ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/33031/23

1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діяв адвокат Сірик Артем Станіславович, звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції (далі - відповідач, ВККН, Комісія), у якій просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність ВККН щодо неприйняття рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 ;

1.2. визнати протиправним та скасувати рішення ВККН від 17.07.2023 № 12 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

1.3. зобов`язати ВККН прийняти рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 .

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 15.06.2023 вона в установленому порядку склала кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, проведення якого було організовано ВККН. За результатами виконання 13-15.06.2023 електронного анонімного тестування, позивачка набрала при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 23 бали та практичних завдань - 26 балів. Однак в опублікованих на підставі рішення ВККН від 17.07.2023 № 10 результатах електронного анонімного тестування виконаного під час означеного кваліфікаційного іспиту відсутня інформація про включення позивачки до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю, чи до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва.

2.1. На запит адвоката щодо причин неприйняття відносно позивачки відповідного рішення Міністерством юстиції України повідомлено, що рішенням ВККН від 17.07.2023 № 12 з метою з`ясування наявності або відсутності факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, оголошено перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп`ютерного обладнання, якими були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб.

2.2. Мотивуючи незгоду із рішенням ВККН від 17.07.2023 № 12, позивачка зауважила, що такі повноваження були надані ВККН лише наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2023 № 2264/5 (набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 20.06.2023), яким внесено суттєві зміни до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 за № 926/19664 (із змінами). Так, серед іншого, цим наказом змінено порядок і організацію складення кваліфікаційного іспиту таким чином, що формування екзаменаційної відомості за результатами проходження кандидатом усіх етапів іспиту здійснюється саме після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи, а у випадку наявності відомостей про існування обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання кандидатами електронного анонімного тестування та/або несанкціонованого втручання в роботу системи під час здійснення такими особами електронного анонімного тестування Комісія приймає рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування для осіб.

2.3. На переконання позивачки, ВККН безпідставно застосувала у її ситуації Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту ВККН із змінами внесеними наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2023 № 2264/5 (діє з 26.06.2023), оскільки кваліфікаційний іспит вона складала в той час, коли вказаний Порядок діяв у редакції до 26.06.2023 та передбачав, що після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формувалася та роздруковувалася екзаменаційна відомість, до якої заносилися прізвище, ім`я та по батькові осіб, які складали іспит, визначені за результатами ідентифікації результатів цього тестування. На цьому кваліфікаційний іспит вважався закінченим, секретар Комісії складав відповідний протокол, у якому, серед іншого, на підставі екзаменаційної відомості зазначалися прізвище, ім`я та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит, а Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймала рішення про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та правове регулювання, яке діяло на час складення позивачкою кваліфікаційного іспиту, остання вважала, що застосуванню підлягали саме норми Порядку (у редакції від 21.04.2023).

2.4. Підсумовуючи наведене позивачка наполягала на тому, що завершивши проведення кваліфікаційного іспиту 15.06.2023 та не вирішивши питання протягом 6 місяців щодо видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за результатами цього кваліфікаційного іспиту, ВККН допустила протиправну бездіяльність, чим грубо порушила її права, які полягали у легітимних сподіваннях на отримання означеного свідоцтва та зайняття нотаріальною діяльністю, у зв`язку з чим звернулася до адміністративного суду із цим позовом.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. На підставі заяви ОСОБА_1 вх. № 27215/9-23 від 24.05.2023, Центральним Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) складено та направлено до ВККН подання про допуск позивача до складання кваліфікаційного іспиту.

4. Згідно з повідомленням про допуск чи не допуск осіб до складання призначеного на 15.06.2023 кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у ВККН, оприлюдненого на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України, позивачку допущено до складання вказаного іспиту (пункт 757).

5. Графіком проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у ВККН позивачку повідомлено про початок іспиту (пункт 152).

6. 15.06.2023 ОСОБА_1 в установленому порядку склала кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, проведення якого було організовано ВККН: згідно з відомостями, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15.06.2023 електронного анонімного тестування позивачка набрала при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 23 бали та практичних завдань - 26 балів.

7. На підставі рішення ВККН № 10 від 17.07.2023 опубліковано результати електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю.

8. Проте, у зазначеному повідомленні відсутня інформація про включення ОСОБА_1 до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, чи до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва.

9. Згідно зі Звітом державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22.06.2023 про роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування під час виконання електронного анонімного тестування, проведеного 13-15.06.2023, додатку до Звіту в електронному вигляді на знімному носії та листі державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 06.07.2023 № 3068/14.2-11 встановлено, що під час роботи системи виявлено за окремими іменами входу до системи, а саме «20 імен входу», серед яких і ОСОБА_1 , за якими здійснювалась авторизація для осіб для складання кваліфікаційного іспиту у системі зафіксовано одночасне поєднання декількох чинників:

а) наявності двох та/або більше відповідей на питання, що не знаходяться у послідовному порядку, за проміжок часу, що є меншим або дорівнює 5 секундам;

б) наявності щонайменше п`яти коригувань питань, що не знаходяться у послідовному порядку, на правильну відповідь;

в) наявність хоча б одного випадку, за яким інтервал часу, витрачений на коригування попереднього чи наступного питання, є меншим або дорівнює 5 секундам.

10. Рішенням від 17.07.2023 № 12 ВККН з метою з`ясування наявності або відсутності факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, оголошено перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп`ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб.

11. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі № 160/33031/23, залишеному без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024, позовна заява задоволена частково:

11.1. визнано протиправною бездіяльність ВККН щодо неприйняття рішення згідно з пунктами 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту ВККН (у редакції станом на 21.04.2023) щодо ОСОБА_1 ;

11.2. визнано протиправним та скасовано рішення ВККН від 17.07.2023 № 12 в частині, яка стосується ОСОБА_1 ;

11.3. зобов`язано ВККН прийняти рішення згідно з пунктами 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (у редакції станом на 21.04.2023) щодо ОСОБА_1 ;

11.4. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

12. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час виконання електронного анонімного тестування саме електронна система для проведення електронного анонімного тестування визначає правильність відповідей та час, за який ці відповіді надані, і жодний із членів комісії не може втручатися у дану систему.

12.1. Суди обох інстанцій врахували, що під час складання кваліфікаційного іспиту не зафіксовано некоректної роботи (збоїв) в електронній системі для проведення електронного анонімного тестування, водночас згідно з даними, які містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15.06.2023 електронного анонімного тестування, за результатами виконання теоретичної частини позивачка склала іспит, тобто набрала необхідну кількість балів.

12.2. Відхиляючи доводи ВККН з посиланням на те, що рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 оголошено перерву у засіданні, зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті ДП «НАІС» від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця виключно 20 авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, серед яких є позивачка, що, за доводами Комісії, унеможливлює прийняття нею відповідного рішення до завершення порушених за вказаним фактом кримінальних проваджень, суди попередніх інстанцій зважили на порядок дій ВККН, заснований на положеннях Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту ВККН (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 19.06.2023 № 2264/5, який набрав чинності 20.06.2023, тобто після складення позивачкою кваліфікаційного іспиту 15.06.2023), у зв`язку з чим послалися на недотримання відповідачем принципу належного врядування.

12.3. Суди попередніх інстанцій констатували, що станом на дату розгляду справи інформація про будь-які дії по отриманню експертно-технічного дослідження системи чи комп`ютерного обладнання, яким було облаштовано автоматизоване робоче місце авторизованої особи (позивачки) суду не надано, про хід чи результати звернення до правоохоронних органів для встановлення несанкціонованого втручання в роботу через авторизовані робочі місця авторизованих осіб інформація в матеріалах справи відсутня.

12.4. Належним способом захисту, за висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, буде зобов`язати Комісію прийняти рішення щодо ОСОБА_1 згідно з пунктами 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту ВККН (у редакції станом на 21.04.2023).

13. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, Комісія звернулась до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

13.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: частини першої статті 2-1, частини першої статті 10 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-ХІІ (далі - Закон № 3425-ХІІ), пункту 3, підпункту 3, пункту 22, пункту 23 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923 (далі - Положення про ВККН), у взаємозв`язку з абзацом 3 пункту 38, абзацом 2, 3 пункту 43 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (у редакції, чинній з 20.06.2023), підпунктом 6, 8 пункту 13 глави ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, затвердженим рішенням Комісії від 26.11.2020 № 1, статтею 19 Конституції України, дискреційними повноваженнями Комісії при визначенні рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, і фактичними обставинами справи.

13.2. Необхідність висновку у подібних правовідносинах, за доводами касаційної скарги полягає у тому, щоб Верховний Суд на прикладі цієї адміністративної справи роз`яснив зміст указаних норм в аспекті їх розуміння, тлумачення і реалізації на практиці в інших справах даної категорії з вказівкою на те, що потрібно враховувати при застосуванні даних норм матеріального права, зокрема надав роз`яснення щодо реалізації своїх повноважень Комісією при наявності обґрунтованих сумнівів про доброчесність виконання особою електронного анонімного тестування на право зайняття нотаріальною діяльністю, що полягає у високій ймовірності несанкціонованого втручанні у електронну систему електронного анонімного тестування з метою його виконання іншою особою або підміни результатів тестування (з неправильних відповідей на правильні) віддалено (вчинене кваліфікується за частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України (далі - КК України), при наявності кримінальних проваджень та проведенні досудового слідства.

13.3. Наголошуючи на тому, що відповідно до частини першої статті 11 Закону № 3425-ХІІ, пункту 3 Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.07.2012 № 1043/5, зареєстрованим в Мін`юсті 12.07.2012 за № 1170/21482 (далі - Порядок № 1043/5), свідоцтво видається останнім на підставі рішення ВККН, що зберігається у справах Департаменту нотаріату відповідно до повноважень, касатор підкреслив, що визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, є виключною компетенцією Комісії.

13.4. Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, викладеним в резолютивній частині оскаржуваного рішення, з яким погодився апеляційний суд, в частині визнання протиправною бездіяльності ВККН щодо неприйняття відносно позивачки рішення згідно з пунктами 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (у редакції станом на 21.04.2023) та зобов`язання ВККН прийняти рішення згідно з вказаними нормами в означеній редакції, касатор наголосив на тому, що у тексті оскаржуваних рішень відсутні мотиви та обґрунтування, у зв`язку з якими суди дійшли висновку про протиправну бездіяльність Комісії та необхідність застосування вказаного Порядку у редакції станом на 21.04.2023, а не 20.06.2023, а тому скаржник вважає, що таке твердження суду першої інстанції є незрозумілим, що порушує вимоги статті 242 КАС України.

13.5. У зв`язку з цим Комісія підкреслила, що зміни до Порядку від 19.06.2023 (відповідно до пункту 4 Наказу Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційної комісією нотаріату» від 19.06.2023 № 2264/5, що набрали чинності 20.06.2023), були внесені коли процедура проведення кваліфікаційного іспиту була ще не завершена (формування та роздрукування загальної екзаменаційної відомості секретарем Комісії на підставі Рішення Комісії від 16.06.2023 № 5 здійснювалось після набрання змінами чинності) і не впливали на результати виконання 13.06.2023 - 15.06.2023 електронного анонімного тестування, тобто нормативно-правовий акт прийнято в момент, коли правовідносини між позивачкою та Комісією ще існували.

13.6. Отже, з позиції касатора, дія цих норм у часі визначається відповідно до загальновизнаного принципу права, що незалежно від часу, коли кваліфікаційний іспит розпочався, при прийнятті Комісією рішень за його результатами мають застосовуватися ті норми, які є чинними на момент прийняття таких рішень. Адже будь-яких перехідних положень щодо винятків з вказаного правила ці зміни не містять.

13.7. Комісія наголосила на тому, що зміни в Порядок, внесені 19.06.2023, були спрямовані на виявлення фактів зовнішнього несанкціонованого втручання у процес виконання електронного анонімного тестування кандидатами, вдосконалення процесу складання кваліфікаційного іспиту, забезпечення об`єктивності його проведення, рівності всіх осіб в процесі його складання та не суперечать вимогам законодавства, водночас, вони не стосувалися кваліфікаційних вимог, не змінювали перелік питань та завдань, не змінювали кількість балів, які є достатніми для складання кваліфікаційного іспиту, не змінили час, місце, спосіб, формат та інші умови складання іспиту, чим кандидат не міг бути поставленим у будь-які інші умови, відтак оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій порушуються права інших кандидатів щодо рівності усіх під час складання кваліфікаційного іспиту.

13.8. За доводами Комісії, при прийнятті рішення за результатами електронного анонімного тестування вона керувалася отриманою інформацією від Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «НАІС»), яке згідно з пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5 визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, держателем, яких є Міністерство юстиції України, про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування окремими авторизованими особами та можливого несанкціонованого втручання в роботу електронної системи анонімного тестування через автоматизовані робочі місця авторизованих осіб (зокрема, кандидата ОСОБА_1 ).

13.9. Так, 22.06.2023 ДП «НАІС» за результатами здійснення аналізу роботи електронної системи для проведення електронного анонімного тестування та обладнання, яким облаштовані автоматизовані робочі місця для проведення тестування осіб, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, членам Комісії було надано Звіт про роботу системи та про наявні обґрунтовані сумніви щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування деякими особами, де серед інших зазначена позивачка.

13.10. У зв`язку з опрацюванням інформації, що міститься у додатку до Звіту та листі ДП «НАІС» від 06.07.2023 № 3068/14.2-11, рішення Комісією щодо позивачки не було прийнято, натомість Міністерство юстиції України (повідомленням про вчинення кримінального правопорушення у порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України від 22.06.2023 вих. № 80957/37/16-23) та члени ВККН (повідомленням про вчинення кримінального правопорушення у порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України від 22.06.2023 на підставі рішення Комісії від 22.06.2023 № 6) звернулися до Національної поліції України про можливе несанкціоноване втручання в роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування, яке відбулося 13-15.06.2023, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 361 КК України.

13.11. У відповідь отримані листи Головного слідчого управління Національної поліції України від 03.07.2023 за вих. № 24695/24/3/3-2023/вс, у якому повідомлено про початок досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12023100100002516 за вказаним у листі Міністерства юстиції України фактом, кваліфікованим за частиною п`ятою статті 361 КК України, а також від 24.07.2023 вих. № Б-1288/125/23/1/04-2023, у якому повідомлено про розгляд заяви ВККН, за наслідками якого слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві відкрито кримінальне провадження № 12023100060001280 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 361 КК України.

13.12. Комісія повідомила, що наразі досудові розслідування у кримінальних провадженнях тривають, а ВККН неправомочна впливати на їх хід та слідчі дії, чому, на її думку, не надано судом належної правової оцінки. Водночас, з позиції ВККН, суди попередніх інстанцій не врахували, що незалежно від редакцій Порядку, в розпорядженні Комісії при прийнятті рішення наявна неспростовна інформація про високу вірогідність несанкціонованого втручання до системи під час виконання тестування кандидатом, що безумовно є обставиною, яка впливає на результат тестування.

13.13. У взаємозв`язку з цим ВККН підкреслила, що пунктом 22 Положення про ВККН визначені основні види рішень, які можуть прийматися Комісією відповідно до її повноважень, однак цей перелік не є вичерпним, оскільки Комісією приймаються і інші рішення з метою повного, всебічного розгляду та прийняття законного та об`єктивного рішення. Так, відповідно до підпунктів 6, 8 пункту 13 глави ІІ Регламенту ВККН Комісією може бути прийнято рішення про оголошення перерви у засіданні. На підставі цих положень рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 оголошено перерву у засіданні зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті ДП «НАІС» від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, в тому числі і позивачки.

13.14. Тому, за доводами Комісії, рішення за результатами проведеного 13.06.2023-15.06.2023 кваліфікаційного іспиту про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю відносно ОСОБА_1 станом на сьогодні не прийнято, у зв`язку з чим, у повідомленні про результати електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства 18.07.2023, відсутнє її прізвище.

13.15. При цьому, на переконання ВККН, оголошення перерви у засіданні Комісії є необхідним кроком для встановлення добропорядності позивачки під час складання іспиту та підтвердження або спростування інформації ДП «НАІС» про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи стосовно виконання тестування цією кандидаткою, позаяк таке втручання порушує принципи рівності учасників проходження кваліфікаційного іспиту (пункт 19 Порядку) та справедливості.

13.16. Комісія вважає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки діям Комісії щодо оголошення перерви для встановлення фактів можливого несанкціонованого втручання в роботу системи проведення кваліфікаційного іспиту, як елементу виконання державою свого позитивного обов`язку, та в порушення статті 242 КАС України не визначено конкретної норми закону, яку б порушила ВККН у спірних правовідносинах, адже, з її погляду, Комісія діяла в межах повноважень та наявної в неї інформації, в тому числі з урахуванням наданого звіту ДП «НАІС» і додатку до нього про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування окремими авторизованими особами та можливого несанкціонованого втручання в роботу системи через автоматизовані робочі місця цих авторизованих осіб.

13.17. Крім того, ВККН на обґрунтування касаційної скарги та доповнень до неї, посилалася також на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині відмови протокольною ухвалою у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про залучення до участі в справі ДП «НАІС» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, що на думку касатора, суперечить вимогам процесуального законодавства.

14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Губська О.А., судді - Мартинюк Н.М., Мацедонська В.Е.

15. Ухвалою Суду від 20.11.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

16. Ухвалою Суду від 28.11.2024 задоволено заяву Сірика А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу та заперечень на клопотання про зупинення виконання судових рішень у справі № 160/33031/23 та продовжено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу та заперечень на клопотання про зупинення виконання судових рішень у цій справі на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

17. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2024 № 1369, здійснено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги та визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Соколов В.М., Загороднюк А.Г.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13.12.2024 прийнято до провадження справу №160/33031/23, ухвалою від 17.09.2026 відмовлено ВККН у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі № 160/33031/23, закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні у відповідності до вимог статті 343 КАС України.

19. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сірик А.С., подала до Суду письмовий відзив, за змістом якого просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що є законними та обґрунтованими.

19.1. На переконання позивачки, Комісія вийшла за межі наданих їй повноважень, порушила процедуру проведення визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, порушила строки прийняття рішення за результатом проведення такої процедури та, нехтуючи принципом пропорційності, юридичної визначеності та своєчасності, прийняла рішення № 12, у зв`язку з чим вирішення питання професійної діяльності позивачки зависло в повітрі без зазначення строків та термінів.

19.2. Позивачка та її представник наполягали на тому, що Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту ВККН (у редакції, чинній на момент складення нею іспиту) чітко визначено процедуру проведення кваліфікаційного іспиту та отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а відповідач, дискримінуючи окремих учасників, не лише порушив приписи цього Порядку, але і змінив правила проведення вказаних процедур, які вже тривали.

19.3. За доводами письмового відзиву на касаційну скаргу підкреслено, що звіт про роботу системи та про наявні обґрунтовані сумніви щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування особами, які набрали достатню для складення кваліфікаційного іспиту кількість балів, ДП «НАІС» надано лише 22.06.2023, в той час, коли кваліфікаційний іспит завершився 15.06.2023. При цьому судами обох інстанцій враховано, що зі змісту цього звіту не вбачається які саме сумніви відносно авторизованого номеру позивача були виявлені ДП «НАІС».

19.4. Щодо доводів ВККН про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ДП «НАІС», сторона позивачки зазначила, що рішення у цій справі не стосується правомірності дій ДП «НАІС», а тому на їх думку, відсутні підстави для залучення вказаної особи до розгляду справи у якості третьої особи.

20. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Водночас суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

22. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

23. Спір у цій справі виник у зв`язку з (не)правомірністю дій (бездіяльності) ВККН, (не)вчинених за результатами проведеного 15.06.2023 кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю.

24. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3425-XII).

25. За визначенням, наведеним у частині першій статті 3 Закону № 3425-XII нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

26. За приписами частини другої статті 3 Закону № 3425-XII нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.

27. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється ВККН нотаріату. Персональний склад ВККН затверджується наказом Міністерства юстиції України.

28. Положення про ВККН затверджується Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 10 Закону № 3425-XII).

29. Згідно з частиною четвертою статті 10 цього ж Закону за наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються ВККН до його складання на підставі подання відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.

30. Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України (частина п`ята статті 10 Закону № 3425-XII).

31. На підставі результатів складеного іспиту ВККН приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (частина шоста статті 10 Закону № 3425-XII).

32. Рішення ВККН може бути оскаржено до суду (частина статті 10 Закону № 3425-XII).

33. Завдання, функції та порядок діяльності Комісії, яка утворюється при Міністерстві юстиції України, визначаються Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923 (із змінами) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 923).

34. Відповідно до пункту 3 Положення № 923 основними завданнями Комісії є: визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю; вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

35. Відповідно до пунктів 2-1 та 2-2 вказаного Положення основними засадами роботи Комісії є законність, об`єктивність, колегіальність прийняття рішень та їх обов`язковість. Формою роботи Комісії є засідання.

36. Згідно з пунктом 4 цього ж Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає подання територіальних органів Міністерства юстиції України про допуск осіб, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, до його складення; забезпечує проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, що здійснюється у формі електронного анонімного тестування.

37. Процес складання особами кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю (далі - кваліфікаційний іспит) у ВККН та проведення кваліфікаційного іспиту ВККН визначено Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 за № 926/19664 (далі - Порядок).

38. На момент допуску позивачки як особи, яка мала намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, до його складення, та проходження нею цього іспиту Порядок діяв у редакції із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2023 №1356/5 (чинний з 21.04.2023).

39. Відповідно до пункту 19 Порядку об`єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.

40. Згідно з пунктом 21 вказаного Порядку кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань.

41. Відповідно до пункту 22 Порядку електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин. Електронне анонімне тестування проводиться одночасно для всіх осіб, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту, відповідно до затвердженого Комісією графіка.

42. Пунктами 25 та 26 Порядку визначено, що перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря та/або членів Комісії на вибір ім`я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім`я входу та відповідний пароль надаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається секретарем та/або членом Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації. Після отримання імені входу та відповідного пароля всіма особами секретар Комісії роз`яснює порядок проведення кваліфікаційного іспиту, а також демонструє процедуру виконання електронного анонімного тестування в системі.

43. Відповідно до пункту 28 Порядку теоретична частина електронного анонімного тестування включає в себе сто тестових питань. До кожного питання пропонуються декілька варіантів відповідей, одна з яких є правильною.

44. Пунктом 30 Порядку визначено, що оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Кожна правильна відповідь оцінюється системою в один бал, неправильна - в нуль балів. Якщо не обрано жодної відповіді, у тому числі у зв`язку зі спливом встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна.

45. Теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше вісімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі у зв`язку із закінченням часу, відведеного для виконання теоретичної частини, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит (пункт 31 Порядку).

46. Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, які за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше вісімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування (пункт 32 Порядку).

47. Відповідно до пункту 33 Порядку практична частина електронного анонімного тестування включає в себе ситуаційні завдання та практичні завдання.

48. Згідно з пунктом 36 Порядку ситуаційні завдання практичної частини електронного анонімного тестування включають в себе п`ять завдань по п`ять питань кожне. Результати виконання ситуаційних завдань формуються системою у вигляді відповідного повідомлення.

48.1. Ситуаційні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до виконання практичних завдань.

48.2. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання ситуаційних завдань, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала іспит.

48.3. Результати виконання ситуаційних завдань формуються системою у вигляді відповідного повідомлення.

49. Згідно з пунктом 37 Порядку виконання практичних завдань практичної частини електронного анонімного тестування полягає у вирішенні особою запропонованих їй системою п`яти практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності, шляхом опрацювання запропонованого системою до кожного практичного завдання одного нотаріального документа або його фрагмента та надання відповіді на одне тестове питання.

49.1. Практичні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти чотирьох балів.

49.2. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання практичних завдань, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала іспит

49.3. Результати виконання практичних завдань формуються системою у вигляді відповідного повідомлення.

50. Оцінювання практичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою (пункт 35 Порядку).

51. Пунктом 38 Порядку (у редакції, чинній на момент складення позивачкою кваліфікаційного іспиту) визначалося, що після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість. Екзаменаційна відомість містить перелік імен входу осіб, які проходили електронне анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові осіб, яке заповнюється після ідентифікації результатів електронного анонімного тестування.

52. Згідно з пунктом 39 Порядку у тій же редакції ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії.

53. Пунктом 40 цього ж Порядку у тій же редакції передбачено, що після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головуючим на засіданні та секретарем Комісії.

54. Відповідно до пунктів 41 та 42 Порядку у тій же редакції Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

55. Після закінчення кваліфікаційного іспиту Комісія оголошує результати його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами його проведення прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а також про підтвердження (непідтвердження) кваліфікації особою, що складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації. Повідомлення про результати проведення кваліфікаційного іспиту розміщується на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не пізніше наступного дня після прийняття Комісією відповідного рішення.

56. Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2023 № 2264/5 «Про внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.06.2023 за № 1022/40078, з метою вдосконалення процесу складання кваліфікаційного іспиту особами у ВККН вказаний порядок, серед іншого, доповнено новим пунктом 38 такого змісту:

« 38. Протягом 5 робочих днів після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.

Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи.

Звіт про роботу системи складається з метою з`ясування наявності або відсутності несанкціонованого втручання в роботу системи та обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування особами, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.

Забороняється розголошення інформації, що міститься в звіті про роботу системи, крім випадків, передбачених Законом, та у разі звернення особи, яка брала участь у електронному анонімному тестуванні, із запитом про надання відомостей щодо неї».

56.1. У зв`язку з цим пункти 38-49 стали вважатися відповідно пунктами 39-50.

56.2. У пункті 39 абзац перший викладено в такій редакції: « 39. Протягом 2 робочих днів після отримання Комісією звіту про роботу системи від адміністратора системи секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість»; абзац другий після слова «заповнюється» доповнено словами «секретарем Комісії».

56.3. У пункті 40 в абзаці першому слова «формування екзаменаційної відомості» замінено словами «отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи»; в абзаці другому слова «що склали іспит» замінено словами «що виконали електронне анонімне тестування».

56.4. Після пункту 40 доповнено пунктом 41 такого змісту:

« 41. Комісія на підставі результатів електронного анонімного тестування та інформації, зазначеної у звіті про роботу системи, приймає рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування для осіб, стосовно яких у звіті про роботу системи містяться відомості про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання ними електронного анонімного тестування та/або несанкціонованого втручання в роботу системи під час здійснення такими особами електронного анонімного тестування.

Інформування осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, здійснюється у порядку, визначеному пунктом 16 цього Порядку».

56.5. У зв`язку з цим пункти 41-50 стали вважатися відповідно пунктами 42-51.

56.6. Пункт 42 викладено в такій редакції:

« 42. Після підписання екзаменаційної відомості секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові (за наявності) присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові (за наявності), реквізити паспортів, зареєстроване або задеклароване місце проживання (місце взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; відомості про звіт про роботу системи; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, щодо яких Комісією прийняте рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.

Протокол підписується головуючим на засіданні та секретарем Комісії».

56.7. У пункті 43 в абзаці першому слова «складеного кваліфікаційного іспиту» замінено словами «електронного анонімного тестування» та доповнено новим абзацом такого змісту:

«Рішення, передбачені абзацами другим, третім цього пункту, стосовно осіб, щодо яких Комісією прийняте рішення, у порядку, встановленому пунктом 41 цього Порядку, про проведення повторного електронного анонімного тестування приймаються Комісією після проведення такого тестування».

56.8. Наказ Міністерства юстиції України від 19.06.2023 № 2264/5 відповідно до пункту 4 цього ж наказу набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 20.06.2023.

57. За обставинами цієї справи кваліфікаційний іспит на право зайняття нотаріальною діяльністю відбувся 13-15.06.2023 відповідно до затвердженого графіку його складання. ОСОБА_1 була допущена до складання цього кваліфікаційного іспиту та 15.06.2023 взяла участь у ньому.

58. Згідно з даними, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15.06.2023 електронного анонімного тестування позивачка набрала при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 23 бали та практичних завдань - 26 балів.

59. Під час складання кваліфікаційного іспиту Комісією не зафіксовано жодного випадку збоїв у роботі системи чи її некоректної роботи або порушень позивачкою Порядку.

60. За приписами пунктів 38-39 Порядку (у редакції, чинній на момент закінчення позивачкою анонімного тестування) після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість, після чого секретарем Комісії здійснюється ідентифікація результатів електронного анонімного тестування у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні.

61. Згідно з пунктами 40-41 Порядку у тій же редакції після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому, серед іншого, зазначаються результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит, а Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про 1) видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, 2) підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

62. Однак Комісією, не зважаючи на закінчення кваліфікаційного іспиту, не прийнято рішення у відповідності до пунктів 40-41 Порядку у зазначеній редакції.

63. У зв`язку з цим одним із предметів оскарження у цій справі позивачкою визначено бездіяльність Комісії щодо неприйняття відповідного рішення.

64. За усталеною практикою Верховного Суду під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

65. За доводами касаційної скарги, Комісія наполягала на відсутності протиправної бездіяльності зі свого боку, оскільки діяла з урахуванням змін до Порядку, внесених наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2023 № 2264/5, які набрали чинності 20.06.2023 в той час, коли процедура проведення кваліфікаційного іспиту була ще не завершена (формування та роздрукування загальної екзаменаційної відомості секретарем Комісії на підставі рішення Комісії від 16.06.2023 № 5 здійснювалось після набрання змінами чинності), а вказані зміни не впливали на результати виконання 13- 15.06.2023 електронного анонімного тестування, не стосувалися кваліфікаційних вимог, не змінювали перелік питань та завдань, не змінювали кількість балів, які є достатніми для складання кваліфікаційного іспиту, не змінювали час, місце, спосіб, формат та інші умови складання іспиту, натомість були спрямовані на виявлення фактів зовнішнього несанкціонованого втручання у процес виконання електронного анонімного тестування кандидатами, вдосконалення процесу складання кваліфікаційного іспиту, забезпечення об`єктивності його проведення, рівності всіх осіб в процесі його складання.

66. З позиції Комісії дія цих норм у часі визначається відповідно до загальновизнаного принципу права, що незалежно від часу, коли кваліфікаційний іспит розпочався, при прийнятті Комісією рішень за його результатами мають застосовуватися ті норми, які є чинними на момент прийняття таких рішень. Адже будь-яких перехідних положень щодо винятків з вказаного правила ці зміни не містять.

67. На підставі наведеного, Комісія, звертаючись до Верховного Суду, просила на прикладі даної адміністративної справи роз`яснити зміст указаних норм в аспекті їх розуміння, тлумачення і реалізації на практиці в інших справах даної категорії з вказівкою на те, що потрібно враховувати при застосуванні даних норм матеріального права, зокрема надати роз`яснення щодо реалізації своїх повноважень Комісією при наявності обґрунтованих сумнівів про доброчесність виконання особою електронного анонімного тестування на право зайняття нотаріальною діяльністю, що полягає у високій ймовірності несанкціонованого втручанні у електронну систему електронного анонімного тестування з метою його виконання іншою особою або підміни результатів тестування (з неправильних відповідей на правильні) віддалено (вчинене кваліфікується за частиною п`ятою статті 361 КК України), при наявності кримінальних проваджень та проведенні досудового слідства.

68. Варто зауважити, що Верховний Суд після відкриття провадження у цій справі у постанові від 15.09.2026 у справі № 320/45898/23 вже сформував висновки щодо застосування частини першої статті 2-1, частин першої, шостої статті 10 Закону № 3425-XII, пункту 3, підпункту 2 пункту 22, 23 Положення про ВККН у взаємозв`язку з положеннями Порядку за наслідками касаційного провадження у справі за позовом іншої особи, яка приймала участь у кваліфікаційному іспиті на право на зайняття нотаріальною діяльністю 13- 15.06.2023. Висновки у вказаній справі є релевантними до обставин цієї справи в частині застосування положень Порядку до осіб, які складали іспит у вказані дні, та підлягають врахуванню під час вирішення цієї справи в силу частини третьої статті 341 КАС України.

69. Так, у справі № 320/45898/23 Верховний Суд виходив з того, що визначальним для встановлення нормативних вимог до порядку проведення іспиту, а також обсягу процедурних обов`язків Комісії щодо встановлення та оформлення його результатів є Порядок у редакції, чинній на момент складення позивачкою іспиту, тобто станом на 15.06.2023, зауваживши, що приписи Порядку у редакції після внесення зазначених змін (у редакції 20.06.2023) не містять положень, які б передбачали застосування внесених змін до кваліфікаційних іспитів, складених до набрання ними чинності, зокрема до іспиту, складеного позивачкою 15.06.2023.

70. Зважаючи на те, що внесеними змінами до Порядку, які набрали чинності 20.06.2023, змінено не лише строки вчинення окремих процедурних дій по оформленню результатів кваліфікаційного іспиту, а й послідовність їх вчинення та запроваджено новий елемент процедури оформлення результатів електронного анонімного тестування - звіт адміністратора про роботу системи, за оцінкою Верховного Суду, застосування до оцінки правомірності дій Комісії щодо встановлення та оформлення результатів іспиту, складеного 15.06.2023, положень Порядку в редакції від 20.06.2023 не має правових підстав.

71. За змістом пункту 38 Порядку (у редакції, чинній станом на 15.06.2023) встановлено обов`язок секретаря Комісії сформувати екзаменаційну відомість. При цьому Порядок пов`язує виникнення обов`язку секретаря Комісії щодо формування екзаменаційної відомості з настанням конкретної події - закінченням виконання електронного анонімного тестування всіма особами або спливом часу, відведеного для його виконання.

72. Слід зазначити, що Порядок не встановлює конкретного календарного строку, протягом якого після настання зазначеної події секретар Комісії повинен сформувати та роздрукувати зазначену екзаменаційну відомість. Водночас відсутність такого строку не може тлумачитися як надання Комісії необмеженого часу для вчинення відповідної процедурної дії.

73. При цьому зі змісту пунктів 38 і 39 Порядку (у редакції, чинній станом на 15.06.2023) вбачається чіткий часовий зв`язок між вчиненням процедурних дій, зокрема формування та роздрукування екзаменаційної відомості є безпосередньою складовою процедури оформлення результатів тестування, яка передує їх ідентифікації.

74. За обставинами цієї справи екзаменаційна відомість була сформована не безпосередньо після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, як це передбачено пунктом 38 Порядку, а через значний проміжок часу після його завершення. За відсутності в Порядку іншої норми, яка б передбачала можливість відкладення формування відомості на такий строк, зазначені дії Комісії свідчать про недотримання часових меж (строку) вчинення процедурної дії, передбаченої пунктом 38 Порядку, та порушення безперервності процедури оформлення результатів тестування.

75. Відповідно до пункту 40 Порядку (у редакції, чинній станом на 15.06.2023) після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому, серед іншого, зазначаються результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу, а також прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головуючим на засіданні та секретарем Комісії.

76. Отже, Порядком встановлено обов`язок секретаря Комісії після закінчення кваліфікаційного іспиту скласти протокол, в якому оформити результати кваліфікаційного іспиту та зафіксувати його підсумки щодо осіб, які складали іспит.

77. З матеріалів справи слідує, що ведення протоколу засідання Комісії за результатами кваліфікаційного іспиту, проведеного 13- 15.06.2023 було розпочато 13.06.2023, однак у зв`язку з оголошенням перерви в засіданні Комісії після отримання листа та звіту Державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22.06.2023 щодо можливого несанкціонованого втручання в роботу системи протокол залишився незавершеним.

78. Відтак, протокол за результатами кваліфікаційного іспиту у передбаченій пунктом 40 Порядку формі Комісією не було завершено та підписано.

79. При цьому варто зазначити, що факт розпочатого ведення протоколу не може ототожнюватися з виконанням обов`язку щодо його складання, оскільки Порядок пов`язує юридичне значення протоколу з його оформленням та підписанням головуючим на засіданні і секретарем Комісії.

80. Посилання на обставини, пов`язані з можливим несанкціонованим втручанням у роботу системи, також не звільняли Комісію від обов`язку щодо необхідності дотримання встановленого Порядком порядку документування результатів іспиту.

81. Щодо доводів про врахування Комісією інформацією від ДП «НАІС» про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування окремими авторизованими особами та можливого несанкціонованого втручання в роботу електронної системи анонімного тестування через автоматизовані робочі місця авторизованих осіб (зокрема, кандидата ОСОБА_1 ), Суд виходить із того, що передусім слід розмежовувати питання дотримання Комісією передбаченої Порядком процедури оформлення результатів іспиту та питання достовірності визначеного системою результату електронного анонімного тестування.

82. Статтею 10 Закону № 3425-XII передбачено, що свідоцтво видається за рішенням ВККН, а не автоматично за результатом електронного анонімного тестування. Комісія здійснює не механічне посвідчення кількості балів, виставлених системою, а встановлює факт успішного складення кваліфікаційного іспиту як юридичного факту, і цей факт має бути достовірним.

83. У зв`язку з цим, за наявності у Комісії об`єктивних відомостей, що ставлять під сумнів саме процес проходження електронного анонімного тестування, остання не була позбавлена можливості оцінити ці відомості у процесі прийняття рішення індивідуально щодо осіб, яких стосувалася ця інформація, та встановити причинний зв`язок між втручанням і результатом конкретного кандидата, зокрема ідентифікувати конкретну сесію тестування, визначивши часові мітки, описати спосіб втручання та оцінити його вплив на результати саме позивачки. За відсутності такого зв`язку ця інформація матиме лише загальний характер, не доводить, що саме ця особа недобросовісно склала іспит, та не може бути достатньою підставою для неприйняття відповідного рішення Комісією.

84. Таке рішення Комісія мала б ухвалювати на підставі нормативних актів, діючих на момент складення кваліфікаційного іспиту особами, які брали в ньому участь, а не змінювати порядок у порушеній процедурі з тим, щоб не підривати принцип правової визначеності.

85. В обсязі встановлених у цій справ обставин суди попередніх інстанцій констатували, що станом на дату розгляду цієї справи інформація про будь-які дії по отриманню експертно-технічного дослідження системи чи комп`ютерного обладнання, яким було облаштовано автоматизоване робоче місце авторизованої особи (позивачки) суду не надано, про хід чи результати звернення до правоохоронних органів для встановлення несанкціонованого втручання в роботу через авторизовані робочі місця авторизованих осіб інформація в матеріалах справи відсутня.

86. Не взявши на себе відповідальність шляхом прийняття відповідного рішення, Комісія оголосила перерву у відповідному засіданні, поставивши в залежність результати кваліфікаційного іспиту від наслідків кримінальних проваджень, порушених за фактом (а не відносно конкретних осіб) за її зверненням та звернення Мін`юсту, що своєю чергою поставило позивачку у стан правової невизначеності не невизначений час.

87. За неведених обставин Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Комісією було допущено протиправну бездіяльність в частині неприйняття рішення щодо позивачки, прийняття якого було об`єктивно необхідним і реально можливим.

88. Оцінюючи окремо аргументи скаржника про безпідставне незалучення судом апеляційної інстанції Державного підприємства «Національні інформаційні системи» як третьої особи до участі у справі, Суд їх відхиляє з огляду на таке.

89. Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Отже, необхідною передумовою для залучення особи до участі у справі в такому процесуальному статусі є встановлення безпосереднього, а не опосередкованого впливу майбутнього судового рішення на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

90. У цій справі предметом судового розгляду є правомірність рішення ВККН щодо результатів складеного позивачкою кваліфікаційного іспиту та відмови у видачі їй свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

91. ДП «НАІС» не є суб`єктом оскаржуваного рішення, не приймало його та не наділене повноваженнями щодо визначення результатів кваліфікаційного іспиту або вирішення питання про видачу чи відмову у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

92. Сам факт здійснення цим підприємством технічних функцій щодо електронної системи, а також надання ним інформації та документів, які були досліджені судами під час розгляду справи, не свідчить про те, що судове рішення у цій справі безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси чи обов`язки підприємства.

93. Не змінює цього висновку і довід скаржника про те, що висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються, зокрема, на матеріалах, підготовлених Державним підприємством «Національні інформаційні системи». Використання судом документа як доказу та надання йому відповідної оцінки не означає вирішення судом питання про права чи обов`язки особи, яка такий документ склала.

94. При цьому посилання скаржника на необхідність надання підприємством пояснень щодо технічних аспектів проведення тестування та обставин можливого втручання в роботу системи стосується його доказової, а не процесуальної ролі у справі. Потреба суду в отриманні від певної особи документів, інформації чи пояснень сама по собі не є підставою для набуття такою особою статусу третьої особи.

95. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що суд апеляційної інстанції встановлював протиправність дій чи бездіяльності ДП «НАІС», покладав на нього будь-які обов`язки або робив висновки, які безпосередньо породжують для нього правові наслідки. Дослідження судом звіту та інших матеріалів, наданих підприємством, було спрямоване на встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору між позивачкою та Комісією.

96. За таких обставин підстав для висновку про те, що рішення у цій справі безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси або обов`язки ДП «НАІС», а відтак і для його залучення до участі у справі як третьої особи, немає.

97. Отже, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв`язку з незалученням ДП «НАІС» до участі у справі є безпідставними.

98. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 15.09.2026 у справі № 320/45898/23.

99. Таким чином, доводи касаційної скарги за результатами касаційного перегляду справи не свого підтвердження в ході касаційного розгляду.

100. На підставі викладеного, Суд констатує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

101. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

102. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

103. З огляду на результат касаційного розгляду справи, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд