ПОСТАНОВА
ВСТАНОВИЛА:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло вищевказане клопотання, в якому потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та представник потерпілої ОСОБА_6 зазначають про неможливість подальшого розгляду кримінальної справи у Деснянському районному суді міста Києва у зв`язку з систематичним порушенням прав потерпілих, незаконними судовими ухвалами та реальним конфліктом інтересів, а тому потерпілі та представник потерпілої просять направити кримінальну справу № 2603/4723/12 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 358; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК, з Деснянського районного суду міста Києва до іншого рівнозначного суду першої інстанції міста Києва.
За результатами вивчення матеріалів клопотання, перевірки доводів, наведених у ньому, доходжу такого висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 38 КПК 1960 року питання про передачу справи з одного районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду до іншого в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, міст Києва і Севастополя, вирішується головою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, головами відповідних апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя.
Як вбачається з матеріалів клопотання, потерпілі та представник потерпілої просять вирішити питання про передачу кримінальної справи з одного районного суду міста Києва до іншого, що відповідно до положень ч. 3 ст. 38 КПК 1960 року відноситься до повноважень голови Київського апеляційного суду.
За таких обставин подане клопотання не може бути предметом розгляду Верховного Суду та підлягає поверненню.
Керуючись ст. 38 Кримінально - процесуального кодексу України 1960 року,