ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 678/734/22

Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та засуджених, вислухавши думку прокурора і перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи викладені в касаційних скаргах і заперечення на неї, колегія суддів уважає, що касаційні скарги не підлягають задоволеннюна таких підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального закону, вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, виходить з установлених фактичних обставин кримінального провадження, викладених у рішенні суду попередньої інстанції.

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з положеннями ст. 420 КПК, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок, зокрема у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції. В цьому випадку вирок апеляційного суду повинен відповідати загальним вимогам до вироків.

Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, повторно в порядку ч. 3 ст. 404 КПК дослідив докази запропоновані стороною обвинувачення і дійшов до переконання, про невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, тобто неправильно оцінив докази, досліджені в судовому засіданні, з точки зору допустимості, достовірності та належності.

Апеляційний суд за результатами розгляду справи встановив, що обвинувачення, інкриміноване ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 249 КК, доводиться належними та допустимими доказами, отриманими у встановленому процесуальним законом порядку.

Беручи до уваги той факт, що апеляційний суд є останньою інстанцією, яка наділена законодавцем повноваженнями встановлювати фактичні обставини справи, суду апеляційної інстанції необхідно здійснювати ретельну перевірку правильності встановлення обставин кримінального провадження за результатами оцінки місцевим судом доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і захисту.

Водночас, перевірка повноти і правильності висновків місцевого суду за обґрунтованими вимогами про скасування оскарженого судового рішення, за апеляційною скаргою поданою на погіршення становища обвинуваченого, де йдеться про неповноту судового розгляду та/або невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, наводяться відповідні переконливі мотиви щодо того, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, має здійснюватися шляхом безпосереднього дослідження доказів, якщо доводи апеляційної скарги виглядають небезпідставними.

Перевіряючи законність виправдувального вироку, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції, виклавши у рішенні дослідженні докази сторони обвинувачення, не проаналізував їх, не дав їм належної правової оцінки в їх сукупності та взаємозв`язку на підтвердження чи спростування встановлених судом обставин кримінального провадження, і цим самим допустив вибірковість в оцінці доказів, не навів у вироку переконливих мотивів, з яких він відкидає докази обвинувачення та з надуманих підстав визнав неналежними та недопустимими ці докази. Також, суд не врахував, що показання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 суперечать зібраним та дослідженим доказам.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не визнали своєї винуватості у незаконному зайняті рибним промислом, яке заподіяло істотну шкоду і категорично заперечили факт наявності в них сіток та риби, апеляційний суд, дійшов умотивованого висновку, що їх винуватість в достатній мірі доводиться, належними та допустимими доказами, при цьому суд, навів переконливі мотиви прийнятого ним рішення та обґрунтовано послався на фактичні дані, які містяться, зокрема:

- у протоколі огляду місця події від 29 березня 2022 року, згідно з яким слідчим на підставі повідомлення про незаконний вилов риби, в присутності понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_11 оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення, яким є лівобережна ділянка річкового масиву Південного Бугу на околиці села Горбасів Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області у напрямку с. Марківці, де безпосередньо на водоймі працівниками рибоохорони, виявили та затримали ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які на дерев`яних човнах із двигунами, із використанням заборонених знарядь лову (риболовецьких сіток) здійснювали незаконну риболовлю. На час огляду до правобережної ділянки були пришвартовані два дерев`яних човни без будь-яких розпізнавальних номерних знаків, один з яких належить ОСОБА_15 . Власником іншого човна був ОСОБА_9 , про що він повідомив під час огляду. На цьому човні був встановлений двигун марки «MERKURY» № ОР214291. В середині човна наявне одне дерев`яне весло, гумовий риболовецький плащ, пластикова ємність в якій наявна риб`яча луска, на березі річки виявлено ще дві пластикових ємності, в яких наявна риба виду карась сріблястий в кількості 358 штук та короп в кількості 22 штуки, три риболовецькі сітки синього кольору, в яких наявна риба виду карась сріблястий та короп. Будь-яких заяв і зауважень від учасників цієї слідчої дії протокол не містить.

- протоколі огляду від 23 травня 2022 року з ілюстрованими таблицями до нього, згідно з яким було встановлено координати розташування місця події, де було виявлено незаконний вилов риби;

- довідці Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області №1-3-/494-22 від 05 травня 2022 року, якою відповідно до Постанови КМУ від 21 листопада 2011 року № 1209 обчислено розмір заподіяної шкоди водним ресурсам, яка становить 647 530 грн;

- повідомленні Інституту рибного господарства НААН України від 02 квітня 2022 року №101-04/22, згідно з якою, сумарний фактичний збиток внаслідок незаконного добування водних ресурсів становить 647 530 грн, що перевищує граничну величину, тому завдана шкода рибному господарству України за критерієм добування великої кількості водних біоресурсів є істотною;

- висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 03 червня 2022 року №255/22-22, згідно з якої, встановлено істотність шкоди за критерієм «добування великої кількості водних біоресурсів» та розмір заподіяних внаслідок незаконного вилову риби збитків становить 647 530 грн.

Також суд взяв до уваги показання допитаних під час апеляційного розгляду свідків: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які повідомили, що будучи інспекторами взводу №2 швидкого реагування РПОП ГУНП у Хмельницькій області 29 березня 2022 року спільно з працівниками Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області здійснювали рейд на території Щедрівського водосховища з метою протидії незаконному вилову риби.

Під час рейду, на водному плесо було виявлено осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які сітками тягнули рибу, витрушували сітки та ставили їх назад у воду. Вказані особи побачивши, що на березі працівників поліції та рибоохоронного патруля, почали викидати рибу з човна у воду. Працівник з місцевого рибоохоронного патруля допоміг пришвартувати човен до берега. У човні знаходилися весла, костюми риболовні, сітки, а в ємностях була риба виду «карась» та «короп». На березі річки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вказували, що ловлять рибу в благодійних цілях для того, щоб з неї робити страви (консервацію) та передати військовим, але при цьому вони не повідомляли чи в них є спеціальні дозволи на вилов риби. Психологічного та фізичного впливу до вказаних осіб не застосовувалося.

Свідок ОСОБА_17 також повідомив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебуваючи на воді, розвернули човен та викинули заборонене знаряддя лову (сітку) у воду та намагалися втекти. Потім він у човні з працівником рибоохорони почали їх наздоганяти, ними також була вилучена сітка, яку викинув ОСОБА_9 у воду.

В свою чергу працівник рибоохорони на човні вилучив рибу, яка була в пластикових ємностях, коли вони перебували на водному плесо. Коли вони разом пливли до берега, ОСОБА_9 викинув з човна у воду сітку, в якій ще також була риба. Далі були викликані працівники поліції, які складали протокол огляду.

Допитаний свідок ОСОБА_18 повідомив, що 29 березня 2022 року було проведено рейд Щедрівського водосховища з метою виявлення протидії незаконному вилову риби. На водоймі річки Південний Буг було помічено два човни, ним особисто було викликано охорону ТОВ «Тихе Дніпро», якою було затримано два човни з громадянами та доставлено в супроводі до прибережної смуги. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на човні намагалися втекти з місця, але були затримані та супроводжені до берега річки, при цьому на човні по ходу руху скидали сітки з рибою у воду, які в подальшому діставались та викладались на березі разом з рибою. Рибу було виявлено в сітках у човні, де були ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Будь-якого психологічного або фізичного тиску на вказаних осіб не здійснювалося.

Показання вказаних свідків суд визнав логічними, послідовними і такими, що в сукупності узгоджуються письмовим доказами та об`єктивно вказують на незаконність дій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які використовуючи риболовні сітки, що є забороненим способом ловлі риби здійснили незаконний вилов риби.

Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що суд першої інстанції здійснив оцінку досліджених доказів не в їх сукупності, з точки зору достатності, та взаємозв`язку, а відокремлено один від одного.

Водночас підстави, з яких суд першої інстанції визнав недопустимими деякі докази даного кримінального провадження, не узгоджуються із вимогами ст.87 КПК України, є надуманими та непереконливими.

Оцінюючи обґрунтованість дій суду першої інстанції по визнанню ряду доказів недопустимими, апеляційний суд слушно зауважив, що процесуальний закон зобов`язує суд визначити допустимість доказу з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Так, визнавши недопустимим доказом фактичні дані протоколу огляду місця події від 29 березня 2022 року, місцевий суд у вироку не вказав, які конкретно було істотно порушено права і свободи обвинувачених під час проведення цієї слідчої дії.

Посилання у вироку лише на те, що протокол огляду місця події, слідчий ОСОБА_19 склав з порушеннями, без зазначення в чому конкретно вони полягають, є неприпустимим. Під час розгляду справи в апеляційному суді не було встановлено безумовних обставин, які призвели до істотних порушень прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами.

Також, суд обґрунтовано визнав безпідставними висновки місцевого суду про те, що у проміжок часу з моменту виявлення незаконного вилову риби до приїзду працівників поліції на місце події, у ОСОБА_18 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 був доступ до дерев`яного човна та речей, що належать ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , а тому вони могли безперешкодно перемістити відповідні речі, збільшити чи зменшити їх склад. Однак, будь-яких доказів такого твердження під час апеляційного розгляду не встановлено, зокрема і засуджені про це не вказували.

Крім того, апеляційний суд спростував висновки суду першої інстанції про недопустимість та неналежність протоколу огляду від 23 травня 2022 року через порушення при його складенні, однак знову ж суд не конкретизував в чому вони виразилися.

Апеляційний суд, дослідивши фактичні дані вказаного протоколу, встановив, що він був складений уповноваженою посадовою особою (дізнавачем), за участю двох понятих, метою його проведення було уточнення місця вчинення кримінального правопорушення, за допомогою програми з доступом до Інтернету, були визначені конкретні координати.

Твердження місцевого суду про те, що в фактичних даних протоколу невірно зазначено про виявлення невідомих осіб, які здійснювали вилов риби з берега річки Південний Буг, апеляційний суд визнав помилковими, враховуючи, що на момент проведення огляду місця події 23 травня 2022 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не мали жодного процесуального статусу, а тому стверджувати про те, що саме вони здійснювали незаконний вилов риби, було би передчасним.

Даних які би свідчили, що в результаті вказаної слідчої дії були істотно порушені права і свободи людини гарантовані Конституцією та законами України та міжнародними договорами, не встановлено.

Також, апеляційний суд визнав безпідставною вимогу місцевого суду про зобов`язання надати для огляду суду речові докази, рибу та човен, який використовувався для незаконного вилову риби, оскільки суд не вправі вимагати у сторін кримінального провадження будь-які докази на підтвердження винуватості особи, або на її спростування. Крім того суд слушно зауважив, що відповідно до ст.92 КПК, обов`язок доказування обставин кримінального провадження в цьому випадку покладається на прокурора.

Колегія суддів звертає увагу, що риба, яка була предметом злочинних дій є швидкопсувним продуктом, огляд вказаних речових доказів з точки зору доцільності і об`єктивності в цьому конкретному випадку не впливає на доведеність винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , оскільки факт незаконного вилову риби з використанням човна, підтверджено сукупністю доказів, показаннями свідків, фактичними даними протоколу огляду місця події від 29 березня 2022 року з додатком відеофіксації цієї слідчої дії, на якому чітко видно кількість виловленої риби, її живий стан та наявність дерев`яного човна з мотором.

Колегія суддів бере до уваги, що дійсно згідно обвинувального акта, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було пред`явлено вилов риби сітками, в період нересту, однак під час апеляційного розгляду, обставина вилову риби в період нересту, свого підтвердження не знайшла, водночас встановлено факт вилову риби недозволеним методом (сітками), тому суд діючи в межах процесуального закону сформулював обвинувачення без обставини вилову риби у період нересту.

Також слушно апеляційний суд зауважив, що суд першої інстанції у вироку не врахував і не оцінив показання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які стверджували, що перебували в човні на водоймі з метою ловлі риби вудилищами, при цьому не мали самих вудлищ і цю обставину вони не заперечували.

На переконання колегії суддів, нелогічні та непослідовні свідчення засуджених, залишилися поза увагою місцевого суду, однак апеляційний суд виправив вказаний недолік і зробив обґрунтовані висновки.

Також апеляційний суд визнав безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є державними службовцями і можуть бути зацікавленими в результатах розгляду кримінального провадження, зокрема, з мотивів покращення показників своєї діяльності, оскільки даних, які свідчать про неправдивість їх показань, матеріали кримінального провадження не містять.

Таким чином, апеляційний суд, проаналізувавши в сукупності повторно досліджені запропоновані сторонами докази, дійшов до умотивованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, за обставин детально викладених у вироку цього суду.

Незабезпечення прокурором для допиту свідка ОСОБА_10 в суді апеляційної інстанції не є істотним порушенням, яке впливає на законність вироку апеляційного суду. Водночас, прокурор не зміг забезпечити явку вказаного свідка з причин перебування ОСОБА_10 за межами України, а тому відмовився від його допиту.

Посилання сторони захисту на необхідність застосування висновків об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17), в контексті цього кримінального провадження є безпідставним, оскільки апеляційний суд звільняючи засуджених від призначеного покарання, діяв в межах кримінального та процесуального законів, обґрунтовано стягнув із засуджених процесуальні витрати пов`язані із здійсненням кримінального провадження, задовольнив цивільний позов прокурора та застосував спеціальну конфіскацію до човна на підставі ст. 96-1 КК.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, відповідно до приписів статей 370, 420 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було досліджено й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно зі статті 94 КПК.

З доводів касаційних скарг не вбачається процесуальних порушень при дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про наявності в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК.

У касаційних скаргах містяться також інші аргументи, які не мають будь-якого вирішального значення в цьому кримінальному провадженні, а тому не впливають на законність ухваленого апеляційним судом рішення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення касаційних скарг захисників

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд