ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілих ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року та касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше не судимої, засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 185 КК і призначено покарання: за ч. 1 ст. 185 КК - у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки і за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Київський апеляційний суд ухвалою від 23 квітня 2026 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
У вироку суд визнав встановленим, щона початку 2016 року було створено та зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланет Клік», яке здійснює господарську діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування.
23 грудня 2020 року ОСОБА_8 була прийнята на роботу в ТОВ «Ланет Клік» на посаду бухгалтера згідно з наказом від 22 грудня 2020 року № 30-к.
01 січня 2021 року між цим товариством і ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» укладено договір про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01012021/Б11.
За умовами договору ТОВ «Ланет Клік» зобов`язувалося надавати ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» послуги бухгалтерського обслуговування:
- з ведення бухгалтерського обліку;
- складання та подачі бухгалтерської звітності;
- сплати податків і зборів;
- нарахування та виплати заробітної плати працівникам підприємства;
- здійснення розрахунків із контрагентами.
На виконання умов договору в день його підписання директор ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» ОСОБА_10 передав бухгалтеру ОСОБА_8 банківські електронні цифрові ключі до системи «клієнт-банк» та паролі до них (на флешносії).
Також ТОВ «Системний консалтинговий центр» з ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» 01 жовтня 2021 року уклали договір № 01102021-54Б про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, складання та подачі бухгалтерської звітності, сплати податків і зборів, нарахування заробітної плати, здійснення розрахунків із контрагентами замовників.
На підставі вказаних вище договорів із зазначеними юридичними особами бухгалтерське супроводження ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» здійснювала ОСОБА_8 , яка працювала в ТОВ «Системний консалтинговий центр» на посаді старшого бухгалтера згідно з наказом від 06 жовтня 2021 року № 4-к і виконувала такі посадові обов`язки: формування первинних бухгалтерських документів замовників, ведення бухгалтерського обліку, складання та подачу бухгалтерської звітності, сплату податків та зборів замовників, нарахування заробітної плати, здійснення розрахунків із контрагентами замовників.
Також ОСОБА_8 було надано доступ до системи «клієнт-банк» шляхом передання банківських електронних цифрових ключів ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» і паролів до них.
Далі у період з 01 квітня 2021 по 21 лютого 2022 року ОСОБА_8 , маючи доступ до клієнт-банку та банківські електронні цифрові ключі ТОВ «Столичний гігабітний інтернет`і паролів до них, реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, таємно здійснювала грошові перекази коштів з рахунків ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» на власні банківські рахунки з метою подальшого розпорядження викраденими коштами на свій розсуд.
Зокрема, ОСОБА_8 01 квітня 2021 року о 17:46, перебуваючи в не встановленому органом досудового розслідування місці, реалізуючи свій злочинний план, спрямований на таємне викрадення чужого майна, використовуючи банківські електронні цифрові ключі ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» та паролі до них, які є засобом доступу до банківських рахунків потерпілого, таємно здійснила переказ коштів у сумі 4500 грн з рахунку ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» на власний рахунок, відкритий на її ім`я як ФОП, нібито за оплату послуг згідно з рахунком від 30 березня 2021 року № 1.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК.
Крім того, за аналогічних обставин ОСОБА_8 , використовуючи банківські електронні цифрові ключі ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» та паролі до них, які є засобом доступу до банківських рахунків потерпілого, таємно здійснила переказ коштів з рахунку цього товариства на власний рахунок, відкритий на її ім`я як ФОП:
20 квітня 2021 року о 17:46 - 10 000 грн, 27 квітня 2021 року о 17:13 - 5000 грн, 30 квітня 2021 року о 16:51 - 12 500 грн,12 травня 2021 року о 17:41 - 3500 грн, 26 липня 2021 року о 12:45 - 3500 грн,13 серпня 2021 року о 16:08 - 5000 грн, 20 серпня 2021 року о 15:27 - 3000 грн,26 серпня 2021 року о 09:32 - 3000 грн, 01 вересня 2021 року о 17:40 - 28 000 грн,07 вересня 2021 року о 17:53 - 6000 грн, 01 жовтня 2021 року о 12:47 - 20 000 грн,18 жовтня 2021 року о 15:07 - 30 000 грн, 28 жовтня 2021 року о 16:08 - 10 000 грн, 01 листопада 2021 о 16:12 - 30 000 грн,11 листопада 2021 року о 15:34 - 15000 грн, о 17:44 - 11 000 грн, 18 листопада 2021 року о 17:55 - 10 000 грн, 19 листопада 2021 року о 17:19 - 10 000 грн, 01 грудня 2021 року о 17:24 - 5000 грн, 03 грудня 2021 року о 17:46 - 50 000 грн,30 грудня 2021 року о 17:46 - 50 000 грн, 10 лютого 2022 року о 09:09 - 30 000 грн,21 лютого 2022 року о 17:25 - 20 000 грн.
Також 01 березня 2021 року міжТОВ «Ланет Клік» і ТОВ «Центральний гігабітний інтернет», який є постачальником електронних комунікаційних послуг, уклали договір про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01032021/Б.
За умовами договору ТОВ «Ланет Клік» зобов`язалося надавати послуги бухгалтерського обслуговування:
- з ведення бухгалтерського «Центральний гігабітний інтернет»;
- складання та подачі бухгалтерської звітності цього підприємства;
- сплати податків і зборів;
- нарахування та виплати заробітної плати працівникам підприємства;
- здійснення розрахунків із контрагентами.
На виконання умов договору в день його підписання, директор ТОВ «Центральний гігабітний інтернет» ОСОБА_10 передав бухгалтеру ОСОБА_8 банківські електронні цифрові ключі ТОВ «Центральний гігабітний інтернет» та паролі до них (на флешносії).
Відповідно, веденням бухгалтерського обліку, оплатою рахунків, подачею звітності ТОВ «Столичний гігабітний інтернет» і ТОВ «Центральний гігабітний інтернет» займалася ОСОБА_8 .
У кінці вересня 2021 року зазначені договори були розірвані за згодою сторін, а бухгалтер ОСОБА_8 звільнилася 06 жовтня 2021 року на підставі наказу від 06 жовтня 2021 року № 54-К.
01 жовтня 2021 року між ТОВ «Центральний гігабітний інтернет» і ТОВ «Системний консалтинговий центр» був укладений договір № 01102021-55Б про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, складання та подачі бухгалтерської звітності, сплати податків і зборів, нарахування заробітної плати, здійснення розрахунків з контрагентами замовників.
На підставі вказаного вище договору бухгалтерське супроводження ТОВ «Центральний гігабітний інтернет» здійснювала ОСОБА_8 , яка працювала в ТОВ «Системний консалтинговий центр» на посаді старшого бухгалтера на підставі наказу від 06 жовтня 2021 року № 4-к, безпосередньо на цій посаді виконувала такі посадові обов`язки: формування первинних бухгалтерських документів замовників, ведення бухгалтерського обліку, складання та подачу бухгалтерської звітності, сплату податків та зборів замовників, нарахування заробітної плати, здійснення розрахунків із контрагентами замовників.
Також безпосередньо ОСОБА_8 було надано доступ до банківських електронних цифрових ключів та паролів ТОВ «Центральний гігабітний інтернет» на підставі трудового договору підприємства і договорів про надання послуг № 01102021-55Б.
У період з 01 квітня 2021 року по 21 лютого 2022 року ОСОБА_8 , маючи доступ до системи «клієнт-банк» та банківських електронних цифрових ключів ТОВ «Центральний гігабітний інтернет» і паролів до них, таємно здійснила грошові перекази з рахунку цього товариства на власний рахунок ФОП, тим самим заволоділа його грошовими коштами завдавши матеріальної шкоди.
Так, вона 01 квітня 2021 о 17:47, перебуваючи в не встановленому органом досудового розслідування місці, реалізуючи свій злочинний план, усвідомлюючи, що надані їй банківські електронні цифрові ключі та паролі до них є засобом доступу до банківських рахунків потерпілого, а наявні на банківських рахунках кошти ? чужою власністю, використовуючи комп`ютерну техніку, таємно здійснила переказ коштів у сумі 4500 грн з рахунку кошти ТОВ «Центральний гігабітний інтернет» на власний рахунок, відкритий на її ім`я як ФОП, нібито за оплату послуг згідно з рахунком від 30 березня 2021 року № 1, тим самим таємно викрала чуже майно.
Крім того,за аналогічних обставин ОСОБА_8 , використовуючи банківські електронні цифрові ключі ТОВ «Центральний гігабітний інтернет» та паролі до них, які є засобом доступу до банківських рахунків потерпілого, таємно здійснила переказ коштів з рахунку вказаного товориства на власний рахунок, відкритий на власне ім`я як ФОП:
30 квітня 2021 року о 16:52 - 12 500 грн, 14 травня 2021 року о 16:39 - 30 000 грн, 16 червня 2021 року о 16:30 - 10 000 грн,22 червня 2021 року о 09:29 - 4500 грн, 25 червня 2021 року о 11:44 - 10 000 грн,01 липня 2021 року о 15:53 - 20 000 грн, 09 липня 2021 року о 11:02 - 12 000 грн, 16 липня 2021 року о 14:33 - 40 000 грн,26 липня 2021 року о 13:01 - 4000 грн, 05 серпня 2021 року о 10:56 - 5000 грн,16 серпня 2021 року о 15:32 - 10 000 грн, 27 серпня 2021 року о 16:29 - 3000 грн,01 вересня 2021 року о 17:38 - 10 000 грн, 02 вересня 2021 року о 17:19 - 3000 грн,17 вересня 2021 року о 10:21 - 6000 грн, 17 вересня 2021 року о 10:33 - 6000 грн,24 вересня 2021 року о 16:58 - 1500 грн, 27 вересня 2021 року о 14:10 - 6000 грн,01 жовтня 2021 року о 12:44 - 9000 грн, 18 жовтня 2021 року о 15:08 - 30 000 грн,01 листопада 2021 року о 16:13 - 30 000 грн, 11 листопада 2021 о 15:36 - 15 000 грн,о 17:45 - 11 000 грн, 26 листопада 2021 року о 17:46 - 10 000 грн,03 грудня 2021 року о 17:47 - 40 000 грн, 14 грудня 2021 о 17:44 - 10 000 грн, 17 грудня 2021 року о 18:00 - 40 000 грн,30 грудня 2021 року о 17:45 - 40 000 грн, 02 лютого 2022 року о 18:04 - 30 000 грн, 18 лютого 2022 року о 15:00 - 30 000 грн,24 лютого 2022 року о 16:18 - 30 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК.
