ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 280/4779/25

1. У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК АВТО» (далі - ТОВ «АСК АВТО») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому просив:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Ж. А. щодо винесення постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77503416;

- визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Ж. А. про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77503416 від 17 квітня 2025 року та від 02 квітня 2025 року.

2. Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 09 липня 2025 року визнав неповажними підстави поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені ТОВ «АСК АВТО» у позовній заяві разом із клопотанням про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Залишив без руху позовну заяву ТОВ «АСК АВТО» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.

Надав строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня проголошення даної ухвали суду шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів їх поважності.

Роз`яснив, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року, визнано неповажними підстави поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом ТОВ «АСК АВТО» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, викладені у заяві про поновлення процесуального строку (вх.№ 35525 від 14 липня 2025 року).

Позовну заяву ТОВ «АСК АВТО» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу залишено без розгляду.

4. Залишаючи позовну заяву ТОВ «АСК АВТО» без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується, що відповідач у встановленому Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) порядку направив позивачу спірні постанови про накладення штрафу від 02 квітня 2025 року та від 17 квітня 2025 року у день їх винесення - 02 та 17 квітня 2025 року відповідно. Відтак, починаючи з вказаних дат позивач повинен був та мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав у спірних правовідносинах. Водночас, позов подано до суду 07 червня 2025 року, тобто з пропуском спеціального десятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 287 КАС України.

5. Запорізький окружний адміністративний суд відхилив посилання позивача на відсутність фізичного доступу до комп`ютера з електронним підписом, об`єктивну неможливість іншої довіреної особи забезпечити доступ до електронного кабінету у зазначений період, оскільки відповідні обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

6. Суд першої інстанції також указав, що належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав. Відтак, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в заяві, не можна визнати поважними, оскільки вони фактично ґрунтуються на доводах щодо незгоди з ухвалою суду від 09 липня 2025 року про залишення позовної заяви без руху (позивач наполягає на тому, що позов подано в межах процесуального строку) та не містять посилань на об`єктивні обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду з цим позовом своєчасно.

7. Отже, Запорізький окружний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

8. Залишаючи без змін ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що ТОВ «АСК АВТО» повинно було дізнатися про наявність спірних постанов в день надходження їх до електронного кабінету і з наступного дня скористатись правом на оскарження протягом десятиденного строку, встановленого частиною другою статті 287 КАС України, тобто до 12 квітня 2025 року включно щодо постанови від 02 квітня 2025 року та до 27 квітня 2025 року включно щодо постанови від 17 квітня 2025 року. Звернувшись до суду з позовною заявою 07 червня 2025 року, ТОВ «АСК АВТО» пропустило строк, встановлений наведеною вище процесуальною нормою, на оскарження спірних постанов.

9. Третій апеляційний адміністративний суд звернув увагу, що електрона форма обміну документами визнана основною для учасників виконавчого провадження, які зареєстровані в системі ЄСІТС. Поштове відправлення таких документів є додатковим засобом повідомлення, але не визначальним (частина друга статті 28 Закону № 1404-VIII). Відтак, відлік строку звернення до суду починається після надходження документів до електронного кабінету.

10. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені скаржником/позивачем обставини не є такими, що пов`язані з дійсними, об`єктивними перешкодами та труднощами, тому обґрунтовано визнані судом першої інстанції неповажними.

11. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «АСК АВТО» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначило, що вони ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та істотним порушенням норм процесуального права.

12. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про початок перебігу строку оскарження 02 та 17 квітня 2025 року, фактично прирівнявши технічне направлення постанови ДВС до електронного кабінету до факту її належного вручення, що запускає процесуальний строк (стаття 122 КАС України). Положення КАС України (стаття 251) та Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» чітко визначають, що документи, надіслані до Електронного суду, вважаються врученими. Однак, жоден нормативний акт не встановлює презумпції вручення саме постанови державного виконавця, надісланої через інтеграцію АСВП з ЄСІТС.

13. Скаржник уважає, що фактична дата ознайомлення (03 червня 2025 року) має бути визнана судом як належний початок перебігу строку.

14. На переконання скаржника, залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку, спричинений непереборними, об`єктивними обставинами, пов`язаними з воєнною небезпекою, є непропорційним обмеженням доступу до правосуддя та порушує саму суть права на судовий захист.

15. На підставі викладеного скаржник просить скасувати повністю ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 280/4779/25 та ухвалити нове судове рішення, яким визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, та поновити ТОВ «АСК АВТО» строк на звернення до адміністративного суду з позовом, а справу № 280/4779/25 направити до суду першої інстанції (Запорізького окружного адміністративного суду) для продовження розгляду.

16. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «АСК АВТО» відповідач указав, що оскаржувані рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а касаційна скарга ТОВ «АСК Авто» від 18 липня 2025 року не підлягає задоволенню.

17. Відповідач зауважив, що позивач не обґрунтував безпосередньо в тексті позову поважність пропуску строку на оскарження дій державного виконавця. Строк оскарження постанови про накладення штрафу від 02 квітня 2025 року сплинув 16 квітня 2025 року, а постанови від 17 квітня 2025 року - 01 травня 2025 року. Таким чином позивач пропустив строк, установлений Законом, на оскарження постанов та не довів в тексті позову, що причини пропуску строку є поважними. Позов подано до суду 07 червня 2025 року, тобто з пропуском спеціального десятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 287 КАС України.

18. На переконання відповідача, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання позивача на відсутність фізичного доступу до комп`ютера з електронним підписом, об`єктивну неможливість іншої довіреної особи забезпечити доступ до електронного кабінету у зазначений період, оскільки відповідні обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Факт перебування за межами України не впливає на можливість використання мережі Інтернет задля реалізації особою власних прав та обов`язків. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

19. Отже, відповідач уважає, що Запорізький окружний адміністративний суд та Третій апеляційний адміністративний суд у справі 280/4779/25 правильно встановили обставини справи та ухвалили судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

20. У зв`язку з викладеним відповідач просить касаційну скаргу ТОВ «АСК АВТО» залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Рух касаційної скарги

21. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 грудня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «АСК АВТО» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 280/4779/25, а також витребував цю справу із суду першої інстанції.

22. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2026 року (у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді Желєзного І.В. у цій справі) для розгляду справи №280/4779/25 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Мацедонської В.Е., суддів: Білак М.В., Кашпур О.В.

23. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 280/4779/25 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

24. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, та надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить із такого.

25. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовом (визнання неповажними причин пропуску такого строку).

26. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

27. Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

28. За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

29. На підставі частин першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

30. Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

31. Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

32. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).

33. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

34. Як установлено судами попередніх інстанцій, предметом оскарження у цій справі є, зокрема, постанови державного виконавця від 02 та 17 квітня 2025 року у виконавчому провадженні № 77503416.

35. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та установлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

36. Зі змісту ухвали суду 09 липня 2025 року випливає, що підставою для прийняття такого рішення суду є невідповідність позовної заяви вимогам статей 122, 287, 160, 161 КАС України.

37. Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції указав, що з метою вирішення питання щодо своєчасності звернення до адміністративного суду з даним позовом, судом витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 77503416 в частині спірних правовідносин, у тому числі докази на підтвердження дати направлення постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77503416 від 02 та 17 квітня 2025 року, на адресу ТОВ «АСК АВТО» та дати отримання ним вказаних постанов.

38. Запорізький окружний адміністративний суд установив, що відповідно до повідомлення № 5607534 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС, спірна постанова про накладення штрафу від 02 квітня 2025 року у виконавчому провадженні АСВП № 77503416 доставлена до електронного кабінету ЄСІТС ТОВ «АСК АВТО» (код ЄДРПОУ 43412493) 02 квітня 2025 року о 16:56:52. Крім того, відповідно до повідомлення № 5951460 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС, спірна постанова про накладення штрафу від 17 квітня 2025 року у виконавчому провадженні АСВП № 77503416 доставлена до електронного кабінету ЄСІТС ТОВ «АСК АВТО» (код ЄДРПОУ 43412493) 17 квітня 2025 року о 10:52:38.

39. Суд першої інстанції дійшов висновку, що наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується, що відповідач у встановленому Законом № 1404-VIII порядку направив позивачу спірні постанови про накладення штрафу від 02 та 17 квітня 2025 року у день їх винесення, тобто 02 та 17 квітня 2025 року відповідно. Відтак, починаючи з вказаних дат позивач повинен був та мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав у спірних правовідносинах. Водночас, позов подано до суду 07 червня 2025 року, тобто з пропуском спеціального десятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 287 КАС України, а причини пропуску такого строку, наведені позивачем за змістом позовної заяви разом із клопотанням про його поновлення, спростовуються наданими до матеріалів справи письмовими доказами та є неповажними.

40. При цьому Запорізький окружний адміністративний суд відхилив посилання позивача на проблеми в роботі електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, оскільки відповідні обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, технічні проблеми, які періодично виникають в роботі відповідної системи та є загальновідомими, зазвичай носять тимчасовий характер, що не може виправдати пропуск строку звернення до адміністративного суду майже на два місяці.

41. Суд першої інстанції також відхилив посилання представника позивача на зупинення строків, встановлених Законом № 1404-VIII, на період воєнного стану, оскільки строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлений спеціальною нормою - частиною другою статті 287 КАС України.

42. Отже, Запорізький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів їх поважності.

43. На виконання вимог ухвали суду від 09 липня 2025 року представник позивача подав заяву про поновлення процесуального строку, у якій посилався на те, що строк на звернення до суду пропущено з поважних причин.

44. Представник позивача зазначив, що директор ТОВ «АСК АВТО» Біліменко К. С., яка є єдиною особою, що має доступ до електронного підпису та паролю для входу в особистий кабінет ТОВ «АСК АВТО», 30 березня 2025 року виїхала за кордон у Польщу. Водночас, оскаржувані постанови були винесені 02 та 17 квітня 2025 року, тобто у період, коли директор ТОВ «АСК АВТО» перебувала за межами України і не мала фізичного доступу до свого комп`ютера та, відповідно, до електронного кабінету підприємства. Біліменко К. С. повернулася на територію України лише 02 липня 2025 року. З огляду на відсутність доступу до електронного кабінету та неможливість отримання документів поштою, директор ТОВ «АСК АВТО» Біліменко К. С. була вимушена звернутися до представника Козел А. В. з проханням ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Паперова довіреність була передана до м. Запоріжжя зі знайомими, які поверталися з-за кордону. Представник ТОВ «АСК АВТО» Козел А. В. ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 77503416 лише 03 червня 2025 року. Саме з цієї дати позивач фактично дізнався про винесення оскаржуваних постанов.

45. На підставі викладеного представник позивача просив суд поновити строк на подання адміністративного позову з огляду на поважні причини, а саме: тривале перебування директора позивача за кордоном, відсутність фізичного доступу до комп`ютера з електронним підписом, а також об`єктивну неможливість іншої довіреної особи забезпечити доступ до електронного кабінету у зазначений період. Ці обставини, на думку позивача, є непереборними та такими, що унеможливили своєчасне отримання та ознайомлення з оскаржуваними постановами.

46. Оцінивши наведені представником позивача у заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд першої інстанції визнав їх неповажними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Суд також звернув увагу, що значна кількість громадян України наразі перебуває за межами держави, однак загальне надання всім таким особам права безперешкодно порушувати процесуальні строки, за наявності реальної можливості дотримуватися їх дистанційно, істотно порушуватиме принцип юридичної визначеності та рівності всіх учасників судового процесу. Факт перебування за межами України не впливає на можливість використання мережі Інтернет для реалізації особою власних прав та обов`язків. Крім того, виникнення організаційних складнощів у діяльності підприємства для своєчасної реалізації процесуальних обов`язків є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

47. Таким чином, ураховуючи ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись із цим позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачу.

48. Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції та правильно зазначив, що позивачем не надано суду доказів того, що керівник ТОВ «АСК АВТО» об`єктивно не мав можливості здійснювати дистанційно контроль за перебігом виконавчого провадження № 77503416, про наявність якого він був обізнаний з огляду на оскарження постанови про його відкриття.

49. Щодо твердження представника позивача про те, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався саме 03 червня 2025 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 77503416, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що електрона форма обміну документами визнана основною для учасників виконавчого провадження, які зареєстровані в системі ЄСІТС. Поштове відправлення таких документів є додатковим засобом повідомлення, але не визначальним (частина друга статті 28 Закону №1404-VIII). Відтак, відлік строку звернення до суду починається після надходження документів до електронного кабінету.

50. В аспекті вказаних висновків судів попередніх інстанцій про відсутність істотних обставин, непереборних перешкод чи труднощів, Верховний Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії права на суд, може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

51. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

52. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.

53. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

54. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

55. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

56. Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позову, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

57. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

58. Усталеною та послідовною є практика Верховного Суду про те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

59. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

60. Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

61. Щодо доводів касаційної скарги про порушення права на доступ до суду, то, як зазначив Європейський суд з прав людини, судову практику якого відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує при вирішенні справ, право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява № 4451/70). «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95).

62. Таким чином не можна погодитися з доводами скаржника про те, що суд обмежив її право на доступ до суду, оскільки рішення суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду зумовлене не небажанням суду з якихось причин розглядати її позовні вимоги, а недотриманням позивачем установлених законом порядку та умов звернення до суду за захистом порушеного права.

63. Підсумовуючи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не наведено доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з цим позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.

64. Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 06 серпня 2025 року, залишену без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року, з додержанням норм процесуального права, відтак відсутні підстави для скасування таких рішень.

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

66. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

67. Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків судів першої та апеляційної інстанцій скаржник не спростував, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду