ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6 ,
засудженої ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2024 року та вирок Харківського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022221100001185, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дорошівка Куп`янського району Харківської області, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах місцевого самоврядування у сфері освіти строком на 5 років.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з дня її фактичного затримання, а саме з 27 липня 2023 року.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання час перебування ОСОБА_7 під вартою з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
Харківський апеляційний суд, частково задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, скасував вказаний вирок у частині призначеного додаткового покарання та ухвалив новий вирок від 15 січня 2025 року, яким призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах місцевого самоврядування у сфері освіти на строк 10 років.
Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженою за ч. 3 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах місцевого самоврядування у сфері освіти на строк 10 років. В решті вирок залишено без змін.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 грудня 2025 року вирок Харківського апеляційного суду від 15 січня 2025 року скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
01 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд скасував вирок місцевого суду від 01 листопада 2024 року у частині призначеного додаткового покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах місцевого самоврядування у сфері освіти строком на 10 років.
Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженою за ч. 3 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах місцевого самоврядування у сфері освіти строком на строк 10 років. В решті вирок залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, у ОСОБА_7 під час окупації Куп`янського району Харківської області, з середини червня 2022 року, більш точний час не встановлено, виник злочинний умисел, направлений на співпрацю з представниками збройних сил Російської Федерації, а саме проведення діяльності, спрямованої на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі Гусинському ліцеї Кіндрашівської сільської ради Харківської області, який вона в подальшому реалізувала при наступних обставинах.
З початку військової агресії Російської Федерації на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і с. Гусинка Куп`янського району Харківської області, представники держави-агресора створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти РФ.
У період тимчасової окупації Куп`янського району Харківської області окупаційною адміністрацією РФ всупереч законам України прийнято рішення про впровадження стандартів освіти РФ.
Надалі, в серпні 2022 року, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора було створено заклад освіти під назвою «Гусинский лицей Кондрашовского сельского совета временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» (Харківська область, Куп`янський район, с. Гусинка, вул. 1-го Травня, 4) на базі приміщень та матеріальних цінностей Гусинського ліцею Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.
ОСОБА_7 відповідно до наказу, номер та дата підписання якого на даний момент не встановлена, перебуваючи на території м. Куп`янськ Харківської області, у невстановлений в ході судового розгляду час, але не раніше червня 2022 року, надала добровільну згоду та зайняла посаду в.о. директора «Гусинского лицея Кондрашовского сельского совета временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области».
Переслідуючи мету впровадження стандартів освіти держави-агресора та здійснюючи дії на їх впровадження, ОСОБА_7 , займаючи посаду в.о. директора Гусинського ліцею, повідомила вчителям про встановлення та поступове впровадження в ліцеї стандартів освіти РФ з впровадженням освітнього процесу на російській мові, та збирала списки вчителів, які згодні працювати під керівництвом окупаційної влади держави-агресора.
З метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на впровадження стандартів освіти держави-агресора, ОСОБА_7 в кінці серпня - на початку вересня 2022 року отримала у окупаційній адміністрації держави-агресора для Гусинського ліцею навчальні підручники 2022 року випуску видавництва «Просвещение»» з навчальних предметів: «Русский язык», «Математика», «История России», «Обществознание», а також інші підручники, виготовлені на території РФ за стандартами освіти країни-агресора з 1 по 11 клас.
Разом з цим, відповідно до змісту та довідкових відомостей вказаних підручників, встановлено їх відповідність стандартам освіти держави-агресора, зазначеним у ФГОС № 286 та ФГОС № 287.
Крім того, у серпні 2022 року, точний день та час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, діючи з умислом направленим на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, направила учителів зазначеного ліцею на проходження курсів підвищення кваліфікації до міста Курськ РФ з метою отримання відповідних знань методики та стандартів освіти РФ, за якими вони повинні викладати у Гусинському ліцеї при окупаційній владі, а також сама їздила на вказані курси.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляду у суді першої інстанції. В обґрунтування зазначає, що слідча дія - огляд місця події 19.01.2023 на території Гусинського ліцею Кіндрашівської сільської ради не проводилась, оскільки фактично проведено обшук, причому невідомими особами та спільно зі свідком ОСОБА_8 , а його результати оформлені з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме не протоколом, а заявою даного свідка. Разом з цим, вважає, що судом апеляційної інстанції не були перевірені доводи сторони захисту щодо недопустимості такого доказу, як заява свідка ОСОБА_8 з доданими до неї документами, в якій не зазначена дата її складання.
Вважає, що апеляційним судом без належної перевірки залишено доводи сторони захисту, що протокол огляду місця події від 17.07.2023 оформлений з порушенням вимог ст. ст. 104, 105, 237 КПК України, оскільки при фіксації вказаної слідчої дії за допомогою фотоапарату «Canon 100», не містить результатів такої фіксації як додатків, відомостей про вилучення та опечатування саме тих підручників, що досліджувалися у судовому засіданні, відсутні належні докази вилучення папки з учбовим планом та додатків до атестатів на бланку РФ. Після проведення вказаного огляду приміщень Гусинського ліцею орган досудового розслідування не звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, як не містять матеріали кримінального провадження добровільної згоди власника/володільця приміщення та фактичного користувача приміщення ліцею на здійснення вказаної слідчої дії, що судом апеляційної інстанції проігноровано.
Також не надано вказаним судом відповідної оцінки тому, що свідок ОСОБА_8 , супроводжуючи працівників правоохоронних органів під час проведення у січні 2023 року огляду місця події (приміщення ліцею), як неуповноважена особа здійснювала збирання доказів, а саме здійснювала обшук кабінету директора ліцею з подальшим оформленням заяви від імені свідка про добровільну видачу слідчому «Списка работников ГБОУ» і «Табеля учета использования рабочего времени за июль 2022»,які знайшла на території даного ліцею.
Крім цього, у вироку суд посилається на докази, які не були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України не відкривалися та відсутні у матеріалах кримінального провадження, про що було зазначено у доповненнях до апеляційної скарги, однак суд не надав належної оцінки таким порушенням.
Вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги з доповненням сторони захисту, не надав на них вичерпних і переконливих відповідей та не зазначив в ухвалі конкретних підстав, через які визнав скаргу необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_6 касаційну скаргу підтримали.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 237 КПК України передбачено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити те, що обшук - це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об`єктів, які перебувають у віданні певних осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, здобутого в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду за наявності ймовірних даних про те, що розшукуване приховане в певному місці чи в певної особи.
У той же час огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події є інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити, зокрема фотографування, звуко- чи відеозапис оглянутого місця чи окремих речей, тобто фіксація огляду місця події за допомогою технічних засобів не є обов`язком слідчого чи прокурора.
З дослідженого протоколу огляду місця події від 17 липня 2023 року вбачається, що старший слідчій СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області в присутності двох понятих провів огляд приміщення школи за адресою:
вул. 1 Травня, 4 с. Гусинка Куп`янського району , де на полицях бібліотеки було виявлено підручники з різних дисциплін та документи на російській мові, які були вилучені та упаковані з метою подальшого огляду. Вказана процесуальна дія фіксувалася за допомогою технічного засобу «Canon A100». Будь-яких зауважень та доповнень до протоколу від учасників не надійшло. Надалі, в цей же день, відповідно до протоколу огляду предметів в приміщенні СВ Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області слідчим було оглянуто вилучені предмети і документи з наведенням їх детального опису, які постановою від 17 липня 2023 року визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (т. 3 а. п. 136-148).
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 липня 2023 року було накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події від 17 липня 2023 року в приміщенні Гусинської ЗОШ, а саме на документи та підручники (т. 3 а. п. 162-167).
Отже, наведені обставини свідчать про те, що слідчим було проведено саме огляд місця події, спрямований на безпосереднє дослідження приміщення для виявлення предметів і документів, які могли мати доказове значення. Відтак, за відсутності обставин, які б свідчили про фактичне проведення обшуку під виглядом огляду, проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії не потребувало отримання ухвали слідчого судді, що узгоджується з положеннями КПК України. Відсутність в матеріалах провадження результатів фіксації вказаної слідчої дії за допомогою фотоапарату «Canon 100», як додатків до протоколу, не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та відповідно відсутні підстави для визнання протоколу огляду місця події від 17 липня 2023 року недопустимим доказом.
Вказане узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 03 жовтня 2023 року (справа
№ 596/509/22, провадження № 51-4206 км23), від 30.06.2026 (справа
№ 354/924/23, провадження № 51-343 км26).
Натомість, Суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту стосовно недопустимості отриманих під час досудового розслідування «Списка работников ГБОУ СОШ с. Гусинка» та «Табеля учета использования рабочего времени за июль 2022 года», які суди поклали в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 , з огляду на таке.
За змістом до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом: 1) проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, 2) витребування та 3) отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, 4) висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, 5) проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Кожен з названих способів збирання доказів є самостійним і потребує відповідного процесуального оформлення та долучення в порядку, передбаченому КПК України.
Як слідує з показань свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні, в січні 2023 року до неї звернулися працівники правоохоронних органів з проханням надати можливість провести огляд приміщення Гусинського ліцею, куди вказаний свідок їх супроводжувала, під час проведення огляду в кабінеті директора було виявлено «Список работников ГБОУ СОШ с. Гусинка», «Табель учета использования рабочего времени за июль 2022 года», а в сейфі знаходилися особові справи вчителів.
В подальшому свідок ОСОБА_8 звернулась до слідчого із заявою (без дати), в якій зазначила, що добровільно видає співробітникам поліції документи, що знайдені нею на території Гусинського ліцею Кіндрашівської сільської ради, а саме «Список работников ГБОУ СОШ с. Гусинка», «Табель учета использования рабочего времени за июль 2022 года», які постановою слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 від 27 січня 2023 року визнані речовими доказами.
З урахуванням наданих свідком показань, колегія суддів вважає, що долучення вказаних документів не може розцінюватися як результат отримання їх від фізичної особи, оскільки зазначений спосіб збирання доказів передбачає надання речей, документів і відомостей особою, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, які знаходилися у їх безпосередньому розпорядженні.
Натомість, здійсненні невідомими працівниками правоохоронних органів дії за участю ОСОБА_8 за своїм змістом та характером свідчать про проведення слідчої (розшукової) дії в приміщенні ліцею, оскільки були спрямовані на відшукання речей і документів, при цьому за результатами проведення слідчої (розшукової) дії не складено жодного процесуального документу згідно вимог ст. 104 КПК України.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення
З урахуванням вищенаведеного, Суд доходить висновку про недопустимість долучених до матеріалів провадження як доказів «Списка работников ГБОУ СОШ с. Гусинка» та «Табеля учета использования рабочего времени за июль 2022 года», оскільки вказані докази здобуті з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме приписів статей 104, 234, 237 КПК України та необхідність виключення з мотивувальних частин судових рішень посилання на заяву ОСОБА_8 про добровільну видачу «Списка работников ГБОУ СОШ с. Гусинка», «Табеля учета использования рабочего времени за июль 2022 года», та постанову слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області
ОСОБА_9 про визнання цих документів речовими доказами від 27.01.2023.
Разом з цим колегія суддів вважає, що дослідивши й оцінивши докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України в їх сукупності та взаємозв`язку, місцевий суд правильно поклав в обґрунтування доведеності винуватості ОСОБА_7 показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_8 , а також відомості, що містяться у протоколі огляду місця події від 17.07.2023, які узгоджуються між собою та підтверджують встановлені судом обставини вчинення засудженою інкримінованого кримінального правопорушення. На підставі сукупності досліджених доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правильність кваліфікації її дії за ч. 3 ст. 111-1 КК України, як вчинення колабораційної діяльності, а саме проведення діяльності, спрямованої на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок за апеляційними скаргами, зокрема, сторони захисту, ретельно перевірив наведені у ній доводи, надав їм належну оцінку та навів мотиви, з яких визнав їх безпідставними. Погоджуючись із висновками місцевого суду, суд обґрунтовано виходив із того, що встановлені обставини кримінального провадження підтверджуються дослідженими доказами, оціненими з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи сторони захисту не спростовують правильності висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 .
За матеріалами кримінального провадження не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги про порушення вимог ст. 290 КПК України через не відкриття стороні захисту усіх матеріалів досудового розслідування. Як убачається з протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та речових доказів від 12.10.2023 року, ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_17 підтвердили ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та речовими доказами, про що власноручно розписалися, будь-яких заяв, доповнень чи скарг від них не надходило.
Також, із журналів та технічних записів судових засідань від 30.11.2023, 08.02.2024 слідує, що було здійснено дослідження, серед іншого, частини речових доказів, при цьому зауважень чи заперечень щодо повноти їх дослідження стороною захисту не заявлено (т. 1 а. п. 85-86, 123-125).
Колегія суддів вважає, що виключення із мотивувальних частин оскаржених судових рішень зазначених вище доказів не впливає на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо доведеності поза розумним сумнівом винуватості засудженої ОСОБА_7 , оскільки такі висновки підтверджуються сукупністю інших досліджених та оцінених судами доказів, які є належними, допустимими й достатніми для встановлення обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Зміст цих доказів у їх взаємозв`язку свідчить про наявність фактичних обставин, покладених в основу обвинувального вироку, та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Покарання засудженій призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даних про її особу, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням викладеного, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають зміні, а касаційна скарга захисника - частковому задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, суд