ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 917/1789/25

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.08.2026 №32.2-01/1551 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою суддів Студенця В.І. та Кібенко О.Р., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №917/1789/25, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О., Кролевець О.А.

1. Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (далі також - ТОВ "Ремтехналадка") про стягнення 3 203 375,03 грн штрафних санкцій.

2. Господарський суд Полтавської області рішенням від 12.02.2026 у справі №917/1789/25, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 12.05.2026, у позові відмовив.

3. Східний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 22.05.2026 заяву ТОВ "Ремтехналадка" про ухвалення додаткового рішення у справі №917/1789/25 задовольнив частково. Стягнув з Військової частини НОМЕР_2 на користь ТОВ "Ремтехналадка" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. В іншій частині заяви відмовив.

4. Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 12.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі №917/1789/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

5. Також Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2026 у цій справі, в якій просила скасувати додаткову постанову в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції та повністю відмовити в задоволенні заяви відповідача.

6. Відповідач подав відзиви на касаційні скарги позивача, в яких просив касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

7. У відзивах на касаційні скарги відповідач зазначав, що у зв`язку з подачею позивачем касаційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі №917/1789/25, відповідач буде змушений нести витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн, проте остаточний розмір таких судових витрат залежить напряму від кількості дій представника, його участі в судових засіданнях та складання процесуальних документів у справі; а у зв`язку з подачею касаційної скарги на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2026 відповідач буде змушений нести витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 5 000 грн.

8. Також у відзивах відповідач вказав, що докази понесених судових витрат будуть надані Верховному Суду в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК).

9. Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І. постановою від 22.07.2026 касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишив без задоволення. Постанову від 12.05.2026, додаткову постанову від 22.05.2026 Східного апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.02.2026 у справі №917/1789/25 залишив без змін.

10. 27.07.2026 ТОВ "Ремтехналадка" через підсистему "Електронний суд" подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Військової частини на користь ТОВ "Ремтехналадка" судові витрати, понесені в зв`язку із розглядом в касаційному провадженні справи №917/1789/25 в сумі 25 000 грн на професійну правничу допомогу.

11. 28.07.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Позивач вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, є неспівмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а також не відповідає критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з обставин справи, оскільки ця судова справа не є складною для професійного адвоката та не потребує від представника відповідача витрачання значного часу для підготовки процесуальних документів, що свідчить про завищення заявленої вартості послуг. Крім того позивач зазначає, що в заяві про відшкодування зазначених витрат та доданих документів до неї, не конкретизовано детального опису робіт (наданих послуг).

12. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.

13. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

14. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

15. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

16. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

17. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

18. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

19. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

20. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

21. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

22. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

23. За змістом статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

24. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

25. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

26. Суд установив, що представництво інтересів відповідача в суді касаційної інстанції здійснював адвокат Будігай О.В. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №11 від 11.11.2022, відповідно до якого одна сторона - Адвокатське бюро "БУДІГАЯ ОЛЕКСАНДРА" (бюро), зобов`язується здійснювати захист, представництво або надати інші види правової (правничої) допомоги другій стороні ТОВ "Ремтехналадка" (клієнт), а клієнт зобов`язується оплатити на користь бюро за надання правової допомоги, а також компенсувати фактичні витрати, понесені бюро внаслідок виконання цього договору.

27. Пунктами 4.1, 4.1.1 договору передбачено, що гонорар - винагорода бюро за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. За домовленістю сторін, гонорар визначається з сум, що встановлюються сторонами по кожній справі, з урахуванням її специфіки та складності, про що складаються в обов`язковому випадку додаткові угоди (договори) до цього договору.

28. Разом з відзивами на касаційні скарги представник ТОВ "Ремтехналадка" адвокат Будігай О.В. повідомив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які відповідач планує понести у зв`язку із розглядом судової справи №917/1789/25 в касаційній інстанції, складається, зокрема, із суми витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн за представництво інтересів клієнта щодо перегляду рішення та постанови апеляційного суду, якими спір вирішено по суті, та 5 000 грн за представництво відповідача щодо перегляду додаткової постанови суду апеляційної інстанції.

29. У відзивах відповідач також зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат здійснений на підставі додаткового договору від 18.06.2026 №22 до договору від 11.11.2022 №11 "Про надання правової (правничої) допомоги" (додаток №2 до відзивів), а також долучив до відзивів додатковий договір від 18.06.2026 №22 до договору від 11.11.2022 №11.

30. Згідно із вказаним додатковим договором сторони дійшли згоди, що гонорар бюро складатиме:

- 12 000 грн - за складання та направлення відзиву на касаційну скаргу військової частини на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі №917/1789/25;

- 5 000 грн - за складання та направлення відзиву на касаційну скаргу військової частини на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2026 у справі №917/1789/25;

- 8 000 грн за представництво клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду під час розгляду справи №917/1789/25.

31. Також відповідач долучив до матеріалів справи акт наданих послуг від 17.07.2026 №17/07/26-1, в якому відображено надання бюро клієнту зазначених вище послуг на загальну суму 25 000 грн.

32. Перевіривши надані ТОВ "Ремтехналадка" докази понесення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції, колегія суддів доходить висновку, що позивач довів фактичне надання йому зазначених послуг та надав відповідні докази з дотриманням строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК.

33. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

34. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

35. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

36. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

37. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95), від 26.02.2015 у справі "Двойних проти України" (пункт 80).

38. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia, заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

39. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

40. Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

41. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

42. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

43. Військова частина НОМЕР_1 подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, яке обґрунтовано тим, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а також не відповідає критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з обставин справи. Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що в заяві про відшкодування таких витрат та доданих документів до неї, не конкретизовано детального опису робіт (наданих послуг), а також посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони.

44. Здійснивши аналіз доводів ТОВ "Ремтехналадка" та наданих на їх обґрунтування доказів, з урахуванням доводів позивача про неспівмірність заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу з критеріями, визначеними частиною четвертою статті 126 ГПК, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Ремтехналадка" з огляду на таке:

- доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу на рішення та постанову, є подібними до тих, які наводились відповідачем в судах попередніх інстанцій;

- станом на час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень відповідач вже сформував свою позицію. Отже, складання відзиву на касаційну скаргу щодо перегляду судових рішень, ухвалених по суті спору, не потребувало значних зусиль та не становило великої складності;

- зміст спірних правовідносин не потребує застосування складних правових конструкцій або спеціальних знань, що виходять за межі звичайної юридичної практики;

- спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, які містять усталене нормативне регулювання відповідних правовідносин. Застосування зазначених норм не викликає складнощів, оскільки вони не передбачають неоднозначного тлумачення та не потребують залучення значної кількості спеціальних чи галузевих нормативно-правових актів;

- правова позиція у справі не потребує формування нових підходів до тлумачення норм права, а ґрунтується на загальних засадах цивільного законодавства та усталеній судовій практиці;

- зміст відзиву на додаткову постанову апеляційного суду свідчить, що спростування доводів відповідної касаційної скарги не потребувало значних затрат часу чи зусиль, оскільки аргументація відповідача зводилася лише до двох очевидних правових висновків: факт фінансування позивача з державного бюджету не звільняє його від виконання процесуальних обов`язків і не є підставою для звільнення від компенсації судових витрат; незгода скаржника з реалізацією судом дискреційних повноважень щодо визначення суми витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, не є підставою для скасування судового рішення;

- критерії розподілу витрат на правничу допомогу чітко визначені у сталій та послідовній практиці Верховного Суду.

45. Отже, дослідивши надані ТОВ "Ремтехналадка" докази, оцінивши його витрати з урахуванням усіх аспектів справи, беручи до уваги складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг наданих представником відповідача послуг з надання правничої допомоги, оскільки правова позиція ТОВ "Ремтехналадка" вже була сформована до касаційного розгляду справи, приймаючи також до уваги правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається позивач в обґрунтування підстав для зменшення заявлених до стягнення витрат, колегія суддів дійшла висновку, що розмір заявлених ТОВ "Ремтехналадка" витрат на професійну правничу допомогу, який є співмірним з критеріями обґрунтованості, розумності та співмірності, що визначені статтями 126, 129 ГПК, складає 10 000 грн.

46. Щодо посилань позивача на відсутність детального опису робіт (наданих послуг) колегія суддів зазначає таке.

47. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем дійсно не надано окремого документу з назвою "детальний опис робіт", на що звернув увагу позивач у своїх запереченнях. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав інші докази, які дозволяють встановити як дійсну домовленість сторін щодо розміру адвокатського гонорару, так й факт понесення ним відповідних витрат на правничу допомогу та їх необхідність, що є визначальним при вирішенні Судом питання про розподіл таких витрат.

48. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі ТОВ "Фріда" проти України від 08.12.2016).

49. Колегія суддів враховує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

50. Водночас у наданому представником відповідача акті приймання-передачі виконаних робіт наведений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, за здійснення ним представництва в суді касаційної інстанції, який надає суду можливість оцінити зміст наданих відповідачу послуг, їх реальність, співмірність та розумність розміру.

51. Отже, в цьому випадку ненадання детального опису робіт, як окремого документу, не може бути підставою для висновку про відсутність понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу, оскільки склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування при розгляді відповідної заяви сторони, а з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання такої правової допомоги та її розмір.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 ГПК, Верховний Суд