ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 500/4676/22

1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області (далі - відповідач або ГУ ДПС у Тернопільській області), у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 16.12.2022 № 11-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указав, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, визначений частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), а саме неналежне виконання посадових обов`язків, що, за висновком акту тематичної перевірки, полягало у порушенні позивачем статті 8 Закон № 889-VIII, пункту 3.6 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204 (далі - Порядок № 204), та пунктів 3.5 та 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52 (із змінами) (далі - Правила етичної поведінки), суть якого зводилася до того, що позивач не надав секретарю Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.

2.1. Позивач зауважив, що в засіданнях вищевказаної Комісії він брав участь як член Комісії у відповідності до пункту 2.1 Порядку № 204, яким передбачено участь працівників підрозділу податкового аудиту в комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних управлінь ДПС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДПС.

2.2. У цьому зв`язку позивач наголосив на тому, що пункт 3.6 Порядку № 204, порушення якого встановлено у його діях проведеною перевіркою, не визначає обов`язків члена Комісії, натомість регламентує діяльність секретаря цієї Комісії.

2.3. Права та обов`язки члена означеної Комісії визначені пунктами 37 та 38 Порядку зупинення/реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), серед яких не визначено обов`язку щодо подання будь-якої інформації на засідання Комісії, в тому числі і узагальненої інформації щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня. Не містить такого обов`язку для членів Комісії і Порядок № 204, зокрема пункт 3.6 цього Порядку.

2.4. Позивач звертав увагу суду на той факт, що ним до відома дисциплінарної комісії доводилася інформація про те, що управлінням податкового аудиту узагальнена інформація щодо відповідності ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) критеріям ризиковості з метою включення до переліку ризикових платників не надавалася, оскільки в підрозділі не було наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на підрозділ завдань і функцій, що визначала б ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування.

2.5. Отже, на думку позивача, він, як член Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не порушував вимог нормативних актів, що регламентують діяльність Комісії та не порушував норм Положення про управління податкового аудиту чи посадової інструкції.

2.6. Щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення статті 8 Закону № 889-VIII, останній підкреслив, що вказана стаття складається з двох частин, перша з яких безпосередньо визначає обов`язки державного службовця та складається з 13 пунктів, а друга визначає дії державного службовця під час виявлення порушень цього Закону. При цьому, ні акт тематичної перевірки, ні доповідна записка, ні доручення ДПС № 156-д(14), ні наказ ГУ ДПС від 21.11.2022 № 476 про порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача не містить вказівки, яка саме частина чи пункт статті 8 Закону № 889-VIII ним порушено.

2.7. Спростовуючи наявність у його діях порушень пунктів 3.5 та 4.1 Правил етичної поведінки, позивач також звертав увагу суду, що ці пункти містять множинні вимоги до працівників апарату ДПС та її територіальних органів, як-то вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватися вимог фінансового контролю (п.3.5), а також виконувати свої посадові обов`язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті, ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення (п.4.1), однак ні акт тематичної перевірки, ні доповідна записка, ні доручення ДПС № 156-д(14), ні наказ ГУ ДПС від 21.11.2022 № 476 не конкретизує, яку саме з вищеперелічених вимог порушено позивачем.

2.8. Поряд із цим позивач констатував, що перелік його посадових обов`язків визначено посадовою інструкцією начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області та Положенням про управління податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області, затвердженими керівником податкового органу 07.06.2022, порушень яких також не встановлено у ході дисциплінарного провадження.

2.9. Підсумовуючи наведене, позивач доводив, що матеріали дисциплінарного провадження не містять жодних фактів чи доказів щодо учинення ним дисциплінарного проступку, який мав би ознаки невиконання (неналежне виконання) посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. На виконання наказу Державної податкової служби України від 27.09.2022 № 683 «Про проведення тематичної перевірки», з метою забезпечення виконання доручення в. о. Голови ДПС від 19.09.2022 № 130-д(14) до доповідної записки Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції від 14.09.2022 № 700/99-00-14-03-13 робочою групою ДПС під керівництвом головного державного інспектора відділу контролю за дотриманням антикорупційного законодавства Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Артема Андрушка проведено тематичну перевірку ГУ ДПС у Тернопільській області, за результатами якої складено акт від 27.10.2022 № 2/99- 00-14-03-22.

4. За наслідками тематичної перевірки ГУ ДПС отримано доручення в.о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко від 16.11.2022 № 156-д(14) до доповідної записки Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 10.11.2022 № 875/99-00-14-03-13, пунктом 1 якого зобов`язано в.о. начальника ГУ ДПС Руслана Цвігуна розглянути питання щодо ініціювання перед Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС порушення дисциплінарного провадження стосовно ряду працівників ГУ ДПС, зокрема й начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1

5. Наказом ГУ ДПС від 21.11.2022 № 476 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » відкрито дисциплінарне провадження стосовно начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1 за порушення вимог статті 8 Закону № 889-VIII, пункту 3.6 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204 (далі - Порядок № 204) та 4.1 Правил етичної поведінки в органах ДПС, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52, зокрема, не надання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.

6. Розглянувши матеріали дисциплінарної справи № 12 дисциплінарна комісія підтвердила несумлінне виконання начальником управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, що призвело до порушення вимог статті 8 Закону № 889-VIII, пункту 3.6 Порядку № 204, пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах ДПС, через ненадання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.

7. На підставі наведеного наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 16.12.2022 № 11-дс оголошено догану начальнику управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1 .

8. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

8.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених Кодексом законів про працю України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 889-VIII.

8.2. Так, суд цієї інстанції установив наявність у діях начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні (неналежному виконанні) посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, зокрема, не дотримано вимог пункту 3.6 Порядку № 204 щодо надання узагальненої інформацію щодо відповідності ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості до проведення засідання Комісії ГУ ДПС 02.06.2022, а також недотримання підпункту 4.1 пункту 4 Правил етичної поведінки в органах ДПС, яким передбачено, що працівники зобов`язані виконувати свої посадові обов`язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.

8.3. Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що означений дисциплінарний проступок кваліфікується за ознаками пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та відповідно до частини третьої статті 66 цього ж Закону, за цей дисциплінарний проступок передбачено застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, а тому дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу.

9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 16.12.2022 № 11-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

9.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кваліфікуючи дії начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1 за пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, що полягає у невиконанні (неналежному виконанні) посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, дисциплінарна комісія констатувала порушення позивачем пункту 3.6 Порядку № 204, в якому зазначено, що секретар комісії щодня, за дві години до початку засідання Комісії регіонального рівня отримує від структурних підрозділів головних управлінь/Офісу великих платників податків ДПС, працівники яких входять до складу Комісії регіонального рівня, узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

9.2. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд цієї інстанції виснував, що прийняття рішення про віднесення платника податків до ризикових, як і виключення із ризикових належить до виключних повноважень Комісії регіонального рівня, яка є колегіальним органом, що складається із голови, секретаря та членів, які є посадовими особами ГУ ДПС. При цьому, саме голова комісії наділений широким спектром повноважень, який організовує, координує та контролює як діяльність комісії загалом, так і кожного члена окремо.

9.3. За наслідком аналізу приписів Порядку № 1165, Порядку № 204, Положення про управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області та посадової інструкцію позивача, апеляційний суд погодився із доводами апелянта (позивача) про те, що ними прямо не передбачено обов`язку працівників структурних підрозділів головних управлінь, які входять до складу Комісії регіонального рівня, подавати будь-які документи на засідання комісії, однак зауважив, що такий обов`язок у них може виникнути у зв`язку із наданим дорученням голови комісії. Однак дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження не здобуто інформації, що працівник управління податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області, начальником якого є позивач, як член комісії не виконав доручення голови комісії про надання інформації про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ, як не здобуто таких відомостей і під час тематичної перевірки.

9.4. Суд апеляційної інстанції підкреслив, що покладення на члена комісії обов`язку надати інформацію виключно «щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податків…» та встановлення відповідальності за ненадання (відсутність) такої інформації, не відповідає приписам Порядку № 1165.

9.5. Наголошуючи на тому, що у випадку наявності у структурного підрозділу інформації, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість такий підрозділ надає її на засідання комісії, а у випадку відсутності такої інформації обов`язку інформувати про її відсутність немає, суд цієї інстанції дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушення пункту 3.6 Порядку № 204.

9.6. Апеляційний суд також взяв до уваги ту обставину, що в оскаржуваному наказі від 16.12.2022 № 11-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » не конкретизовано, який обов`язок з передбаченого переліку, встановленого частиною першою статті 8 Закону № 889-VIII, порушив позивач, хоча кожен із визначених обов`язків здатен утворити самостійний склад дисциплінарного проступку. У цьому зв`язку суд апеляційної інстанції підкреслив, що ознаки, які відрізняють один вид дисциплінарного проступку від іншого, є вид обов`язків, невиконання яких становить об`єктивну сторону дисциплінарного проступку. Саме ж лише посилання в наказі на «несумлінне виконання посадових обов`язків», що призвело до порушень вимог норм статті 8 Закону № 889-VIII, пункту 3.6 Порядку № 204, пункту 4.1 Правил етичної поведінки, без належного наведення мотивів застосування вказаних норм, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, за оцінкою суду цієї інстанції, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

9.7. Отже враховуючи, що за змістом наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності порушення позивачем статті 8 Закону № 889-VIII, пункту 3.6 Порядку № 204 та пунктів 3.5 і 4.1 Правил № 52 зведено відповідачем до факту ненадання секретарю комісії узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання комісії регіонального рівня, оцінка якому надана судом вище, а інших відомостей про вчинення позивачем дій, які могли б свідчити про порушення ним вказаним норм, цей наказ не містить, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправильне застосування судом першої інстанції означених норм, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому скасував рішення суду першої інстанції та постановив нове рішення про задоволення позову.

10. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Тернопільській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду (далі - Суд), у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі № 500/4676/22, винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі

10.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

10.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 8, пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, пункту 3.6 Порядку № 204, підпункту 4.1 пункту 4 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02.02.2019 № 52 у контексті притягнення до дисциплінарної відповідальності особи за несумлінне виконання начальником управління своїх посадових обов`язків та не надання секретарю Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.

10.3. Касатор наполягав на тому, що начальником управління податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області Притулою В.І. не дотримано вимоги пункту 3.6 Порядку № 204 щодо надання узагальненої інформацію щодо відповідності ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості до проведення засідання Комісії ГУ ДПС 02.06.2022, а також підпункту 4.1 пункту 4 Правил етичної поведінки, у зв`язку з чим в його діях наявні ознаки дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні (неналежному виконанні) посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, та кваліфікується за ознаками, передбаченими пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, за який відповідно до пункту 3 статті 66 цього Закону передбачено дисциплінарне стягнення у виді догани.

10.4. З позиції касатора, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не містить жодних підтверджень чи спростувань правомірності чи неправомірності застосування статті 8 Закону № 889-VIII у взаємозв`язку з пунктом 3.6 Порядку № 204 та підпунктом 4.1 пункту 4 Правил етичної поведінки щодо ненадання позивачем секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.

10.5. На думку касатора, суд апеляційної інстанції необґрунтовано застосував при вирішенні цієї справи нерелевантні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.08.2021 у справі № 140/9314/20, обставини якої не є подібними до обставин цієї справи, відповідно до яких вирішуючи питання щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, слід в першу чергу виходити із того, що такі обов`язки, їх зміст і обсяг повинні бути визначені Законом та підзаконним нормативно-правовим актом.

11. Ухвалою Суду від 04.12.2023 визнано поважними підстави пропуску ГУ ДПС у Тернопільській області строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі № 500/4676/22, поновлено пропущений з поважних причин процесуальний строк та відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 31.08.2026 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні відповідно до вимог статті 343 КАС України.

13. Із доводами касаційної скарги не погодився ОСОБА_1 та подав письмовий відзив, за змістом якого просить у задоволенні касаційної скарги відмовити з мотивів безпідставності та необґрунтованості її доводів, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим.

14. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Водночас суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

16. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).

17. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

18. Слід констатувати, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд у постанові від 21.11.2025 у справі № 500/4690/22 у подібних правовідносинах сформував правові висновки щодо застосування приписів статті 8, пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII у взаємозв`язку з пунктом 3.6 Порядку № 204, підпунктами 4.1 пункту 4 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02.02.2019 № 52 у контексті притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця за несумлінне виконання своїх посадових обов`язків та ненадання секретарю Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня. Висновки у наведених справах є релевантними до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав відступати від них у цій справі і надалі зауважує таке.

19. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із притягненням державного службовця до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.

20. Відносини, що виникають у зв`язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця регулюються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII).

11. Відповідно до статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

22. За приписами статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

23. Статтею 65 Закону № 889-VIII визначено підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

24. Відповідно до частини другої статті 65 Закону № 889-VIIІ дисциплінарними проступками, зокрема, є: 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

25. Статтею 66 Закону № 889-VIII передбачено види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування.

26. За змістом частин 1 та 3 статті 66 Закону № 889-VIII, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

27. Частиною першої статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

28. Згідно зі статтею 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

29. Згідно зі статтею 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

30. За обставинами цієї справи фактично підставою для видання суб`єктом призначення - ГУ ДПС у Тернопільській області спірного наказу послуговували Акт тематичної перевірки, доповідна записка Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 10.11.2022 № 875/99-00-14-03-13, доручення в.о. Голови ДПС Кірієнко Т. від 16.11.2022 № 156-д(14), відповідно до яких не надано секретарю Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня, зокрема, начальником управління податкового аудиту Притулою Віктором не забезпечено дотримання вимог пункту 3.6 Порядку № 204, пунктів 3.5, 4.1 Правил етичної поведінки, що призвело до вчинення корупційного правопорушення заступником начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Сергієм Бабієм, а саме отримання неправомірної вигоди від посередника, який діяв в інтересах ТОВ «СОККЕРЛАЙФ».

31. Вказані дії кваліфіковані відповідачем як дисциплінарний проступок, визначений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

32. У цьому зв`язку колегія суддів звертає увагу, що під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону № 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця.

33. Таким чином, саме за невиконання чи неналежне виконанні обов`язків, законодавець у згаданій нормі Закону № 889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи дисциплінарного стягнення, зокрема, догани.

34. Своєю чергою, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків.

35. Вирішуючи питання щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, слід в першу чергу виходити із того, що такі обов`язки, їх зміст і обсяг повинні бути визначені законом та підзаконним нормативно-правовим актом (постанови Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 140/9314/20, від 21.11.2025 у справі № 500/4690/22).

36. До трудових обов`язків віднесені обов`язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншими локальними нормативними актами та законодавством про працю (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 305/1001/18).

37. В залежності від статусу посади державної служби, слід розрізняти види посадових обов`язків. Так, остання (найнижча) ланка посадової особи державної служби у відповідному підрозділі має менший обсяг і зміст обов`язків, в їх порівнянні із керівником державної служби такого підрозділу, в якого окрім виконання обов`язків, визначених законом, додатково наявні організаційно-розпорядчі функціональні права та обов`язки, як правило пов`язані із загальним керівництвом і контролем (постанова Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 140/9314/20).

38. Для того, щоб визначити, чи мало місце вчинення таких дій, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями.

39. Разом з тим, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

40. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення. В оцінці того, наскільки є грубим порушення трудових обов`язків, потрібно виходити з характеру дій чи бездіяльності працівника, істотності наслідків порушення та форми вини (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 661/1171/16-ц).

41. Кваліфікувавши дії начальника управління податкового аудиту ОСОБА_1 за пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII як невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, відповідач наполягав на тому, що вказаним державним службовцем порушено вимоги пункту 3.6 Порядку № 204, за змістом якого секретар комісії щодня, за дві години до початку засідання Комісії регіонального рівня отримує від структурних підрозділів головних управлінь/Офісу великих платників податків ДПС, працівники яких входять до складу Комісії регіонального рівня, узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

42. Аналізуючи порядок роботи регіональної комісії та механізм прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що прийняття рішення про віднесення платника податків до ризикових, як і виключення із ризикових належить до виключних повноважень комісії регіонального рівня, яка є колегіальним органом, який складається із голови, секретаря та членів, які посадовими особами ГУ ДПС. При цьому, саме голова комісії наділений широким спектром повноважень, який організовує, координує та контролює як діяльність комісії загалом, так і кожного члена окремо.

43. Окрім того, відповідно до абзацу другого пункту 3.7 Порядку № 204 секретар комісії готує до засідання Комісії регіонального рівня доповідну записку про наявність/відсутність інформації, визначеної у пункті 3.6 цього Порядку, із зазначенням змісту такої інформації.

44. Тобто, зазначення в доповідній записці секретаря комісії, що певним підрозділом не подано інформацію, не свідчить про порушення цим підрозділом відповідних норм чи вимог, а лише фіксує факт відсутності такої інформації від підрозділу.

45. Своєю чергою, нормативними актами, які регламентують діяльність Комісій ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 та Порядком взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС № 204 не передбачено обов`язку члена комісії подавати щоразу перед засіданням комісії узагальнену інформацію щодо відповідності платника критеріям ризиковості.

46. Більше того, ні у Положенні про управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області, ні посадовою інструкцією позивача як керівника управління теж не визначено такий обов`язок.

47. Такий обов`язок може виникнути у зв`язку із наданим дорученням голови комісії.

48. Втім, дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження не здобуто інформації, що позивач не виконав доручення голови Комісії про надання інформації про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ; такої інформації не здобуто під час тематичної перевірки.

49. Ураховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що Притула В.І. не мав установленого обов`язку надати інформацію про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ, які визначені Додатком 1 до Порядку № 1165, якщо така інформація була відсутня в очолюваному ним управлінні податкового аудиту, чи не була отримана у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на це управління завдань.

50. Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем вимог статті 8 Закону № 889-VIII та пункту 4.1 Правил етичної поведінки, Суд виходить із такого.

51. Так, статтею 8 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

52. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

53. У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

54. Проте, в матеріалах дисциплінарної справи та оскаржуваному наказі не конкретизовано, в чому саме полягало порушення позивачем вимог статті 8 Закону № 889-VIII.

55. Порушення кожного із названих обов`язків в частині першій статті 8 Закону № 889-VIII здатне утворити самостійний склад дисциплінарного проступку.

56. Суд наголошує, що ознаки, які відрізняють один вид дисциплінарного проступку від іншого, є вид обов`язків, невиконання яких становить об`єктивну сторону дисциплінарного проступку.

57. Ні акт перевірки, ні матеріали дисциплінарного провадження, зокрема, протоколи засідань дисциплінарної комісії чи подання дисциплінарної комісії, а також оскаржуваний наказ не містять вказівки, яка саме частина чи пункт статті 8 Закону № 889-VIII була порушена позивачем.

58. Відповідно до пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах ДПС, працівники зобов`язані виконувати свої посадові обов`язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.

59. Аналогічно, ні акт перевірки, ні матеріали дисциплінарного провадження, зокрема, протоколи засідань дисциплінарної комісії чи подання дисциплінарної комісії, а також оскаржуваний наказ не конкретизує, яку саме з множинних вимог до поведінки державного службовця, визначених пунктом 4.1 Правил етичної поведінки, порушено позивачем.

60. Відомостей про вчинення інших дій позивачем, які можуть свідчити про порушення вимог Закону № 889-VIII, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не містить.

61. З огляду на викладене Суд уважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про непідтвердження відповідачем факту вчинення дисциплінарного проступку позивачем за пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та, як наслідок, неправомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

62. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 21.11.2025 у справі № 500/4690/22 з подібними правовідносинами.

63. Решта наведених скаржником доводів фактично зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та вказують на незгоду скаржника із правовою оцінкою, наданою судом обставинам цієї справи.

64. Колегія суддів повторює, що до повноважень Верховного Суду не належить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

65. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду справи.

67. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

68. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

69. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а під час розгляду справи суд апеляційної інстанцій не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

70. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

71. Отже, за правилами статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

72. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв?язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 359, 350, 356 КАС України, Верховний Суд