Вимоги та доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої у зв`язку з м`якістю.
На обґрунтування викладених у скарзі доводів зазначає про те, що за вчинені кримінальні правопорушення засудженій призначено мінімальне покарання в межах санкції статті.
При цьому зауважує, що ОСОБА_8 протягом 10 місяців вела злочинну діяльність, провела 60 однотипних операцій з метою заволодіння коштами потерпілих на загальну суму 898 500 грн.
Указує, що засуджена заперечувала свою винуватість, не розкаялася у скоєному та не вжила заходів для відшкодування шкоди.
Скаржник посилається на необхідність призначення засудженій максимального покарання.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам, зазначеним у скарзі прокурора та представника потерпілих, а тому порушено вимоги статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Звертає увагу, що апеляційний суд проігнорував положення ч. 1 ст. 49 КК, оскільки на час прийняття рішення апеляційним судом сплинув строк можливості притягнення засудженої до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК, а тому її необхідно було звільнити від покарання.
Представник потерпілих вказує, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про законність вироку місцевого суду, а тому, на його думку, засудженій безпідставно призначено надто м`яке покарання.
Акцентує, що суд не надав оцінки доводам стосовно невідшкодування шкоди та невизнання винуватості засудженою.
Як на дані, що характеризують особу засудженої, посилається на те, що ОСОБА_8 неодноразово не виконувала покладених на неї запобіжним заходом обов`язків, зокрема без поважних причин не з`являлась у судові засідання.
Крім того, указує, що у Васильківському міськрайонному суді Київської області перебуває кримінальне провадження щодо засудженої за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК.
З огляду на викладене представник потерпілих вважає призначене ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 185 КК явно несправедливим через м`якість.
Підкреслює, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК засуджену необхідно було звільнити від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 185 цього Кодексу.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор та представник потерпілих підтримали касаційні скарги, просили їх задовольнити.
Захисник і засуджена просили відмовити в задоволенні касаційних скарг та звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, викладені в скаргах, Суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки судів про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які її засуджено, та кваліфікація вчиненого в касаційних скаргах не оспорюються.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
Як регламентовано ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винуватого, обставин, що впливають на покарання.
Зі змісту скарги убачається, що прокурор та представник потерпілих фактично порушують питання про недотримання судом визначених законом вимог, які стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винуватого, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду під час призначення покарання є: кримінально-правові відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад у ході врахування пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначення «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК, тощо; індивідуалізація покарання ? конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції, урахував ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, дані про особу винуватої, якараніше не судима, має вищу освіту, незаміжня, має постійне місце реєстрації та проживання, на спеціальних обліках не перебуває, і відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.
При цьому апеляційний суд зважив на кількість епізодів злочинної діяльності, посткримінальну поведінку ОСОБА_8 , яка вину у вчиненому не визнала та заподіяну своїми діями шкоду не відшкодувала.
Суди дійшли обґрунтованих висновків про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі встановленому санкцією статті кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, а саме: у виді позбавлення волі на строк 3 роки, без застосування положень ст. 75 КК, тобто призначили покарання, яке вона має відбувати реально.
Колегія суддів погоджується з такими висновками і не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання.
Отже, призначене в цьому конкретному кримінальному провадженні засудженій покарання з випробуванням відповідає вимогам кримінального закону, є справедливим і достатнім, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень внаслідок м`якості та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, як про це вказано в касаційних скаргах.
Стосовно доводів касаційних скарг про те, що на час прийняття рішення сплинув строк притягнення засудженої до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК, Суд зазначає таке.
Як встановив Суд, під час розгляду кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій в порушення ч. 3 ст. 285 КПК ОСОБА_8 не було роз`яснено право заявити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, так як на час постановлення вироку з дня вчинення нею кримінального правопорушення минуло три роки, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 49 КК.
Під час касаційного перегляду ОСОБА_8 в судовому засіданні надала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Ураховуючи визначені ст. 440 КПК повноваження у касаційного суду на закриття кримінального провадження в разі встановленні обставин, передбачених ст. 284 КПК, і висловлену ОСОБА_8 згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності, суд касаційної інстанції в цьому кримінальному провадженні має процесуальну можливість ухвалити остаточне рішення, що узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 521/8873/18, провадження № 51-413кмо21).
Суд вважає, що вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_8 в частині її засудження за ч. 1 ст. 185 КК підлягають скасуванню, а кримінальне провадження в цій частині ? закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК зі звільненням ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
З огляду на, зазначене касаційні скарги прокурора та представника потерпілих необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 369, 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд