ПОСТАНОВА
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у режимі відеоконференції:
засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 червня 2025 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 20 лютого 2026 року, його захисників - адвокатів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , на ті самі рішення, засудженого ОСОБА_9 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 20 лютого 2026 року та прокурора на вказане рішення апеляційного суду в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020260000000444, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця і жителя АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Кам`янка Глибоцького району Чернівецької області та жителя АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Глибоцький районний суд Чернівецької області вироком від 23 червня 2025 року визнав винуватими і засудив:
ОСОБА_8 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 307 КК - на строк 9 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 311 цього Кодексу - на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311 КК - на строк 5 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 317 цього Кодексу - на строк 5 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 307 КК - на строк 6 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 309 цього Кодексу - на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначив ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, крім житла;
ОСОБА_14 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 307 КК - на строк 9 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 311 цього Кодексу - на строк 5 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 317 КК - на строк 4 роки з конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 307 цього Кодексу - на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 309 КК - на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив ОСОБА_14 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, крім житла.
Визнав невинуватою ОСОБА_14 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311 КК та виправдав на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв`язку з недоведеністю в її діянні складу кримінального правопорушення;
ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 4 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом складання покарань приєднав частину невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 червня 2024 року й призначив ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, крім житла, та штраф у розмірі 6250 грн, які необхідно виконувати самостійно.
Визнав невинуватим ОСОБА_10 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК і виправдав на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з недоведеністю в його діянні зазначених складів кримінальних правопорушень;
ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла.
Визнав невинуватим ОСОБА_9 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК та виправдав на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю в його діянні зазначених складів кримінальних правопорушень.
Вирішив суд і питання, які стосуються запобіжного заходу, застави, початку строку відбування покарання, зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, речових доказів, процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду визнано винуватими та засуджено:
ОСОБА_8 за незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 307 КК); за незаконне придбання, зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 311 КК); за закінчений замах на незаконне придбання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинене повторно (ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311 КК); за організацію та утримання місця для незаконного вживання, виготовлення психотропних речовин, вчинені з корисливих мотивів, групою осіб (ч. 2 ст. 317 КК); за незаконне виготовлення і зберігання з метою збуту психотропних речовин в великих розмірах, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 307 КК); за незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 309 КК);
ОСОБА_14 за незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 307 КК); за незаконне зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 311 КК); за організацію та утримання місця для незаконного вживання, виготовлення психотропних речовин, вчинені з корисливих мотивів, групою осіб (ч. 2 ст. 317 КК); за незаконне виготовлення і зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 307 КК); за незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 309 КК);
ОСОБА_10 за незаконне зберігання з метою збуту психотропних речовин, а також за незаконний збут психотропних речовин у великих розмірах, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 307 КК);
ОСОБА_9 за незаконне зберігання з метою збуту психотропних речовин і їх незаконний збут, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 307 КК), за вказаних нижче обставин.
Так, у серпні 2020 року ОСОБА_8 , з метою отримання неконтрольованого державою прибутку від діяльності, пов`язаної з незаконним виготовленням з метою збуту психотропної речовини - амфетаміну, а також її збуту в особливо великих розмірах, вступив у попередню змову з ОСОБА_14 , а для реалізації свого злочинного умислу щодо збуту психотропної речовини - амфетаміну періодично вступав у попередню змову із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження.
Крім того, у серпні 2020 року ОСОБА_8 , володіючи знаннями і навиками незаконного виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, маючи в своєму користуванні гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 «Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів № 2», розташовані на вул. Черетейській, 29 у с. Коровія Чернівецького району Чернівецької області (далі - гаражі: № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), з метою налагодження масового, незаконного виготовлення психотропної речовини в особливо великих розмірах, вирішив організувати й утримувати місце для незаконного виготовлення і зберігання з метою подальшого збуту психотропних речовин.
У період з серпня до 20 листопада 2020 року ОСОБА_8 придбав різні побутові речі та прилади, зокрема пластикові і скляні пляшки й банки, бочки, шланги, лампи, пластикові відра, подрібнювач для фольги, разом із ОСОБА_14 перенесли їх у зазначені гаражі, які обладнали для використання під час виготовлення та зберігання з метою збуту психотропної речовини - амфетаміну в особливо великих розмірах. Крім того, у міру потреби ОСОБА_8 , і ОСОБА_14 приносили в гаражі і зберігали там прекурсори, кислоти та луги, які використовували у своїй систематичній діяльності з виготовлення психотропної речовини - амфетаміну.
Так, 01 вересня 2020 року в період до 22:30 ОСОБА_8 , зберігаючи при собі психотропну речовину - амфетамін, виготовлену до вказаного вище моменту, перебуваючи на сходовому майданчику біля квартири АДРЕСА_4 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (далі - оперативна закупка) незаконно, безоплатно збув ОСОБА_15 психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 1,9924 г, що є великим розміром.
Крім того, 10 вересня 2020 року в період до 22:55 ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , зберігаючи при собі психотропну речовину - амфетамін, виготовлену до вказаного вище моменту, перебуваючи на території «Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів № 2» на вул. Черетейській, 29 у с. Коровія Чернівецького району Чернівецької області, під час оперативної закупки незаконно, безоплатно збула ОСОБА_15 психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 1,1170 г.
16 листопада 2020 року приблизно о 14:20 ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , зберігаючи при собі психотропну речовину - амфетамін, виготовлену до вказаного вище моменту, перебуваючи в салоні автомобіля марки «VOLVO» (державний номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_3 , далі - автомобіль «VOLVO»), припаркованого біля будинку АДРЕСА_6, під час оперативної закупки незаконно збув ОСОБА_16 за 1000 грн психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 1,4910 г.
17 листопада 2020 року приблизно о 12:20 ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , зберігаючи при собі психотропну речовину - амфетамін, виготовлену до вказаного вище моменту, перебуваючи в торгово-розважальному центрі «DEPOt», який розташований на вул. Головній, 265-А у м. Чернівцях, під час оперативної закупки умисно, незаконно збув ОСОБА_17 психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,0848 г.
18 листопада 2020 року приблизно о 12:35 ОСОБА_8 , зберігаючи при собі психотропну речовину - амфетамін, виготовлену до вказаного вище моменту, перебуваючи в гаражі № НОМЕР_2 під час оперативної закупки повторно, за 3000 грн збув ОСОБА_15 пакетик із психотропною речовиною, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 3,8930 г, що є великим розміром.
19 листопада 2020 року приблизно о 11:40 ОСОБА_9 повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , зберігаючи при собі психотропну речовину - амфетамін, виготовлену до вказаного вище моменту, перебуваючи в салоні автомобіля «VOLVO», припаркованого на автостоянці ТЦ «Проспект», розташовано на просп.Незалежності, 131 у м. Чернівцях, під час оперативної закупки незаконно збув ОСОБА_16 за 500 грн психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,1546 г.
Крім того, 20 листопада 2020 року в період із 04:24 до 07:50 під час проведення за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_14 санкціонованого обшуку в гаражі № НОМЕР_1 виявлено і вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 285,9736 г, що є особливо великим розміром.
Також 20 листопада 2020 року під час проведення за участю ОСОБА_8 санкціонованого обшуку в гаражі № НОМЕР_2 виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін загальною масою 40,6612 г, що є особливо великим розміром.
Крім того, 20 листопада 2020 року в період з 09:00 до 10:41 під час санкціонованого обшуку у квартирі АДРЕСА_4 за місцем спільного проживання ОСОБА_8 і ОСОБА_14 виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін загальною масою 0,7345 г.
Також 20 листопада 2020 року в період із 04:23 до 07:16 під час обшуку у квартирі АДРЕСА_5 за місцем проживання ОСОБА_10 виявлено й вилучено: скло квадратної форми, лезо від канцелярського ножа та дві пластикові картки із залишками психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетаміну і психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 1,9442 г, що є великим розміром, яку ОСОБА_10 зберігав для подальшого збуту.
До того ж 20 листопада 2020 року в період із 06:57 до 08:03 під час обшуку, проведеного в автомобілі «VOLVO», яким користується ОСОБА_9 , виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін загальною масою 0,4226 г, яку ОСОБА_9 зберігав для збуту.
Водночас ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 , з метою використання під час виготовлення психотропних речовин у вигляді амфетаміну за невстановлених органом досудового розслідування обставин придбавали прекурсори, після чого перевозили їх у гаражі № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , де зберігали для подальшого виготовлення психотропних речовин у вигляді амфетаміну.
20 листопада 2020 року в період із 04:24 до 11:03 під час проведення за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_14 санкціонованих обшуків у гаражах № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 виявлено й вилучено: одну пляшку з прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю, - сірчаною кислотою загальним об`ємом 0,93 л (масою 1,67 кг), та дві пляшки, одну пляшку з нашаруванням і зіп-пакет - з прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю, - фенілнітропропен, загальною масою 96,5605 г, що становить особливо великий розмір.
Крім того, у період до 20 листопада 2020 року ОСОБА_8 , діючи за не встановлених органом досудового розслідування обставин, для використання під час виготовлення психотропної речовини, з метою придбання прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю, - фенілнітропропен, у особливо великих розмірах, замовив його пересилання через оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта», виступивши його отримувачем у поштовому відділенні № 2 ТОВ «Нова Пошта», розташованому на вул. Калинівській, 13-А в м. Чернівцях.
Таким чином, ОСОБА_8 виконав всі дії, необхідні для доведення цього злочину до кінця, але не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки 20 листопада 2020 року був затриманий працівниками поліції в порядку, передбаченому ст. 208 КПК.
24 листопада 2020 року під час огляду кореспонденції ОСОБА_8 , яка пересилається мережами недержавних операторів зв`язку за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , у вказаному вище відділенні № 2 ТОВ «Нова Пошта» були оглянуті поштові відправлення № 20450306288739, № 20450306288838, №20450306288907, №20450306288982, у кожному з яких виявлено і вилучено по одній аналогічній металевій банці зі вмістом сипучої речовини, що є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю, - фенілнітропропен масою 380,262 г, що є особливо великим розміром.
Крім того, в період до 08 квітня 2021 року за не встановлених органом досудового розслідування обставин ОСОБА_8 з ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою, незаконно виготовили психотропну речовину - амфетамін, яку зберігали з метою збуту в гаражі № НОМЕР_2 .
Так, 08 квітня 2021 року в період з 18:36 до 20:43 під час проведення за участю ОСОБА_8 санкціонованого обшуку в гаражі № НОМЕР_2 виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін загальною масою 8,6368 г, що є великим розміром, яку ОСОБА_8 і ОСОБА_14 незаконно зберігали з метою збуту.
До того ж, у період до 20 листопада 2020 року включно ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , будучи особами, які вживають наркотичні засоби, діючи за попередньою змовою на придбання і зберігання наркотичних засобів, за не встановлених органом досудового розслідування обставин придбали наркотичний засіб - канабіс, який перенесли в гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 і квартиру, розташовану на АДРЕСА_1 , де його зберігали без мети збуту.
20 листопада 2020 року в період із 04:24 до 11:03 під час проведення за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_14 санкціонованих обшуків у гаражах № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 виявлено й вилучено: два паперових згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом загальною масою 0,9204 г (у перерахунку на висушену речовину); подрібнену речовину рослинного походження у скляній банці з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом загальною масою 139,813 г (у перерахунку на висушену речовину); саморобний пристрій для паління марихуани, пластикові предмети з нашаруванням речовини, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - екстрактом канабісу загальною масою 0,3848 г (у перерахунку на суху речовину).
Крім того, 20 листопада 2020 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 і ОСОБА_14 на АДРЕСА_1 виявлено та вилучено наркотичний засіб - канабіс, який вони придбали за не встановлених органом досудового розслідування обставин у період до 20 листопада 2020 року і зберігали за місцем проживання без мети збуту, а також пристрій для подрібнення канабісу, на внутрішніх поверхнях якого є особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс загальною масою 0,0219 г (в перерахунку на висушену речовину); два паперові згортки зі вмістом рослинної подрібненої речовини зеленого кольору; скляну ємкість із кришкою усередині якої містилася речовина зеленого кольору; коробку із подрібненою речовиною, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом загальною масою 10,748 г (у перерахунку на висушену речовину).
Таким чином ОСОБА_8 і ОСОБА_14 придбали і повторно зберігали без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс загальною масою 151,5033 г, а також особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - екстракт канабісу загальною масою 0,3848 г.
Крім того, орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_8 як організатора, а ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 - як учасників організованої групи у вчиненні, зокрема кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК, ч. 3 ст. 311 КК, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311 КК, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК.
Так, у серпні 2020 року ОСОБА_8 , з метою отримання неконтрольованого державою прибутку від діяльності, пов`язаної з незаконним виготовленням з метою збуту психотропної речовини - амфетаміну, а також її збуту в особливо великих розмірах і розуміючи, що вчинення подібних злочинів вимагає чітких та узгоджених дій, значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, вирішив створити організовану злочинну групу.
Для цього він залучив до складу організованої групи ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та особу, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, які, з метою незаконного збагачення, прийняли його пропозицію.
Для забезпечення стабільності, внутрішнього підпорядкування учасників організатору групи, безпеки її функціонування ОСОБА_8 вербував членів до складу організованої групи із числа раніше знайомих осіб. При цьому враховував їх особисті якості, навички, вміння діяти в групі, визнання авторитету її лідера та безумовне йому підпорядкування.
Створена ОСОБА_8 на тривалий час організована група характеризувалася наявністю достатньої кількості учасників (5 осіб), ієрархічністю, стабільністю і згуртованістю свого складу, тривалістю злочинної діяльності, розробкою та узгодженням планів і методів вчинення злочинів, наявністю загальних правил поведінки, що проявлялося в організованості, тісному зв`язку всіх її членів у злочинній діяльності, домовленістю та готовністю до постійного вчинення злочинів всіма членами групи, розподілом функцій учасників під час придбання речовин, необхідних для виготовлення психотропної речовини, - амфетаміну, організації та утримання місця для виготовлення і зберігання амфетаміну, подальшого його збуту й розподілу коштів, отриманих від злочинної діяльності, між усіма її учасниками. Кожний учасник організованої групи, усвідомлював протиправність своїх та інших членів групи дій, знав про настання тяжких наслідків - завдання шкоди здоров`ю громадян, бажав їх настання і своїми злочинними діями сприяв цьому, тобто діяв з прямим умислом.
Добровільно зорганізувавшись таким чином у стійке об`єднання, його учасники склали детальний план злочинних дій, у якому визначили конкретні функції кожного зі співучасників групи, спрямовані на успішне виконання плану, відомого та схваленого всіма учасниками.
Розподіл функцій учасників здійснювався залежно від особистих якостей членів організованої групи, таких як: обізнаність у процесі виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, наявність зв`язків з особами, що є споживачами психотропних речовин (потенційними наркоманами) для їх збуту.
Для недопущення викриття члени організованої групи під час спілкування використовували визначені й видумані назви конкретних речей і предметів, психотропні речовини й реалізовували виключно особам, з якими були знайомі, або, яким раніше збували психотропні речовини і в їх надійності були впевнені.
Крім того, для недопущення викриття з боку правоохоронних органів, керівник організованої групи ОСОБА_8 , її члени ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, використовували мобільні телефони, за допомогою них, у тому числі через інтернет-месенджери, зокрема Viber», визначали плани вчинюваних злочинів, замовляли інгредієнти, необхідні для виготовлення психотропної речовини, обговорювали обставини і спосіб збуту самої психотропної речовини, її вартість тощо.
Для реалізації плану діяльності організованої групи ОСОБА_8 та інші її учасники визначили способи придбання інгредієнтів, необхідних для виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, підшукання осіб-покупців, яким здійснювався збут виготовленої психотропної речовини - амфетаміну.
Гроші, здобуті від незаконного збуту психотропної речовини, організатор ОСОБА_8 розподіляв між іншими членами організованої групи - ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження.
З метою забезпечення стабільного функціонування злочинної діяльності організованої групи кожному з її учасників були визначені конкретні функції, зокрема:
ОСОБА_8 , як організатор організованої групи, здійснював загальне керівництво групою; підшукав і залучив до її складу ОСОБА_14 , особу, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ; разом з ними розробляв план вчинення злочинів, визначав ролі кожного з її членів під час їх вчинення; підшукував і придбавав прекурсори, необхідні для виготовлення амфетаміну; встановлював загально-визначені правила поведінки в групі і забезпечував їх дотримання учасниками організованої групи; брав активну участь на всіх стадіях вчинюваних організованою групою злочинів та безпосередньо керував діями членів створеної ним організованої групи; підшукав, організував та утримував гаражні приміщення, у яких здійснювалося виготовлення і зберігання психотропної речовини - амфетаміну, приладів та інгредієнтів, у тому числі кислот і прекурсорів, які використовувалися під час виготовлення амфетаміну; здійснював фінансування діяльності, пов`язаної з виготовленням психотропної речовини, а саме підшуковував та купував необхідні для цього кислоти, луги, прекурсори й інші предмети; підшукував інші місця для виготовлення психотропної речовини - амфетаміну; визначав час і місце для її виготовлення; налагодив канали збуту психотропної речовини; встановлював її вартість;
ОСОБА_14 , добровільно вступивши до складу організованої групи, створеної ОСОБА_8 , як її активний учасник разом з іншими учасниками брала участь у розробленні плану вчинення злочинів та плану дій кожного члена групи під час підготовки і вчинення злочинів; дотримувалася загально-визначених організатором групи ОСОБА_8 правил поведінки в групі; брала активну участь на всіх стадіях вчинюваних організованою групою злочинів; безпосередньо брала активну участь у незаконному виготовленні психотропної речовини та її розподілі; спільно з ОСОБА_8 забезпечувала доступ учасникам групи до приміщень гаражів, у яких зберігалися прекурсори, необхідні для виготовлення амфетаміну, і безпосередньо амфетамін, спільно з іншими учасниками організованої групи здійснювала незаконне зберігання та незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну;
ОСОБА_10 добровільно вступивши до складу організованої групи, створеної ОСОБА_8 , як її активний учасник разом з іншими учасниками брав участь у розробленні плану вчинення злочинів та плану дій кожного із її членів під час підготовки і вчинення; дотримувався загально-визначених організатором групи ОСОБА_8 правил поведінки в групі; брав активну участь на всіх стадіях вчинюваних організованою групою злочинів; підшуковував інгредієнти для виготовлення психотропної речовини - амфетаміну; безпосередньо брав активну участь у незаконному виготовленні психотропної речовини та її розподілі; підшуковував серед мешканців м. Чернівців осіб (клієнтів), які вживають психотропні речовини, з метою реалізації їм надалі амфетаміну; спільно з іншими учасниками організованої групи здійснював незаконне зберігання та незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну, після чого отримані від реалізації кошти передавав організатору ОСОБА_8 ;
ОСОБА_9 добровільно вступивши до складу організованої групи, створеної ОСОБА_8 , як її активний учасник разом з іншими учасниками брав участь у розробленні плану вчинення злочинів та плану дій кожного із її членів під час підготовки і вчинення; дотримувався загально-визначених організатором групи ОСОБА_8 правил поведінки в групі; брав активну участь на всіх стадіях вчинюваних організованою групою злочинів; безпосередньо брав активну участь в незаконному виготовленні психотропної речовини; підшуковував серед мешканців м. Чернівців осіб (клієнтів), які вживають психотропні речовини, з метою реалізації їм надалі амфетаміну; спільно з іншими учасниками організованої групи здійснював незаконне зберігання та незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну, після чого отримані від реалізації кошти передавав організатору ОСОБА_8 особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, добровільно вступивши до складу організованої групи, створеної ОСОБА_8 , як її активний учасник разом з іншими учасниками брав участь у розробленні плану вчинення злочинів та плану дій кожного із її членів під час підготовки і вчинення; дотримувалася загально-визначених організатором групи ОСОБА_8 правил поведінки в групі; брала активну участь на всіх стадіях вчинюваних організованою групою злочинів; безпосередньо брала активну участь у незаконному виготовленні психотропної речовини; підшуковувала серед мешканців м. Чернівців осіб (клієнтів), які вживають психотропні речовини, з метою реалізації їм надалі амфетаміну; спільно з іншими учасниками організованої групи здійснювала незаконне зберігання та незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну, після чого отримані від реалізації кошти передавала організатору ОСОБА_8 .
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 20 лютого 2026 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_8 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого через суворість, просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суть доводів засудженого ОСОБА_8 зводиться до того, що покладена судом в основу обвинувального вироку сукупність доказів не доводить його винуватості поза розумним сумнівом, не виключає висунутих стороною захисту альтернативних версій подій та нездійснення належної перевірки цих версій апеляційним судом.
Так, засуджений вказує на недоведеність його винуватості у збуті психотропної речовини 01 вересня 2020 року ОСОБА_15 . Стверджує, що факту збуту психотропної речовини цього дня не було, а мало місце лише її спільне вживання з вказаною особою. Звертає увагу на те, що на відеозаписі контролю за вчиненням злочину безпосередньо не зафіксовано ані передачі ним психотропної речовини, ані її отримання покупцем.
Також ОСОБА_8 заперечує правильність встановлених судами обставин за епізодом від 18 листопада 2020 року та факт збуту ним психотропної речовини за 3000 грн ОСОБА_15 . Зазначає, що отримані ним від останнього гроші були платою за ремонт автомобіля і саме ОСОБА_15 привіз йому амфетамін, до того ж у більшій кількості, а 18 листопада 2020 року приїхав до нього в гараж і попросив повернути частину для власного вживання, і він відсипав йому той амфетамін, який він раніше йому привіз.
Крім того, касатор заперечує доведеність його причетності до замовлення прекурсорів за допомогою послуг ТОВ «Нова Пошта». Вказує, що саме собою зазначення його прізвища в експрес-накладних не підтверджує факту здійснення ним відповідних замовлень, тоді як зазначений у цих документах номер телефону йому не належав. Наголошує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази безпосереднього отримання ним у відділеннях відповідних поштових відправлень.
ОСОБА_8 також вважає недоведеним незаконне виготовлення ним психотропних речовин, оскільки під час обшуку гаражів не було виявлено спеціального лабораторного обладнання, реактивів чи інших предметів, які б свідчили про виготовлення психотропних речовин, а вилучені відра, банки, шланги та інші предмети є звичайними речами побутового призначення.
Звертає увагу засуджений і на результати дослідження вилученої під час обшуку рідини. Стверджує, що на момент вилучення вона не була психотропною речовиною, а відповідний результат отримано лише в ході експертного дослідження, що, на його думку, не підтверджує факту виготовлення ним психотропної речовини.
Вказує, що після виступу прокурора в судових дебатах, під час якого останній навів нові аргументи та послався на судову практику, суд першої інстанції відмовив стороні захисту в наданні часу для підготовки репліки, внаслідок чого порушив засади змагальності сторін.
Також засуджений зазначає про неналежну перевірку здійснену апеляційним судом. Стверджує, що цей суд помилково вказав про неоспорювання стороною захисту фактичних обставин кримінального провадження, хоча в апеляційній скарзі ставилося під сумнів доведення низки встановлених місцевим судом обставин. Вважає необґрунтованою відмову апеляційного суду в повторному дослідженні доказів та відтворенні показань свідків.
На переконання ОСОБА_8 , суди не надали відповідної оцінки доводам сторони захисту про можливу провокацію злочину з боку правоохоронних органів. Відсутність у матеріалах кримінального провадження документів, які би підтверджували походження грошових коштів, використаних під час оперативної закупки, і неможливість проведення допиту залегендованої особи, на його думку, позбавило сторону захисту змоги ефективно перевірити обставини проведення контролю за вчиненням злочину та доводи щодо ймовірної провокації.
Крім того, засуджений розцінює призначене йому покарання як надто суворе. Вказує, що суди належним чином не врахували даних про його особу, зокрема того, що він раніше не судимий, має двох малолітніх дітей, офіційно працевлаштований та частково визнав свою винуватість.
У разі відсутності підстав для скасування обвинувального вироку просить застосувати положення ст. 69 КК і призначити йому більш м`яке покарання.
У касаційній скарзі захисники засудженого ОСОБА_8 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посилаються на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого через суворість, просять скасувати постановлені щодо підзахисного судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Також просять змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_8 з тримання під вартою на заставу, яку внесено на депозит ДСА в Чернівецькій області у 2020 році на виконання ухвали слідчого судді.
Так, захисники наголошують, що суд першої інстанції порушив засади змагальності та рівності сторін, оскільки після виступу прокурора в судових дебатах відмовив стороні захисту в наданні часу для підготовки репліки, хоча прокурору для підготовки до виступу було надано два дні. Стверджують, що наведені прокурором у репліці аргументи суд надалі врахував у вироку, тоді як захист був позбавлений належної можливості висловити щодо них свої заперечення. На переконання захисників, апеляційний суд не усунув цього порушення та безпідставно визнав його таким, що не вплинуло на законність судового рішення.
Також вказують, що місцевий суд не перевірив повно й всебічно версію сторони захисту, частину доказів обвинувачення, на які послався у вироку, безпосередньо в судовому засіданні не дослідив, а оцінку доказів здійснив вибірково, переважно на користь версії обвинувачення.
Крім того, захисники посилаються на порушення принципу змагальності сторін, зазначаючи, що клопотання сторони обвинувачення суд задовольняв, тоді як клопотання сторони захисту про дослідження доказів та допит свідків відхиляв як необґрунтовані, унаслідок чого, на їхню думку, сторони перебували у нерівному процесуальному становищі.
Як і засуджений, захисники заперечують доведеність епізодів збуту психотропних речовин від 01 вересня і 18 листопада 2020 року, придбання прекурсорів через ТОВ «Нова Пошта» та незаконного виготовлення амфетаміну, посилаючись на відсутність належних і достатніх доказів цих обставин.
Оспорюють захисники й доведеність винуватості засудженого за ст. 317 КК. Зазначають, що сторона обвинувачення не довела систематичного використання гаража для незаконного виготовлення чи вживання наркотичних засобів або психотропних речовин, а також наявності в засудженого умислу на організацію чи утримання такого місця.
Стверджують, що обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_8 ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах. Зазначають, що суди не перевірили відповідним чином доводів про можливу провокацію злочину з боку ОСОБА_15 , залученого до оперативних закупок, а також не надали необхідної оцінки законності оперативних закупок, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій.
На обґрунтування доводів про провокацію злочину зазначають, що саме залучена правоохоронними органами особа ініціювала контакти із засудженим, телефонувала йому, пропонувала зустрічі, просила знайти наркотичні засоби, спонукала до виготовлення амфетаміну, приносила відповідні предмети та речовини. Вважають, що суди не дослідили ролі цієї особи у розвитку подій та не перевірили, чи не були інкриміновані засудженому дії наслідком провокації з боку правоохоронних органів.
Захисники також вказують на невмотивованість рішення апеляційного суду, неналежну перевірку доводів апеляційної скарги і необґрунтовану відмову суду в повторному дослідженні доказів та допиті свідків.
Крім того, вони вважають призначене засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна надто суворим. Зазначають, що суди не врахували відсутності у підзахисного попередніх судимостей, часткового визнання ним винуватості, визнання факту власного вживання наркотичних засобів.
Засуджений ОСОБА_9 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Так, він заперечує доведеність збуту психотропної речовини за епізодами від 16 та 19 листопада 2020 року. Зазначає, що матеріали НСРД не підтверджують факту передання йому грошей у сумах 1000 грн і 500 грн за амфетамін та передання ним цієї речовини ОСОБА_16 , а відеозаписи, на його думку, доводять лише спільне вживання психотропної речовини.
Вказує на неналежну перевірку доказів, отриманих у ході оперативних закупок, оскільки суд не забезпечив допиту понятих, які брали участь в огляді грошей та оформленні добровільної видачі речовини, і самої легендованої особи ОСОБА_16 , у зв`язку з чим, на його переконання, достовірність відповідних протоколів ретельно не перевірено.
Також наполягає на наявності ознак провокації злочину, оскільки саме закупник ОСОБА_16 ініціював контакти і зустрічі, наполегливо просив психотропну речовину, посилаючись, зокрема, на погане самопочуття.
Стверджує, що суди не надали цим обставинам усебічної оцінки з урахуванням практики ЄСПЛ щодо провокації злочину.
Крім того, оспорює доведеність мети збуту психотропної речовини, вилученої 20 листопада 2020 року під час обшуку автомобіля, та вважає, що його дії в цій частині підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 309 КК.
Наголошує на здійсненні формального розгляду апеляційним судом, оскільки цей суд належним чином не перевірив доводів захисту, не навів вичерпних мотивів їх відхилення, чим, на його думку, порушив вимоги статей 404, 419 КПК.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень і особам засуджених, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вказує, що апеляційний суд не дотримався вимог статей 370, 419 КПК, оскільки відповідним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення, обмежився формальним переліком доказів без їх повного аналізу, не навів переконливих мотивів відхилення позиції сторони обвинувачення та не усунув суперечностей у висновках суду першої інстанції.
Не погоджується з висновком судів про відсутність у діях ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення кримінальних правопорушень організованою групою.
Стверджує, що суди неправильно застосували положення ч. 3 ст. 28 КК і не врахували встановлених, на думку прокурора, ознак такого об`єднання, а саме його стійкості, тривалості діяльності, стабільного складу учасників, наявності організатора, розподілу ролей, єдиного злочинного плану, дотримання заходів конспірації та узгодженості дій.
Зазначає, що апеляційний суд не надав належної оцінки результатам НСРД, телефонним переговорам між учасниками, матеріалам аудіо- та відеоконтролю і доказам використання гаражів для виготовлення, зберігання та збуту психотропних речовин, якими підтверджуються постійність контактів між співучасниками, координація їхніх дій і керівна роль ОСОБА_8 .
Також прокурор вважає необґрунтованим залишення без змін виправдання ОСОБА_10 і ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК. Стверджує, що суди не врахували особливостей кримінальної відповідальності учасників організованої групи за дії, спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану, та помилково пов`язали відповідальність за утримання місця для незаконного виготовлення і вживання наркотичних засобів виключно з наявністю права власності чи користування відповідними гаражними приміщеннями.
Крім того, прокурор вказує на невідповідність призначеного засудженим покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і даним про їх особи внаслідок м`якості. Вважає, що виключення кваліфікуючої ознаки вчинення кримінальних правопорушень організованою групою призвело до неправильної кваліфікації дій обвинувачених та призначення їм надто м`якого покарання, яке не відповідає характеру й ступеню суспільної небезпечності вчиненого.
На обґрунтування цих доводів посилається також на те, що засуджені винуватості не визнали та у вчиненому не розкаялися, а ОСОБА_14 і ОСОБА_10 під час розгляду цього кримінального провадження вчинили нові кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за які були засуджені іншими судами.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 , надавши пояснення, підтримала подану спільно з ОСОБА_6 касаційну скаргу, а також касаційні скарги засуджених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , просила скасувати постановлені судові рішення та заперечила проти обґрунтувань касаційної скарги прокурора, водночас погодилась з вимогами в частині скасування ухвали апеляційного суду.
Захисник ОСОБА_6 просив задовольнити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 і подану спільно з ОСОБА_7 касаційну скаргу та скасувати постановлені судові рішення. Частково підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_9 .
Засуджені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підтримали подані касаційні скарги і касаційну скаргу захисників та заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора. Засуджений ОСОБА_10 підтримав подані засудженими ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та захисниками касаційні скарги.
Захисник ОСОБА_11 підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_9 та частково касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 і захисників, просив скасувати ухвалу апеляційного суду. Захисник ОСОБА_12 підтримав касаційні скарги засуджених і захисників.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також засуджений ОСОБА_10 частково погодилися з касаційною скаргою прокурора щодо вимог про скасування ухвали апеляційного суду.
Захисник ОСОБА_13 просив задовольнити касаційні скарги засуджених і захисників та заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення і заперечив проти задоволення касаційних скарг захисників і засуджених.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах засуджених, захисників та прокурора, Суд дійшов висновку, що ці скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, як визначено ст. 438 КПК, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Стосовно доводів захисників і засудженого про порушення місцевим судом права на підготовку до репліки
У касаційних скаргах захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_8 стверджують про порушення права останнього на захист, посилаючись на те, що місцевий суд після репліки прокурора відмовив стороні захисту в наданні додаткового часу для підготовки до власної репліки. На їх переконання, така відмова суду поставила сторону захисту в нерівне процесуальне становище зі стороною обвинувачення, оскільки прокурор мав два дні для підготовки до своєї репліки.
Верховний Суд не погоджується із цими доводами з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 14 травня 2025 року після закінчення з`ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами місцевий суд перейшов до стадії судових дебатів. За клопотанням захисника ОСОБА_7 про надання часу для підготовки до виступу в судових дебатах суд оголосив перерву до 04 червня 2025 року. Судові засідання 04 та 09 червня 2025 року відкладалися у зв`язку з неявкою учасників судового провадження.
20 червня 2025 року в судових дебатах виступили захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . У зв`язку із закінченням робочого часу суд з`ясував думку учасників судового провадження щодо оголошення перерви та продовжив розгляд 23 червня 2025 року. Цього дня суд надав можливість виступити в судових дебатах також захиснику ОСОБА_18 і лише після завершення його промови прокурор скористався правом на репліку. Після цього засуджені ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , а також захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 повідомили про відсутність у них реплік, тоді як захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_18 просили надати їм час для підготовки до репліки.
За таких обставин твердження сторони захисту про те, що місцевий суд надав прокурору окремий дводенний строк для підготовки до репліки, тоді як стороні захисту в аналогічному праві відмовив, не відповідає перебігу судового розгляду.
Перерва між засіданнями 20 та 23 червня 2025 року була оголошена у зв`язку із закінченням робочого часу, а не для підготовки прокурора до репліки. Крім того, станом на 20 червня 2025 року виступи сторони захисту в судових дебатах ще не були завершені, оскільки 23 червня 2025 року суд надав слово в дебатах захисникуОСОБА_18 , і лише після його виступу прокурор скористався правом на репліку. Отже, проміжок часу між цими судовими засіданнями об`єктивно не може розглядатися як спеціально наданий стороні обвинувачення час для підготовки репліки на завершені виступи сторони захисту.
Відповідно до ч. 7 ст. 364 КПК після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками.
Верховний Суд у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 545/321/17, провадження № 51-7325км18, зазначав, що репліка є коротким виступом учасника судових дебатів, який заперечує з питань, які та виклала у своїй промові або репліці. Ні прокурор, ні захисник, ні інші особи, які мають право виступати в судових дебатах, не повинні розраховувати на репліку як на можливість доповнити основний виступ. Залишення якого-небудь питання без висвітлення в основній промові з розрахунком на репліку є неправильним, тому що репліки може і не бути. Скористатися реплікою є правом, а не обов`язком учасника судових дебатів.
Отже, процесуальне призначення репліки відрізняється від основної промови в судових дебатах. Саме під час основного виступу сторона повинна викласти свою позицію щодо обвинувачення, досліджених доказів, їх оцінки та інших питань, які мають значення для вирішення кримінального провадження, тоді як репліка слугує засобом короткого реагування на доводи, висловлені іншими учасниками дебатів.
У цьому кримінальному провадженні стороні захисту було забезпечено достатній час для підготовки до судових дебатів. За відповідним клопотанням захисника ОСОБА_7 суд оголосив перерву майже на три тижні, після чого всі захисники отримали можливість у повному обсязі викласти свою позицію в судових дебатах. Отже, сторона захисту не була обмежена у можливості підготувати та довести до суду свою основну правову позицію щодо обвинувачення.
Відтак, сама по собі відмова місцевого суду оголосити додаткову перерву для підготовки до репліки не може ототожнюватися з позбавленням сторони захисту права брати участь у судових дебатах чи з порушенням принципу рівності сторін.
Посилання сторони захисту на постанову Верховного Суду від 19 липня 2022 року у справі № 727/13085/18 є нерелевантним. У зазначеній справі Суд оцінював іншу процесуальну ситуацію, а саме відмову захиснику в наданні часу для підготовки виступу в судових дебатах. Натомість у цьому кримінальному провадженні місцевий суд задовольнив клопотання захисника про надання часу для підготовки до судових дебатів, усі захисники отримали можливість виступити в них, а предметом оскарження є відмова в оголошенні додаткової перерви після репліки прокурора. Тому процесуальні обставини цих проваджень не є подібними.
На цих підставах Верховний Суд відхиляє такі доводи захисту.
Стосовно доводів захисту та прокурора про неналежне мотивування апеляційним судом своїх висновків за результатами розгляду апеляційних скарг
Як засуджені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , так і захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_18 , так і прокурор у поданих касаційних скаргах наголошують на порушенні апеляційним судом вимог статей 404, 419 КПК. Стверджують, що апеляційний суд не надав мотивованих відповідей на порушені в скаргах ключові аргументи, а обмежився переліком доказів, досліджених місцевим судом, без їх належного аналізу й оцінки в контексті конкретних доводів апеляційних скарг.
Ці доводи захисту та обвинувачення колегія суддів уважає слушнимиз огляду на таке.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З огляду на завдання та загальні засади кримінального провадження, визначені у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції практично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
За приписами статей 370, 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив під час постановлення ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
Під час залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , зокрема у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК.
Місцевий суд, установивши фактичні обставини кримінального провадження, дослідивши, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК, ч. 3 ст. 311 КК, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311 КК, ч. 3 ст. 317 КК, ч. 2 ст. 307 КК і ч. 2 ст. 309 КК, ОСОБА_14 за ч. 3 ст. 307 КК, ч. 3 ст. 311 КК, ч. 2 ст. 317 КК, ч. 2 ст. 307 КК і ч. 2 ст. 309 КК, а ОСОБА_10 і ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 307 КК відповідно.
Зокрема, суд установив відсутність у діях засуджених кваліфікуючої ознаки вчинення злочинів організованою групою, а тому перекваліфікував дії ОСОБА_8 і ОСОБА_20 з ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК на ч. 2 ст. 317 КК, а ОСОБА_10 та ОСОБА_21 виправдав у цій частині, а також виправдав ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311 КК, і ОСОБА_10 та ОСОБА_21 за ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311 КК.
Не погодившись із вироком місцевого суду, зокрема, захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_18 , засуджений ОСОБА_9 і прокурор, звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами.
Так, засуджений ОСОБА_9 , серед іншого вказував на необґрунтованість і невмотивованість рішення місцевого суду в частині епізодів збуту ним 16 та 19 листопада 2020 року психотропної речовини ОСОБА_22 за 1000 грн і 500 грн відповідно. Заперечував достовірність результатів проведених слідчих дій, посилаючись на те, що суд не допитав понятих та особу, яка здійснювала оперативну закупку. Також наголошував, що відеозаписом за епізодом від 16 листопада 2020 року не зафіксовано факт передачі ОСОБА_22 йому грошей у сумі 1000 грн купюрами номіналом по 200 грн за придбання забороненої речовини. Так само, за твердженням засудженого, відеозапис за епізодом від 19 листопада 2020 року не містив фіксації передачі ОСОБА_22 йому грошей у сумі 500 грн, а також продажу ним зіп-пакету з психотропною речовиною. Крім того, засуджений стверджував, що цю речовину він зберігав для власного вживання.
Захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_18 , зокрема, також вказували на те, що висновки місцевого суду про збут ОСОБА_8 01 вересня та 18 листопада 2020 року психотропної речовини ОСОБА_15 не підтверджені належними та достатніми доказами. Наголошували, що за епізодом від 01 вересня 2020 року відеозапис слідчої дії не містить фіксації того, що ОСОБА_8 передавав ОСОБА_15 будь-який предмет, схожий на згорток, а ОСОБА_15 його отримував. Натомість на відеозаписі зафіксовано лише їх спільне вживання психотропної речовини. Також зазначали, що суд не допитав ні понятих, ні залегендовану особу.
Прокурор, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного засудженим покарання через м`якість, просив вирок місцевого суду в частині перекваліфікації дій засуджених та їх виправдання скасувати й ухвалити новий вирок. Зокрема, сторона обвинувачення стверджувала, що місцевий суд, дійшовши висновку про відсутність у діях засуджених ознак вчинення кримінальних правопорушень у складі організованої групи, не провів належного аналізу досліджених доказів, якими обвинувачення обґрунтовувало наявність цієї кваліфікуючої ознаки. Посилався у скарзі на докази, які, на його думку, були проігноровані під час постановлення вироку. Також указував на суперечливість висновків суду щодо оцінки доказів за епізодами, за якими суд виправдав засуджених.
За наслідками розгляду апеляційних скарг сторони захисту та обвинувачення апеляційний суд залишив їх без задоволення.
Зокрема, відхиляючи доводи засудженого ОСОБА_9 , апеляційний суд послався на досліджені місцевим судом докази, які, за його оцінкою, у своїй сукупності підтверджують придбання ОСОБА_22 у засудженого психотропної речовини - амфетаміну 01 вересня та 18 листопада 2020 року за 1 000 грн і 500 грн відповідно. Визнав неспроможними твердження засудженого про відсутність відеофіксації передачі 500 грн, а також про нездійснення місцевим судом допиту понятих і ОСОБА_22 , зазначивши, що ці обставини не спростовують факту збуту психотропної речовини, який підтверджується сукупністю інших досліджених доказів, зміст та оцінку яких наведено у вироку.
Також апеляційний суд указав, що факт збуту ОСОБА_8 ОСОБА_15 психотропної речовини 01 вересня та 18 листопада 2020 року підтверджується матеріалами, отриманими за результатами проведення НСРД у виді оперативних закупок та висновками експертів, які були безпосередньо досліджені місцевим судом і отримали відповідну оцінку у вироку. З огляду на це суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів захисників у цій частині.
Погодився з мотивами місцевого суду та визнав недостатніми наведені прокурором в апеляційній скарзі обставини для висновку про вчинення кримінального правопорушення у складі організованої групи.
Однак Верховний Суд не може погодитися з такими висновками апеляційного суду з огляду на таке.
З апеляційної скарги засудженого ОСОБА_9 убачається, що він, зокрема, наголошував на тому, що відеозаписом слідчої дії не зафіксовано безпосередньої передачі ним ОСОБА_22 психотропної речовини та одержання від останнього за неї грошей, а також посилався на те, що ОСОБА_22 і поняті в судовому засіданні не допитані.
Відхиляючи ці доводи, апеляційний суд послався на досліджені місцевим судом докази, однак не навів мотивів, які саме відомості, що містяться в них, та яким чином підтверджують передачу (збут) ОСОБА_9 психотропної речовини за кожним з оспорюваних епізодів. Не зазначив суд і того, яким чином установлені місцевим судом обставини спростовують запропоновану засудженим версію подій.
Посилання апеляційного суду на відсутність між засудженим та ОСОБА_22 боргових зобов`язань саме собою не підтверджує факту передачі (збуту) ОСОБА_9 психотропної речовини.
Не є достатніми і мотиви апеляційного суду про те, що нездійснення допиту понятих та ОСОБА_22 не зумовлює недопустимості доказів, отриманих у результаті проведення оперативних закупок, оскільки аргументи засудженого стосувалися не лише допустимості таких доказів, а й їх достовірності та достатності для підтвердження фактів збуту психотропної речовини.
Так само посилання суду на те, що сторона захисту не заявляла клопотань про допит цих осіб, не спростовує наведених в апеляційній скарзі тверджень. Така процесуальна поведінка захисту не звільняла апеляційний суд від обов`язку перевірити, чи є надана стороною обвинувачення сукупність доказів достатньою для висновку про винуватість ОСОБА_9 поза розумним сумнівом у вчиненні кожного з інкримінованих йому епізодів.
Не навів суд апеляційної інстанції належних мотивів і на спростування доводів захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_18 , щодо епізодів збуту ОСОБА_8 психотропної речовини 01 вересня та 18 листопада 2020 року особі, залученій до проведення оперативної закупки. У цій частині суд обмежився загальним посиланням на докази, отримані за результатами проведення НСРД у виді оперативних закупок, а також на висновки експертів.
Апеляційний суд не зазначив, які саме дані, зафіксовані під час проведення відповідних процесуальних дій, підтверджують факт передачі (збуту) ОСОБА_8 психотропної речовини ОСОБА_15 01 вересня 2020 року (яку надалі ОСОБА_15 видав співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідно до протоколу добровільної видачі від 01 вересня 2020 року), та не проаналізував зміст відеозапису в контексті доводів сторони захисту про відсутність на ньому фіксації передачі цієї речовини та про її спільне вживання.
Посилаючись на висновки експертів, суд не врахував того, що вони підтверджують вид, склад, масу та інші характеристики досліджуваної речовини, однак не встановлюють обставин її передачі від однієї особи іншій.
Суд апеляційної інстанції також не проаналізував значення для оцінки доведеності обставин збуту того, що поняті, залучені до відповідних процесуальних дій, та особа, яка безпосередньо брала участь в оперативній закупці, у судовому засіданні не були допитані.
Колегія суддів не вважає, що відсутність показань цих осіб може безумовно свідчити про недоведеність обвинувачення ОСОБА_8 . Водночас, оскільки сторона захисту оспорювала сам факт передачі психотропної речовини та наводила конкретні аргументи щодо змісту доказів, покладених в основу обвинувального вироку, апеляційний суд мав перевірити ці доводи та навести мотиви, з яких наявна сукупність доказів, попри наведені захистом обставини, є достатньою для підтвердження кожного з інкримінованих ОСОБА_8 епізодів збуту.
Крім того, погоджуючись із висновком місцевого суду про те, що кримінальні правопорушення вчинено не у складі організованої групи, суд апеляційної інстанції послався, зокрема, на відсутність доказів розподілу між засудженими доходів від незаконної діяльності, спільного доступу всіх обвинувачених до місць виготовлення і зберігання психотропних речовин та спільного придбання прекурсорів.
Однак посилання лише на ці окремі обставини не забезпечує належної перевірки доводу прокурора про необхідність оцінки всієї сукупності встановлених обставин і доказів з погляду наявності передбачених ч. 3 ст. 28 КК ознак організованої групи.
Крім того, поза увагою апеляційного суду залишився аргумент прокурора про суперечливість мотиву вироку місцевого суду, який, з одного боку, послався на сукупність доказів як на підтвердження винуватості обвинувачених, а з другого - дійшов висновку про недоведеність частини інкримінованих епізодів та кваліфікуючої ознаки організованої групи, не конкретизувавши, які саме докази та з яких підстав не підтверджують відповідних обставин.
Таким чином, погодившись із висновками місцевого суду, апеляційний суд зосередився на окремих обставинах, однак не перевірив основного доводу прокурора - чи була вся сукупність наданих стороною обвинувачення доказів оцінена місцевим судом у взаємозв`язку та чи наведено переконливі мотиви, з яких вона не підтверджує передбачених законом ознак організованої групи.
Не відповідає змісту апеляційних скарг і твердження апеляційного суду про те, що фактичні обставини виявлення в обвинувачених під час обшуків психотропних речовин, прекурсорів, обладнання, предметів та інших речей, які, за версією обвинувачення, використовувалися для їх виготовлення, сторонами не оспорювалися, у зв`язку з чим суд не вважав за необхідне наводити докази на підтвердження цих обставин.
Так, захисники ОСОБА_8 в апеляційній скарзі окремо оспорювали висновок про замовлення останнім прекурсорів із використанням послуг ТОВ «Нова пошта», зазначаючи, що причетність ОСОБА_8 до такого замовлення обґрунтована лише зазначенням його прізвища у відповідній накладній.
Окремо колегія суддів звертає увагу на дотримання апеляційним судом вимог ч. 3 ст. 404 КПК під час вирішення клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, сторона захисту не лише оспорювала встановлені місцевим судом фактичні обставини, а й вказувала на неповноту судового розгляду та не погоджувалася з оцінкою доказів покладених в основу винуватості засуджених.
З метою перевірки цих доводів сторона захисту заявила перед апеляційним судом клопотання про повторне дослідження відповідних доказів, зазначивши причини, з яких вважала їх дослідження місцевим судом неповним, а зроблені на їх підставі висновки такими, що призвели до неправильних висновків суду.
Отже, предметом цього клопотання була не перевірка технічної справності носіїв інформації чи можливості відкриття розміщених на них файлів, а безпосереднє дослідження змісту відеозаписів з метою перевірки конкретних фактичних обставин, які сторона захисту оспорювала в апеляційній скарзі.
Однак апеляційний суд, з`ясувавши мотиви заявленого клопотання, обмежився лише перевіркою того, чи відкриваються відповідні диски та розміщені на них файли, однак їх змісту в частині обставин, які оспорювала сторона захисту, повторно не дослідив.
Така технічна перевірка носіїв інформації не може бути ототожнена з повторним дослідженням доказів у розумінні ч. 3 ст. 404 КПК, оскільки не дає суду можливості безпосередньо сприйняти зафіксовані на відеозаписах відомості, зіставити їх із висновками місцевого суду та перевірити конкретні доводи апеляційних скарг щодо їх змісту.
Отже, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки її постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.
Ураховуючи наявність указаних вище істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегія суддів, зважаючи на недопустимість вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, переваги одних доказів над іншими, позбавлена можливості перевірити інші доводи касаційних скарг захисту, зокрема в частині щодо провокації, а тому ці скарги, а також скарга прокурора підлягають частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене, перевірити доводи захисту і прокурора, за наявності до того підстав, повторно дослідити докази і ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення, яке відповідатиме вимогам матеріального і кримінального процесуального закону.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Отже, під час нового апеляційного перегляду суду необхідно вжити заходів, передбачених кримінальним процесуальним законом для своєчасного розгляду цього кримінального провадження, яке було розпочате у 2018 році.
За правилами ч. 3 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої чи апеляційної інстанції.
Ураховуючи, що ОСОБА_8 , ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого, а ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні тяжких злочинів, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, зокрема їх переховуванню від суду з огляду на вид і розмір покарання, що може бути призначене, колегія суддів вважає за необхідне обрати їм запобіжні заходи у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд