ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 755/10976/24

1. Описова частина

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вона і ОСОБА_3 з вересня 2003 року почали жити разом. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_4 . ОСОБА_3 перебував на обліку в управлінні та одержував допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку. За час проживання однією сім`єю чоловіка та дружини, пара вела спільне господарство, побут, разом проводили відпочинок, займалися благоустроєм житла, мали спільний бюджет.

Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України ОСОБА_5 мобілізувався до військової частини НОМЕР_1 .

23 липня 2022 року командир військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України підполковник ОСОБА_6 надіслав сповіщення № 48, в якому зазначив про необхідність сповістити дружину ОСОБА_1 про те, що стрілець 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 28 червня 2022 pоку, приблизно о 18:30 год, під час виконання бойового завдання в м. Бахмут внаслідок артобстрілу отримав важкі поранення, був доставлений у Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», де помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявниця як цивільна дружина ОСОБА_3 отримала довідку про причину його смерті від 23 липня 2022 року, свідоцтво про смерть.

ОСОБА_7 здійснила поховання ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07 вересня 2023 року № 06/19333 на підставі поданих документів члени сім`ї, батьки, утриманці є: мати, ОСОБА_2 та донька, ОСОБА_4 . Членами сім`ї, які не звернулись щодо отримання ОГД, є батько, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та цивільна дружина ОСОБА_1 . Встановлення факту заявниці потрібно для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та вчинення необхідних процесуальних дій відповідно до чинного законодавства як законного члена сім`ї.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року заяву задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без реєстрації шлюбу у період з 2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених вимог.

ОСОБА_9 перебувала тривалий час у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 , з яким вони спільно проживали за однією адресою починаючи з 2003 року, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні права й обов`язки, разом виховували спільну дитину.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована наявністю спору про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Спір наявний щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця між особою, яка претендує на таку допомогу, та органом, який проводить її нарахування і виплату, а також між заявником та іншими особами, які претендують на таку виплату.

Дитина загиблого у цій справі статусу заінтересованих осіб не набула, до участі у справі залучена не була ні через свого законного представника (матір), ні через органи чи осіб, яким за законом надано право бути представниками малолітніх осіб.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року та залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року.

Підставою касаційного оскарження вказувала неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заявник надала належні докази на підтвердження факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 .

У цій справі немає спору про право, немає майнових спорів між заінтересованими особами.

У цій справі апеляційний суд постановою від 25 вересня 2024 року скасував ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження, чим підтверджено факт відсутності спору про право.

Апеляційний суд безпідставно залишив заяву без розгляду, посилаючись на наявність спору. У постанові Великої Палати Верховного Суду (справа № 560/17953/21) вказано, що між фізичною особою і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої допомоги.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 (мати загиблого) також підтвердила факт, що ОСОБА_1 була цивільною дружиною ОСОБА_3 . Між заявником і ОСОБА_2 немає майнового спору.

Суд не дослідив у справі докази, подані заявником, які підтверджують той факт, що ця справа не стосується отримання спадщини чи вирішення іншого майнового спору. Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами позовного провадження.

У березні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства оборони України, мотивований безпідставністю доводів касаційної скарги.

Факт, який просить встановити заявник, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право.

ОСОБА_1 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

04 березня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 перебував на обліку в управлінні та одержував допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку - ОСОБА_4 з 09 жовтня 2008 року до 03 жовтня 2011 року (довідка Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про отримання допомоги від 27 березня 2024 року № 442).

ОСОБА_4 з 25 вересня 2008 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 16 серпня 2022 року № 83316523).

ОСОБА_3 з 2003 року значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 (довідка Носівської міської ради від 27 травня 2024 року №228).

Згідно з актом від 17 січня 2024 року, підписаним сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підтверджено, що ОСОБА_3 проживав разом із ОСОБА_1 та їх донькою ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 , з вересня 2003 року до 22 липня 2022 року.

Відповідно до витягу з наказу від 26 лютого 2022 року № 7 солдата ОСОБА_3 призначили стрільцем другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу Першої стрілецької роти та зараховано до особового складу.

Згідно із витягом з особової справи солдата ОСОБА_12 від 21 жовтня 2022 року, підписаним ТВО начальника групи персоналу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 відомо, що місце реєстрації та місце проживання - АДРЕСА_1 ; сімейний стан: одружений, дружина ОСОБА_1 ; діти: дочка - ОСОБА_14 , 2008 року народження.

23 липня 2022 року надіслано сповіщення № 48, в якому повідомлено цивільну дружину ОСОБА_1 про те, що її чоловік солдат ОСОБА_3 стрілець 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 помер.

24 липня 2022 року між ОСОБА_1 і ритуальною службою СКП «Спецкомбінат ПКПО» укладено договір-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_3 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про поховання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» надав висновок від 07 вересня 2023 року № 06/19333 для можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок поранення, отриманого під час захисту Батьківщини.

З висновку відомо, що на підставі поданих документів члени сім`ї, батьки, утриманці є: мати ОСОБА_2 і донька ОСОБА_4 . Членами сім`ї, які не звернулись щодо отримання ОГД є батько ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 і цивільна дружина ОСОБА_1 .

Заявниця також надала такі докази:

- генеральна довіреність від 23 листопада 2006 року на автомобіль ЗАЗ 110307, державний номерний знак НОМЕР_2 , якою заявниця надала право ОСОБА_3 в строк до 23 листопада 2011 року керувати та повністю розпоряджатись автомобілем, отримувати кошти у разі його продажу тощо;

- поліс ACT «АЙС-ПОЛІС» ВС №3173298, відповідно до якого особами цивільно-правова відповідальність яких застрахована за цим полісом є заявниця і ОСОБА_3 ;

- документи, в яких зазначена адреса проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 (матеріали ДТП від 05 грудня 2009 року, яка мала місце на Керченській площі в м. Києві, постанова Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2010 року у справі № 3-327/2010, постанова ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві ВП №38719804 від 03 липня 2013 року про відкриття провадження та стягнення штрафу, договір АКБ «Укрсоцбанк» №0041/00001927 від 06 жовтня 2008 року про відкриття банківського рахунка ОСОБА_3 );

- екзаменаційні картки водіїв та свідоцтва № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , відповідно до яких заявниця разом із ОСОБА_3 проходили разом навчання в автошколі ПП «Естакада» та отримували права водія у 2006 році;

- фіскальні чеки, паспорти споживчого кредиту, видаткова накладна від 07 грудня 2018 року про спільне придбання у 2018, 2020, 2021 роках кондиціонера, телевізора, телефона ОСОБА_15 (оплачено було заявницею, а використовувався ОСОБА_3 ) тощо;

- рахунки на оплату житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_3 : в червні 2010 року проживаючих зазначено 3 особи, у травні 2024 року -2 особи;

- банківські виписки з АТ «ПриватБанк» про систематичне пересилання коштів ОСОБА_1 на її банківську картку від ОСОБА_3 в період з 01січня до 22 липня 2022 року, також банківські виписки про постійне поповнення заявницею телефонів ОСОБА_3 у період з 2017-2022 роки;

- роздруківка вихідних і вхідних дзвінків.

Допитана в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_16 (подруга ОСОБА_1 ) пояснила суду, що заявниця і ОСОБА_3 разом проживали однією сім`єю як чоловік і жінка приблизно з 2003 року на вул. Кібальчича. У 2008 році у них народилась дочка ОСОБА_14 . Вони жили як чоловік та жінка, мали спільний бюджет, купували разом речі, меблі, побутову техніку, разом відпочивали, разом виховували дитину. З ними свідок постійно спілкувалась, їздила разом із ними відпочивати.

У судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 (мати ОСОБА_3 ) підтвердила, що її син і заявниця проживали однією сім`єю як чоловік і жінка з 2003 року. Мали спільний бюджет, мали спільну дитину, разом її виховували, постійно приїжджали до неї разом в гості. Проживали вони в м. Києві.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) вказала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду розглядала питання юрисдикційності справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги, та, серед іншого, виснувала, що між особою і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Вказаний правовий висновок підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23.

У цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу з метою виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 як військовослужбовця.

Залишаючи заяву без розгляду, апеляційний суд помилково вважав, що вбачається спір про право між заявником і Міністерством оборони України, а тому справа підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження, адже між заявником і Міністерством оборони України не може бути спору про право щодо отримання одноразової грошової допомоги, оскільки заінтересована особа не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Крім того, апеляційний суд передчасно дійшов висновку про наявність спору про право між ОСОБА_1 та іншими особами, які претендують на таку виплату, в тому числі малолітньою дитиною, яка є спільною дитиною заявника і ОСОБА_3 .

Апеляційний суд не врахував, що саме заявник є законним представником їх із загиблим військовим, ОСОБА_3 , дитини, і що інша заінтересована особа, мати загиблого ОСОБА_2 , не заперечує та підтверджує факти, які є предметом встановлення у цій справі.

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є особою, яка оспорює право заявника на встановлення факту, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду