ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 240/9141/24

І. Обставини справи

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - вч НОМЕР_1 , відповідач) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність вч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- зобов`язати вч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за 1591 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 22 грудня 2019 року по 29 квітня 2024 року, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність вч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- зобов`язано вч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.12.2019 по 18.07.2022 в сумі 201 705,26 грн та за період з 19.07.2022 по 29.04.2024 (у межах шестимісячного строку) в сумі 126 304,77 грн;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, вч НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 апеляційну скаргу вч НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №240/9141/24 залишено без руху; запропоновано апелянту усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 апеляційну скаргу вч НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 повернуто особі, яка її подала.

10.03.2026 вч НОМЕР_1 вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №240/9141/24.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2026 апеляційну скаргу вч НОМЕР_1 залишено без руху. Як установив суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу подано за межами строків на апеляційне оскарження, проте апелянт питання про поновлення вказаного строку не порушував. З урахуванням викладеного судом апеляційної інстанції було запропоновано апелянту подати до суду вмотивовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 відмолено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою вч НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №240/9141/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 13.03.2026 було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 13.03.2026, проте станом на 30.03.2026 відповідач вимог вказаної ухвали не виконав і заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подав.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, вч НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що вперше з апеляційною скаргою вч НОМЕР_1 звернулася в межах строку на апеляційне оскарження, проте не змогла виконати вимог ухвали суду апеляційної інстанції про надання доказів сплати судового збору у зв`язку з обмеженим фінансуванням та відсутністю коштів, передбачених на цю мету.

10.03.2026, після отримання фінансування та сплати судового збору, вч НОМЕР_1 повторно оскаржила рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 до суду апеляційної інстанції. 25.03.2026, на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, вч НОМЕР_1 було подано заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин, проте суд апеляційної інстанції вказаної заяви не врахував.

Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

Касаційна скарга надійшла до Суду 22.04.2026. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям - Мельник-Томенко Ж.М., Соколову В.М.

Ухвалою Суду від 10.06.2026 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026, здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.08.2026, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Радишевська О.Р., судді: Сколов В.М., Єресько Л.О.

ІІІ. Джерела права

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскаржуваною ухвалою від 30.03.2026 суд апеляційної інстанції відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження з підстав неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У цьому контексті Суд зазначає, що подання апеляційної скарги на рішення суду після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням учаснику справи можливості у строк, що не перевищує 10 днів, звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку (якщо така заява не була подана одночасно з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (якщо вказані раніше причини визнані судом неповажними).

Неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або визнання неповажними наведених у заяві підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у силу вимог, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Указаний строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку або із зазначенням інших підстав для поновлення строку починає відлік з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог статті 251 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як убачається з матеріалів справи, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 було ухвалено у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Повний текст указаного рішення суду складено 26.06.2025. З урахуванням викладеного, тридцятиденний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення закінчувався 28.07.2025 (26-27.07.2025 - вихідні дні).

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в цій справі вч НОМЕР_1 подала 10.03.2026. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху.

З матеріалів справи також випливає, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 13.03.2026, у якій відповідачеві було запропоновано подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, була доставлена до електронного кабінету вч НОМЕР_1 13.03.2026.

Отже, встановлений вказаною ухвалою десятиденний строк для усунення недоліків спливав 23.03.2026.

Перевіряючи аргументи скаржника про те, що 25.03.2026, на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 13.03.2026, вч НОМЕР_1 було подано заяву про усунення недоліків, судом з матеріалів справи було з`ясовано, що у встановлений ухвалою від 13.03.2026 строк вч НОМЕР_1 на вказану ухвалу не відреагувала та із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження не зверталася.

З урахуванням викладеного, у суду апеляційної інстанції були передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Підсумовуючи викладене, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд