «Цикл Фінанс», суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування ухвали місцевого суду та ухвалення нового судового рішення про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Правилами статті 18 ЦПК України передбачено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Частиною першою статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

В касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Виноградова В. О. не заявляв вимог про скасування ухвали Полтавського апеляційного суду від 04 січня 2024 року, якою задоволено клопотання ТОВ «Цикл Фінанс» про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Цикл Фінанс» на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року, тому посилання заявника в касаційній скарзі на те, що ПАТ «ВТБ БАНК» було належним чином повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції, могло оскаржити ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження, однак своїм правом апеляційного оскарження не скористалося, натомість ТОВ «Цикл Фінанс» подало апеляційну скаргу у лютому 2022 року, тобто у строк понад 1 рік з моменту складання повного тексту зазначеного судового рішення місцевого суду, не заслуговують на увагу.

Оскільки заявник просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року з підстави невмотивованого поновлення строку на апеляційне оскарження ТОВ «Цикл Фінанс», при цьому не порушує питання про скасування відповідної ухвали про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеній особі, а саме ухвали Полтавського апеляційного суду від 04 січня 2024 року, то касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Виноградова В. О., до якої приєднався представник ОСОБА_1 - адвокат Луньов В. О.,задоволенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду, питання обґрунтованості висновків цього суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду