ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2025 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність Тульчинського РВП ГУНП України у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 06 листопада 2022 року.
На це судове рішення заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу одночасно з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Апеляційний суд зазначив, що заявник подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді через два з половиною роки, при цьому не навів причини пропуску передбаченого законом строку. Крім того, у цьому провадженні наявні численні ухвали апеляційного суду про відмову у задоволенні аналогічного клопотання.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що його не було належним чином повідомлено про дату розгляду його клопотання в суді апеляційної інстанції, суд розглянув клопотання без витребування матеріалів провадження, що є порушенням ст. 306 КПК України та обмеженням його права на доступ до правосуддя.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у суді касаційної інстанції вважала, що доводи скаржника є частково слушними, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 дійсно не був повідомлений про дату та час судового засідання в апеляційному суді.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, зокрема, як визначено положеннями статей 370, 419 КПК України, має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Саме з цих вимог закону суд касаційної інстанції виходить при оцінці доводів касаційної скарги.
Згідно зі ст. 111 КПК України повідомлення у провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення. За правилами ч. 3 цієї норми процесуального закону повідомлення здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, визначеному главою 11 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст. 135 КПК України встановлено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Крім того ч. 2 ст. 136 КПК України передбачає, що у випадку, коли особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Отже, зі змісту наведеної норми закону та вимоги про обов`язковість належного підтвердження отримання особою повістки про виклик випливає, що перевірка підтвердження отримання особою такого повідомлення є складовою частиною такого повідомлення як процесуальної дії та є обов`язком суду.
Це твердження корелюється з положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, відповідно до якої неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Цих вимог апеляційний суд не дотримався.
Як убачається з тексту ухвали апеляційного суду розгляд клопотання заявника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді відбувався 13 листопада 2025 року у відкритому судовому засіданні. Це підтверджується також посиланням в ухвалі суду на те, що розгляд клопотання відбувається у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України, якою передбачено можливість не фіксувати за допомогою технічних засобів судове провадження, якщо в судове засідання не прибули всі його учасники.
Отже, розгляд клопотання ОСОБА_6 відбувався у судовому засіданні, а тому апеляційний суд відповідно до положень ст. 405 КПК України повинен був перевірити належне повідомлення учасників судового провадження про дату, час і місце такого розгляду. Натомість, матеріали провадження не містять відомостей про повідомлення заявника про розгляд його клопотання на 13 листопада 2025 року.
Таким чином суд апеляційної інстанції розглянув клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді за відсутності заявника, якого не було належним чином повідомлено про здійснення розгляду його клопотання.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що допущені апеляційним судом порушення, які призвели до незабезпечення заявнику доступу до правосуддя, є істотними та такими, що мають своїм наслідком скасування судового рішення.
Разом із тим, у своїй касаційній скарзі ОСОБА_6 вказує на те, що апеляційний суд розглянув його клопотання без витребування відповідних матеріалів. Проте аналізом наявних у суді касаційної інстанції матеріалів провадження та ухвали апеляційного суду це твердження скаржника не підтверджено.
Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати судове рішення.
З цих підстав суд ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2025 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2023 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.