ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 757/36046/24

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 27 вересня 2024 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури від 23 липня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання підозрюваного стосовно закриття кримінального провадження № 12013040000000663 від 19 грудня 2013 року на підставі п. 91 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Ухвалою від 04 грудня 2024 року Київський апеляційний суд, керуючись ч. 4 ст. 399 вказаного Кодексу, відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на згадане рішення слідчого судді.

Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що скарга подана на рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів скаржника зводиться до того, що апеляційний суд неправомірно відмовив у відкритті провадження, адже відповідно до положень ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КПК України згадана ухвала слідчого судді підлягає оскарженню, а висновки в оспорюваному рішенні про протилежне ґрунтуються на нечинній редакції ч. 2 ст. 309 вказаного Кодексу.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підтримав подану скаргу, а прокурор заперечував щодо її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.

За частиною 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст. 370 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Перевіряючи матеріали провадження, касаційний суд установив, що доводи ОСОБА_7 про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження заслуговують на увагу.

Так, право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За правилами ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, лише якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

У частині 3 ст. 392 КПК України визначено, що ухвали слідчого судді можуть бути предметом оскарження суду апеляційної інстанції у випадках, передбачених КПК України.

За змістом ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 зазначеного Кодексу в редакції Закону України від 18 вересня 2018 року № 2548-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 91 ч. 1 ст. 284 КПК України можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Наведені приписи узгоджуються і з п. 11 ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, в яких закріплено право сторони захисту на досудовому провадженні оскаржити відмову прокурора в задоволенні такого клопотання.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 та його захисник оскаржили рішення слідчого судді, який відмовив у задоволенні скарги на постанову прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури від 23 липня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_7 щодо закриття кримінального провадження № 12013040000000663 від 19 грудня 2013 року на підставі п. 91 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вирішуючи питання щодо прийнятності скарги, пославшись на положення ч. 2 ст. 309 вказаного Кодексу (без указівки, у якій редакції), апеляційний суд виснував, що це звернення подано на судове рішення, котре не підлягає апеляційному оскарженню, і відмовив у відкритті провадження.

Апеляційний суд, керуючись положеннями ст. 309 КПК України (без указівки в якій редакції), дійшов висновку, що скарга подана на судове рішення, котре не підлягає апеляційному оскарженню, і відмовив у відкритті провадження.

Однак колегія суддів акцентує, що такий висновок зроблено без урахування змін, внесених у 2018 році в зазначену процесуальну норму згаданим вище Законом № 2548-VIII. Між тим цей Закон, на відміну від попереднього від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, не містить жодних застережень щодо його правозастосуванні та заборони апеляційного оскарження оспорюваної стороною захисту ухвали слідчого судді від 27 вересня 2024 року.

Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КПК України у чинній редакції, ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову прокурора, якою відмовлено в задоволенні клопотання підозрюваного про закриття кримінального провадження на підставі п. 91 ч. 1 ст. 284 зазначеного Кодексу, є предметом перевірки за апеляційною процедурою. Тож протилежний висновок апеляційного суду помилковий.

Отже, в ході розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Під час нового апеляційного розгляду необхідно врахувати зазначене і прийняти справедливе рішення, яке відповідатиме ст. 370 вказаного Кодексу.

Керуючись статтями 403, 432, 441 КПК України, Суд