ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 442/8926/21

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області та просили визнати незаконними та скасувати видані відділом містобудування і архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради містобудівні умови і обмеження для проектування об'єкта будівництва - будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 від 22 жовтня 2019 року № 47/2019, затверджені наказом відділу містобудування і архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 22 жовтня 2019 року № 51.

Позов мотивований тим, що вони є власниками індивідуальних житлових будинків, розташованих у кварталі садибної житлової забудови на провулках Глібова та АДРЕСА_2 , де і проживають.

На земельній ділянці на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0039) багато років тому було зведено фундамент індивідуального житлового будинку, будівництво якого було зупинено. На початку березня 2020 року на вказаній земельній ділянці розпочались будівельні роботи, а саме було демонтовано існуючий фундамент та почато нове будівництво.

Містобудівні умови і обмеження були видані ОСОБА_4 на проектування багатоквартирного житлового будинку висотою до 12 метрів в стінах (до карнизу) без врахування мансарди з максимально допустимим відсотком забудови земельної ділянки 50% - 3 пов., 45% - 4 пов., та щільністю населення 330-460 люд./га - 1-3 пов., 550 люд./га. - 4 пов.

У містобудівних умовах вказані лише відстані від меж земельної ділянки до червоних ліній та ліній регулювання забудови, тоді як відповідно до частини п'ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в містобудівних умовах повинно вказуватись мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних лінії та ліній регулювання забудови, чого зроблено не було.

Відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у містобудівних умовах повинна вказуватись максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону). Натомість у виданих містобудівних умовах вказана щільність населення для окремого житлового будинку певної поверховості, а не відповідної житлової одиниці.

Також при видачі містобудівних умов не було враховано, що відповідно до пункту 6.1.27 ДБН Б.2.2-12:2019 для під`їзду до окремо розташованих будинків слід передбачати одно смугові проїзди не менше 3,5 метри. На односмугових проїздах треба передбачати роз`їзні майданчики завширшки 6 метрів і завдовжки 15 метрів на відстані не більше 75 метрів один від одного. Разом з цим, заїзд до земельної ділянки можливий по провулках Глібова та Короткому, які проходять паралельно, з обох боків обмежені присадибними ділянками індивідуальних житлових будинків, і довжина яких від магістральної вулиці Стрийської до об`єкта будівництва становить близько 140 метрів, а їх ширина не перевищує 3 метрів.

При видачі містобудівних умов також не було дотримано містобудівної документації на місцевому рівні, а саме плану зонування території міста Дрогобича, затвердженого рішенням Дрогобицької міської ради № 964 від 20 лютого 2013 року, та генерального плану міста.

На момент звернення до суду з позовом будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 вже завершено, а в реєстрі будівельної діяльності 11 лютого 2021 року зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації № ЛВ 101210211318.

Оскільки забудовником було спроектовано та побудовано багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 на підставі незаконних містобудівних умов, внаслідок чого були порушені їх права як мешканців сусідніх індивідуальних будинків кварталу садибної забудови, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 просили позов задовольнити.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачі не довели порушення їх прав оспорюваними містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкту будівництва.

Підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень у відділу містобудування та архітектури як структурного підрозділу Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради не було.

Зона Ж-5, де збудовано об`єкт будівництва, на який видані оспорювані містобудівні умови та обмеження, є зоною змішаної забудови і відповідно до викопіювання з плану зонування території міста Дрогобича, там дозволяється квартирна забудова до чотирьох поверхів.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 січня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2024 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 810/2763/17 (провадження № К/9901/48257/21), від 15 серпня 2019 року в справі № 822/450/16 (провадження № К/9901/6340/18), від 04 вересня 2019 року в справі № 826/13852/17 (провадження № К/9901/59758/18), від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 22 квітня 2020 року в справі № 725/5630/15-ц (провадження № 61-3252св19), від 30 липня 2020 року в справі № 524/2422/17 (провадження № К/9901/59642/18), від 22 грудня 2021 року в справі № 640/3277/19 (провадження № К/9901/30618/19), від 18 травня 2023 року в справі № 759/23414/20 (провадження № 61-11583св22) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також оскаржив судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

При наданні оспорюваних містобудівних умов та обмежень не було дотримано державних будівельних норм та правил, відтак й не було враховано законних інтересів позивачів як власників та користувачів земельних ділянок та будинків, які межують з місцем будівництва.

На сьогодні багатоквартирний будинок на АДРЕСА_1 вже збудований відповідно до оспорюваних містобудівних умов, чим порушено права позивачів як мешканців сусідніх індивідуальних будинків кварталу садибної забудови.

Суд встановив відсутність підстав для відмови у наданні оспорюваних містобудівних умов та обмежень лише на підставі пояснень представника відповідача, без дослідження, аналізу та оцінки документів, які подавав ОСОБА_4 до відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

Суди в оскаржуваних рішенням фактично узаконили можливість здійснення будівництва з порушенням будівельних норм, не врахували жодні аргументи позивачів, викладені у позовній заяви та відповіді на відзив, не вказали мотиви відхилення наданих позивачами доказів.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

13 листопада 2023 року справа № 442/8926/21 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до наказу відділу містобудування та архітектури виконавчих органів Дрогобицької міської ради № 51 від 22 жовтня 2019 року ОСОБА_4 було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , відповідно до яких: граничнодопустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - до 12 метрів в стінах (до карнизу) без врахування мансарди; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 3 поверхи - 50 %, 4 поверхи - 45%; максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону)) - 1- 3 поверхи - 330-460 люд./га, 4 поверхи - 550 люд./га.

Згідно з пунктом 4 вказаних умов, земельна ділянка об`єкта будівництва розташована в межах червоної лінії провулку Леоніда Глібова (з південної сторони орієнтовно 1 метр), лінія регулювання забудови - 1 метр від червоної лінії. Мінімально допустимі відстані до існуючих будинків та споруд згідно вимог чинних державних будівельних норм: до стіни найближчого садибного будинку заввишки до 3 поверхів - 10 метрів для забезпечення проїзду пожежних машин; з дотриманням протипожежних відстаней до будинків І- ІІІ/ІІІа, ІІІб, IV, ІVа, V ступеня вогнестійкості: до житлових, громадських, адміністративно-побутових будинків, промислових підприємств, гаражів - 8/10 метрів; до виробничих, складських, сільськогосподарських будинків і споруд - 12/15 метрів.

Згідно відповіді начальника відділу містобудування та архітектури, головного архітектора міста на звернення позивачів з проханням надати пояснення щодо позовної заяви про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0039) має цільове призначення «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будівництва», розташована в існуючому історично сформованому кварталі змішаної забудови (між АДРЕСА_3 ) з існуючими будинками індивідуальної забудови та багатоквартирними будинками висотою п'ять поверхів (адреси багатоквартирних будинків - АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ), що підтверджується чинним на дату видачі містобудівних умов та обмежень планом зонування території міста Дрогобич, викопіювання з якого додається до листа.

Земельна ділянка об`єкта будівництва згідно плану зонування території міста Дрогобича, затвердженого рішенням сесії Дрогобицької міської ради № 964 від 20 лютого 2013 року та чинного на дату видачі оспорюваних містобудівних умов і обмежень, розташована в житловій зоні Ж-5 - зона змішаної забудови (садибної та квартирної до 4-х поверхів) і не межує з кварталами садибної забудови.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

Частиною п`ятою статті 26 вказаного Закону встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстави відмови приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України «Про адміністративну процедуру», у строк, що не перевищує строк, встановлений для їх надання.

У разі відсутності невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та подання особою документів, необхідних для прийняття відповідного рішення, у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов`язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 522/6069/14-а (провадження № 11-1362апп18).

Отже, фактично єдиною законодавчою підставою для скасування містобудівних умов та обмежень слід вважати невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Конкретизація намірів забудовника, дозвіл на реалізацію цих намірів, та, відповідно, виконання оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, відбувається на етапі проектування та отримання дозволу на будівництво.

Характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №826/9713/18.

Суди встановили, що зона Ж-5, де збудовано об`єкт будівництва, на який видані оспорювані містобудівні умови та обмеження, є зоною змішаної забудови і відповідно до викопіювання з плану зонування території міста Дрогобича на ній дозволена квартирна забудова до 4-х поверхів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач діяв в межах своєї компетенції та відповідно до вимог законодавства. Наміри побудови багатоквартирного житлового будинку не вище чотирьох поверхів відповідали цільовому призначенню земельної ділянки.

Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третьою особою будівельних робіт, які, на думку позивачів, порушують їх права як власників сусідніх земельних ділянок та розташованих на них будинків.

Між тим, ОСОБА_1 не довів порушення його прав оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями, оскільки вони не встановлюють для нього будь-яких прав та обов`язків, а тому відповідно не можуть безпосередньо порушувати його законні права та/або інтереси.

В межах розгляду цієї справи позивачі законність проведення третьою особою будівельних робіт не оспорювали.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду