ПОСТАНОВА
встановила:
Личаківський районний суд м. Львова вироком від 08 лютого 2021 року засудив ОСОБА_2 за:
- ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна;
- ст. 257 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна. На підставі ст. 49 КК України звільнив ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 27 березня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишив без задоволення, вирок Личаківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2021 року - без змін.
ОСОБА_2 , не погоджуючись із постановленим стосовно нього судом апеляційної інстанції рішенням, звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, призначити новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статей 350, 384, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 386, ст. 398 КПК України 1960 року.
Керуючись ст. 388 КПК України (1960 року), суддя