ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 720/938/15-ц

Описова частина

У грудні 2014 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути солідарно з відповідачів на користьпозивача заборгованість за кредитним договором №27/12-Ф від 12 жовтня 2006 року в сумі 253 286,00 євро, що за офіційним курсом Національного банку Українистаном на 03грудня 2014 року становить 4 778 746,96 грн; заборгованості за процентами - 115 360,34 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 03грудня 2014 року становить 2 176 503,53 грн; пені - 114 067,97 євро, що за офіційним курсом Національного банку Українистаном на 03грудня 2014 року становить 2152120,39 грн, та заборгованості за комісією - 1 716,80 грн.

Позов мотивований тим, що 12 жовтня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «ТАС «Інвестбанк» (далі - ЗАТ «ТАС «Інвестбанк») та ОСОБА_1 ,ПФ «Черемшина»був укладений кредитний договір №27/12-Ф строком до 11 жовтня 2013 року,відповідно якого ОСОБА_1 та ПФ «Черемшина» отримали кредитні кошти в сумі 140 000,00 євро, з цільовим призначенням кредиту: для фізичної особи - споживчі потреби, для юридичної особи - придбання обладнання та поповнення обігових коштів

В забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк»та ОСОБА_6 був укладений договір поруки №7/12-Ф/П-1 від 12 жовтня 2006 року.

Згідно з цим договором поручитель зобов`язується перед банком відповідати за виконання зобов`язань, що випливають із кредитного договору № 27/12Ф, укладеного між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк»та ОСОБА_1 , ПФ «Черемшина»12 жовтня 2006 року.

Одночасно з укладенням кредитного договору № 27/12Ф та договору поруки №27/12-Ф/П-1 12 жовтня 2006 pоку в якості забезпечення виконання основного зобов`язання було укладено іпотечні договори, а саме:

- між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ОСОБА_1 № 27/12-Ф/1П-1, посвідчений приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області Чайкою О. М за реєстровим номером 3553, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 332,0 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними спорудами;

- між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ПФ«Черемшина» № 27/12-Ф/1П-2, посвідчений приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області Чайкою О. М за реєстровим номером 2166, згідно з яким передано в іпотеку належне ПФ «Черемшина» на праві власності нерухоме майно - земельну ділянкузагальною площею 1,0026 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та нежитлові будівлі загальною площею 4 402,40 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 -Б.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 27/12Ф від 12 жовтня 2006 року належним чином невиконував, у зв`язку із чим станом на 03 грудня 2014 року у нього виникла заборгованість у розмірі 482 714,31 євро, яка складається із: заборгованості за кредитом - 253 286,00 євро, що за офіційним курсом Національного банку Українистановить 4 778 746,96 грн; заборгованості за процентами - 115 360,34 євро, що за офіційним курсом Національного банку України становить 2 176 503,53 грн; пені - 114 067,97 євро, що за офіційним курсом Національного банку Українистановить 2 152 120,39 грн та заборгованості за комісією - 1 716,80 грн.

Відповідно до договору факторингу № 15, укладеного 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк»), яке в свою чергу виступає як правонаступник ЗАТ «ТАС «Інвестбанк») та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», останнє отримало право вимоги, зокрема,закредитним договором № 27/12Ф, укладеним 12 жовтня 2006 рокуза між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ОСОБА_1 , ПФ «Черемшина».

Крім того, 28 листопада 2012 рокуміж ПАТ «Сведбанк»(яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає як правонаступник ЗАТ «ТАС «Інвестбанк») та ТОВ «ФК «Вектор Плюс»було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, укладеними 12 жовтня 2006 року між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ОСОБА_1 №27/12-Ф/1П-1 та між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ПФ«Черемшина» № 27/12-Ф/1П-2.

Посилаючись на викладене, ТОВ «ФК «Вектор Плюс»просило суд позов задовольнити.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2014 року відкрито провадження уцивільній справі № № 2-1016/2014 за позовом ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У травні 2015 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ПФ «Черемшина»,у якому, пославшись на обставини, аналогічні обставинам попереднього позову, просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок,загальною площею 332,0 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові будівлі загальною площею 4402,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянкузагальною площею 1,0026 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2015 року відкрито провадження уцивільній справі № 720/938/15-ц за позовом ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 , ПФ «Черемшина» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2015 року об`єднано в одному провадженні цивільну справу № 720/938/15-ц за позовом ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 , ПФ «Черемшина» про звернення стягнення на предмет іпотеки із цивільною справою № 2-1016/2014 за позовом ТОВ «ФК«Вектор Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, присвоєно номер цивільної справи № 720/938/15-ц.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2015 року від 14 червня 2023 року замінено позивача ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на його правонаступника ТОВ «АЙКВІТАС».

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_7 .

При розгляді справи в суді першої інстанції ТОВ«АЙКВІТАС» змінилозаявлені позовні вимоги та просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки а саме: на нежитлові будівлі загальною площею 4402,40 кв.м, за адресою:АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку, загальною площею 1,0026 га за адресою АДРЕСА_2 ,шляхом проведення електронного аукціону з визначенням ціни предмета іпотеки при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 27/12-Ф від 12 жовтня 2006 року у сумі 454 413,14 євро та стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ТОВ«АЙКВІТАС» заборгованість за кредитним договором № 27/12-Ф від 12 жовтня 2006 року у сумі 454 413,14 євро.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької областівід 20 листопада 2023 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на користь ТОВ«АЙКВІТАС» заборгованість за кредитним договором № 27/12-Ф від 12 жовтня 2006 року у сумі 454 413,14 євро.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлові будівлі загальною площею 4402,40 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку, загальною площею 1,0026 га за адресою АДРЕСА_2 , шляхом проведення електронного аукціону з визначенням ціни предмета іпотеки при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій» в рахунок погашення заборгованості заборгованість за кредитним договором № 27/12-Ф від 12жовтня 2006 року у сумі 454 413,14 євро.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

Не погоджуючись із вказаним рішенням,ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької областівід 20 листопада 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ«АЙКВІТАС»заборгованості за кредитним договором № 27/12-Ф від 12 жовтня 2006 року у сумі 454 413,14 євро солідарно, скасовано.

Провадження у справі в цій частині закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України .

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ «АЙКВІТАС» заборгованості за кредитним договором № 27/12-Ф від 12 жовтня 2006 року у сумі 454 413,14 євро солідарно, оскільки ОСОБА_6 0 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

У вересні 2025 року ОСОБА_5 , яка вважає себе правонаступником померлого відповідача ОСОБА_6 , звернулася з апеляційною скаргою на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2023 року, просила вказане судове рішення скасувати та відмовити у позові.

Вважала, що позов мав бути пред`явлений до неї, як правонаступника ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2023 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 02 грудня 2025 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2023 рокуна підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що права ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 з урахуванням чинності постанови апеляційного суду від 28 червня 2024 року не вирішені Новоселицьким районним судом Чернівецької області від 20 листопада 2023 року у розумінні приписів статті 352 ЦПК України, оскільки обставини за відсутності участі у справі ОСОБА_5 , що можуть вплинути на її права та обов`язки, чинним оскаржуваним рішенням не встановлюються, ним не було вирішено питання про її права, інтереси та/або обов`язки і таке судове рішення першої інстанції в чинній частині не зачіпає безпосередньо права та обов`язки заявниці, а тому, за наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважала, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 підлягає закриттю.

02 січня 2026 року ОСОБА_9 в особі представника - адвоката Дороган І.Г. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

З урахуванням уточненої касаційної скарги від 02 лютого 2026 року просила скасувати ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 02 грудня 2025 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

24 лютого 2026 року на адресу Верховного Суду від ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_10 , в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

24 лютого 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2026 року прийнято заяву ОСОБА_1 а про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_5 и на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 02 грудня 2025 року.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що 12 жовтня 2006 року між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ОСОБА_1 ,ПФ «Черемшина»був укладений кредитний договір №27/12-Ф строком до 11 жовтня 2013 року,відповідно якого ОСОБА_1 та ПФ «Черемшина» отримали кредитні кошти в сумі 140 000,00 євро з цільовим призначенням кредиту: для фізичної особи - споживчі потреби, для юридичної особи - придбання обладнання та поповнення обігових коштів.

В забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк»та ОСОБА_6 був укладений договір поруки №27/12-Ф/П-1 від 12 жовтня 2006 року.

Згідно з цим договором ОСОБА_6 як поручитель зобов`язується перед банком відповідати за виконання зобов`язань, які випливають із кредитного договору № 27/12Ф від 12 жовтня 2006 року, який укладено між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ОСОБА_1 , ПФ «Черемшина».

Одночасно з укладенням кредитного договору № 27/12Ф та договору поруки №27/12-Ф/П-1 12 жовтня 2006 pоку в якості забезпечення виконання основного зобов`язання за вказаним кредитним договором було укладено іпотечні договори, а саме:

між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ОСОБА_1 іпотечний договір №27/12-Ф/1П-1, посвідчений приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області Чайкою О. М за реєстровим номером 3553, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 332,0 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними спорудами;

між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ПФ«Черемшина» іпотечний договір № 27/12-Ф/1П-2, посвідчений приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області Чайкою О. М за реєстровим номером 2166, згідно з яким передано в іпотеку належне ПФ «Черемшина» на праві власності нерухоме майно - земельну ділянкузагальною площею 1,0026 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та нежитлові будівлі загальною площею 4402,40 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством«Сведбанк»(яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства«Сведбанк», яке в свою чергу виступає як правонаступник ЗАТ «ТАС «Інвестбанк») та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», останнє отримало право вимоги, зокрема,закредитним договором № 27/12Ф, укладеним 12 жовтня 2006 рокуза між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ОСОБА_1 , ПФ «Черемшина».

Крім того, 28 листопада 2012 рокуміж ПАТ «Сведбанк»(яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає як правонаступник ЗАТ «ТАС «Інвестбанк») та ТОВ «ФК «Вектор Плюс»було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, укладеними 12 жовтня 2006 року між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ОСОБА_1 №27/12-Ф/1П-1 та між ЗАТ «ТАС «Інвестбанк» та ПФ«Черемшина» № 27/12-Ф/1П-2.

07 жовтня 2013 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» надіслало ОСОБА_11 та ПФ «Черемшина»вимоги про досудове врегулювання спору.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 03 грудня 2014 року по договору кредиту №27/12-Ф від 12жовтня 2006 року станом на 03 грудня 2014 року заборгованість складається із заборгованості за кредитом - 253 286,00 євро, що за офіційним курсом Національного банку Українистаном на 03грудня 2014 року становить 4 778 746,96 грн; заборгованості за процентами - 115 360,34 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 03грудня 2014 року становить 2 176 503,53 грн; пені - 114 067,97 євро, що за офіційним курсом Національного банку Українистаном на 03грудня 2014 року становить 2 152 120,39 грн, та заборгованості за комісією - 1 716,80 грн.

Згідно до розрахунку заборгованості від 05 травня 2015 року по договору кредиту № 27/12-Ф від 12жовтня 2006 року станом на 05 травня 2015 року заборгованість складається із заборгованості за кредитом - 253 286,00 євро, що за офіційним курсом Національного банку Українистаном на 05 травня 2015 року становить 6 002 878,20 грн; заборгованості за процентами - 115 360,34 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 05 травня 2015 року становить 2 734 040,06 грн; пені - 114 067,97 євро, що за офіційним курсом Національного банку Українистаном на 05 травня 2015 року року становить 2 703 410,89 грн, та заборгованості за комісією - 1 716,80 грн.

Із повідомлення приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Чайка О. М. від 24 вересня 2025 року № 324/02-14 вбачається, що 04 вересня 2025 року відкрита спадкова справа за № 142/2025 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиним спадкоємцем за законом є його донька ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки Новоселицької міської ради № 699 від 03 вересня 2025 року померлий ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав станом на 07 лютого 2023 року за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з померлим була зареєстрована та проживала на момент смерті його донька ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13 вересня 1971 року ОСОБА_12 є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_13 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 18 лютого 1989 року ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_14 ».

Мотивувальна частина

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до частин першої, третьої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Отже, законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Тобто особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов`язки, або породжують для них правові наслідки.

Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.

Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи та змісту судового рішення.

Аналогічних за змістом висновків дійшовВерховний Суд у постанові від 04 вересня 2025 року у справі № 2-о-29/11(провадження № 61-11138св24).

Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).

Системний аналіз наведених процесуальних норм права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Водночас якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не були підтверджені, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Встановивши, що судовим рішенням суду першої інстанції обов`язку ОСОБА_6 перед позивачем не визначено, приймаючи до уваги, що правовідносини поруки не допускають правонаступництва, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що питання про права, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_5 як спадкоємиці ОСОБА_6 рішеннямНовоселицького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2023 року не вирішені, а тому правильно закрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

За частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду