ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/37447/25

Товариство з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" звернулося до суду з позовом, в якому, згідно з уточненою позовною заявою, просило:

- визнати дії заступника начальника юридичного відділу департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Жежель Сергія Сергійовича щодо участі від імені Кам`янської міської ради Дніпропетровської області у адміністративній справі №160/17370/25 Третього апеляційного адміністративного суду, протиправними;

- зобов`язати заступника начальника юридичного відділу департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Жежель Сергія Сергійовича утриматися від вчинення дій від імені Кам`янської міської ради Дніпропетровської області в судах України всіх юрисдикцій з використанням Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №29489762505 від 21.12.2021, з відомостями про орган місцевого самоврядування Кам`янська міська рада - Ідентифікаційний код юридичної особи: 24604168; Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51931, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, будинок 2; Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 17.12.2021, 1002231070019001116, з відомостями про особу, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: Жежель Сергій Сергійович (Повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України всіх юрисдикцій без окремого доручення керівника (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), з правом підпису процесуальних документів (подання, відмови, зміни, відкликання позову, апеляційних, касаційних скарг тощо) - представник.

В обґрунтування позову покликалося на те, що відповідач, не призупиняючи адвокатську діяльність, діяв як представник Кам`янської міської ради Дніпропетровської області в адміністративній справі №160/17370/25 Третього апеляційного адміністративного суду, не вказавши свою посаду і не вказавши, що він є діючим адвокатом, використавши для підтвердження наявності у нього повноважень самопредставництва Кам`янської міської ради Дніпропетровської області та для особистої участі від імені Кам`янської міської ради Дніпропетровської області в адміністративній справі №160/17370/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2026, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що спір у цій справі не є публічно - правовим, жодна зі сторін не здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав належного представництва та здійснення процесуальних функцій в суді, а тому, позовні вимоги у цій справі не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені питання є нерозривною складовою основного процесуального питання щодо здійснення представництва відповідачем під час розгляду справи №160/17370/25 Третім апеляційним адміністративним судом. Як наслідок, перевірка скарг на дії чи бездіяльність вказаних суб`єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки належного представництва в суді, тобто Третім апеляційним адміністративним судом під час розгляду адміністративної справи № 160/37447/25.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "Ассоль" задоволено частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 в адміністративній справі №160/37447/25 змінено в частині мотивів і підстав для відмови у відкритті провадження.

В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 в адміністративній справі №160/37447/25 залишено без змін.

Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що не можна погодитись з висновками суду про те, що між сторонами виникли спірні правовідносини, вирішення яких не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Зокрема, виходив з того, що «самостійний позов про повноваження» є питанням повноважень як процесуальне питання в межах конкретної справи, тому юридично обґрунтованою в даному випадку буде відмова у відкритті провадження з огляду на те, що спірне питання, з урахуванням обставин цієї справи, має вирішуватися в межах тієї справи, де ця особа приймала участь.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі, коли заступник начальника юридичного відділу департаменту місцевої ради, який є посадовою особою місцевого самоврядування, діє як представник ради в суді, не призупинивши адвокатську діяльність, то він порушує вимоги щодо несумісності, встановлених законодавством України.

Таким чином, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, однак неправильно визначив мотиви, якими обґрунтував своє рішення.

Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі, звернувся із касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що з огляду на критерії розмежування юрисдикційної підвідомчості, суб`єктний склад спору та його предмет, спір у цій справі підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки, містить ознаки публічно-правового спору.

Зокрема, покликається на те, що суди попередніх інстанцій не визначили закон, яким для розгляду спору між позивачем і суб`єктом владних повноважень встановлено інший порядок судового провадження

Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій не роз`яснили, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи.

Також покликається на те, що суд апеляційної інстанції розглянув позовні вимоги про встановлення відсутності повноважень відповідача, які не були заявлені позивачем в суді першої інстанції, чим порушив частину п`яту статті 308 КАС України.

Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї документами доставлена до електронного кабінету відповідача 20.05.2026 о 05:18, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Предметом оскарження у цій справі є протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо представництва в суді інтересів Кам`янської міської ради Дніпропетровської області в адміністративній справі №160/17370/25.

Визначальним для кваліфікації таких дій є не посадовий статус відповідача, а характер функції, яку він здійснював у спірних правовідносинах. У цьому випадку оскаржувані дії вчинені ним як учасником судового процесу від імені міської ради, а не при здійсненні щодо позивача публічно-владних управлінських функцій

Водночас порядок представництва, в т.ч. в адміністративних справах, визначення осіб, які можуть та не можуть бути представниками, перелік документів, що підтверджують повноваження представників врегульовано відповідним процесуальним кодексом.

За своєю природою, дії з представництва особи в суді є процесуальними, спрямованими виключно на забезпечення реалізації визначених процесуальним законом прав та обов`язків учасників справи, відтак не справляють владного, управлінського впливу.

Дії з представництва в суді суб`єкта владних повноважень також є процесуальними, ознаками публічно-владних управлінських функцій також не наділені, а особа, яка здійснює таке представництво, не є суб`єктом владних повноважень.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що заявлений позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та постановив рішення про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції про те, що між сторонами виникли спірні правовідносини, вирішення яких не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, не погодився.

Фактично суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, не погоджуючись при цьому з висновком про неможливість розгляду спірних правовідносин за правилами адміністративного судочинства.

Зі змісту позовних вимог та їх обґрунтування також не вбачається, яке саме право чи законний інтерес позивача безпосередньо порушено оскаржуваними діями відповідача поза межами справи №160/17370/25.

Водночас, дії щодо процесуального представництва учасника справи не зумовлюють виникнення, зміну чи припинення правовідносин, юридичний спір такі дії не породжують, відтак не можуть бути самостійним предметом позовних вимог.

При цьому, така природа зазначених дій виключає можливість їх оскарження як за правилами адміністративного, так і за правилами іншого судочинства.

Таким чином, судом апеляційної інстанції змінено рішення суду першої інстанції, мотиви якого відповідали вимогам процесуального закону.

Також безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що юридично обґрунтованою в даному випадку буде відмова у відкритті провадження з огляду на те, що спірне питання з урахуванням обставин цієї справи, має вирішуватися в межах тієї справи, де дана особа приймала участь, оскільки така підстава відмови у відкритті провадження у справі статтею 170 КАС України не передбачена.

Крім того, в обґрунтування доводів касаційної скарги позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції розглянув позовні вимоги про встановлення відсутності повноважень відповідача, які не були заявлені позивачем в суді першої інстанції.

Так, ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі, коли заступник начальника юридичного відділу департаменту місцевої ради, який є посадовою особою місцевого самоврядування, діє як представник ради в суді, не призупинивши адвокатську діяльність, то він порушує вимоги щодо несумісності, встановлених законодавством України.

Фактично у такий спосіб суд апеляційної інстанції намагався вирішити питання чи може Жежеля С.С. бути представником Кам`янської міської ради Дніпропетровської області в адміністративній справі №160/17370/25.

Водночас, оскільки ключовим, у справі, яка розглядається, було питання юрисдикції, то і висновки суду у цій справі можуть стосуватись виключно питання юрисдикції.

Перевірка повноважень представників учасників справи належить до процесуальних повноважень суду, який розглядає адміністративну справу №160/17370/25, тому встановлення можливості тієї чи іншої особи (в даному випадку Жежеля С.С. ) бути представником, не може бути вирішена у справі, яка розглядається (№ 160/37447/25).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги в цій частині.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Покликання позивача в обґрунтування своїх доводів на те, що суди попередніх інстанцій не роз`яснили, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи, є безпідставним, оскільки розгляд цієї справи як самостійного юридичного спору не віднесено до юрисдикції як адміністративних, так і інших судів.

Подібні підходи застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.03.2018 в справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18 та від 26.02.2019 у справі № 9901/787/18.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 354, 356, 359 КАС України,