ПОСТАНОВА
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 (колегія суддів: Бонк Т. Б. - головуючий, Бойко С. М., Якімець Г. Г.) та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2025 (суддя Бортник О. Ю.) за позовом керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави до: 1) Львівської міської ради;
2) Обслуговуючого кооперативу ?Гаражно-будівельний кооператив ?Сілвер Авто?;
3) Рясне-Руської сільської ради, про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації права власності, припинення речового права,
1. Короткий зміст обставин справи, що передували постановленню оскарженого додаткового рішення
1.1 Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.04.2025 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано недійсним пункт 4 рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області від 19.05.2020 № 3698 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" в частині, яка стосується земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:012:0014;
- визнано недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області від 12.11.2020 № 4851 "Про передачу у власність ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Сілвер Авто" земельної ділянки";
- скасовано державну реєстрацію права власності ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Сілвер Авто" на земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0014, площею 2,747 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2095947046101, номер запису про право власності/довірчої власності: 39264171.
Прийнято відмову Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова від позовної вимоги, яку викладено у заяві від 03.01.2025.
Закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про припинення речового права - права приватної власності ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Сілвер Авто" на земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0014, площею 2,747 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2095947046101, номер запису про право власності/довірчої власності: 39264171.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
1.2 ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Сілвер Авто" звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з прокуратури 115 482 грн витрат за надання правничої допомоги під час розгляду справи у зв`язку з частковою відмовою у визнанні недійсним рішення ради від 19.05.2020 № 3698 та закриттям провадження у справі щодо позовної вимоги про припинення речового права.
2. Короткий зміст оскарженого судового рішення
2.1 Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026, заяву ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Сілвер Авто" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково: стягнуто з Львівської обласної прокуратури на його користь 6 562,50 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в задоволенні решти вимог заяви - відмовлено.
2.2 Посилаючись на правила частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд поклав на прокуратуру витрати заявника на адвоката лише в частині вирішення спору щодо відмови у позові про визнання недійсним рішення ради від 19.05.2020 № 3698 ?Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок?.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури просить судові рішення в частині задоволення заяви скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви, а в решті судові рішення залишити без змін.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що суд застосував положення статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статті 124, 126, 129 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у: додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20; постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 918/1043/21, постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 161/20630/18, від 07.11.2024 у справі № 906/835/23, від 31.10.2024 у справі № 914/127/20; постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19; постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц; постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16; постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18; постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 31.05.2023 у справі № 757/13974/21-ц.
4. Мотивувальна частина
4.1 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2 Прокурор оскаржує судові рішення в частині задоволення заяви ОК ?Гаражно-будівельний кооператив ?Сілвер Авто?, а тому суд касаційної інстанції переглядає їх в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі.
4.3 Положеннями пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
4.4 Рішенням суду, котре було залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено частково, а саме: визнано недійсним пункт 4 рішення ради від 19.05.2020 № 3698 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" в частині, яка стосується спірної земельної ділянки, визнано недійсним рішення ради від 12.11.2020 № 4851 "Про передачу у власність ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Сілвер Авто" земельної ділянки", а також скасовано державну реєстрацію права власності ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Сілвер Авто" на спірну земельну ділянку.
4.5 Тобто позовна вимога про визнання недійсним рішення ради від 19.05.2020 № 3698 задоволена судом першої інстанції частково, а саме визнано недійсним лише пункт 4 такого рішення в тій частині, котра стосувалася лише спірної земельної ділянки.
4.6 З огляду на це суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржене додаткове рішення, з яким і погодився суд апеляційної інстанції, поклав витрати відповідача-2 на правничу допомогу на прокуратуру в частині відмови у задоволенні цієї вимоги.
4.7 Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
4.8 Водночас відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
4.9 При цьому за положенням частини 4 статті 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
4.10 Як обґрунтовано зазначає прокурор у касаційній скарзі вказана позовна вимога про визнання недійсним рішення ради від 19.05.2020 № 3698 не була заявлена до відповідача-2, а тому у останнього і не виникає права на покладення його витрат на правничу допомогу у розумінні пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України.
4.11 Отже, колегія суддів погоджується з доводами прокурора в цій частині та вважає, що у задоволенні поданої відповідачем-2 заяви в цій частині необхідно було відмовити, що є безумовною підставою для скасування оскаржених судових рішень.
4.12 Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю та ухвалити нове рішення, що передбачено пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України.
4.13 За положенням частини 1 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
4.14 За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судові рішення в оскарженій частині підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача-2 щодо стягнення з прокуратури 6 562,50 грн витрат на професійну правничу допомогу. Тому касаційна скарга підлягає задоволенню.
4.15 В іншій частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу судові рішення не оскаржено, а тому згідно положень статті 300 ГПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315, 317 ГПК України,