ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 495/4270/17

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів.

16 січня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв'язку зі смертю позивача

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 лютого 2024 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів закрито у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а процесуальне правонаступництво у цій справі є неможливим.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 лютого 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір у цій справі виник щодо розірвання договору та стягнення грошових коштів, що були передані ОСОБА_1 у зв`язку з укладенням попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10 грудня 2013 року щодо житлового будинку в місті Білгород-Дністровський.

Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд першої інстанції безпідставно застосував пункт 5 частини першої статті 1219 ЦК України та дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.

У травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року та залишити в силі ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 лютого 2024 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин положення пункту 5 частини першої статті 1219 ЦК України та пункт 7 частини першої статті 25 ЦПК України і не надав належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

04 серпня 2025 року справа № 495/4270/17 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Виходячи зі змісту процесуального законодавства, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Встановлено, що у справі, яка переглядається, спір виник щодо розірвання договору та стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів, що були передані нею у зв`язку з укладенням 10 грудня 2013 року попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку в місті Білгород-Дністровський.

ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкову справу № 473/2022 до майна померлої ОСОБА_1 заведено Першою Білгород-Дністровською державною нотаріальною конторою Одеської області за заявою ОСОБА_4 як чоловіка померлої.

Встановивши, що зобов'язання з повернення ОСОБА_1 коштів не є нерозривно пов'язаним з особою спадкодавця, а відтак спірні правовідносини допускають правонаступництво, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду