ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року залишено без розгляду клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна.
На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу та ухвалою судді Київського апеляційного суду від 16 липня 2026 року йому було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду в зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що апеляційний суд не вивчив дійсного змісту його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді та не перевірив належим чином її доводів. Зазначає, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду його клопотання про скасування арешту було залишено без розгляду, а не без задоволення, як безпідставно вказав у своїй ухвалі суддя апеляційного суду, а також наводить доводи про те, що оскаржувана ним ухвала слідчого судді підлягала апеляційному оскарженню.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважав, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, а тому просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року залишено без розгляду клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна.
Суддя апеляційного суду, керуючись положеннями п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України, якими передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, відмовив адвокату ОСОБА_6 у відкритті провадження, оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування арешту майна, постановленої у порядку ч. 1 ст. 174 КПК України.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Частиною 3 ст. 392 КПК України регламентовано, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК України.
Положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України визначено підстави відмови у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Статтею 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, ч. 3 ст. 309 КПК України прямо передбачено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Як убачається з матеріалів за клопотанням адвоката ОСОБА_6 , він звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з майна ОСОБА_7 та це клопотання судом було залишено без розгляду. При цьому, мотивом такого рішення стало те, що при зверненні з клопотанням до слідчого судді, представником було приховано інформацію щодо неодноразового звернення до слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва з клопотаннями ідентичного змісту.
Це розцінено слідчим суддею як зловживання процесуальними правами, а звернення до суду з декількома клопотаннями аналогічного змісту, які направлені на захист одних і тих самих прав ОСОБА_7 - як такі, що спрямовані не на захист порушеного права, а на створення підстав для постановлення різних судових рішень в однакових правовідносинах або множинності вжиття відповідних заходів, що перешкоджає нормальному руху кримінального провадження та не відповідає принципу верховенства права.
Суддя апеляційного суду, викладаючи зміст судового рішення, на яке подав апеляційну скаргу адвокат, у тексті ухвали зазначив, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22014101110000187 від 22 жовтня 2014 року залишено без задоволення.
В зв`язку з тим, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування арешту майна, постановленої у порядку ч. 1 ст. 174 КПК України, суддя апеляційного суду виснував, що підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді про скасування арешту майна відсутні.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суддя не зовсім правильно зазначив зміст судового рішення слідчого судді, на яке подав апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_6 , про що слушно у касаційній скарзі вказав захисник, проте зважаючи на те, що ухвала слідчого судді від 03 червня 2026 року стосується питання скасування арешту на майно, а відповідно до статей 174, 309 КПК України, вона апеляційному оскарженню не підлягає, на що правильно акцентував увагу апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі, то наведене порушення, на думку колегії суддів, не є таким, яке в розумінні ч. 1 ст. 412 КПК України, слід вважати істотним та у зв`язку з чим - скасовувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх рішеннях, ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають.
Такий висновок було сформульовано об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 20 травня 2024 року (справа № 712/191/23, провадження № 51-3208кмо23).
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді про залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, суд апеляційної інстанції дотримався вимог кримінального процесуального законодавства, а тому підстав для задоволення касаційної скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, немає.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що адвокат не позбавлений можливості з`ясувати стан розгляду його попередніх клопотань, поданих до Шевченківського районного суду м. Києва та, у разі необхідності, звернутися з відповідними скаргами щодо не розгляду таких клопотань чи порушення розумних строків їх розгляду.