ПОСТАНОВА
встановила:
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, за ч. 2 ст. 222, ч. 4 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 190 КК, у зв`язку із закінченням строків давності.
Об`єднану кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 4 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 190 КК України, закрито.
Цивільний позов ТОВ «Март Трейд Інтернешенл Оіл» про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 545 728 грн залишено без розгляду.
Цивільний позов ТОВ «Техноторг-Дон» про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 547 000 грн залишено без розгляду.
Цивільний позов ТОВ «Техноторг» про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 166 488 грн залишено без розгляду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2025 року постанову місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку постанови та ухвали в касаційному порядку.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки відповідно до ст. 387 ч. 2 КПК України 1960 року її зміст не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК України 1960 року, зокрема: касаційна скарга не містить вказівок на те, в чому саме полягає незаконність ухвали апеляційного суду згідно з вимогами ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року та доводів на обґрунтування цього.
Адвокат ОСОБА_4 в касаційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не зазначає в чому саме полягає незаконність ухвали апеляційного суду згідно з вимогами ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року і доводи на обґрунтування цього. Так, відповідно до ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни судового рішення касаційним судом є істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК України 1960 року), неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України 1960 року).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судом апеляційної інстанцій при винесенні судового рішення, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Згідно зі ст. 388 ч. 2 КПК України 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог статей 350, 398 КПК України 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Вказані недоліки та порушення вимог закону при поданні касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про витребування кримінальної справи.
За таких обставин, у витребуванні кримінальної справи необхідно відмовити.
Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України,