ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року.
Історія провадження
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про кримінальне правопорушення.
ОСОБА_6 , не погоджуючись із вказаною вище ухвалою суду першої інстанції, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали цього суду від 21 січня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали цього суду від 14 червня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою апеляційного суду, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року № 5-р(II)/2024 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису ч. 1 ст. 459 КПК України, практику Верховного Суду, викладену в постанові від 07 травня 2025 року (справа № 463/11488/20), вказує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, позбавив його права доступу до правосуддя.
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, крім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
За правилами ст. 370 КПКУкраїни судове рішенняповинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд не повною мірою виконав приписи КПК України, з огляду на таке.
За пунктом 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з офіційним тлумаченням ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеним в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі № 463/11488/20. Так, було скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції через зазначення в ній, що жодна норма КПК України не містить вказівки на можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, що суперечить положенням ч. 1 ст. 459 КПК України, Рішенню Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року № 5-р(ІІ)/2024 та висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 лютого 2025 року у справі № 991/7253/23.
Конституційний Суд України у Рішенні № 5-р(ІІ)/2024 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), припис ч. 1 ст. 459 КПК України, який не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили. Разом із тим, стосовно ухвал слідчих суддів, додержання принципу остаточності судового рішення зумовлює право на їх перегляд за нововиявленими обставинами лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду.
Такою умовою Конституційний Суд України визначив потребу додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування; а також коли ухвала слідчого судді не відповідає вимогам справедливості та безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини, а її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. ЇЇ перегляд у таких випадках буде спрямований на усунення судових помилок та забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування (абз. 3 п. 4.5 Рішення № 5-р(ІІ)/2024).
Спираючись на висновки Конституційного Суду України в рішенні № 5-р(ІІ)/2024, об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 24 лютого 2025 року (справа № 991/7253/23,провадження № 51-7441 кмо 23) сформувала правозастосовну позицію, за якою ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними в ч. 2 ст. 459 КПК України, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо). Рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК України, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа.
Повертаючись до матеріалів цього провадження, з них убачається, що ОСОБА_6 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали цього суду від 14 червня 2021 року щодо відмови у відкритті провадження за його заявою про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року за нововиявленими обставинами, якою залишено без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про кримінальне правопорушення.
Київський апеляційний суд ухвалою від 21 липня 2025 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної ухвали апеляційного суду від 14 червня 2021 року, обґрунтувавши тим, що подана заява ОСОБА_6 про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами розгляду не підлягає.
Разом з тим, цей висновок апеляційного суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки суперечить положенням ч. 1 ст. 459 КПК України, Рішенню Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року № 5-р(ІІ)/2024 та висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 лютого 2025 року (справа № 991/7253/23, провадження № 51-7441 кмо 23).
Отже, в ході розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, здійснити апеляційний розгляд відповідно до вимог КПК та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 403, 432, 441 КПК України, Суд