ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 913/496/24

У грудні 2024 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства «Криничне» (далі - ФГ «Криничне»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» (далі - ТОВ «Діброва»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором про надання банківських послуг в сумі 19 523 572,61 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 15 000 000,00 грн, заборгованості за процентами за період з 29.11.2021 до 26.05.2024 в сумі 4 523 572,61 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.03.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2025, позов задоволено частково; стягнуто солідарно з ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» 15 000 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 385 902,74 грн заборгованості за процентами та 46 157,71 грн судового збору з кожного відповідача; відмовлено у задоволенні клопотань відповідачів про відстрочення виконання рішення.

18.03.2025 ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва» та ОСОБА_1 подали до суду першої інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 913/496/24 про стягнення з позивача на користь кожного відповідача по 292 853,59 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2025, стягнуто з АТ «ОТП Банк» на користь ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва», ОСОБА_1 по 62 065,05 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 27.01.2026 касаційну скаргу АТ «ОТП Банк» задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Господарського суду Луганської області від 12.03.2026, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2026, заяви ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва» та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з АТ «ОТП Банк» на користь ФГ «Криничне» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 31 032,53 грн, на користь ТОВ «Діброва» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. У решті заяв відмовлено.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у червні 2026 року АТ «ОТП Банк» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2026, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволені заяв відповідачів у покладені витрат на професійну правничу допомогу на АТ «ОТП Банк» (зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 0,00 грн).

Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 913/496/24 за касаційною скаргою АТ «ОТП Банк» з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.09.2026.

ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фонд розвитку підприємництва своїх представників у судове засідання не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність заяв зазначених учасників справи щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є їхнім правом, а не обов`язком, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника АТ «ОТП Банк», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій при вирішенні питання розподілу судових витрат установили, що 05.01.2025 між ФГ «Криничне» (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Правота» (далі - АО «Правота») та Адвокатським бюро «Артура Колісніченка» (далі - АБ «Артура Колісніченка», адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 05/01/2025 (далі - договір № 05/01/2025), умовами якого передбачено таке:

- клієнт доручає, а адвокат зобов`язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов`язаних із здійсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування (пункт 1.1 договору № 05/01/2025);

- сутність доручення складає представництво інтересів клієнта як відповідача у справах №913/496/24; №913/497/24 (пункт 1.2 договору № 05/01/2025);

- для виконання представницьких повноважень та захисту прав і законних інтересів клієнта адвокату надаються наступні повноваження: виступати в якості представника клієнта у судах з усім обсягом прав, наданих учаснику судового процесу, в тому числі правами знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, право на збільшення та зменшення позовних вимог, зміни підстави та предмету позову, укладення мирової угоди, підписання, подання позовних та інших заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також користуватися усіма іншими правами, наданими чинним процесуальним законодавством України стороні та/або іншому учаснику процесу; виступати в якості представника клієнта у межах процедур виконавчого провадження, стороною або усіма іншими правами, що належать або можуть належати стороні виконавчого провадження; підписувати від імені клієнта та подавати документи правового характеру для здійснення вищевказаних повноважень, завіряти копії письмових доказів та інших документів, які використовуються з метою виконання доручення; сплачувати від імені клієнта податки, збори, інші обов`язкові платежі, у тому числі судовий збір; отримувати належні клієнту грошові кошти та інші цінності, що підлягають подальшій передачі останньому; залучати для виконання окремих повноважень, наданих адвокату, інших осіб. Повноваження, надані адвокату відповідно до цього договору, які виконані з залученням помічників адвоката, вважаються такими, що виконані особисто адвокатом (пункт 2.1 договору № 05/01/2025);

- розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим договором встановлюється в розмірі фіксованої суми по кожній із справ № 913/496/24; № 913/497/24 (окремо за кожну справу), а саме:

1) ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді апеляційної інстанції; складання апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді апеляційної інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті за представництво по першій інстанції;

3) ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді касаційної інстанції; складання касаційної скарги/відзиву на касаційну скаргу по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді касаційної інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті за представництво по першій інстанції.

Додаткові роботи, не охоплені вищевказаною фіксованою оплатою, оплачуються у сумі 8 000,00грн за годину виконаних робіт (наданих послуг) (пункт 3.1 договору № 05/01/2025);

- конкретні суми гонорару зазначаються адвокатом в рахунках/актах виконаних робіт, які формуються ним в міру необхідності та вручаються клієнтові засобами електронного зв`язку у месенджері, що використовується сторонами, або на адресу електронної пошти. Моментом отримання рахунку/акту виконаних робіт клієнтом є дата надіслання засобами комунікаційного зв`язку (у месенджері, що використовується сторонами, електронною поштою, тощо). Строк оплати гонорару - протягом шести місяців з моменту виникнення підстав для його сплати, якщо він не був авансований (пункт 3.2 договору № 05/01/2025);

- акти виконаних робіт, у тому числі складені у спрощеній формі шляхом інформаційного повідомлення про виконану роботу, мають бути розглянуті та у разі наявності зауважень - висловлені мотивованими заперечення протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання. У разі не висловлення вмотивованих заперечень у встановлений строк дії адвоката вважаються повністю погодженими з боку клієнта та такими, що підлягають сплаті в порядку, визначеному цим договором (пункт 3.3 договору № 05/01/2025);

- сума гонорару сплачується клієнтом на поточний рахунок АО «Правота» за наявності підстав для цього. Належною підставою для авансування є у тому числі бажання адвоката отримати аванс за очікувані роботи. За відсутності авансування гонорару адвокат має право призупинити надання послуг за цим договором із покладенням наслідків ненадання тієї чи іншої послуги на клієнта. Розрахунки між АО «Правота» та АБ «Артура Колісніченка» за надані послуги в межах цієї угоди здійснюється за окремою домовленістю між ними (пункт 3.4 договору № 05/01/2025);

- оплата наданої професійної правничої допомоги здійснюється незалежно від досягнення бажаного результату клієнтом. Ненастання бажаного результату для клієнта не є підставою для повернення сплаченого гонорару (пункт 3.5 договору № 05/01/2025);

- клієнт має право за своєю волею та на свій розсуд здійснювати авансування гонорару адвоката на будь-яку суму коштів, яка у подальшому буде зарахована та перерахована в якості оплати за відповідну кількість годин професійної правничої допомоги, виконаної у майбутньому (пункт 3.6 договору №05/01/2025).

18.03.2025 між виконавцем (АО «Правота»), замовником (ФГ «Криничне»), адвокатом (АБ «Артура Колісніченка») складено та підписано акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2025 № 05/01/2025, відповідно до якого виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем, адвокатом у відповідності до умов договору у суді першої інстанції у справі № 913/496/24. Виконавцем надано замовнику комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), пов`язаних із розглядом справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях у справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5 % від ціни позову у відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 292 853,59 грн. По прийнятим за цим актом роботам (послугам) замовник до виконавця, адвоката претензій та зауважень не має.

ФГ «Криничне» надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 292 853,59 грн.

24.01.2025 між ТОВ «Діброва» (клієнт), АО «Правота» та АБ «Артура Колісніченка» укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 24/01/2025 (далі - договір № 24/01/2025), умовами якого передбачено таке:

- клієнт доручає, а адвокат зобов`язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов`язаних із здійсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування (пункт 1.1 договору № 24/01/2025);

- сутність доручення складає представництво інтересів клієнта як відповідача по справах № 913/496/24; № 913/497/24 (пункт 1.2 договору № 24/01/2025);

- для виконання представницьких повноважень та захисту прав і законних інтересів клієнта адвокату надаються наступні повноваження: виступати в якості представника клієнта у судах з усім обсягом прав, наданих учаснику судового процесу, в тому числі правами знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, право на збільшення та зменшення позовних вимог, зміни підстави та предмету позову, укладення мирової угоди, підписання, подання позовних та інших заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також користуватися усіма іншими правами, наданими чинним процесуальним законодавством України стороні та/або іншому учаснику процесу; виступати в якості представника клієнта у межах процедур виконавчого провадження, стороною або усіма іншими правами, що належать або можуть належати стороні виконавчого провадження; підписувати від імені клієнта та подавати документи правового характеру для здійснення вищевказаних повноважень, завіряти копії письмових доказів та інших документів, які використовуються з метою виконання доручення; сплачувати від імені клієнта податки, збори, інші обов`язкові платежі, у тому числі судовий збір; отримувати належні клієнту грошові кошти та інші цінності, що підлягають подальшій передачі останньому; залучати для виконання окремих повноважень, наданих адвокату, інших осіб. Повноваження, надані адвокату відповідно до цього договору, які виконані з залученням помічників адвоката, вважаються такими, що виконані особисто адвокатом (пункт 2.1 договору № 24/01/2025);

- розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим договором встановлюється в розмірі фіксованої суми по кожній із справ № 913/496/24; № 913/497/24 (окремо за кожну справу), а саме:

1) ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5 % від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді апеляційної інстанції; складання апеляційної скарги / відзиву на апеляційну скаргу по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді апеляційної інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті за представництво по першій інстанції;

3) ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді касаційної інстанції; складання касаційної скарги / відзиву на касаційну скаргу по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді касаційної інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті за представництво по першій інстанції.

Додаткові роботи, не охоплені вищевказаною фіксованою оплатою, оплачуються у сумі 8000,00 грн за годину виконаних робіт (наданих послуг) (пункт 3.1 договору № 24/01/2025);

- конкретні суми гонорару зазначаються адвокатом в рахунках/актах виконаних робіт, які формуються ним в міру необхідності та вручаються клієнтові засобами електронного зв`язку у месенджері, що використовується сторонами, або на адресу електронної пошти. Моментом отримання рахунку/акту виконаних робіт клієнтом є дата надіслання засобами комунікаційного зв`язку (у месенджері, що використовується сторонами, електронною поштою, тощо). Строк оплати гонорару - протягом шести місяців з моменту виникнення підстав для його сплати, якщо він не був авансований (пункт 3.2 договору № 24/01/2025);

- акти виконаних робіт, у тому числі складений у спрощеній формі шляхом інформаційного повідомлення про виконану роботу, мають бути розглянуті та у разі наявності зауважень - висловлені мотивованими заперечення протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання. У разі не висловлення вмотивованих заперечень у встановлений строк дії адвоката вважаються повністю погодженими з боку клієнта та такими, що підлягають сплаті в порядку, визначеному цим договором (пункт 3.3 договору № 24/01/2025);

- сума гонорару сплачується клієнтом на поточний рахунок АО «Правота» за наявності підстав для цього. Належною підставою для авансування є у тому числі бажання адвоката отримати аванс за очікувані роботи. За відсутності авансування гонорару адвокат має право призупинити надання послуг за цим договором із покладенням наслідків ненадання тієї чи іншої послуги на клієнта. Розрахунки між АО «Правота» та АБ «Артура Колісніченка» за надані послуги в межах цієї угоди здійснюється за окремою домовленістю між ними (пункт 3.4 договору № 24/01/2025);

- оплата наданої професійної правничої допомоги здійснюється незалежно від досягнення бажаного результату клієнтом. Ненастання бажаного результату для клієнта не є підставою для повернення сплаченого гонорару (пункт 3.5 договору № 24/01/2025);

- клієнт має право за своєю волею та на свій розсуд здійснювати авансування гонорару адвоката на будь-яку суму коштів, яка у подальшому буде зарахована та перерахована в якості оплати за відповідну кількість годин професійної правничої допомоги, виконаної у майбутньому (пункт 3.6 договору № 24/01/2025).

18.03.2025 між виконавцем (АО Правота»), замовником (ТОВ «Діброва»), адвокатом (АБ «Артура Колісніченка») складено та підписано акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.01.2025 № 24/01/2025, відповідно до якого виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем, адвокатом у відповідності до умов договору у суді першої інстанції у справі № 913/496/24. Виконавцем наданий замовникові комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), пов`язаних із розглядом справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях у справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5 % від ціни позову у відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 292 853,59 грн. По прийнятим за цим актом роботам (послугам) замовник до виконавця, адвоката претензій та зауважень не має.

ТОВ «Діброва» надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5 % від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 292 853,59 грн.

24.01.2025 ОСОБА_1 як клієнтом укладено з АО «Правота» та АБ «Артура Колісніченка» як адвокатом договір про надання професійної правничої допомоги № 24/01/2025 (далі - договір № 24/01/2025), за умовами якого:

- клієнт доручає, а адвокат зобов`язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов`язаних із здійсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування (пункт 1.1 договору № 24/01/2025);

- сутність доручення складає представництво інтересів клієнта як відповідача по справах № 913/496/24; № 913/497/24 (пункт 1.2 договору № 24/01/2025);

- для виконання представницьких повноважень та захисту прав і законних інтересів клієнта адвокату надаються наступні повноваження: виступати в якості представника клієнта у судах з усім обсягом прав, наданих учаснику судового процесу, в тому числі правами знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, право на збільшення та зменшення позовних вимог, зміни підстави та предмету позову, укладення мирової угоди, підписання, подання позовних та інших заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також користуватися усіма іншими правами, наданими чинним процесуальним законодавством України стороні та/або іншому учаснику процесу; виступати в якості представника клієнта у межах процедур виконавчого провадження, стороною або усіма іншими правами, що належать або можуть належати стороні виконавчого провадження; підписувати від імені клієнта та подавати документи правового характеру для здійснення вищевказаних повноважень, завіряти копії письмових доказів та інших документів, які використовуються з метою виконання доручення; сплачувати від імені клієнта податки, збори, інші обов`язкові платежі, у тому числі судовий збір; отримувати належні клієнту грошові кошти та інші цінності, що підлягають подальшій передачі останньому; залучати для виконання окремих повноважень, наданих адвокату, інших осіб. Повноваження, надані адвокату відповідно до цього договору, які виконані з залученням помічників адвоката, вважаються такими, що виконані особисто адвокатом (пункт 2.1 договору № 24/01/2025);

- розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим договором встановлюється в розмірі фіксованої суми по кожній із справ № 913/496/24; № 913/497/24 (окремо за кожну справу), а саме:

1) ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5 % від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді апеляційної інстанції; складання апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді апеляційної інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті за представництво по першій інстанції;

3) ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді касаційної інстанції; складання касаційної скарги/відзиву на касаційну скаргу по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді касаційної інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті за представництво по першій інстанції.

Додаткові роботи, не охоплені вищевказаною фіксованою оплатою, оплачуються у сумі 8000 грн за годину виконаних робіт (наданих послуг) (пункт 3.1 договору № 24/01/2025);

- конкретні суми гонорару зазначаються адвокатом в рахунках/актах виконаних робіт, які формуються ним в міру необхідності та вручаються клієнтові засобами електронного зв`язку у месенджері, що використовується сторонами, або на адресу електронної пошти. Моментом отримання рахунку/акту виконаних робіт клієнтом є дата надіслання засобами комунікаційного зв`язку (у месенджері, що використовується сторонами, електронною поштою, тощо). Строк оплати гонорару - протягом шести місяців з моменту виникнення підстав для його сплати, якщо він не був авансований (пункт 3.2 договору № 24/01/2025);

- акти виконаних робіт, у тому числі складений у спрощеній формі шляхом інформаційного повідомлення про виконану роботу, мають бути розглянуті та у разі наявності зауважень - висловлені мотивованими заперечення протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання. У разі не висловлення вмотивованих заперечень у встановлений строк дії адвоката вважаються повністю погодженими з боку клієнта та такими, що підлягають сплаті в порядку, визначеному цим договором (пункт 3.3 договору № 24/01/2025).

- сума гонорару сплачується клієнтом на поточний рахунок АО «Правота» за наявності підстав для цього. Належною підставою для авансування є у тому числі бажання адвоката отримати аванс за очікувані роботи. За відсутності авансування гонорару адвокат має право призупинити надання послуг за цим договором із покладенням наслідків ненадання тієї чи іншої послуги на клієнта. Розрахунки між АО «Правота» та АБ «Артура Колісніченка» за надані послуги в межах цієї угоди здійснюється за окремою домовленістю між ними (пункт 3.4 договору № 24/01/2025);

- оплата наданої професійної правничої допомоги здійснюється незалежно від досягнення бажаного результату клієнтом. Ненастання бажаного результату для клієнта не є підставою для повернення сплаченого гонорару (пункт 3.5 договору № 24/01/2025);

- клієнт має право за своєю волею та на свій розсуд здійснювати авансування гонорару адвоката на будь-яку суму коштів, яка у подальшому буде зарахована та перерахована в якості оплати за відповідну кількість годин професійної правничої допомоги, виконаної у майбутньому (пункт 3.6 договору № 24/01/2025).

18.03.2025 між виконавцем (АО «Правота»), замовником (ОСОБА_1.), адвокатом (АБ «Артура Колісніченка») складено та підписано акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.01.2025 № 24/01/2025, відповідно до якого виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем, адвокатом у відповідності до умов договору у суді першої інстанції по справі № 913/496/24. Виконавцем наданий замовникові комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), пов`язаних із розглядом справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5 % від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 292 853,59 грн. По прийнятим за цим актом роботам (послугам) замовник до виконавця, адвоката претензій та зауважень не має.

ОСОБА_1 надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях у справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5 % від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 292 853,59 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що рішенням Господарського суду Луганської області від 17.03.2025 позов АТ «ОТП Банк» задоволено частково; стягнуто солідарно з ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» 15 000 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 385 902,74 грн заборгованості за процентами; у решті позовних вимог відмовлено.

За висновками судів, відсоткове співвідношення задоволених позовних вимог у розмірі 15 385 905,74 грн та ціни позову у розмірі 19 523 572,61 грн становить 78,81 % та, відповідно, відсоткове співвідношення позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено - 21,19 %.

З огляду на викладене, суд першої інстанції (додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025), з висновками якого погодився апеляційний суд (постанова Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2025), зазначив, що стягненню з АТ «ОТП Банк» на користь ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва» та ОСОБА_1 підлягають 21,19 % понесених відповідачами витрат на професійну правничу допомогу, що в грошовому еквіваленті становить по 62 065,05 грн.

Верховний Суд постановою від 27.01.2026 касаційну скаргу АТ «ОТП Банк» задовольнив частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому суд касаційної інстанції виходив із того, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не надали належної оцінки фактичним обставинам справи та доводам АТ «ОТП Банк». Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суди обмежилися загальними посиланнями на складність справи, не перевіривши належним чином їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, як цього вимагає частина 5 статті 129 ГПК. Також суди не надали оцінки доводам АТ «ОТП Банк» про можливе дублювання адвокатських дій, однаковість поданих процесуальних документів, участь одного адвоката в одних і тих самих засіданнях від імені кількох відповідачів, фактичного обсягу виконаних робіт щодо кожного з відповідачів, а також, що умовами договору передбачено, що сутність доручення складає представництво інтересів клієнтів як відповідачів у справах № 913/496/24, № 913/497/24. У зв`язку із цим висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість і пропорційність витрат на правничу допомогу є передчасними та не відповідають вимогам статей 126, 129, 236 ГПК.

За результатами нового розгляду справи суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, заяви ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва» та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково та стягнув з АТ «ОТП Банк» на користь ФГ «Криничне» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 31 032,53 грн, на користь ТОВ «Діброва» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. У решті заяв відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що з огляду на встановлені фактичні обставини надання адвокатами відповідачам послуг з професійної правничої допомоги при вирішенні спору за позовом АТ «ОТП Банк», що підтверджено поданими відповідачами доказами, та з огляду на результати вирішення цього спору, стягнення з АТ «ОТП Банк» витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідачів у зазначених сумах цілком відповідає критеріям справедливості, обґрунтованості та розумності їх розміру, а також критерію співмірності з обсягом наданих послуг.

У поданій касаційній скарзі АТ «ОТП Банк» в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень послалося на те, зокрема, що суди першої та апеляційної інстанцій при постановленні судових рішень порушили положення статей 126, 129 ГПК та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 (щодо відповідності критерію реальності надання правничої допомоги, з огляду на сумнів щодо їх дійсності та необхідності і фактично неможливості їх подвійного здійснення); від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (щодо надання судом оцінки понесеним стороною витратам на професійну правничу допомогу з огляду на їх необхідність); від 17.12.2020 у справі № 922/3708/19, від 13.07.2023 у справі №922/2088/21, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Також скаржник послався на відсутність правової позиції Верховного Суду щодо розподілу витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем(чами) при задоволені (частковому) позову (на користь позивача) не на всю суму позовних вимог.

Разом із тим скаржник послався на неврахування судами попередніх інстанцій того, що відповідачами не надано достовірних доказів щодо реального обсягу виконаних робіт щодо кожного з відповідачів окремо; не надано оцінки заявленим до стягнення витратам в контексті їх справедливості, розумності, адекватності, співмірності та законності; не враховано дії (бездіяльність) відповідачів щодо взятих на себе зобов`язань (предмета спору) за договором кредиту та договорів поруки.

Судами не взято до уваги, що сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката є значно завищеною, нерозумною, необґрунтованою, неспівмірною зі складністю справи, не носить компенсаційного характеру, а є намаганням безпідставно збагатитися за рахунок відповідачів.

З огляду на зміст пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК оплата гонорару відповідачами мала бути вже сплачена, а надані договори про правничу допомогу станом на 09.03.2026 не містять умов і відсилок про сплату гонорару в майбутньому, а тому відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо понесення витрат на правову допомогу.

За доводами скаржника, при вирішенні судом питання щодо розподілу судових витрат питання розподілу має обов`язково відповідати нормам процесуального права (пункту 12 частині 3 статті 2 та частині 4 статті 129 ГПК) з огляду на засади (принципи) господарського судочинства стосовно відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Принцип господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є визначальним і направленим на захист сторони, яка в судовому порядку отримала захист, або позивач, на користь якого ухвалено рішення, або відповідач, коли рішення ухвалено на його користь (повністю відмовлено в задоволені позовних вимог). Проте резулятивна частина рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі № 913/496/24 не містить жодного згадки про ухвалення рішення суду на користь відповідачів, зустрічного позову заявлено не було, до суду за захистом порушених прав відповідачі у даній справі не зверталися і про порушення не зазначали.

Відповідно до статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Загальне правило розподілу судових витрат передбачено в частині 4 статті 129 ГПК, відповідно до якої судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- відповідачами 1, 2, 3 заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 292 853,56 грн на користь кожного з них, в підтвердження понесення відповідних витрат до матеріалів справи долучено копії наступних документів: договорів про надання професійної правничої допомоги № 05/01/2025 від 05.01.2025, № 24/01/2025 від 24.01.2025 та №2 4/01/2025 від 24.01.2025, детальних описів робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги та актів виконаних робіт від 18.03.2025;

- послуги з правничої допомоги надавались всім відповідачам у справі адвокатами Колісниченко А.С. та Бардіним І.С.;

- акти виконаних робіт від 18.03.2025 до договорів та детальні описи робіт є за своїм змістом однаковими та визначають такий перелік послуг, наданих виконавцями та прийнятих замовниками: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді; консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду справи в суді першої інстанції, складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі; складання заяв, клопотань, додаткових пояснень;

- матеріали справи містять заяву про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи відповідача-1 (вх.13/25 від 06.01.2025), відзив на позовну заяву відповідача-1 з розрахунком заборгованості (вх.67/25 від 20.01.2025), клопотання відповідача-1 про призначення подальших судових засідань в режимі відеоконференції (вх.22/25 від 20.01.2025, вх.43/25 від 17.02.2025), відзив відповідача-4 на позовну заяву з розрахунками заборгованості (вх.127/25 від 28.01.2025), відзив відповідача-3 на позовну заяву з розрахунками заборгованості (вх.128/25 від 28.01.2025), відзив відповідача-2 на позовну заяву з розрахунками заборгованості (вх.129/25 від 28.01.2025), подані адвокатом Колісниченком А.С., клопотання відповідача-1 про призначення подальших судових засідань в режимі відеоконференції (вх.83/25 від 27.01.2025, вх.91/25 від 27.01.2025), подані адвокатом Бардіним І.С. Також, згідно з протоколами судових засідань представники відповідачів брали участь в судових засіданнях 06.01.2025, 20.01.2025 (Бардін І.С.), 03.02.2025, 17.02.2025, 03.03.2025 (Колісниченко А.С.), 17.03.2025 (Бардін І.С., Колісниченко А.С.), та відповідно до повідомлення №12152 (вх.189/25 від 04.03.2025) представник відповідача-1 (Бардін І.С.) отримав доступ до запису судового засідання від 03.03.2025;

- під час розгляду справи в суді будь-які додаткові пояснення не подавались від імені жодного з відповідачів, до того ж саме представники відповідача-1 ознайомлювалися з матеріалами справи, складали заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотали про доступ до технічного запису судового засідання; оскільки зазначені представники є представниками всіх відповідачів у справі відповідні заяви, клопотання від відповідачів-2, 3 не складались та не подавались, окрім заяв про ухвалення додаткового рішення, які є ідентичними, при цьому, їх зміст дублюється із заяви відповідача-1, що встановлено у процесі дослідження наданих послуг на предмет їх відповідності детальним описам робіт (наданих послуг) та актам виконаних робіт від 18.03.2025 до договорів;

- правові позиції відповідача-2 та відповідача-3 є ідентичними, подані у справі відзиви на позовну заяву підготовлені одним представником та містять тотожний виклад аргументів; більша частина аргументів, викладених у відзивах відповідача-2 та відповідача-3, дублюється з відзиву відповідача-1;

- під час розгляду справи правова позиція від імені відповідачів також була представлена одним адвокатом. Така тотожність мала місце і під час вчинення усіх інших процесуальних дій у справі. На цих обставинах також наголошував позивач у викладених запереченнях на заяви про розподіл судових витрат, що враховано судами попередніх інстанцій;

- з кожним з відповідачів позивачем був укладений окремий договір, заборгованість за яким стягувалась в межах цієї справи (кредитний або поруки), кожний з яких повинен був бути досліджений при підготовці та формуванні процесуальної позиції учасників у справі; при візуальній ідентичності позицій відповідачів у справі, цьому передувало вивчення, дослідження договорів та дієздатності його учасників, формування позиції кожного, в умовах, які стосуються кожного окремо.

Відповідно до наведених норм процесуального права, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

При цьому на предмет відповідності критеріям, зазначеним у частині 5 статті 129 ГПК, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 ГПК.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 169 ГПК).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Так, суди попередніх інстанцій установили, що позивач, заперечуючи проти стягнення судових витрат, наголошував, що спір між сторонами виник внаслідок невиконання позичальником та поручителями взятих на себе зобов`язань за відповідними правочинами, у зв`язку з чим банк захищав свої права виключно щодо кредитного договору та договорів поруки та всі витрати на оплату юридичних послуг зобов`язаний компенсувати банку позичальник та поручитель, зворотної компенсації договорами не передбачено. Позивач зазначив, що всі три подані акти виконаних робіт містять абсолютно однаковий обсяг наданих послуг і вартість, натомість представником подано від поручителів лише відзив на позов та клопотання про компенсацію на правову допомогу, але в акті зазначено, що подавалися ще і інші види процесуальних документів. Крім того, всі подані адвокатом документи співпадають один з одним, за винятком поручителів, тобто складання майже всіх документів не потребує додаткового ознайомлення з матеріалами справи та їх аналізу, оскільки таке ознайомлення вже було здійснено при представництві позичальника, яке представник здійснив відразу при вступі в справу як представник позичальника. Також позивач зазначив про неспівмірність суми стягнутих процентів за користування кредитними коштами і заявленими відповідачами витратами на правову допомогу. Позивач вважає, що заявлені суми щодо правової допомоги є фіктивними та не відповідають реальним фінансовим можливостям відповідачів, виконані ними не можуть бути і не планувалися.

У ході нового розгляду справи позивачем надано суду додаткові пояснення, в яких він зазначив про неможливість відшкодування судових витрат на користь відповідачів, оскільки резолютивна частина рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі № 913/496/24 не містить жодної згадки про ухвалення рішення суду на користь відповідачів, зустрічного позову заявлено не було, до суду за захистом порушених прав відповідачі у даній справі не зверталися і про такі порушення не зазначали. Також позивач постався на неподання відповідачами належних та допустимих доказів оплати понесених витрат на правову допомогу. Решта доводів позивача є аналогічними тим, що викладені у попередніх запереченнях.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, при вирішенні питання відшкодування відповідачам витрат на професійну правничу допомогу дослідив матеріали справи та проаналізував подані відповідачами документи на підтвердження таких витрат в цій справі, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, застосував критерії розумності розміру заявлених заявниками до відшкодування витрат на оплату послуг адвокатів, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатами послуг, урахував всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі, результат розгляду справи (часткове задоволення позову) та, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, урахувавши вжиті адвокатами заходи для захисту прав та інтересів відповідачів, дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають в повній мірі вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору та є завищеними.

За таких встановлених фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій, виконавши вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2026 у цій справі, дослідивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяв і про наявність підстав для покладення на позивача понесених ФГ «Криничне» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 31 032,53 грн, а розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню на користь ТОВ «Діброва» та ОСОБА_1 , має складати 15 000,00 грн стосовно кожного, що фактично відповідає половині суми витрат, стягнутих на користь ФГ «Криничне». З огляду на встановлені обставини справи такий розподіл судових витрат цілком відповідає критеріям справедливості, обґрунтованості та розумності їх розміру, а також критерію співмірності з обсягом наданих послуг.

Такі висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 17.12.2020 у справі № 922/3708/19, від 13.07.2023 у справі № 922/2088/21, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у питаннях розподілу судових витрат, на які послався позивач в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень.

Зазначене, а також наявні в матеріалах справи докази, яким надано оцінку як судом першої інстанції так і апеляційним судом, спростовує доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій того, що відповідачами не надано достовірних доказів щодо реального обсягу виконаних робіт щодо кожного з відповідачів окремо та не надано оцінки заявленим до стягнення витратам в контексті їх справедливості, розумності, адекватності, співмірності та законності.

Суд відхиляє доводи касаційної скарги стосовно відсутності доказів оплати відповідачами послуг адвокатів за договорами про надання правничої допомоги, що свідчить про порушення пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена (це узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19).

Суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи АТ «ОТП Банк» щодо порушення судами попередніх інстанцій положень пункту 12 частині 3 статті 2 та частині 4 статті 129 ГПК стосовно того, що часткове задоволення позову банку не є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідачам, оскільки судові рішення ухвалено не на їхню користь з огляду на таке.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 ГПК основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12).

За змістом положень статті 123, частини 2 статті 126 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат і в силу частини 4 статті 129 ГПК у разі часткового задоволення позову такі витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому частиною 11 статті 129 ГПК також передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Наведеними нормами процесуального закону чітко передбачено підстави, за якими суд здійснює розподіл судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку аналогічному аргументу позивача, наведеному в апеляційній скарзі, правомірно зауважив, що ухвалення рішення суду у справі, що розглядається, на користь позивача, не свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні заяв відповідачів про розподіл судових витрат, оскільки позовні вимоги задоволено частково, у зв`язку із чим відповідачі мають право на розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам. При цьому таке право має і позивач, проте останній не звертався з відповідною заявою до суду першої інстанції.

Аналогічні за змістом правові висновки наведено і у постанові Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 913/497/24 (спір між тими ж сторонами про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг).

Скаржник у касаційній скарзі, пославшись на підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частин 2 статті 287 ГПК, не зазначив норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а фактично окреслив лише межі правовідносин, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди скаржника з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи щодо наявності підстав для часткового задоволення заяв відповідачів про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що касаційна скарга загалом не містить відповідних доводів щодо необхідності формування висновку щодо застосування наведених скаржником норм права у подібних правовідносинах, а лише зводиться до необхідності надання судом касаційної інстанції іншої оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що не є можливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Крім того, необхідно зауважити, що суд першої інстанції суттєво зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу порівняно з розміром таких витрат, заявлених відповідачами до стягнення з позивача за результатами розгляду справи, проте позивач, з огляду на його доводи касаційної скарги, не наводить аргументів, за якими він вважає, що стягнення таких сум є способом надмірного збагачення відповідачів, позаяк метою законодавчого впровадження такого принципу господарського судочинства як відшкодування судових витрат сторони є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права.

При цьому сама лише незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями або з правовою оцінкою та висновками, які містяться в цих судових рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

За наведених обставин підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.

Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та додаткового рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд