ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09 квітня 2025 року клопотання прокурора Скадовської окружної прокуратури ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження задоволено. Закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021232150000846 від 28 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись з указаним рішенням, представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 оскаржив його в апеляційному порядку.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 14 квітня 2026 року відмовив у задоволенні клопотання представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернув останньому апеляційну скаргу разом із доданими матеріалами.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводів касаційної скарги вказує, що поза увагою апеляційного суду залишилося те, що потерпілий, його представник та законний представник не були належним чином повідомлені про розгляд клопотання прокурора в місцевому суді; копію рішення суду першої інстанції не було направлено потерпілому та/або його представникам. Крім того, наголошує на безпідставності посилання апеляційного суду про направлення йому копії оскарженого рішення місцевого суду 18 червня 2025 року, оскільки його робоча адреса була змінена у зв`язку із окупацією м. Херсон. Також зазначає, що він отримав доступ до матеріалів справи лише 12 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд», а тому пропуск строку на апеляційне оскарження був зумовлений об`єктивними та поважними причинами. Звертає увагу на те, що поза увагою апеляційного суду також залишилися обставини щодо окупації Херсонської області; щодо фактичного місцезнаходження потерпілого та його законного захисника на тимчасово окупованій території; тимчасове припинення роботи місцевого суду; відсутність доступу потерпілого до матеріалів справи. Зауважує, що апеляційний суд позбавив потерпілого права на перегляд судового рішення, допустився надмірного формалізму та порушив право на справедливий суд.
Письмових заперечень від інших учасників кримінального провадження на касаційну скаргу представника потерпілого до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги, просила залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасника касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Частина 3 ст. 399 КПК України визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є подача апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Виходячи із аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Разом з тим про поважність причин для поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом установленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, мали несподіваний характер і не могли бути контрольовані особою, яка звернулася з апеляційною скаргою.
Отже, під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) й інші доречні обставини.
За загальним правилом, апеляційна скарга на ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення (ст. 395 ч. 2 п. 2 КПК України).
Водночас приписами ч. 3 ст. 395 КПК України визначено, що якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З урахуванням вказаних вимог закону та приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України про те, що суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за відповідною заявою особи не знайде підстав для його поновлення, рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з цих підстав має містити встановлені обставини щодо початку строку на апеляційне оскарження, дати звернення із апеляційною скаргою особою та відповідні мотиви, з яких виходив суд при прийнятті такого рішення.
Так, з матеріалів справи убачається, що 09 квітня 2025 року місцевий суд розглянув клопотання прокурора про закриття кримінального провадження за відсутності потерпілого та його представників. Водночас матеріалами кримінального провадження підтверджується, що повідомлення цих осіб суд першої інстанції не здійснював.
Разом з тим, 16 червня 2025 року адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_6 , звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адвокатським запитом, у якому, зокрема, просив надати інформацію про прийняте рішення за наслідком розгляду клопотання прокурора про закриття провадження №12021232150000846. Крім того, адвокат просив відповідь на цей запит направити на зазначену ним електронну адресу.
18 червня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області направив копію ухвали цього ж суду від 09 квітня 2025 року на електронну адресу адвоката, яку останній зазначив у своєму запиті. Доставка вказаного електронного листа підтверджується відповідним автоматичним звітом (т. 1, а. с. 25, 26).
Разом з цим, 10 березня 2026 року представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 звернувся до місцевого суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
Надалі, 15 березня 2026 року, після отримання доступу до матеріалів провадження через підсистему Електронний суд, представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 09 квітня 2025 року. У мотивування цього клопотання адвокат посилався на тимчасове припинення роботи місцевого суду через окупацію м. Херсон у 2022 - 2023 роках, а також на неналежне повідомлення місцевого суду потерпілого та його представників про розгляд клопотання прокурора про закриття провадження.
У той же час апеляційним судом правильно було встановлено, що копію ухвали місцевого суду від 09 квітня 2025 року на адресу (електронну) захисника було направлено 18 червня 2025 року, тож саме від цієї дати розпочався строк на апеляційне оскарження згаданого рішення.
До того ж колегія суддів зауважує, що наразі КПК України урегульовано окремі питання комунікації між судом та учасниками кримінального провадження за допомогою ЄСІТС (ч. 2 ст. 35, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України) та електронної пошти (ч. 2 ст. 136 КПК України). Вони стосуються порядку надіслання копій матеріалів кримінального провадження, скарг, заяв, клопотань та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду та порядку здійснення виклику у кримінальному провадженні, при цьому, в окремих випадках, визначених вказаними правовими нормами лише за письмовою заявою особи.
Зважаючи на викладене, а також на те, що місцевий суд направив копію оскарженого рішення на електронну адресу представника потерпілого (як про це і клопотав адвокат), посилання останнього на зміну його робочої адреси як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження є безпідставне.
За результатом розгляду згаданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин пропуску цього строку, посилаючись на відсутність обставин, які б свідчили про об`єктивність таких причин.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права й виконувати процесуальні обов`язки; зловживання процесуальними правами не допускається. Звернення адвоката до суду з клопотанням про направлення копії рішення на його електронну адресу покладає на цю особу обов`язок отримувати відповідні повідомлення, тож суд, який комунікує з учасником справи за допомогою вказаних ним засобів зв`язку, діє правомірно й добросовісно.
Отже, суд апеляційної інстанції виконав згадані вище вимоги процесуального закону, належним чином з`ясував обставини, наведені представником потерпілого з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 09 квітня 2025 року та дійшов обґрунтованого висновку про те, що апеляційну скаргу подано ним із пропуском передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України строку, і, не визнав поважними зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження за його клопотанням та постановив ухвалу відповідно до ст. 399 КПК України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу і на те, що потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 відповідно до ст. 393 КПК України, є самостійними суб`єктами права на звернення до суду з апеляційною скаргою.
До того ж Суд зі свого боку зауважує, що адвокат у своїй касаційній скарзі не вказує, як несвоєчасне направлення копії оскаржуваного рішення та тимчасове припинення роботи Херсонського суду у зв`язку із окупацією у 2022 - 2023 роках, вплинуло на можливість подати апеляційну скаргу в передбачений законом семиденний строк з моменту отримання ним копії зазначеного рішення електронною поштою 18 червня 2025 року.
Отже, представник потерпілого не навів і апеляційний суд не встановив обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску адвокатом строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду, не встановивши об`єктивних даних, які б могли перешкодити йому звернутись з апеляційною скаргою в межах передбаченого законом строку та обґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, належним чином мотивувавши своє рішення.
Ухвала апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги представнику потерпілого - адвокату ОСОБА_7 відповідає вимогам статей 370, 399, 418 КПК України, є законною, обґрунтованою і мотивованою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення касаційної скарги представника потерпілого, скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд