ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 520/9778/13-ц

У липні 2013 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участю заступника прокурора Київського району м. Одеси, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_27 , ОСОБА_50 , ОСОБА_29 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , у якій просив зобов`язати ОСОБА_2 знести самовільно збудований житловий будинок на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області, Одеська місцева прокуратура № 1, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, директор Приватного підприємства «А-2» ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОР БТІ» (далі - ТОВ «ОР БТІ»), директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКЦ «ПРАВОПРОЕКТ» (далі - ТОВ «ЮКЦ «ПРАВОПРОЕКТ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», Акціонерне товариство «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» (далі - АТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО»), Акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_43 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_52 , ОСОБА_47 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_54 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , в якому просив:

- усунути небезпеку життю, здоров`ю, заподіянню збитків, усунути перешкоди у користуванні власним майном ОСОБА_1 , який мешкає на АДРЕСА_2 , шляхом заборони експлуатації об`єкта самочинного будівництва, розташованого на земельній ділянці мешкає на АДРЕСА_1 ;

- застосувати правові наслідки заборони експлуатації об`єкта самочинного будівництва, розташованого на земельній ділянці на

АДРЕСА_1 , вказавши, що така заборона є підставою для скасування Київським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області реєстрації мешканців квартир від № 1 до АДРЕСА_3 у цьому будинку, для заборони надання технічних умов, укладення договорів на постачання газу, здійснення підключення споживачів до мереж постачання газу об`єкт самочинного будівництва Публічним акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ», для розірвання чинних договорів з неналежним користувачем - ОСОБА_2 , припинення надання послуг та відключення від мереж водопостачання, водовідведення та електропостачання об`єкта (об`єктів), розташованого на

АДРЕСА_1 , постачальними організаціями, а саме філією «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», АТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО»;

- визнати недійсним Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок на АДРЕСА_1 , розроблений ТОВ «ОР БТІ» 8 серпня

2014 року;

- визнати недійсним Висновок щодо технічної можливості поділу житлового будинку на АДРЕСА_1 , розроблений ТОВ «ЮКЦ «ПРАВОПРОЕКТ» 5 листопада 2014 року;

- визнати недійсними технічні паспорти на квартири від № 1 до АДРЕСА_3 у будинку за цією ж адресою, розроблені ТОВ «ЮКЦ «ПРАВОПРОЕКТ» відповідно до договору від 13 листопада 2014 року № 431/14.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 здійснила на не відведеній для цієї мети земельній ділянці самочинне будівництво без отримання дозволів на проведення будівельних робіт, набула право власності на будинок в цілому та в подальшому - на окремі квартири. В свою чергу, ОСОБА_1 володіє будинком АДРЕСА_2 , який розташований навпроти побудованого ОСОБА_2 будинку. Будівля АДРЕСА_1 побудована з численними порушеннями містобудівного законодавства, спричиняє ОСОБА_1 незручності у користуванні майном, які полягають у відсутності паркувальних місць, внаслідок чого паркування можливе тільки на проїжджій частині. Також, на його думку, відбуватиметься перевантаження існуючих електричних та інших мереж; вбачає загрозу його життю, здоров`ю та майну у зв`язку з можливим руйнуванням будівлі на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року закрито провадження у справі за позовом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до ОСОБА_2 , за участю Одеської міської прокуратури № 1 про зобов`язання знести самовільно збудований житловий будинок; продовжено розгляд справи за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1 про усунення небезпеки життю та здоров`ю, загрози заподіяння збитків шляхом заборони експлуатації та знесення самочинного будівництва.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не є стороною спірних матеріальних правовідносин, оскільки власниками квартир у спірному будинку є треті особи, до яких позивач позов не пред`являв. Отже, ОСОБА_2 є неналежним відповідачем за цим позовом. Крім того, позивачем на надано суду будь-яких доказів, що він потерпає від будь-яких перешкод у користуванні та розпорядженні належним йому майном. Обраний ним спосіб захисту не відповідає змісту права, про порушення якого заявляє позивач.

Крім того, позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів існування реальної загрози його життю та майну. Посилання на ризики руйнування будівлі АДРЕСА_1 носить характер нічим не підтвердженого припущення.

Постановою Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, змінено рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року в його мотивувальній частині та залишено без змін резолютивну частину.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 у суді першої інстанції не заявляв про залучення до участі у справі власників квартир будинку як співвідповідачів. Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, на якій збудовано будинок, що наразі поділений на 53 квартири, які відчужені нею на підставі нотаріально посвідчених правочинів ще у 2015 році. Власники квартир у будинку АДРЕСА_1 мали бути залучені до участі у справі як співвідповідачів, оскільки ухваленим за вимогами ОСОБА_1 судовим рішенням вирішуються питання про їхні права та обов`язки. Крім того, до участі у справі не залучені відповідачами юридичні особи, які надають послуги з газопостачання, водопостачання, водовідведення, електропостачання, та юридичні особи, які надавали певні технічні висновки щодо будинку тощо.

У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про долучення доказів у справі, а саме експертного висновку від 1 листопада 2018 року № 17-3749, що, в свою чергу, в подальшому стало підставою для подання заяви про відвід судді, проте такий не був задоволений, що суттєво вплинуло на об`єктивність розгляду справи.

Крім того, апеляційний суд відмовив у залученні співвідповідачів у справі, вказавши, що це можливо тільки на стадії розгляду справи судом першої інстанції, проте у випадку скасування рішення суду першої інстанції та повернення справи на новий розгляд була б можливість привести у відповідність суб`єктний склад учасників справи.

Також судами не враховано, що договори на електропостачання, водопостачання та водовідведення укладалися виключно з ОСОБА_2 , яка на час їх укладення вже не була власником жодної з квартир у спірному будинку. Договір на газопостачання не укладався та підключення до мереж газопостачання не проводилось.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 7 серпня 2023 року, постановленою колегією у складі суддів Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., відкрив касаційне провадження у справі в частині оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року і витребував її матеріали із суду першої інстанції.

Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме: суд першої інстанції залишив без розгляду клопотання про долучення доказу до матеріалів справи; судове рішення ухвалено суддею, якому заявлено відвід; суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги, що перешкоджало подальшому провадженню у справі; суд апеляційної інстанції встановив обставини справи на підставі недопустимого доказу.

Відповідно до розпорядження Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 січня 2024 року

№ 57/0/226-24 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві - Карпенко С. О., судді, які входять до складу колегії: Сердюк В. В., Фаловська І. М.

Відповідно до розпорядження Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 1 вересня 2026 року

№ 909/0/226-26 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві - Карпенко С. О., судді, які входять до складу колегії:

Мартєв С. Ю., Фаловська І. М.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є власником 1/3 частки домоволодіння, реєстраційний номер майна 14278965, розташованого на АДРЕСА_2 ; запис про право приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/3) ОСОБА_1 на домоволодіння в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено

26 квітня 2012 року; підставою набуття права власності є договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гур`яновою Л. Г. 16 квітня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 1444.

ОСОБА_57 , яка була власником земельної ділянки площею 0,0617 га з кадастровим номером 5110136900:13:010:0046, цільовим призначенням якої є будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої на АДРЕСА_1 , розпочала у 2013 році забудову земельної ділянки.

ОСОБА_57 за договором дарування земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. 12 червня

2013 року за № 1139 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку; запис про право приватної власності (розмір частки 1/1) ОСОБА_2 на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено 12 червня

2013 року.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції від 4 листопада 2014 року за № 16933287 здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 ; на підставі вказаного рішення реєстратора ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на будинок від 4 листопада 2014 року № НОМЕР_1 .

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, прийнятими у період з 5 січня 2015 року до 20 січня 2015 року, здійснено державну реєстрацію права власності

ОСОБА_58 на квартири

АДРЕСА_4 ; на підставі вказаних рішень реєстратора

ОСОБА_2 видано свідоцтва про право власності на 53 квартири від 6 січня 2015 року № 32067474, від 14 січня 2015 року № 32214937, від 17 січня

2015 року № 32329047, від 17 січня 2015 року № 32328819, від 6 січня

2015 року № 32067965, від 19 січня 2015 року № 32375582, від 17 січня

2015 року № 32335413, від 17 січня 2015 року № 32360730, від 19 січня

2015 року № 32404826, від 17 січня 2015 року № 32359857, від 6 січня

2015 року № 32068401, від 19 січня 2015 року № 32406251, від 17 січня

2015 року № 32330593, від 20 січня 2015 року № 32426369, від 6 січня

2015 року № 32060058, від 6 січня 2015 року № 32056531, від 20 січня

2015 року № 32421256, від 6 січня 2015 року № 32058073, від 5 січня

2015 року № 32039698, від 5 січня 2015 року № 32038499, від 20 січня

2015 року № 32419185, від 19 січня 2015 року № 32408826, від 19 січня

2015 року № 32409912, від 19 січня 2015 року № 32407872, від 19 січня

2015 року № 32403075, від 5 січня 2015 року № 32033960, від 16 січня

2015 року № 32319590, від 16 січня 2015 року № 32305749, від 19 січня

2015 року № 32400345, від 16 січня 2015 року № 32297668, від 14 січня

2015 року № 32224192, від 14 січня 2015 року № 32223368, від 14 січня

2015 року № 32221549, від 14 січня 2015 року № 32220086, від 14 січня

2015 року № 32218869, від 5 січня 2015 року № 32036107, від 16 січня

2015 року № 32317543, від 5 січня 2015 року № 32032256, від 19 січня

2015 року № 32410204, від 17 січня 2015 року № 32329348, від 19 січня

2015 року № 32409964, від 19 січня 2015 року № 32408233, від 19 січня

2015 року № 32407423, від 17 січня 2015 року № 32359778, від 17 січня

2015 року № 32360508, від 5 січня 2015 року № 32035168, від 17 січня

2015 року № 32361228, від 19 січня 2015 року № 32381413, від 19 січня

2015 року № 32383783, від 19 січня 2015 року № 32385227, від 20 січня

2015 року № 32430280 та від 5 січня 2015 року № 32029849.

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, прийнятими у період з 5 січня 2015 року до 20 січня 2015 року, здійснено державну реєстрацію права власності

ОСОБА_2 на квартири

АДРЕСА_4 .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року у справі № 815/2611/15 відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Київського району міста Одеси в інтересах Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора від 4 листопада 2014 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 , визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_5 у вказаному будинку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня

2015 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2016 року скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року.

У 2015 році ОСОБА_2 відчужила за договорами купівлі-продажу та дарування квартири, розташовані у будинку АДРЕСА_1 фізичним особам.

На час розгляду справи власниками 53 квартир спірного будинку були фізичні особи, залучені до участі у справі як треті особи.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи і перевіривши правильність застосування норм матеріального права та додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Відповідно до частин першої-четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (постанови Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, провадження № 61-9953св20;

від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19, провадження № 61-6983св20).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі як відповідач, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Позивач ОСОБА_1 просив на стадії розгляду справи судом апеляційної інстанції залучити осіб, які в суді першої інстанції мали статус третіх осіб, до участі у справі як співвідповідачів.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення третіх осіб до участі у справі як відповідачів, мотивуючи тим, що залучення осіб до участі у справі яу співвідповідачів (незалежно від того, чи є ці особи третіми особами, чи не брали участі у справі) допускається виключно на стадії розгляду справи в суді першої інстанції з урахуванням стадії такого розгляду, оскільки залучення осіб співвідповідачами передбачає пред`явлення до них позовних вимог, за результатом розгляду яких суд ухвалює рішення.

Діюче процесуальне законодавство не передбачає залучення до участі у справі співвідповідачів на стадії апеляційного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції обмежений межами розгляду справи, які, серед іншого, передбачають неможливість прийняття судом апеляційної інстанції та розгляд позовних вимог, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Водночас, ОСОБА_1 на стадії розгляду справи в суді першої інстанції не заявляв клопотання про залучення до участі в справі власників квартир будинку як співвідповідачів.

Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, на якій збудовано будинок, що наразі поділений на 53 квартири, які були відчужені ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідчених правочинів ще у 2015 році.

Апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що зміст і характер відносин між учасниками справи з урахуванням обставин справи свідчить про те, що спір виник з приводу заборони експлуатації та знесення будинку

АДРЕСА_1 , заборони надання технічних умов, укладення договорів на постачання газу, здійснення підключення споживачів до мереж постачання газу, розірвання чинних договорів, припинення надання послуг та відключення від мереж водопостачання, водовідведення та системи розподілу електроенергії спірного будинку.

За таких обставин спір безпосередньо стосується всіх власників квартир будинку, які, крім того, є ще споживачами послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення, електропостачання тощо.

Отже, власники квартир, що у будинку АДРЕСА_1 мали бути залучені до участі у справі як співвідповідачі, оскільки ухваленим за вимогами ОСОБА_1 судовим рішенням вирішуються питання про їхні права та обов`язки.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), від 7 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернена чи має бути звернена відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки викладені у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16

(провадження № 14-208цс18 пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18 пункт 66), від 7 липня

2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19 пункт 27), від 9 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20 пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).

Зважаючи на вказане у сукупності, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що підставою відмови у позові є неналежний суб`єктний склад, тобто незалучення до участі у справі власників квартир будинку та юридичних осіб, яких стосуються заявлені позивачем вимоги.

При цьому Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судом першої інстанції клопотання про долучення доказів у справі, а саме експертного висновку від 1 листопада 2018 року № 17-3749, а також неврахування укладення договорів на електропостачання, водопостачання та водовідведення виключно з ОСОБА_2 , оскільки в даному випадку підставою для відмови в позові є неналежний суб`єктний склад відповідачів (процесуальна підстава), тому оцінка позовним вимогам по суті прав та інтересів судом не надається.

Також при перевірці доводів касаційної скарги Верховним Судом не встановлено наявність обставин, за яких відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню.

Касаційний суд з урахуванням частини першої статті 400 ЦПК України переглянув у касаційному порядку оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Підстав для виходу за межі розгляду справи суд касаційної інстанції не встановив.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків суду першої інстанції в частині, яка не змінена апеляційним судом, та суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій частині та постанови апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року в частині, яка не змінена судом апеляційної інстанції, та постанову Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська