ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/1120/25

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи"; оператор ГТС) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК; Комітет; відповідач) про визнання недійсним та скасування резолютивної частини рішення АМК від 26 грудня 2024 року № 537-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в пунктах 2, 3, 4, якими:

- визнано, що дії ТОВ "Оператор ГТС України" у період з січня 2020 року по листопад 2024 року на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу, які полягають у розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" (далі - ПрАТ "Гадячгаз") без належного обґрунтування, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 50 та частини 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року № 2210-III (далі - Закон № 2210-III), у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг транспортування природного газу, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- накладено на ТОВ "Оператор ГТС України" штраф у розмірі 12 000 000,00 грн за порушення, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення;

- зобов`язано ТОВ "Оператор ГТС України" припинити порушення, що полягає в розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" без належного обґрунтування в чотиримісячний строк.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: Комітетом не доведено причинно-наслідкового зв`язку між встановленими обставинами та зробленими висновками; Комітет вийшов за межі дослідження товарних меж ринку транспортування природного газу, надавши оцінку діям оператора ГТС щодо його "паралельної" господарської діяльності на ринку постачання природного газу; не обґрунтовано, інтереси яких саме споживачів були ущемлені внаслідок дій оператора ГТС, які Комітет визнав неправомірними.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 червня 2026 року, в задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що споживачі природного газу, приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", могли б отримати природний газ від постачальників на більш вигідних умовах, оскільки постачальники природного газу могли не нести додаткових витрат за необґрунтовану замовлену та перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" та не закладали б такі витрати у вартість реалізації природного газу. Суд першої інстанції також зазначив, що при встановленні тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і виходу на регуляторний період 2020-2024 не враховувалася відсутність фізичного з`єднання газотранспортної системи з іншими газорозподільними системами, величина технічної (пропускної) в певній точці входу/виходу газотранспортної системи, а саме в точці виходу ПрАТ "Гадячгаз".

5. Суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення Комітету № 537-р ухвалене згідно з вимогами Закону № 2210-III, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та під час розгляду відповідачем справи було всебічно, повно, об`єктивно розглянуто її обставини та, що відсутні передбачені статтею 59 Закону № 2210-III підстави для визнання оспорюваного рішення недійсним у відповідній частині.

6. З висновком суду апеляційної інстанції погодився апеляційний господарський суд.

7. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

8. Скаржник підставою касаційного оскарження судових рішень визначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власова Ю. Л.↗ - головуючий, Булгакової І. В.↗, Малашенкової Т. М.↗

10. Верховний Суд ухвалою від 31 серпня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

11. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Частиною 2 статті 300 ГПК України визначено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ "Оператор ГТС України" посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування: пунктів 4.1, 5.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням АМК від 05 березня 2002 року № 49-р (далі - Методика № 49-р); абзацу 7 частини 6 статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" від 09 квітня 2015 року № 329-VIII (далі - Закон № 329-VIII); пункту 13 частини 1 статті 1, підпункту 1 пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI); підпункту 17 пункту 2.3 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарськоїдіяльності з транспортування природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 лютого 2017 року № 201 (далі - Ліцензійні умови № 201); постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 24 грудня 2019 року № 3013 "Про встановлення тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки"; статті 13 Закону № 2210-III.

14. У касаційній скарзі скаржник посилається також на таке: судами попередніх інстанцій помилково ототожнено товарні межі двох різних товарних ринків, а саме ринку транспортування природного газу та ринку постачання природного газу; Комітетом не зазначено недотримання яких норм законодавства ним визнається таким, що свідчить про порушення ТОВ "Оператор ГТС України" вимог законодавства про захист економічної конкуренції в розумінні пункту 2 статті 50 та частина 1 статті 13 Закону № 2210-III; Комітетом кваліфіковано як зловживання монопольним (домінуючим) становищем саме дії оператора ГТС, водночас встановлені обставини справи свідчать, що об`єктивна сторона безпідставно "інкримінованого" позивачу правопорушення проявляється у бездіяльності. Скаржник також посилається на постанови Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 907/162/17, від 15 липня 2021 року у справі № 904/4598/20, від 02 липня 2019 року у справі № 910/23000/17.

15. У відзиві відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з підстав, наведених у цьому відзиві.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. 26 грудня 2024 року АМК прийнято рішення № 537-р у справі № 128-26.13/54-22 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким Комітет вирішив:

- визнати, що ТОВ "Оператор ГТС України" протягом січня 2020 року - листопада 2024 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг транспортування природного газу в межах території України, де розташована газотранспортна система, що перебуває в його власності (користуванні) із часткою 100 %, відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 2210-III (пункт 1 рішення);

- визнати, що дії ТОВ "Оператор ГТС України" у період із січня 2020 року по листопад 2024 року на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу, які полягають у розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" без належного обґрунтування, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 50 та частини 1 статті 13 Закону № 2210-III, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг транспортування природного газу, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 рішення);

- накласти на ТОВ "Оператор ГТС України" штраф у розмірі 12 000 000,00 грн за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення (пункт 3 рішення);

- зобов`язати ТОВ "Оператор ГТС України" припинити порушення, що полягає у розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" без належного обґрунтування, в чотиримісячний строк (пункт 4 рішення).

17. У рішенні АМК встановлено, зокрема, таке.

18. Визначення монопольного (домінуючого) становища Товариства на ринку проводилося відповідно до Методики № 49-р.

19. Об`єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є суб`єкт господарювання ТОВ "Оператор ГТС України". Товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище, є послуга транспортування природного газу. Споживачами послуги транспортування природного газу є замовники послуг транспортування.

20. Послуга транспортування природного газу не є взаємозаміною у споживанні з іншими товарами (послугами). Товарними межами ринку є послуга транспортування природного газу.

21. Територіальними (географічними) межами ринку послуги транспортування природного газу є територія України, у межах якої розташована газотранспортна система, що перебуває у власності (користуванні) ТОВ "Оператор ГТС України".

22. Часові межі ринку у справі охоплюють період січень 2020 року - листопад 2024 року.

23. Бар`єрами для вступу потенційних конкурентів на ринок послуг транспортування природного газу є, зокрема: адміністративні обмеження, пов`язанні з необхідністю отримання ліцензії з транспортування природного газу; організаційні обмеження, пов`язані з необхідністю наявності у потенційного конкурента у власності чи користуванні газотранспортної системи; економічні обмеження, пов`язанні з необхідністю значних капіталовкладень в будівництво газотранспортної системи; бар`єри, що пов`язанні з ефектом масштабу внаслідок технологічних особливостей надання послуги з транспортування природного газу.

24. Комітет встановив, що існують значні бар`єри для вступу потенційних конкурентів на ринок послуг транспортування природного газу.

25. Згідно з Реєстром суб`єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики, що оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЕКП, у період із січня 2020 року по листопад 2024 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу в межах території України видано тільки ТОВ "Оператор ГТС України".

26. Жоден інший суб`єкт господарювання, крім ТОВ "Оператор ГТС України", не здійснював діяльності з транспортування природного газу на території України, де розташована газотранспортна система, в період із січня 2020 року по листопад 2024 року.

27. Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що ТОВ "Оператор ГТС України" протягом січня 2020 року - листопада 2024 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг транспортування природного газу в межах території України, де розташована газотранспортна система, що перебуває в його власності (користуванні) із часткою 100 %.

28. У заяві від 08 червня 2021 року ТОВ "Енерджі Трейд Груп" повідомило Комітет, що ТОВ "Оператор ГТС України" як єдиний суб`єкт, що здійснює діяльність з транспортування природного газу, всупереч нормам законодавства встановлює безпідставні та необґрунтовані умови надання послуги транспортування природного газу в частині розподілу потужності, нарахування плати за замовлену та перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", визначеної оператором ГТС, якої фізично не існує в газотранспортній системі України.

29. На офіційному веб-сайті оператора ГТС до введення воєнного стану в Україні було розміщено "Перелік фізичних точок входу/виходу газотранспортної системи з прив`язкою до віртуальної точки входу/виходу" станом на 25 січня 2022 року, а також інформацію про технічну, розподілену та вільну потужність точок входу/виходу до/з газотранспортної системи України з прив`язкою до віртуальної точки входу/виходу за газові роки: 2020-2021 та 2021-2022. Ці файли не містили інформації про фізичні точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" із прив`язкою останніх до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

30. Після введення воєнного стану в Україні інформація щодо точок входу/виходу та інформація щодо розподіленої та вільної потужності точок входу і виходу до/з газотранспортної системи України закрита оператором ГТС, оскільки така інформація стосується об`єктів критичної інфраструктури.

31. Розміщені на офіційному веб-сайті Товариства файли не містили інформації про фізичні точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" із прив`язкою останніх до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

32. Оператор ГТС листом від 06 серпня 2021 року надав Комітету перелік віртуальних точок з довідника віртуальних точок виходу інформаційної платформи оператора ГТС, який містить інформацію, зокрема, щодо віртуальної точки виходу Гадячгаз (сторона взаємодії - газорозподільна система та споживачі). Тобто оператор ГТС на інформаційній платформі застосовує віртуальну точку виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

33. Відповідно до акта перевірки НКРЕКП від 04 березня 2021 року № 136, розміщеного на офіційному веб-сайті регулятора, у зоні ліцензійної діяльності ПрАТ "Гадячгаз" відсутні фізичні точки входу та виходу до/з газотранспортної системи, а також відсутні магістральні трубопроводи оператора ГТС.

34. Крім цього, у акті перевірки від 27 вересня 2019 року № 336 регулятором також встановлено, що в зоні ліцензійної діяльності ПрАТ "Гадячгаз" відсутні фізичні точки входу та виходу до/з газотранспортної системи, а також відсутні магістральні трубопроводи оператора ГТС. Транспортування природного газу споживачам здійснюється внутрішньопромисловими трубопроводами, тому ПрАТ "Гадячгаз" укладені договори на транспортування з ПАТ "Укргазвидобування" (в особі ГПУ "Полтавагазвидобування") та з АТ "Укрнафта" (в особі НГВУ "Полтаванафтогаз"). Між ПрАТ "Гадячгаз" та AT "Укртрансгаз" (колишній оператор ГТС) укладений договір транспортування природного газу, разом із тим ПрАТ "Гадячгаз" за цим договором отримувало лише послугу балансування.

35. Комітет звернувся з вимогами про надання інформації до оператора ГТС, ПрАТ "Гадячгаз", AT "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта". Вказані суб`єкти підтвердили інформацію, що на території здійснення господарської діяльності ПрАТ "Гадячгаз" переміщення природного газу здійснюється внутрішньопромисловими трубопроводами без виходу до газотранспортної системи (листи від 28 листопада 2022 року, від 02 грудня 2022 року, від 28 листопада 2022 року, від 25 листопада 2022 року).

36. Оператором ГТС надано інформацію щодо обсягів та вартості доступу до потужності (у тому числі перевищення замовленої потужності) віртуальної точки виходу до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", які були оплачені замовниками послуг транспортування в період із січня 2020 року по 30 листопада 2024 року.

37. Згідно з інформацією Комітету, вартість сплаченої споживачами послуги транспортування замовленої та перевищеної потужності у віртуальній точці виходу Гадячгаз у період із січня 2020 року по 30 листопада 2024 року становила 19 202 547,00 грн.

38. У листі від 06 серпня 2021 року Товариство зазначило, що "за відсутності фізичної точки/точок виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" визначити та опублікувати розмір технічної та вільної потужності віртуальної точки виходу до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" в оператора ГТС немає можливості", що фактично підтверджує відсутність точок фізичного приєднання газотранспортної системи з газовими мережами ПрАТ "Гадячгаз".

39. Листом від 02 грудня 2022 року ПрАТ "Гадячгаз" повідомило Комітет, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ до основних функцій ПрАТ "Гадячгаз" належить забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБГ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів. Повідомило також, що на території здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу ПрАТ "Гадячгаз" відсутні магістральні газопроводи ТОВ "Оператор ГТС України", які мають фізичне з`єднання з газорозподільною системою ПрАТ "Гадячгаз". Надходження природного газу у газорозподільну систему товариства здійснюється безпосередньо з внутрішньопромислових газопроводів газодобувних підприємств, що знаходяться на території Полтавської області, зокрема, ГПУ "Полтавагазвидобування" (структурний підрозділ AT "Укргазвидобування") та НГВУ "Полтаванафтогаз" (структурний підрозділ ПАТ "Укрнафта") та від суміжної газорозподільної системи AT "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз".

40. Згідно з положеннями Закону № 329-VIII та Кодексу ГТС внутрішньопромислові газопроводи AT "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта", а також розподільні газопроводи AT "Полтавагаз" не є елементами газотранспортної системи України.

41. Газорозподільна система ПрАТ "Гадячгаз" є фізично відокремленою від газотранспортної системи ТОВ "Оператор ГТС України" і у оператора ГТС відсутні фізичні точки виходу до газорозподільної системи, у зв`язку із чим відбір природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", не може вплинути на газотранспортну систему оператора ГТС, зокрема, на технічну потужність газотранспортної системи чи призвести до її перевантаження.

42. Відсутність фізичних точок виходу в оператора ГТС до газорозподільної системи оператора ГРМ та відбір обсягів природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" від мереж внутрішньопромислових газопроводів газодобувних підприємств, не впливають на газотранспортну систему оператора ГТС, внаслідок чого у ТОВ "Оператор ГТС України" відсутня фізична можливість передавати природний газ, що знаходиться в газотранспортній системі до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

43. ТОВ "Оператор ГТС України" не зверталося до ПрАТ "Гадячгаз" щодо надання інформації стосовно розміру технічної та вільної потужності газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

44. AT "Укргазвидобувания" листом від 28 листопада 2022 року № 21.4.2-01-4311 повідомило, що між ним та ПрАТ "Гадячгаз" відносини регулюються Технічною угодою про умови приймання-передачі газу газорозподільною системою від 16 липня 2016 року (далі - Технічна угода).

45. У AT "Укргазвидобування" в межах пунктів приймання-передачі природного газу згідно з укладеною Технічною угодою відсутні фізичні точки підключення ПрАТ "Гадячгаз" до газотранспортної системи України.

46. При цьому обсяг споживання природного газу кінцевими споживачами ПрАТ "Гадячгаз" є значно нижчим за обсяги видобутку природного газу AT "Укргазвидобування" по вказаному маршруту та становить близько 1,5 %. Отже, на думку AT "Укргазвидобування", обсяги вказаних відборів не можуть призвести до перенавантаження та відповідно вплинути на технічну потужність газотранспортної системи.

47. AT "Укргазвидобування" контролює щоденні обсяги відбору природного газу згідно з даними пунктів вимірювання витрат газу, розміщеними в точках передачі, в межах дії Технічної угоди. Обмеження відбору та вибір типу витратоміра розраховується відносно фактичного споживання природного газу за аналогічний попередній період (також граничний обсяг споживання може регулюватися на основі звернення ПрАТ "Гадячгаз"). На цей час, обмеження обсягу відбору природного газу встановлюється виключно технічними характеристиками пункту вимірювання витрат газу (пропускною здатністю обладнання).

48. У AT "Укргазвидобування" наявна можливість подавати до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" природний газ інших суб`єктів господарювання, газодобувних підприємств чи груп видобувних підприємств транзитом, проте по вказаному маршруту в Товаристві таких договорів не укладено. Реверсним шляхом із використанням внутрішньопромислових трубопроводів у Товариства, подача природного газу із газотранспортної системи до мереж ПрАТ "Гадячгаз" наявним обладнанням неможливо.

49. ПАТ "Укрнафта" листом від 25 листопада 2022 року № 01/01/12/01/04-02/01/2707 повідомило Комітет, що "фізичне транспортування природного газу газотранспортною (газорозподільною) системою ПрАТ "Гадячгаз" здійснює безпосередній власник цієї системи, тобто, ПрАТ "Гадячгаз". Газорозподільна система, оператором якої є ПрАТ "Гадячгаз", фізично не приєднана до газотранспортної системи, оператором якої є ТОВ "Оператор ГТС України", тому доступ до газотранспортної системи оператора ПрАТ "Гадячгаз" має через віртуальну точку, що для ПрАТ "Гадячгаз" є точкою виходу з ГТС оператора, а для ПАТ "Укрнафта" (НГВУ "Полтаванафтогаз") є точкою входу в ГТС оператора згідно з підпунктом 2 пункту І глави 2 розділу II Кодексу ГТС.

50. Постачання газу споживачам з обсягу відбору природного газу у ПАТ "Укрнафта", які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", не може впливати на технічну потужність газотранспортної системи оператора ГТС та призводити до її перевантаження у випадку, коли здійснюється постачання газу з ресурсів саме ПАТ "Укрнафта".

51. ПАТ "Укрнафта" в особі його структурної одиниці НГВУ "Полтаванафтогаз" має фізичне приєднання до газорозподільних мереж ПрАТ "Гадячгаз" та віртуальну точку входу до ГТС через власні внутрішньопромислові газопроводи, які використовуються виключно для транспортування газу власного видобутку до точок входу в газотранспортну систему. Крім цього, в НГВУ "Полтаванафтогаз" не має фізичних точок виходу з ГТС, через які можливо транспортувати газ з ГТС до газорозподільних мереж ПрАТ "Гадячгаз". У той же час у ПАТ "Укрнафта" наявна можливість подавати до газотранспортної системи ПрАТ "Гадячгаз" природний газ інших суб`єктів господарювання, газовидобувних підприємств чи груп транзитом через інші структурні одиниці ПАТ "Укрнафта" з подальшою передачею їх через НГВУ "Полтаванафтогаз", але таке транспортування газу не оформлене відповідними договорами та не здійснюється у зв`язку зі складністю наведеного маршруту".

52. ТОВ "Оператор ГТС України" листом від 28 листопада 2022 року повідомило, що "відповідно до положень статті 44 Закону України "Про нафту і газ" в Україні діє єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею та постачанням природного газу. У межах Єдиної газотранспортної системи України відповідно до закону діють обов`язкові для всіх організаційних структур виробнича дисципліна, правила надання оперативної інформації про обсяги газопостачання, об`єм, режими, транспортування і споживання газу, обліковий час, порядок взаємодії структур системи у разі виникнення ускладнень з газопостачанням в окремих регіонах України під час різких похолодань, аварій, планового ремонту.

53. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного управління) газотранспортною системою України виконує оператор газотранспортної системи України. Наведене вище обумовлює те, що газорозподільна система ПрАТ "Гадячгаз" не може функціонувати окремо.

54. Завдяки впровадженню віртуальних точок входу і виходу та віртуального заміщення потоків природного газу здійснюється адміністрування подач та відборів природного газу в газорозподільну мережу ПрАТ "Гадячгаз", а також газовидобувних підприємств, які приєднані до мереж операторів газорозподільних систем і також не мають фізичного приєднання безпосередньо до газотранспортної системи. Вказане надає можливість здійснювати операції з віртуального заміщення природного газу, при яких приймання-передача природного газу здійснюється шляхом документального оформлення зустрічних потоків природного газу.

55. Відсутність вказаних інструментів унеможливило б постачання газу споживачам, приєднаним до газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз", та подачу газу АТ "Укрнафта" та інших газовидобувних підприємств до газотранспортної системи й подальшу передачу видобутого газу іншим учасникам ринку чи закачування газу до газосховищ.

56. Крім того, ТОВ "Оператор ГТС України" повідомило, що обсяги використання газу споживачами, приєднаними до мереж ПрАТ "Гадячгаз", не можуть перевищувати обсяг подачі газу в газорозподільну зону ПрАТ "Гадячгаз" відповідними газовидобувними підприємствами. Тому в частині заходів фізичного балансування слід зазначити, що використання газу споживачами, приєднаними до мереж ПрАТ "Гадячгаз", не створює загрози цілісності газотранспортної системи.

57. При цьому за наявною в Комітеті інформацією, ТОВ "Оператор ГТС України" листом від 15 грудня 2020 року зверталося до НКРЕКП за роз`ясненнями, у якому, зокрема, звернуло увагу НКРЕКП на те, що Кодекс ГТС передбачає, що величина технічної (пропускної) потужності в певній точці входу/виходу газотранспортної системи визначається як максимально можливе перетікання об`єму природного газу за стандартних умов у цій точці з урахуванням одночасності роботи газоспоживаючого обладнання, цілісності системи та вимог щодо її експлуатації. Величина технічної потужності відображає максимальний обсяг потужності в певній точці виходу/входу газотранспортної системи, право користування якою оператор газотранспортної системи може надати замовникам послуги транспортування та/або іншим суб`єктам ринку природного газу, об`єкти яких підключені до газотранспортної системи, з гарантією реалізації такого права.

58. Разом з тим між ТОВ "Оператор ГТС України" та оператором газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" відсутнє фізичне приєднання, тобто відсутні фізичні точки виходу з газотранспортної системи до газових мереж ПрАТ "Гадячгаз".

59. Оператор ГТС не має можливості забезпечити наявність відповідних потужностей у точках, у яких не має фізичного приєднання до газотранспортної системи, хоча це передбачає Типовий договір транспортування.

60. ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося з проханням до НКРЕКП надати роз`яснення щодо порядку визначення кількісних показників обсягів технічної потужності у точках, у яких не має фізичного приєднання до газотранспортної системи та забезпечення наявності відповідних потужностей у таких точках.

61. НКРЕКП (на лист ТОВ "Оператор ГТС України") листом від 19 лютого 2021 року надала відповідь, в якій, зокрема звернула увагу, що пунктом 7 глави 3 розділу І Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи здійснює надання послуг транспортування природного газу в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу.

62. При формуванні тарифів на послуги транспортування природного газу для точок виходу і точок входу в/з газотранспортну(ої) систему(и) для ТОВ "Оператор ГТС України" враховано прогнозований обсяг потужності для точок виходу до газорозподільних систем.

63. 24 грудня 2019 року НКРЕКП прийняла постанову № 3013, додатком 2 до якої є перелік тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и).

64. На веб-сайті оператора ГТС відсутня інформація щодо технічної потужності фізичної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", оскільки газотранспортна система ТОВ "Оператор ГТС України" не приєднана до газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз". Фізична точки виходу до такої газорозподільної мережі відсутня.

65. Тобто при встановленні тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і виходу на регуляторний період 2020-2024 років не враховувалася відсутність фізичного з`єднання газотранспортної системи з іншими газорозподільними системами, величина технічної (пропускної) в певній точці входу/виходу газотранспортної системи та ПрАТ "Гадячгаз".

66. Комітет вказав, що для послуг транспортування природного газу на період однієї газової доби замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити 100 % попередню оплату в розмірі не менше вартості доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором газотранспортної системи на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації.

67. У разі несплати плати за Типовим договором у строки, у тому числі за зобов`язаннями щодо плати за розподіл/перевищення потужності, оператор ГТС має право припинити надання послуг із транспортування шляхом не підтвердження номінацій на замовлені послуги транспортування, що фактично призводить до втрати доступу до ринку природного газу.

68. Таким чином, замовники послуг транспортування, подаючи номінацію стосовно обсягів постачання природного газу споживачам, підключеним до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", автоматично здійснюють замовлення потужності, яку зобов`язані сплатити до початку газової доби, у якій планується постачання природного газу відповідним споживачам, навіть якщо оператор ГТС не надає таких послуг.

69. У тому випадку, коли постачальники природного газу здійснюють постачання природного газу (придбаного закордоном або в газодобувних підприємств, трейдерів, крім ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укргазвидобування") споживачам природного газу, що підключені до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", природний газ у будь-якому випадку надійде до газотранспортної системи оператора ГТС через фізичну точку входу та вийде через фізичну точку виходу, будь-яку, окрім точки виходу "Гадячгаз" за тарифом, встановленим регулятором.

70. У разі якщо постачальники природного газу здійснюють постачання природного газу, придбаного безпосередньо в ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укргазвидобування", або ж ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укргазвидобування" будуть самостійно реалізовувати природний газ споживачам, що підключені до газотранспортної системи ПрАТ "Гадячгаз", оператор ГТС фактично не надаватиме послуги з транспортування природного газу, так як такий природний газ, не надходить до газотранспортної системи оператора ГТС. Тобто природний газ фізично транспортується від газовидобувного підприємства до споживача, не переміщуючись газотранспортною системою. Оператор ГТС несе різні витрати при надходженні природного газу до системи ГТС та відборі природного газу з неї, при цьому відбору природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", із газотранспортної системи оператора ГТС не відбувається.

71. У будь-якому випадку, незалежно від походження природного газу, що поставляється до споживачів природного газу, приєднаних до газотранспортної мережі ПрАТ "Гадячгаз", з огляду на той факт, що: газорозподільна система ТОВ "Оператор ГТС України" фізично не приєднана до газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз" та не має фізичних точок виходу; оператор ГТС не обізнаний про технічну (вільну) потужність газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз" та не володіє інформацією про можливу потужність віртуальної точки виходу ПрАТ "Гадячгаз", яка не має жодних фізичних точок виходу з газотранспортної системи, є єдиною та унікальною на території України; за інформацією оператора ГТС, він не має можливості забезпечити наявність відповідних потужностей у точках, у яких не має фізичного приєднання до газотранспортної системи, хоча це й передбачає Типовий договір транспортування; отримання послуг транспортування природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", від оператора ГТС неможливе без укладення Типового договору та взяття на себе обов`язку плати за розподілену потужність (100 % попередню оплату в розмірі не менше вартості доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією) у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз"; главою 3 розділу XV Кодексу ГТС передбачено, що стягнення додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування, є дією оператора газотранспортної системи, яка серед іншого, дозволяє уникнути можливості виникнення перевантажень; відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС фізичні перевантаження - це перевищення попиту на послуги із транспортування природного газу над обсягом технічної потужності газотранспортної системи під час фактичного транспортування природного газу у певний момент часу; попит на природний газ у споживачів, що підключені до газотранспортної системи ПрАТ "Гадячгаз", ніяким чином не може вплинути на газотранспортну систему України; у замовників послуг транспортування природного газу в оператора ГТС до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" відсутні підстави сплачувати оператору ГТС за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

72. Комітет встановив, що дії ТОВ "Оператор ГТС України" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку транспортування природного газу газотранспортною системою шляхом розподілу потужності, нарахування плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" (у точці, якої не існує) без належного обґрунтування були б неможливими за умов існування значної конкуренції, оскільки споживач міг би обрати іншого постачальника, який би не включав до вартості послуг із транспортування необґрунтовану вартість за замовлену та перевищену потужність у точці виходу до своєї газотранспортної системи, якої фактично не існує, так як фактично не несе жодних ризиків за перевищення потужності в такій точці виходу, а відповідно й міг би запропонувати більш привабливі умови, за якими б надавалися такі послуги транспортування.

73. Споживачі природного газу, приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", могли б отримати природний газ від постачальників на більш вигідних умовах, оскільки постачальники природного газу могли б не нести додаткових витрат за необґрунтовану замовлену та перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" та не закладали б такі витрати у вартість реалізації природного газу.

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

74. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" є рішення Господарського суду міста Києва від 04 лютого 2026 року та постанова Північного апеляційного господарського суду від 16 червня 2026 року.

75. Перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення (пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення цієї касаційної скарги з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

76. Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

77. Верховний Суд у постанові від 03 вересня 2024 року у справі № 910/14049/23 дійшов висновку, що крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

78. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

79. Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

80. Здійснюючи аналіз вказаних доводів касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

81. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

82. Комітет є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

83. Відповідно до статті 3 Закону № 3659-XII основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики.

84. Повноваження Комітету визначені в статті 7 Закону № 3659-XII.

85. За пунктом 11 частини 1 статті 7 Закону № 3659-XII у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

86. Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону № 2210-III суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

87. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

88. Установлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

89. Визначення монопольного (домінуючого) становища позивача здійснювалося в порядку, встановленому Методикою № 49-р.

90. Відповідно до пункту 3.1 Методики № 49-р об`єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб`єкт господарювання; група суб`єктів господарювання; конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (використовується, споживається) цим (цими) суб`єктом (суб`єктами) господарювання.

91. У рішенні АМК встановлено, що ТОВ "Оператор ГТС України" протягом січня 2020 року - листопада 2024 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг транспортування природного газу в межах території України, де розташована газотранспортна система, що перебуває в його власності (користуванні) із часткою 100 %. Вказану обставину позивач не заперечує.

92. Відповідно до статті 13 Закону № 2210-III зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

93. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин.

94. Згідно зі статтею 50 Закону № 2210-III порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

95. На АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі, крім того, що покладено обов`язок з доведення у суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку, покладено також обов`язок доведення наявності у діях суб`єкта господарювання зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, оскільки саме по собі зайняття монопольного (домінуючого) становища суб`єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону № 2210-ІІІ.

96. При розгляді цієї категорії справ в основу кваліфікації дій суб`єкта господарювання як зловживання своїм монопольним становищем АМК може бути покладено, зокрема, дискримінаційність ціноутворення суб`єкта господарювання (наприклад, безсистемне встановлення цін на різному рівні, без прив`язки до обсягів закупівлі чи інших обґрунтованих критеріїв) та неможливість такого ціноутворення за умов існування значної конкуренції на ринку (що включало аналіз наявності або відсутності об`єктивно виправданих причин). Близькі за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 910/2921/19, від 01 жовтня 2020 року у справі № 920/890/20, від 17 грудня 2020 року у справі № 910/13225/19.

97. Верховний Суд неодноразово зазначав, що у застосуванні статті 13 Закону № 2210-ІІІ необхідно мати на увазі, що частина перша її містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки про ті чи інші дії (бездіяльність) суб`єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої даної статті (див. постанову Верховного Суду від 11 грудня 2025 року у справі № 914/3115/24).

98. Здійснення системної оцінки та кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання, як і уточнення кваліфікації одних і тих самих дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання в межах відповідних (тобто тих, що співвідносяться як загальні та спеціальні) приписів, що містяться в різних частинах статті 13 вказаного вище Закону, відноситься до виключних (дискреційних) повноважень органів АМК.

99. У оскаржуваному рішенні АМК визнав дії ТОВ "Оператор ГТС України" у період із січня 2020 року по листопад 2024 року на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу, які полягають у розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" без належного обґрунтування, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 50 та частини 1 статті 13 Закону № 2210-III, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг транспортування природного газу, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

100. Для перевірки обґрунтованості такого висновку необхідно враховувати правову природу послуг, які надає оператор газотранспортної системи, та нормативне регулювання їх надання.

101. Ринок природного газу - це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG для забезпечення споживача природним газом (пункт 33 статті 1 Закону № 329-VIII).

102. Згідно з статтею 1 Закону № 329-VIII газотранспортна система - це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG; оператор ГТС - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

103. Закон № 329-VIII розмежовує ринки газу, зокрема на постачання (глава 2 Закону) і на транспортування (глава 4 Закону).

104. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30 вересня 2015 року, замовник послуг транспортування - це юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу; договір транспортування - договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

105. Відповідно до пункту 2.1 розділу II Типового договору транспортування оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

106. Положеннями пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС встановлено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

107. Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора ГТС послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

108. З пунктів 1 та 9 глави 1 розд. VIIІ Кодексу ГТС вбачається, що договір транспортування природного газу передбачає можливість надання оператором ГТС замовнику таких видів послуг: 1) доступ до потужності в точці входу або виходу з ГТС; 2) замовлення фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтвердженої номінації; 3) вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

109. У пункті 2 глави 2 розд. ІХ Кодексу ГТС передбачено, що у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються: точки входу та/або виходу; обсяг розподіленої (договірної) потужності; період (річний, квартальний, місячний); тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями); строк, на який потужність була розподілена.

110. Договір транспортування містить розд. ІІ "Предмет договору", у пункті 2.1 якого зазначено, що за цим договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

111. Пунктом 2.3 договору транспортування передбачено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

112. Відповідно до пункту 2.7 договору транспортування додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору транспортування у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.

113. Пунктом 6.1 договору транспортування передбачено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до ГТС або в точках виходу з ГТС в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

114. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору ГТС здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 2.4 договору транспортування).

115. Пунктом 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається оператором ГТС на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед, протягом доби.

116. При цьому на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності (підпункти 4 пункт 2 глави 1 розд. ІХ Кодексу ГТС).

117. Протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу (ппідпункт 5 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС).

118. Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором ГТС. Доступ до потужності точок входу/виходу протягом доби надається на підставі укладеного договору транспортування та реномінації, підтвердженої оператором ГТС. Номінація/реномінація підтверджується оператором ГТС відповідно до глави 1 цього розділу та вимог розділу XI цього Кодексу.

119. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу. Номінація/реномінація надається через інформаційну платформу оператора ГТС (пункт 7 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС).

120. Номінація - це попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору ГТС, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до ГТС в точках входу та відібрані з ГТС в точках виходу (пункт 5 глави 1 розділ І Кодексу ГТС).

121. Реномінація - це заявка на зміну підтвердженої номінації (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

122. Інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується оператором ГТС в порядку, визначеному розд.ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику послуг транспортування.

123. Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (пункт 8.1 договору транспортування).

124. При цьому пункт 8.2 договору транспортування передбачає, що вартість договірної потужності замовника, крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до статті 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця (відповідно до формули, визначеної договором транспортування).

125. Для послуг доступу до потужності на період однієї газової доби замовник зобов`язаний здійснити 100% попередню оплату (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до статті 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора ГРМ) у розмірі не менше від вартості послуги доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором ГТС на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації (пункт 8.2 договору транспортування).

126. Договір транспортування пов`язує оплату послуг розподілу потужності у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби з обсягами, вказаними у номінації/реномінації, що подається замовником оператору ГТС з обов`язковою передоплатою в розмірі вартості послуги доступу до потужності, яку замовник сам визначив в поданій оператору ГТС номінації.

127. При цьому розрахунок вартості такої послуги здійснюється з урахуванням тарифу, встановленого регулятором для відповідних точок входу та виходу, а не умовами договору транспортування чи додатками 1 та 2 до нього (що прямо передбачено пунктами 7.1 та 8.2 договору транспортування (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суд від 03 листопада 2023 року у справі № 918/686/21).

128. Однак суди попередніх інстанцій вищенаведеного не врахували та не дослідили в повному обсязі правову природу послуги транспортування природного газу, складовою якої є доступ до потужності, а також не перевірили, чи передбачають приписи Кодексу ГТС можливість оператора ГТС самостійно коригувати обсяги перевищення потужності у разі відсутності фізичного приєднання ГТС до ГРМ у відповідній точці виходу. Крім того, суди не з`ясували, яким саме чином нарахування плати за потужність у відповідній віртуальній точці виходу вплинуло на економічні інтереси споживачів природного газу, які саме споживачі зазнали такого впливу, у чому конкретно полягало ущемлення їхніх інтересів та якими доказами підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою оператора ГТС і відповідними негативними наслідками для таких споживачів.

129. Суди попередніх інстанцій також не надали належної оцінки доводам позивача щодо співвідношення ринку послуг транспортування природного газу, межі якого визначені Комітетом в оскаржуваному рішенні, та ринку постачання природного газу, на якому здійснюють діяльність суб`єкти, інтереси яких, за висновком Комітету, були ущемлені. За таких обставин судам належало встановити конкретний механізм, за допомогою якого поведінка оператора ГТС саме на ринку послуг транспортування природного газу спричинила зазначені Комітетом наслідки для споживачів природного газу, чого судами попередніх інстанцій зроблено не було.

130. Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" державне регулювання цін (тарифів) на послуги транспортування природного газу здійснюється НКРЕКП. Постановами НКРЕКП, зокрема постановою № 3013, оператору ГТС встановлено тарифи, обов`язкові до застосування, а положеннями Кодексу ГТС визначено порядок розрахунку та нарахування плати за перевищення потужності, у тому числі із використанням даних Інформаційної платформи.

131. При цьому частиною дев`ятою статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено, що рішення регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

132. За таких обставин суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи діяв оператор ГТС під час нарахування плати за перевищення потужності в межах наданих йому повноважень та відповідно до встановленого нормативного регулювання, з урахуванням того, що ТОВ "Оператор ГТС України" як суб`єкт природної монополії у сфері транспортування природного газу зобов`язане застосовувати державні регульовані ціни (тарифи) на відповідні послуги, дотримуватися встановленого законодавством порядку ціноутворення та виконувати рішення НКРЕКП як регулятора ринку природного газу.

133. Судам належало з`ясувати, чи мав оператор ГТС правові підстави самостійно скасовувати, не нараховувати або змінювати плату за перевищення потужності щодо окремих замовників послуг транспортування, зокрема у зоні ПрАТ "Гадячгаз". Адже невиконання встановленого регулятором порядку нарахування плати або вибіркове звільнення окремих замовників від її сплати за відсутності передбачених законом підстав, навпаки, могло б поставити питання про дотримання оператором ГТС вимог щодо недискримінаційності умов надання послуг та застосування однакових умов до рівнозначних угод.

134. Натомість у цій справі суди попередніх інстанцій фактично погодилися з висновками АМК щодо необґрунтованості нарахування плати за потужність та ущемлення інтересів споживачів, не встановивши при цьому, чи мав оператор ГТС нормативну можливість діяти інакше, які саме дії оператора становили порушення, які конкретно норми законодавства зобов`язували його діяти іншим чином, а також яким є причинно-наслідковий зв`язок між відповідною поведінкою та ущемленням інтересів споживачів.

135. Суди попередніх інстанцій фактично продублювали висновки АМК на яких ґрунтується оскаржуване рішення, без дослідження та оцінки їх крізь призму положень Закону № 2210, що недопустимо. Не врахували, що рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати мотиви його ухвалення.

136. З огляду на викладене, висновок судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є формальним та передчасним, оскільки суди не дослідили всіх обставин справи з наданням оцінки наявним у ній доказам, з якими пов`язане законне вирішення спору по суті, порушили принцип змагальності та стандарти доказування, а тому ухвалені у справі судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

137. Законодавець у частині 1 статті 236 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 статті 236 ГПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

138. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

139. Враховуючи наведені міркування, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і постанови апеляційного суду та передачу цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

140. Під час нового розгляду судам слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

141. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до вимог пункту 14 статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд