ПОСТАНОВА
суддів Краснов Є. В., Мачульський Г. М., Рогач Л. І.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Дорошенка Романа Геннадійовича на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2026 (колегія суддів: Демчина Т. Ю., Кошля А. О., Стефанів Т. В.) за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, поданого під час апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.01.2026 у справі за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до фізичної особи-підприємця Дорошенка Романа Геннадійовича, ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління ДПС у Запорізькій області про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ
Хронологія спору
1. Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про забезпечення позову, у якій просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог у розмірі 658 922,22 грн на нерухоме майно: магазин А-2, цегла, площею 1203 кв. м, Б - склад, В - склад, Г - склад, Д склад, № 1, 2 - паркани, адреса: АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності Дорошенку Р. Г. та ОСОБА_1.
2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 заява прокурора про забезпечення позову задоволена.
3. 08.05.2026 від ФОП Дорошенка Р. Г. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025, у вигляді арешту на об`єкт нерухомого майна.
4. Вказане клопотання мотивовано тим, що на стадії апеляційного розгляду заявником виявлено нові обставини, які свідчать про незаконність накладення арешту на його майно. Заявник стверджував, що прокурор використав сторонній сервіс "iLovePDF" для модифікації копій правовстановлюючих документів, умисно вилучивши з них сторінки, що підтверджують розмежування майна в натурі. За цим фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026080100002788. Крім того, заявник вказував на неспівмірність заходів забезпечення, оскільки арешт було накладено на весь об`єкт, що належить Дорошенку Р. Г. як заставу за борги іншої особи (ОСОБА_1.), тоді як у самого заявника заборгованість перед бюджетом відсутня.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
5. 28.05.2026 Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ФОП Дорошенка Р. Г. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025.
6. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у цій справі заходи забезпечення позову за заявою прокурора вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025, і вказана ухвала ФОП Дорошенком Р. Г. не оскаржувалась, наразі судом апеляційної інстанції відкрито провадження за апеляційною скаргою ФОП Дорошенка Р. Г. лише на рішення суду від 12.01.2026 у даній справі.
7. При цьому суд апеляційної інстанції має право скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції, лише у разі скасування судових рішень, якими такі заходи вжиті, або у разі скасування рішення про задоволення позову, у забезпечення якого і вживались судом першої інстанції заходи забезпечення позову; у разі самостійного скасування таких заходів, вжитих цим же судом, якщо такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала.
8. Натомість будь-яких обставин на підтвердження того, що у застосуванні таких заходів відпала потреба, заявником суду не надано.
Короткий зміст касаційної скарги
9. ФОП Дорошенка Р. Г. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025.
10. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
11. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема, статей 145, 86, 236 ГПК України та проігнорував нові фактичні обставини, що виникли у 2026 році та ліквідували підстави для збереження арешту. Скаржник зазначає, що суд залишив поза увагою офіційні дані податкового органу (витяг з ІКП) про нульовий баланс заборгованості та переплату, закриття виконавчого провадження, а також легалізував недопустимі докази, чим порушив принцип індивідуальної відповідальності та співмірності.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
12. У відзиві на касаційну скаргу прокурор зазначає про те, що постановою апеляційного суду від 14.07.2026 скасовано рішення суду першої інстанції від 12.01.2026 у цій справі в частині задоволення позовних вимог до Дорошенка Р. Г., у зв`язку з чим відсутні підстави для обтяження частини нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності Дорошенко Р. Г. Разом з цим, у зв`язку з обґрунтованістю стягнення з ОСОБА_1. коштів у сумі 692 822,13 грн, що підтверджується постановою апеляційного суду від 14.07.2026, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частини вищевказаного нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1., є правомірним.
Позиція Верховного Суду
13. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Дорошенком Р. Г. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою місцевого суду від 19.09.2025.
14. Відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позву, апеляційний суд виходив з того, що по-перше, таке клопотання не є апеляційною скаргою на ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову, та по-друге, заявником не наведено будь-яких обставин на підтвердження того, що у застосуванні таких заходів відпала потреба.
15. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
16. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
17. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
18. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
19. Господарський процесуальний закон чітко розмежовує два різні процесуальні інститути: 1) оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову (стаття 255 ГПК України); 2) скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, або судом вищої інстанції у визначених законом випадках (стаття 145 ГПК України).
20. Відповідно до частини першої статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
21. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (частина дев`ята статті 145 ГПК України).
22. Отже, скасування заходів забезпечення позову можливе виключно у тому випадку, коли потреба у забезпеченні позову відпала або змінилися обставини, що зумовили їх застосування (наприклад, спір вирішено по суті, рішення виконано, відпали ризики, які існували на час вжиття заходів тощо).
23. Натомість апеляційне оскарження ухвали про забезпечення позову стосується перевірки законності та обґрунтованості процесуального рішення суду першої інстанції безпосередньо на момент його постановлення. Доводами апеляційної скарги є аргументи про відсутність підстав для вжиття заходів з самого початку, порушення правил співмірності, неналежність або недопустимість доказів, покладених в основу ухвали про арешт.
24. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх вжив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
25. Верховний Суд наголошує, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову (стаття 145 ГПК України) не є альтернативою або замінником апеляційної скарги на ухвалу про вжиття таких заходів. Учасник справи не може використовувати механізм статті 145 ГПК України для перегляду висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову, ухиляючись таким чином від встановленого законом порядку та строків апеляційного оскарження ухвали.
26. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ФОП Дорошенко Р. Г. не скористався своїм процесуальним правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 про забезпечення позову. Натомість, перебуваючи на стадії апеляційного перегляду рішення суду по суті спору, відповідач звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову в порядку статті 145 ГПК України.
27. Розглядаючи клопотання в порядку статті 145 ГПК України, апеляційний суд правомірно встановив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.01.2026 позовні вимоги прокурора були частково задоволені. Зазначене рішення наразі не набрало законної сили та є предметом апеляційного перегляду. Таким чином, спір по суті остаточно не вирішено, що свідчить про те, що потреба в забезпеченні позову задля гарантування реального виконання можливого рішення суду не відпала.
28. При цьому апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що наведені скаржником доводи про порушення судом першої інстанції правил співмірності та оцінки доказів, доводи про неправомірність використання прокурором електронних копій доказів, тощо по своїй суті є мотивами незгоди з ухвалою від 19.09.2025. Отже, такі аргументи могли і мали бути підставою для подання апеляційної скарги саме на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову. Проте заявник не скористався правом на апеляційне оскарження цієї ухвали.
29. Окрім цього, апеляційний суд врахував, що обставини, на які посилається скаржник щодо ймовірного спотворення доказів, мають встановлюватися під час досудового розслідування ініційованого кримінального провадження. Оцінка ж стану розрахунків відповідача з бюджетом та первинних правовстановлюючих документів здійснюється судом безпосередньо під час перегляду справи по суті, а не в межах розгляду процесуального питання про скасування заходів забезпечення позову.
30. Таким чином, у апеляційного господарського суду були відсутні правові підстави для задоволення клопотання ФОП Дорошенка Р. Г. про скасування заходів забезпечення позову. Оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права та скасуванню не підлягає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
32. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без змін.
Судові витрати
33. Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд