ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/2056/26

29.01.2026 ОСОБА_1 звернулася через підсистему «Електронний суд» з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами. Ця заборонена дискримінація полягає у застосуванні до позивачки не передбаченого законодавством порядку поновлення/нарахування/розрахунку пенсії, із протиправним втручанням та безпідставним внесенням змін до її електронної пенсійної справи в режимі "макетної обробки", без використання стандартних алгоритмів розрахунку пенсії ІКІС ПФУ, у значно меншому розмірі, без здійснення автоматичних перерахунків, осучаснення й індексації у розмірі, в порядку та у спосіб, не передбачених чинним законодавством на момент нарахування до виплати, зокрема у протоколах/розрахунку від 28.05.2024 та від 21.10.2024;

- зобов`язати відповідача вжити позитивні дії: негайно усунути дискримінацію шляхом:

- скасування всіх змін, внесених Відповідачем до електронної пенсійної справи Позивачки у ручному режимі "макетної обробки" або під виглядом безпідставного "уточнення даних", як таких, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства;

- скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених на підставі зазначених змін, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема протоколів/розрахунків від 28.05.2024 та від 21.10.2024;

- відновлення первинних параметрів пенсійної справи, що існували до незаконного втручання;

- застосувати до Позивачки загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або "макетного" втручання в електронну пенсійну справу;

- розробити та впровадити заходи для недопущення подальшої дискримінації позивачки як представниці дискримінованої групи громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями та проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України;

- здійснити перерахунок поточної пенсії позивачу на підставі відновлених даних пенсійної справи відповідно до законодавства в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або "макетного" втручання в електронну пенсійну справу;

- здійснити перерахунок пенсії позивачу з 07.10.2009 на підставі відновлених даних пенсійної справи відповідно до законодавства в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або "макетного" втручання в електронну пенсійну справу

-здійснити виплату нарахованої пенсії за вирахуванням раніше виплачених сум за відповідний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону №1058-IV;

-нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 5194,88 грн за подання позову, який містить 3 вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Також, запропоновано позивачу надати уточнену позовну заяву, для суду та відповідача, із зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено, які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню.

12.02.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків та уточнений позов із наступними позовними вимогами:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами.

Ця заборонена дискримінація полягає у застосуванні до позивачки не передбаченого законодавством порядку поновлення/нарахування/розрахунку пенсії, із протиправним втручанням та безпідставним внесенням змін до її електронної пенсійної справи в режимі «макетної обробки», без використання стандартних алгоритмів розрахунку пенсії ІКІС ПФУ, у значно меншому розмірі, без здійснення автоматичних перерахунків, осучаснення й індексації у розмірі, в порядку та у спосіб, не передбачених чинним законодавством на момент нарахування до виплати, зокрема у протоколах/розрахунку від 28.05.2024 та від 21.10.2024.

Зобов`язати відповідача вжити позитивні дії:

- негайно усунути дискримінацію шляхом:

- скасування всіх змін, внесених Відповідачем до електронної пенсійної справи Позивачки у ручному режимі «макетної обробки» або під виглядом безпідставного «уточнення даних», як таких, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства;

- скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених на підставі зазначених змін, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема протоколів/розрахунків від 28.05.2024 та від 21.10.2024 - відновлення первинних параметрів пенсійної справи, що існували до незаконного втручання.

- застосувати до Позивачки загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу.

- розробити та впровадити заходи для недопущення подальшої дискримінації позивачки як представниці дискримінованої групи громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями та проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України.

- здійснити перерахунок поточної пенсії позивачки на підставі відновлених даних пенсійної справи відповідно до законодавства в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу.

- здійснити перерахунок пенсії позивачки з 07.10.2009 на підставі відновлених даних пенсійної справи відповідно до законодавства в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу.

- здійснити виплату нарахованої пенсії за вирахуванням раніше виплачених сум за відповідний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону №1058-IV.

З уточненого позову вбачається, що позивач відмовилась від вимог щодо стягнення моральної шкоди 250 000, 00 грн.

Також, позивачем сплачено судовий збір за 1 (одну) заявлену немайнову вимогу.

В обґрунтування сплати судового збору лише за 1 (одну) вимогу позивач зазначила, що всі зобов`язальні вимоги спрямовані на усунення наслідків протиправної бездіяльності відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2026, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не виконано вимог ухвали суду від 30.01.2026 в частині сплати судового збору, оскільки за наявності заявлених трьох вимог, судовий збір сплачено лише за одну вимогу.

З ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції не погодилася позивач, подала касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частину третю статті 6 Закону України «Про судовий збір», що призвело до помилкового визначення кількості немайнових позовних вимог, неправильного розрахунку судового збору та, як наслідок, до незаконного повернення позовної заяви.

Покликається на те, що суди фактично обмежились формальним підрахунком кількості сформульованих у позовній заяві прохань, не з`ясувавши характер спірних правовідносин, зміст порушеного права, яке підлягає судовому захисту, а також не дослідивши, чи є заявлені вимоги самостійними, чи вони становлять різні способи захисту одного й того самого права.

В контексті наведеного покликається на те, що у цій справі всі заявлені позовні вимоги виникають із одного публічно-правового спору між позивачкою та Головним управлінням Пенсійного фонду України, мають спільну фактичну та правову підставу та спрямовані на захист одного права - права позивачки на належне пенсійне забезпечення.

Також покликається на те, що висновки судів не відповідають правовому підходу, сформульованому Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 31.03.2026 у справі №280/5706/25.

Просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу № 160/2056/26 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами надійшли до електронного кабінету відповідача 28.07.2026 о 21:50, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві, серед іншого, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини дев`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У справі, що розглядається, судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що в позовній заяві об`єднано кілька вимог немайнового характеру, однак в порушення вимог частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено лише за одну.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що позивачем вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано та, як наслідок, постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.

Покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що усі заявлені вимоги є взаємопов`язаними, є безпідставним, оскільки визначені судом першої інстанції вимоги про скасування змін до електронної пенсійної справи, здійснення перерахунку пенсії та компенсації втрати частини доходів хоч і пов`язані із захистом її пенсійних прав, однак стосуються окремих рішень, дій та бездіяльності відповідача, які справляють самостійний вплив на права та інтереси позивача, відтак підлягають самостійному оскарженню.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2026 у справі №280/5706/25. Постановлені у справі, яка розглядається, судові рішення в цілому відповідають висновкам Верховного Суду у справі №280/5706/25, тому доводи касаційної скарги в цій частині також є безпідставними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в уточненій позовній заяві позивачем заявлено вісім вимог, натомість вимоги щодо сплати судового збору суд першої інстанції висунув лише щодо трьох, визнавши їх позовними вимогами немайнового характеру, що спростовує доводи позивача про те, що суди обмежились формальним підрахунком кількості сформульованих у позовній заяві прохань.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,