ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 713/8/23

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив: визнати частково недійсним договір дарування від 20 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Олексюк С. В., в частині передачі обдарованому та визнання за ним права власності на господарську споруду - погріб з входом літ. Пд, Вх/Пд; усунути йому перешкоди у здійсненні права користування нежитловим приміщенням - погребом літ. Пг/В площею 28 кв. м, що знаходиться на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити спірне приміщення від речей, здійснити демонтаж вхідних дверей, замурувати дверний проріз.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, в тому числі на підвал з входом літ. Пд, Вх/Пд площею 13,44 кв. м, що розташований на АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 20 березня 2008 року, укладеним між ним та його покійним батьком.

В господарстві на АДРЕСА_1 на належній йому земельній ділянці він побудував погріб літ. Пг/В площею 28 кв. м на межі з господарством на АДРЕСА_2 , що належить відповідачу на праві власності. Оскільки вони перебували у добросусідських відносинах, він дозволив відповідачу користуватись підвалом для зберігання городини.

01 червня 2016 року він зареєстрував право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 7322581500:02:005:0849, на АДРЕСА_1 , в межах якої розташований підвал літ. Пг/В.

26 грудня 2018 року він зареєстрував за собою право власності на житловий будинок з господарськими спорудами на АДРЕСА_1 , в тому числі на підвал літ. Пг/В.

Згідно технічного паспорта на господарство на АДРЕСА_2 підвал літ. Пг площею 13,44 кв. м не відповідає фактичним розмірам та площі спірного підвалу.

Згідно уточнюючої довідки Кіцманського БТІ № 24 від 10 квітня 2023 року площа підвалу літ. Пг/В становить 28 кв. м, інших підвалів на території господарства на АДРЕСА_1 не виявлено.

Оскільки при укладенні договору дарування від 20 березня 2008 року було порушено його право власності на створене нерухоме майно - погріб з входом літ. Пг/В, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності того, що зміст оспорюваного договору дарування від 20 березня 2008 року суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Спірний погреб побудовано в 1986 році, він має два окремі входи для кожного домогосподарства сторін. В 2004 році ОСОБА_3 набув право власності на підвал з входом під літ. Пд, Вх/Пд, який 20 березня 2008 року подарував сину ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 на праві власності належить погріб літ. Пг/В з 2016 року.

Судом не встановлено, що ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_1 в користуванні його частиною погребу, адже погріб перегороджений бетонною стіною, має два окремі входи з домогосподарства кожної з сторін, а ОСОБА_2 користується виключно своєю частиною погребу, на яку має правовстановлюючі документи з 2008 року.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 листопада 2023 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм прав без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року в справі № 6-605цс16 та у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року в справі № 910/1607/17, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 19 лютого 2021 року в справі № 904/2979/20, від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Підвал під літ. Пд. Вх/Пд розташований під сараєм літ. В, який належить йому на праві власності і знаходиться на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , яка також належить йому на праві власності, тому ОСОБА_3 незаконно при оформленні права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_2 оформив право власності на спірний погріб, а в подальшому подарував його ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Кіцманського районного суду Чернівецької області.

28 лютого 2024 року справа № 713/8/23 надійшла до Верховного Суду.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до рішення № 54/5 від 12 травня 2004 року Брусницької сільської ради «Про оформлення права власності на будинковолодіння» виконавчим комітетом вирішено оформити право власності на будинковолодіння, розташоване на АДРЕСА_2 , за ОСОБА_3 .

20 березня 2008 року ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарований) уклали договір дарування, згідно якого дарувальник передав безоплатно у власність обдарованого будинковолодіння з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться на АДРЕСА_2 .

Згідно пункту 1.2. договору вбачається, що на приватизованій земельній ділянці знаходиться: житловий будинок житловою площею 89,90 кв. м, загальною площею 125,20 кв. м, зазначений в плані під літ. А, житловий будинок житловою площею 20,80 кв. м, загальною площею 39,50 кв. м, зазначений в плані під літ.Б, сараї під літ.В, Г, Д, Е, О, Ж, підвал з входом під літ. Пд, Вх/Пд, вбиральня під літ. З, літня кухня під літ. И, колодязь під літ. К, огорожа № 10-3.

Відповідно до пункту 1.3. договору дарування вказане будинковолодіння з належними до нього господарськими будівлями та спорудами належить дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Брусницької сільської ради 16 травня 2004 року.

10 квітня 2008 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок житловою площею 89,90 кв. м, загальною площею 125,20 кв. м, зазначений в плані під літ. А, житловий будинок житловою площею 20,80 кв. м, загальною площею 39,50 кв. м, зазначений в плані під літ. Б, сараї під літ. В, Г, Д, Е, О, Ж, підвал з входом під літ. Пд, Вх/Пд, вбиральню під літ.З , літню кухню під літ. И, колодязь під літ. К, огорожу №10-3 на підставі договору дарування від 20 березня 2008 року.

26 грудня 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 204,6 кв. м, житловою площею 117,5 кв. м., опис: житловий будинок літ. «М-ІІ», тераса літ. «м-ІІ», літня кухня літ. «Б», веранда літ. «б», сараї літ. «В, Г, Д, Е», погріб літ. «Пг/В», вбиральня літ. «Ж», літня кухня літ. «З», огорожа №1, 2, колодязь №3, що розташовані на АДРЕСА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 08 грудня 2018 року.

Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок на АДРЕСА_1 та характеристики будинку, господарських будівель і споруд, виготовлених на ім`я ОСОБА_1 , станом на 04 липня 2016 року до об`єктів домогосподарства входить погріб літ. Пг/В, 1986 року побудови, площею 28,00 кв.м.

З довідки Кіцманського БТІ № 40 від 28 червня 2023 року вбачається, що загальна площа підвалу літ. Пг/В, який розташований під будівлею сараю літ. В, що належить ОСОБА_1 та знаходиться на АДРЕСА_1 , складає 28 кв. м. При проведенні технічних інвентаризацій та при огляді вказаного підвалу встановлено, що останній має два окремих входи (один із земельної ділянки ОСОБА_1 , інший із земельної ділянки ОСОБА_2 ) та розділений на дві частини. Частиною підвалу площею 14,6 кв. м користується ОСОБА_1 , іншою частиною підвалу площею 13,4 кв. м користується ОСОБА_2 .

Згідно частини першої статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що при укладенні договору дарування від 20 березня 2008 року було порушено його право власності на створене нерухоме майно - погріб літ. Пг/В на АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суди встановили, що на момент укладення оспорюваного договору (20 березня 2008 року) ОСОБА_1 не був власником спірного нежитлового приміщення - погребу літ. Пг/В.

Оскільки ОСОБА_1 , який набув право власності на погріб літ. Пг/В у 2018 році, належними доказами не довів порушення його прав внаслідок укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договору дарування від 20 березня 2008 року в частині передачі обдарованому та визнання за ним права власності на господарську споруду - підвал з входом під літ. Пд, Вх/Пд, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування нежитловим приміщенням також задоволенню не підлягають з огляду на їх недоведеність.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду