ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 686/16868/23

1. У червні 2023 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Позов обґрунтовано тим, що 31 липня 2006 року між ЗАТ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0607/719, за умовами якого йому надано кредит у розмірі 60 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 29 липня 2011 року.

3. Зобов`язання ОСОБА_2 забезпечені договором іпотеки № 0607/719/01 від 01 серпня 2006 року укладеним з ОСОБА_4 , посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., зареєстрованим у реєстрі № 5576, за яким ОСОБА_4 передала в іпотеку - житловий будинок з надвірними будівлями за номером чотири по АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 21 жовтня 1986 року Шаровечківською сільською радою Хмельницького району на підставі рішення № 196 Хмельницької районної ради народних депутатів від 16 жовтня 1986 року та земельну ділянку, площею 0,703 га, на якій розташоване нерухоме майно та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі державного акта на право власності на землю, серії ІІ-ХМ № 052163. Сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 37 500 доларів США.

4. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2011 року у справі № 2-2488/2011 задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ «Захід» на користь банку заборгованість за кредитним договором № 0607/719 від 31 липня 2006 року, яка виникла станом на 13 травня 2009 року в розмірі 375 118,57 грн.

5. Таким чином, на думку позивача, зазначеним судовим рішенням встановлено факт надання кредиту та порушення зобов`язань за кредитним договором позичальника ОСОБА_2 .

6. Зобов`язання ОСОБА_2 перед позивачем забезпечені іпотекою, наданою ОСОБА_4 .

7. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що позивачу стало відомо з довідки виконкому Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 30 жовтня 2017 року.

8. 11 квітня 2018 року позивачем була направлена претензія кредитора до Хмельницької районної державної нотаріальної контори.

9. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 та єдиною спадкоємицею усього її майна.

10. 15 лютого 2023 року позивач направив претензію спадкоємцю іпотекодавця ОСОБА_1 .

11. За кредитним договором № 0607/719 від 31 липня 2006 року ОСОБА_2 станом на 21 лютого 2023 року має заборгованість перед банком в розмірі 493 515,75 доларів США, з них заборгованість за наданим кредитом - 35 168,41 доларів США, 128 699,02 доларів США заборгованість за відсотками, 329 648,32 доларів США - заборгованість з нарахованої пені.

12. Вказував, що порушення основного зобов`язання надає право кредитору звернути стягнення на предмет іпотеки.

13. Враховуючи викладене просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0607/719 від 31 липня 2006 року, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 , у розмірі 493 515,75 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння (житловий будинок з надвірними будівлями) за номером АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,1345 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0050, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0621, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,3190 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0622, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Мацьківці шляхом проведення електронного аукціону.

14. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2024 року у складі судді Салоїд Н. М. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

15. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що доказів направлення претензії кредитора до спадкоємців про задоволення вимог кредитора позивач не надав, а суд таких не встановив, відповідно, пропущено строк пред`явлення вимог до спадкоємця, який прийняв спадщину, визначений законом.

16. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 грудня 2025 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.

17. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2006 року № 0607/719 в розмірі 32 629,54 дол. США, яка складається з 29 389,98 доларів США заборгованості за кредитом, 3 239,56 доларів США - заборгованості за відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями; земельну ділянку площею 0, 1345 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0050, земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0621, розташовані по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,3190 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0622, що знаходиться в с. Мацьківці Хмельницького району Хмельницької області, в межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

18. В іншій частині відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

19. Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив із того, що позивач як іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

20. Водночас апеляційний суд не погодився із доводами банку щодо розміру заборгованості за кредитним договором та визначив, що заборгованість за кредитним договором, в рахунок якої слід звернути стягнення на предмет іпотеки, становить 32 629,54 доларів США, яка складається з: 29 389,98 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 3 239,56 доларів США - заборгованість за відсотками.

21. При цьому судом враховано вимоги Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» щодо стягнення на предмет іпотеки у період воєнного стану.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. У січні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

24. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 липня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

25. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позову.

26. Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявниці зазначає:

застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 921/730/13-г/З (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

27. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дотримався принципу диспозитивності та задовольнив позовні вимоги в інший, не визначений позивачем спосіб, а саме замість «звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення електронного аукціону» апеляційний суд визначив спосіб стягнення «в порядку спадкування в межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

28. Крім того, апеляційний суд не мав підстав звертати стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення суми боргу у розмірі 32 629,54 доларів США, ніж та яка визначена судовим рішенням у справі № 2-2488/2011, а саме 375 118,57 грн.

29. У лютому 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від АТ КБ «ПриватБанк», у якому вказано, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30. 31 липня 2006 року між ЗАТ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0607/719, відповідно до якого йому надано кредит у розмірі 60 000 доларів США шляхом перерахування коштів готівкою через касу банку зі сплатою 16 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 липня 2011 року включно (пункти 1.2, 1.3) (а. с. 22-23, т. 1).

31. 01 серпня 2006 року в забезпечення зобов`язань за кредитним договором, між ЗАТ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 0607/719/01, згідно з яким ОСОБА_4 передала в іпотеку домоволодіння (житловий будинок з надвірними будівлями) за номером чотири, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві власності та підтверджується свідоцтвом про право власності, яке видано 21 жовтня 1986 року Шаровечківською сільською радою Хмельницького району на підставі рішення № 196 Хмельницької районної ради народних депутатів від 16 жовтня 1986 року та земельну ділянку площею 0,703 га, на якій розташоване нерухоме майно. Сторонами визначено вартість предмета іпотеки 37 500 доларів США (а. с. 24-25, т. 1).

32. Земельна ділянка площею 0,703 га, яка є предметом іпотеки, поділена на три земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,1345 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0050, земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0621, земельна ділянка площею 0,3190 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0622.

33. Крім того, в забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 01 серпня 2006 року між ЗАТ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ТОВ «Захід» укладено договір іпотеки № 0607/719/02, згідно з яким ТОВ «Захід» передало в іпотеку будівлю столярного цеху та підсобні приміщення загальною площею 742,9 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на праві власності (а. с. 26-27, т. 1).

34. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2011 року у справі № 2-2488/2011 стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ТОВ «Захід» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № 0607/719, яка виникла станом на 13 травня 2009 в розмірі 375 118,57 грн (а. с. 29-30, т. 1)

За змістом мотивувальної частини рішення судом встановлено, що відповідачі взяті на себе зобов`язання належним чином не виконували, станом на 13 травня 2009 року виникла заборгованість в розмірі 47 045,66 доларів США: з яких 43 647,16 доларів США - тіло кредиту, 3 239,56 доларів США - відсотки, 158,94 доларів США - пеня за несвоєчасне зобов`язання за договором.

35. В межах виконавчого провадження, боржником у якому є солідарний боржник - ТОВ «Захід», 02 липня 2018 року ДП «Сетам» Міністерства юстиції України в системі електронних торгів арештованим майном проведено електронні торги з реалізації належної товариству будівлі столярного цеху та підсобного приміщення загальною площею 742,9 кв. м, розташованого в АДРЕСА_2 за 336 300 грн (а. с. 40-45, т. 2).

36. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 32, т. 1), яка за життя 25 березня 1996 року склала заповіт, згідно якого все належне їй на день смерті майно, де б воно не знаходилось, і з чого б воно не складалось, і на що вона за законом матиме право, заповіла дочці ОСОБА_1 (а. с. 98, т. 1).

37. 29 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 (а. с. 93, т. 1).

38. 21 серпня 2017 року державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори Красовською Н. В. ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0621, цільове призначення якої обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, земельну ділянку площею 0,3190 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0622, та земельну ділянку площею 0,1345 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0050, для ведення особистого підсобного господарства, розташованих по АДРЕСА_1 .

39. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

40. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

41. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

42. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

43. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

44. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що судове рішення апеляційного суду оскаржується в частині визначеної судом суми заборгованості та способу звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначеного в резолютивній частині постанови.

45. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

46. Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

47. Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

48. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

49. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

50. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

51. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

52. Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

53. Звертаючись до суду із вказаним позовом, банк посилався на те, що відповідачка є спадкоємицею ОСОБА_4 й, відповідно, до неї перешли обов`язки за договором іпотеки щодо виконання зобов`язання за кредитним договором.

54. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, погодився з доводами банку щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, проте суд не погодився із доводами банку щодо розміру наявної заборгованості та визначив її в сумі 32 629,54 доларів США.

При цьому, визначаючи розмір заборгованості, апеляційний суд виходив із того, що звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, АТ КБ «Приватбанк» зазначало, що заборгованість за кредитним договором становить 493 515,75 доларів США, яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 35 168,41 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 128 699,02 доларів США, заборгованості по пені в розмірі 329 648,32 доларів США.

Разом з тим, з поданого до апеляційного суду клопотання позивача про долучення доказів від 01 грудня 2025 року №12862 встановлено, що на підставі рішення Правління банку від 27 червня 2023 року банком списана пеня за кредитним договором в розмірі 299 648,32 доларів США, частково списана пеня включає період після ухвалення судового рішення про стягнення боргу.

Також рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2011 року у справі № 2-2488/2011 визначено заборгованість станом на 13 травня 2009 року в розмірі 47 045,66 доларів США: з яких 43 647,16 доларів США - тіло кредиту, 3 239,56 доларів США - відсотки, 158,94 доларів США - пеня.

Після ухвалення судового рішення від 06 червня 2011 року на погашення заборгованості надійшло 11 937,52 долари США та в період до ухвалення судового рішення з 14 травня 2009 року по 06 червня 2011 року були зараховані платежі: 30 вересня 2009 року - 2 380 доларів США, з яких 2 380 доларів США - тіло кредиту, 31 травня 2011 року - 98,50 доларів США, з яких 49,25 доларів США - тіло кредиту та 49,25 доларів США - пеня.

Таким чином, з урахуванням судового рішення та здійснених платежів апеляційний суд дійшов висновку, що залишок боргу становить 32 629,54 долари США: 29 389,98 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 3 239,56 доларів США - заборгованість за відсотками.

Суд також відмовив у задоволенні нарахованих відсотків після пред`явлення вимоги у розмірі 125 459,46 доларів США та пені у розмірі 299 648,32 доларів США, які нараховано поза межами строку, визначеного пунктом 4.2 кредитного договору.

55. Колегія суддів вважає, що висновки апеляційного суду щодо суми заборгованості у розмірі 32 629,54 доларів США є передчасними.

56. В касаційній скарзі представник заявників посилається на те, що судом апеляційної інстанції невірно визначено суму заборгованості, оскільки сума заборгованості встановлена в судовому рішення у справі № 2-2488/2011.

57. Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2011 року у справі № 2-2488/2011 стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ТОВ «Захід» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № 0607/719, яка виникла станом на 13 травня 2009 в розмірі 375 118,57 грн (а. с. 29-30, т. 1).

58. Отже, судовим рішенням встановлено суму заборгованості, в межах якої має відповідати ОСОБА_1 як спадкоємиця ОСОБА_4 .

59. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

60. Отже, після звернення до суду із позовом у справі № 2-2488/2011 банк не мав права нараховувати проценти за кредитом та неустойку.

61. Крім того, в забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 01 серпня 2006 року між ЗАТ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ТОВ «Захід» укладено договір іпотеки № 0607/719/02, згідно з яким ТОВ «Захід» передало в іпотеку будівлю столярного цеху та підсобні приміщення загальною площею 742,9 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на праві власності (а. с. 26-27, т. 1).

62. Водночас, поза увагою суду також залишилось те, що матеріали справи містять протокол проведення електронних торгів від 02 липня 2018 року, на яких було реалізовано майно ТОВ «Захід», наданого в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором, переможцем яких став ОСОБА_5 .

Постановою державного виконавця від 06 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 556625623 на виконання виконавчого листа № 2-2488/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ «Захід» заборгованості в сумі 375118,57 грн знято арешт з майна, переданого ТОВ «Захід» в іпотеку.

63. При цьому апеляційним судом не враховано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), відповідно до якого позивач, як кредитор за кредитним договором відповідно до вимог статей 6, 627 ЦК України та реалізуючи право на звернення до суду і принцип диспозитивності щодо можливості самостійно визначає позовні вимоги та спосіб захисту порушеного права.

Кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов`язання у національній валюті, у якій і звернув рішення до примусового виконання.

64. Судове рішення у справі № 2-2488/2011 набрало законної сили та не було оскаржено банком в частині стягнутої судом суми заборгованості в національній валюті. При цьому банк, звертаючись до виконавчої служби, надавав виконавчий лист, у якому сума заборгованості була визначена у розмірі 375 118,57 грн.

65. Таким чином, визначення апеляційним судом суми заборгованості у розмірі 32 629,54 доларів США є передчасним, оскільки судом не враховано суму заборгованості за кредитним договором, яка була визначена у справі № 2-2488/2011, з якої мають вираховуватися кошти, сплачені на погашення заборгованості після ухвалення судового рішення та отримані від звернення стягнення на майно іпотекодавця - солідарного боржника за рішенням суду у справі № 2-2488/2011, а саме ТОВ «Захід».

66. В той же час колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

67. За змістом статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

68. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених у статті 12 Закону України «Про іпотеку».

69. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

70. Частинами першою та другою статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

71. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

72. Отже, доводи заявника про задоволення апеляційним судом вимоги в іншій, не визначений позивачем спосіб, не знайшли свого підтвердження, оскільки таке стягнення передбачено статтею 41 Закону України «Про іпотеку».

73. Однак оскільки апеляційний суд, звертаючи стягнення на предмет іпотеки, належним чином не встановив розміру заборгованості, в межах якої необхідно здійснити стягнення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий апеляційний розгляд.

74. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

75. Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду