ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/17708/21

10. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

11. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

12. На обґрунтування цієї підстави скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування:

статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у правовідносинах, де юридично значущим є дотримання процедури направлення документів на офіційне місцезнаходження суб`єкта господарювання, визначене у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент вчинення відповідних дій;

пункту 5.1 глави 5 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі - Порядок №428, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), де юридично значущим є дотримання процедури направлення документів на електронну пошту Ліцензіата, яка була зазначена самим позивачем в заяві про видачу ліцензії на виробництво електричної енергії та яка зазначена у Ліцензійному реєстрі НКРЕКП.

13. Також у касаційній скарзі відповідач посилається на частину другу статті 353 КАС України і зазначає про не дослідження судами попередніх інстанцій доказів, зібраних у справі, а саме:

витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.11.2020 та 30.12.2020;

заяви ТОВ «Фрей» про отримання ліцензії з виробництва електричної енергії від 12.11.2019;

роздруківки з Ліцензійного реєстру НКРЕКП.

14. Скаржник наполягає на тому, що оскаржувана постанова прийнята в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України, з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора, зокрема, законності, справедливості і недопущення дискримінації.

15. Скаржник доводить неврахування судами попередніх інстанцій того, що акт перевірки, який слугував підставою для застосування до Товариства штрафних санкцій, разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП 27.11.2020 і листом від 30.11.2020 №12815/14.3/2/7-20 направлено на адресу позивача. Однак, пояснень чи обґрунтувань від Товариства на адресу контролюючого органу не надходило.

16. Відповідач зауважує, що суди не надали оцінку листу НКРЕКП від 18.12.2020 №1062/26.1/6-20, яким повідомлено керівників підприємств, зокрема, Товариство, про проведення засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на якому буде розглядатись питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині надання до НКРЕКП звітності в обсягах та у строки встановлені НКРЕКП), яке мало відбутись 23.12.2020 об 10 год. 00 хв.

Цей лист НКРЕКП направило на офіційну електронну пошту і позивач мав змогу надати свої пояснення і зауваження до прийняття рішення Регулятором. Зокрема, мав змогу скористатись правом на участь у засіданні Комісії при розгляді питання порядку денного, яке стосувалось Товариства. Водночас, позивач своїм правом не скористався та не виявив бажання прийняти участь у засіданні Регулятора, не надав свої заперечення чи зауваження до проекту рішення, про накладення штрафу на позивача.

17. Вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про порушення НКРЕКП права позивача на надання пояснень, позбавлення його можливості усунути порушення до прийняття рішення та позбавлення права щодо участі в засіданні.

18. Окрім наведеного, скаржник покликається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутність єдиного підходу призводить до неоднакового застосування судами статті 19 Закону №1540-VIII, пункту 5.1 глави 5 Порядку №428, що безпосередньо впливає на законність реалізації контрольних повноважень НКРЕКП у аналогічних правовідносинах, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, як державного органу, уповноваженого на здійснення регуляторних та контрольних функцій у стратегічно важливій сфері енергетики, оскільки результат розгляду цієї справи визначатиме порядок здійснення державного контролю відповідачем у великій кількості аналогічних правовідносин та фактично впливатиме на можливість ефективної реалізації покладених на нього законом контрольних повноважень.

19. Скаржник наголошує, що правовий підхід, застосований судами попередніх інстанцій, ставить під сумнів законність контрольних заходів НКРЕКП лише з підстав зміни місцезнаходження або надсилання повідомлення на інші адреси, незалежно від того, що на момент направлення документів НКРЕКП діяла відповідно до офіційних відомостей Єдиного державного реєстру та Ліцензійного реєстру.

20. Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

22. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом №1540-VІІІ.

Відповідно до вимог статей 1, 3 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) - є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

24. Відповідно до вимог статті 2 Закону України №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері комунальних послуг: діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

25. Згідно з положеннями статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

26. Частиною четвертою, п`ятою та дев`ятою статті 14 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

27. Положеннями статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;

3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

28. Згідно з частиною першою статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

29. Процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень Національної комісії; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов установлює Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою Національної комісії від 14.06.2018 №428 (далі - Порядок №428).

Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що його дія поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Пунктами 10.3 та 10.4 Порядку №428 передбачено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг Національна комісія може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

30. Аналогічні норми передбачено статтею 22 Закону №1540-VIII, за змістом якої, суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

31. Зі змісту наведених правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється, зокрема, шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

32. Відповідно до частин першої і третьої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII (далі - Закон №2019-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

33. За нормами підпункту «в» пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону №2019-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню: за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

34. Частиною п`ятою статті 77 Закону №2019-VIII встановлено, що при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.

35. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

36. Частинами 1-3 статті 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

37. Пунктами 5.2, 5.З, 7.2, 7.З, 7.4, 7.5, 7.7 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 №2133 (далі - Регламент №2133, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що засідання НКРЕКП є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом.

Пунктом 7.6 Регламенту №2133 передбачено, що НКРЕКП може запросити представників ліцензіатів або посадову особу ліцензіата на розгляд питань щодо: застосування санкцій до ліцензіатів; встановлення (затвердження, перегляду) тарифів ліцензіата; схвалення інвестиційних програм та змін до них.

Представництво ліцензіатів, запрошених із вказаних питань, має бути забезпечено на рівні не нижче керівників ліцензіатів або осіб, які виконують їх обов`язки.

38. Суди попередніх інстанцій встановили, що акт перевірки і оскаржувана постанова направлялись відповідачем засобами поштового зв`язку ТОВ «Фрей» на адресу: вул. Московська, буд. 41, кв. 9, м. Миколаїв, 69005.

39. Однак за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Фрей», зареєстроване за адресою: вул. Нікольська, буд. 61/11, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001.

40. Суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції підтвердив, що позивач не був належним чином повідомлений, ані про результати позапланової невиїзної перевірки, ані про прийняття оскаржуваної постанови.

41. Товариство не отримувало повідомлення про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на якому розглядалось питання про результати проведення позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині надання до НКРЕКП звітності в обсягах та у строки встановлені НКРЕКП), яке відбулось 23.12.2020 об 10 год. 00 хв.

42. Доводам скаржника про повідомлення позивача про проведення засідання НКРЕКП листом від 18.12.2020 №1062/26.1/6-20 суди попередніх інстанцій надали оцінку і встановили, що це повідомлення направлено на електронну пошту «tov.frey@gmail.com», однак така електронна адреса в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зареєстрована за Товариством, а відтак не може вважатись офіційною адресою для листування юридичної особи із суб`єктом владних повноважень.

43. Ураховуючи встановлені судами обставини щодо не повідомлення позивача про проведення засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на якому розглядалось питання про результати проведення позапланової невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині надання до НКРЕКП звітності в обсягах та у строки встановлені НКРЕКП), яке відбулось 23.12.2020 об 10 год. 00 хв і позивач був позбавлений можливості взяти участь в процесі прийняття рішення та надати додаткові пояснення або заперечення, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем порядку притягнення позивача до відповідальності, що є наслідком скасування рішення, прийнятого з порушенням встановленого порядку.

44. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, викладених у рішенні, і зводяться лише до переоцінки доказів щодо належного повідомлення позивача про результати перевірки, що виходить за межі касаційного оскарження, визначені статтею 341 КАС України.

45. За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

46. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. Провівши касаційний розгляд справи у межах доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, та повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та не допустили порушення норм процесуального права, які могли б зумовлювати скасування оскаржуваних рішень у цій справі, ухвалили законне та обґрунтоване судове рішення, а тому не вбачає підстав для його скасування та задоволення касаційної.

Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд