ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 460/2873/24

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубно Нафта» (далі - ТОВ «Дубно Нафта») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС у Рівненській області від 26.02.2024 № 40-Р/Л «Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним»;

зобов`язати ГУ ДПС у Рівненській області видати товариству ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, адреса місця роздрібної торгівлі пальним - автозаправна станція (далі також - АЗС) за адресою: вулиця Шевченка, 55, місто Дубно, Дубенський район, Рівненська область.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.04.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження ГУ ДПС у Рівненській області від 26.02.2024 № 40-Р/Л «Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним».

Зобов`язано ГУ ДПС у Рівненській області видати ТОВ «Дубно Нафта» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, адреса місця роздрібної торгівлі пальним - АЗС за адресою: вулиця Шевченка, 55, місто Дубно, Дубенський район, Рівненська область.

09.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Рівненській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025, справу направити на новий розгляд.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі № 460/2873/24 за позовом ТОВ «Дубно Нафта» до ГУ ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії та витребувано справу з Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позов обґрунтований тим, що податковий орган не врахував, що АЗС, на яке позивач подав заяву про отримання ліцензії, є контейнерного типу, виконана як цілісний заводський виріб та для її установлення не передбачено виконання будь-яких будівельних робіт. Улаштування АЗС не потребувало фундаменту чи бетонного майданчику, що виключає потребу у виконанні будівельних робіт та не передбачає прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва відповідно до норм містобудівного законодавства. За таких обставин позивач вважає, що у нього був відсутній обов`язок подавати документи щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Також, позивач стверджує, що документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою, ним були надані, зокрема, договір оренди земельної ділянки та акт приймання-передачі бетонного майданчику.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, мотивований тим, що розпорядження про відмову у видачі ліцензії є правомірним, оскільки позивач до заяви на отримання ліцензії не надав повного пакету документів, а саме не надав акту вводу в експлуатацію об`єкта, або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, зокрема витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права оренди земельної ділянки.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Дубно Нафта» (код ЄДРПОУ 44976688) зареєстроване на території України як юридична особа 25.05.2023.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є (47.30) роздрібна торгівля пальним.

13.02.2024 позивач звернувся до ГУ ДПС у Рівненській області із заявою про видачу йому ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою розташування автозаправної станції: Рівненська область, Дубенський район, місто Дубно, вул. Шевченка, 55.

До заяви позивач додав наступні документи: копію платіжної інструкції від 09.02.2024 № 7 про сплату коштів в сумі 2 000 грн за отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним; копію паспорта станції автозаправної, контейнерної, автоматичної, обліковий номер 0006; копію договору оренди від 22.08.2023 як документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.01.2024 № НВ-0000019112024; копію дозволу на експлуатацію обладнання від 17.01.2024 № ДЗ-207/ЗХ/1-24; копію дозволу на виконання газонебезпечних робіт від 17.01.2024 № ДЗ-211/ЗХ/1-24; копію довідки від 10.01.2024 № 1 на підтвердження обліку автозаправної станції на балансі позивача; копію акту введення в експлуатацію основних засобів від 20.09.2023 про те, що автозаправна станція відповідає вимогам технічних умов для вводу в експлуатацію; копію повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП.

Розпорядженням ГУ ДПС у Рівненській області від 26.02.2024 № 40-Р/Л «Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним» зобов`язано заступника начальника відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального, адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Тетяну Шутенко повідомити суб`єкта господарювання ТОВ «Дубно Нафта» про відмову у видачі йому ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, місце торгівлі - АЗС за адресою: вул. Шевченка, 55, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, з підстав відсутності повного пакету завірених копій документів, що подаються із заявою на отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним, що не відповідає вимогам статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Додатково податковий орган своїм листом від 26.02.2024 № 1828/6/17-00-09-03-06 повідомив позивача про те, що розпорядженням від 26.02.2024 № 40-Р/Л «Про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним» товариству відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за місцем розташування автозаправної станції у зв`язку з відсутністю акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, на автозаправну станцію (АЗС), а також документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою - витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права оренди землі.

Не погоджуючись з вказаним розпорядження, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду з позовом.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.04.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025, позов задоволено повністю.

За висновками судів попередніх інстанцій, наявними у справі доказами підтверджено, що АЗС, яка була заявлена для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, є контейнерного типу, виконана як цілісний заводський виріб, та для її установлення не передбачено виконання будь-яких будівельних робіт. Згідно паспорту АЗС її улаштування не потребує фундаменту чи спеціального бетонного майданчику, що виключає потребу у виконанні будівельних робіт та не передбачає прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва відповідно до норм містобудівного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів того, що для установлення АЗС, проводилися будь-які будівельні роботи чи роботи з установлення фундаментів, результати яких потрібно приймати до експлуатації.

Отже, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт.

Таким чином, оскільки встановлення контейнерних АЗС не є будівництвом, то у позивача не виникло обов`язку, зокрема щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Щодо неподання документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, судами зазначено, що стаття 15 Закону № 481/95-ВР не обмежує суб`єкта звернення за отриманням ліцензії, у наданні інших (ніж витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права оренди землі) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку.

У спірних правовідносинах ТОВ «Дубно Нафта» набуто право користування земельною ділянкою, на підтвердження чого податковому органу були надані належні документи, зокрема договір оренди від 22.08.2023, згідно пункту 1.1. якого ФОП ОСОБА_1 (якому земельна ділянка належить на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 094225, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-0000019112024) передала в строкове платне користування ТОВ «Дубно Нафта» частину майданчику, площею 50,00 кв.м.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою, скаржник посилається на приписи пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зауважує про наявність підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях, стверджуючи про те, що станція автозаправна контейнерного типу САКА не потребує фундаменту чи спеціального бетонного майданчику, що виключає потребу у виконанні будівельних робіт та не передбачає прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва відповідно до норм містобудівного законодавства (не є будівлею чи капітальною спорудою), протиправно застосовують частину першу статті 796 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та посилаються на відсутність необхідності надання документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним (вимога частини тридцять восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Зазначає, що судами прийнято оскаржувані рішення на основі неправильного застосування норм матеріального права та нерелевантної практики Верховного Суду, зокрема, правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.11.2020 у справі № 440/2474/20.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися, хоча про відкриття касаційного провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується документально.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон № 481/95-ВР.

Частиною першою статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до частини двадцять третьої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною тридцять четвертою статті 15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Згідно частин тридцять шостої - тридцять дев`ятої статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Відповідно до частини сорок першої статті 15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини сорок третьої статті 15 Закону № 481/95-ВР відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Частиною сорок четвертою статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що у разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Згідно частини сорок восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (частина п`ятдесята четверта статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, 13.02.2024 позивач звернувся до ГУ ДПС у Рівненській області із заявою про видачу йому ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою розташування автозаправної станції: Рівненська область, Дубенський район, місто Дубно, вул. Шевченка, 55. До заяви позивач додав наступні документи:

копію платіжної інструкції від 09.02.2024 № 7 про сплату коштів в сумі 2 000 грн за отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

копію паспорта станції автозаправної, контейнерної, автоматичної, обліковий номер 0006;

копію договору оренди від 22.08.2023 як документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою;

копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.01.2024 № НВ-0000019112024;

копію дозволу на експлуатацію обладнання від 17.01.2024 № ДЗ-207/ЗХ/1-24;

копію дозволу на виконання газонебезпечних робіт від 17.01.2024 № ДЗ-211/ЗХ/1-24;

копію довідки від 10.01.2024 № 1 на підтвердження обліку автозаправної станції на балансі позивача;

копію акту введення в експлуатацію основних засобів від 20.09.2023 про те, що автозаправна станція відповідає вимогам технічних умов для вводу в експлуатацію;

копію повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП.

Водночас розпорядженням ГУ ДПС у Рівненській області від 26.02.2024 № 40-Р/Л «Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним» зобов`язано заступника начальника відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального, адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Тетяну Шутенко повідомити суб`єкта господарювання ТОВ «Дубно Нафта» про відмову у видачі йому ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, місце торгівлі - АЗС за адресою: вул. Шевченка, 55, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, з підстав відсутності повного пакету завірених копій документів, що подаються із заявою на отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним, що не відповідає вимогам статті 15 Закону № 481/95-ВР.

Додатково податковий орган своїм листом від 26.02.2024 № 1828/6/17-00-09-03-06 повідомив позивача про те, що розпорядженням від 26.02.2024 № 40-Р/Л «Про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним» товариству відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за місцем розташування автозаправної станції у зв`язку з відсутністю акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, на автозаправну станцію (АЗС), а також документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою - витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права оренди землі.

Щодо підтвердження права користування земельною ділянкою колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, до заяви про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивачем додано копію договору оренди від 22.08.2023 як документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою, та копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.01.2024 № НВ-0000019112024.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що АЗС, щодо якої подано заяву про видачу ліцензії, знаходиться на бетонному майданчику (мощенню з бруківки) площею 50 кв.м., розташованому на земельній ділянці площею 0,2718 га, кадастровий номер 5610300000:01:003:1981.

Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-0000019112024 підтверджується, що земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 094225.

Цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування готельно-ресторанного комплексу разом із СТО автомобілів. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з пунктом 1.1. договору оренди від 22.08.2023 ФОП ОСОБА_1 передала в строкове платне користування ТОВ «ДУБНО НАФТА» частину майданчику, площею 50,00 кв.м.

Відповідно до пункту 1.3. договору, майданчик надається в оренду для ведення господарської діяльності орендарем - розміщення та обслуговування автозаправної станції.

Згідно з пунктами 1, 2 акту приймання-передачі земельної ділянки від 22.08.2023, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне користування на умовах оренди частину бетонного майданчика (мощення з бруківки), загальною площею 50,00 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Бетонний майданчик, є складовою частиною автомийки, з побутовими приміщеннями, право власності на яку належить орендодавцю (реєстраційний номер майна 38015898, свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 29.10.2012).

Пунктами 4, 5 зазначеного акту визначено, що одночасно з правом оренди частини бетонного майданчика, орендарю надається право користування земельною ділянкою, на якій він знаходиться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до майданчика, у розмірі необхідному для досягнення мети оренди.

Майданчик та земельна ділянка надається в користування для розміщення та обслуговування автозаправної станції.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Отже, при укладанні договору найму об`єкта (споруди, окремої частини, ін.) презюмується, що наймач має право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться такий об`єкт, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Передача земельної ділянки у користування за вказаними правилами проводиться незалежно від того, чи існують у договорі умови щодо прав на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти (споруди, ін.), що передаються у найм. Крім того норми, які встановлюють наведені правила, не мають характеру диспозитивності, тобто застосовуються й поза волею наймодавця та наймача.

Важливим є той факт, що надання наймачу права користування земельною ділянкою є обов`язковим не тільки для сторін за договором оренди об`єкта, що знаходиться на земельній ділянці, а й для власника земельної ділянки у разі, коли такою особою не є наймодавець. Презюмується, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування нею, якщо інше прямо не встановлене договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 640/19955/19 та від 10.11.2023 у справі № 440/2474/20, на які власне і послалися суди попередніх інстанцій.

Таким чином, у спірних правовідносинах ТОВ «ДУБНО НАФТА» набуло право користування земельною ділянкою, розміщеною під об`єктом оренди, на підтвердження чого податковому органу були надані належні документи.

Щодо прийняття об`єкта в експлуатацію колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, роздрібний продаж пального за адресою: вулиця Шевченка, 55, місто Дубно, Дубенський район, Рівненська область, відбуватиметься за допомогою контейнерної автозаправної станції.

Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері (пункт 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442).

У зазначеній вище постанові від 22.07.2021 у справі № 640/19955/19 Верховний Суд за аналогічних обставин виходив зі змісту глави 2.6 Методичного посібнику «Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», затвердженого рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.12.2015 № 88, в якій зазначено, що контейнерні АЗС, виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов`язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об`єктом будівництва. Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони є об`єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об`єктами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, до заяви про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Дубно Нафта» додано паспорт станції автозаправної контейнерної, автоматичної з обліковим номером 0006.

З вказаного паспорту судами встановлено, що станція автозаправна контейнерного типу САКА, представляє собою автозаправну станцію з наземним розташуванням контейнера для зберігання палива, до складу якого входять контейнер або контейнери (резервуари) зберігання палива, технологічне оснащення і контейнер з паливороздавальною колонкою, (ТРК) і терміналом управління ТРК із вбудованим касовим апаратом і інформаційним дисплеєм, виконані як єдиний виріб або, як єдиний виріб який складається з декількох блоків (контейнерів). САКА призначена для прийому, зберігання, вимірювання об`єму та видачі палива (дизельне паливо, бензин) в`язкістю від 0,55 до 40 мм2 з урахуванням вимог обліково-розрахункових (касових) операцій та внутрішнього обліку.

З розділу 3 паспорту вбачається, що станція автозаправна контейнерна автоматична та відповідає вимогам технічної документації і допускається до монтажу та експлуатації.

Пунктом 4.2.9. передбачено, що станція САКА має бути заземлена згідно з «Правилами облаштування електроустановок». Опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 10 Ом.

Згідно з пунктами 4.4.1.-4.4.3. паспорту, підготовка монтажу, демонтажу, наладка і експлуатація САКА повинні відповідати вимогам технічних умов, керівництва по експлуатації, а також супровідною документацією комплектуючих виробів і забезпечується замовником устаткування. Монтаж і наладка САКА:

- не потребують фундаменту. Монтаж здійснюється з дотриманням вимог підпункту 4.2.9;

- повинні робитися за наявності у споживача розпорядчого документу споживача, що передбачає закріплення осіб, відповідальних за проведення монтажу і наладки, порядок проведення робіт, реєстрації результатів і оформлення документів.

Електромонтажні роботи повинні робитися відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75, ПУЕ-2008, ПУЄ. При монтажі виконувати вимоги по опору і міцності ізоляції, вимоги по заземленню електроустаткування.

При монтажі САКА на об`єкті, для захисту грозових перенапружень, виконати облаштування зовнішнього заземлення біля САКА (опором не більше 4Ом). При більшому значенні опору виконати посилення контуру заземлення по силі установки додаткових вертикальних заземлень. Заземлення виконати з відрізків круглої сталі діаметром 20мм (чи кутової рівнополочної сталі 50х50х5 мм) довжиною 3,0м, забитих в ґрунт на глибину 3,2м від рівня землі і сполучених сталевою смугою 40х4 мм.

Окрім того Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці надано дозвіл ТОВ «Дубно Нафта» від 17.01.2024 № ДЗ-207/ЗХ/1-24, відповідно до якого дозволено експлуатувати обладнання, призначене для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, зазначене у додатку 1 до Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1055, а саме за адресою місцезнаходження устаткування: Рівненська обл., Дубенський р-н, м. Дубно, вул. Шевченка, 55: станція автозаправна контейнерна автоматична з паливороздавальною колонкою Шельф 100-50-2-1-2, зав. № 16079. Даний дозвіл діє з 17.01.2024 до 17.01.2029.

Відтак, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці фактично дозволило позивачеві експлуатувати контейнерні АЗС, що розташовані за адресою: Рівненська обл., Дубенський р-н, м. Дубно, вул. Шевченка, 55.

Крім того, Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці надано дозвіл від 17.01.2024 № ДЗ-211/ЗХ/1-24, яким ТОВ «Дубно Нафта» дозволено виконувати газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах на об`єктах ТОВ «Дубно Нафта». Дозвіл діє з 17.01.2024 до 17.01.2029.

Вказані дозволи також долучені позивачем до заяви на отримання ліцензії для здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою: Рівненська обл., Дубенський р-н, м. Дубно, вул. Шевченка, 55.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наявними у справі доказами підтверджено, що АЗС, яка була заявлена для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, є контейнерного типу, виконана як цілісний заводський виріб, та для її установлення не передбачено виконання будь-яких будівельних робіт. Згідно паспорту АЗС її улаштування не потребує фундаменту чи спеціального бетонного майданчику, що виключає потребу у виконанні будівельних робіт та не передбачає прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва відповідно до норм містобудівного законодавства.

Аналогічний правовий висновок, за яким обов`язок щодо подання доказів прийняття об`єкта в експлуатацію щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, викладений у постанові Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 580/2513/21.

Водночас Суд розмежовує процедуру отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним на підставі вичерпного переліку документів, передбаченого частиною сорок першою статті 15 Закону № 481/95-ВР, та умови експлуатації АЗС в частині правил охорони праці, пожежної та екологічної безпеки тощо, як об`єктів, що належать до зон підвищеної вибухопожежонебезпеки, а також цільове призначення земельної ділянки, необхідне для розміщення АЗС.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, що згідно статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд