ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/12948/25

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Груп" (далі - ТОВ "КСМ-Груп"; позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК; Комітет; відповідач), у якому просило:

1) визнати недійсним та скасувати рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК від 10 вересня 2025 року № 14-р/тк в частині пункту 1 щодо визнання ТОВ "КСМ-Груп" таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року № 2210-III (далі - Закон № 2210-III), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються результатів торгів закупівлі "Підготовка об`єкта: "Капітальний ремонт фасадів закладу дошкільної освіти № 640 за адресою: вул. Маршала Якубовського, 1 у Голосіївському районі міста Києва до опалювального сезону та проведення заходів з енергозбереження, код ДК 021:2015-45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація)" (ідентифікатор закупівлі UA-2023-07-28-004707-а);

2) визнати недійсним та скасувати рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК від 10 вересня 2025 року № 14-р/тк в частині пункту 2 щодо накладення на ТОВ "КСМ-Груп" штрафу у розмірі 4 916 746,00 грн;

3) визнати недійсним та скасувати рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК № 14-р/тк від 10 вересня 2025 року в частині пункту 4 щодо визнання ТОВ "КСМ-Груп" таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2210-III, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються результатів торгів закупівлі: "Будівництво водопровідної мережі від пр. Миру в м. Житомирі до смт. Лісове (коригування)", проведених КП "Житомирводоканал" (ідентифікатор закупівлі UA-2023-10-09-000381-а);

4) визнати недійсним та скасувати рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК від 10 вересня 2025 року № 14-р/тк в частині пункту 5 щодо накладення на ТОВ "КСМ-Груп" штрафу у розмірі 2 976 117,00 грн.

2. Позовні вимоги ТОВ "КСМ-Груп" обґрунтовані тим, що вказане рішення АМК в частині, що стосується позивача, є неправомірним, оскільки АМК неправильно застосував норми матеріального права, не довів обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права. Висновки АМК у рішенні № 14-р/тк не відповідають обставинам справи № 499/60/201-рп/к.24.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 лютого 2026 року, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 червня 2026 року, позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК від 10 вересня 2025 року № 14-р/тк в частині:

пункту 1 щодо визнання ТОВ "КСМ-Груп" таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статтею 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2210-III, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються результатів торгів закупівлі "Підготовка об`єкту: "Капітальний ремонт фасадів закладу дошкільної освіти № 640 за адресою: вул. Маршала Якубовського, 1 у Голосіївському районі міста Києва до опалювального сезону та проведення заходів з енергозбереження, код ДК 021:2015-45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація)" (ідентифікатор закупівлі UA-2023-07-28-004707-а);

пункту 2 щодо накладення на ТОВ "КСМ-Груп" штрафу у розмірі 4 916 746,00 грн;

пункту 4 щодо визнання ТОВ "КСМ-Груп" таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2210-III, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються результатів торгів закупівлі: "Будівництво водопровідної мережі від пр. Миру в м. Житомирі до смт. Лісове (коригування)", проведених Комунальним підприємством "Житомирводоканал" (ідентифікатор закупівлі UA-2023-10-09-000381-а);

пункту 5 щодо накладення на ТОВ "КСМ-Груп" штрафу у розмірі 2 976 117,00 грн.

4. Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК від 10 вересня 2025 року № 14-р/тк у справі № 499/60/201-рп/к.24 не містить доказів спотворення результатів досліджуваних процедур закупівель із використанням електронних засобів відбору учасників в електронній системі закупівель "ProZorro", наявності конкретних узгоджених дій, вчинених при проведенні згаданих процедур, наявності погодження чи узгодження цих дій, стосунку згаданих узгоджених дій спотворення результатів торгів, наявності наміру ТОВ "КСМ-Груп" замінити змагання під час участі в закупівлях координацією своєї діяльності, а тому рішення № 14-р/тк від 10 вересня 2025 року прийнято спираючись не на докази, а на припущення.

5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Скаржник підставою касаційного оскарження судових рішень визначив пункти 1, 4 частини 2 статті 287, пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л.↗ - головуючий, Булгакова І. В.↗, Малашенкова Т. М.

8. Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18 серпня 2026 року № 32.2-01/1536 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/12948/25 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В.↗

9. Відповідно до протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18, 19, 20 та 21 серпня 2026 року призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

10. Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 31 серпня 2026 року справу № 910/12948/25 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власова Ю. Л.↗ - головуючий, Булгакової І. В.↗, Малашенкової Т. М.

11. Верховний Суд ухвалою від 31 серпня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача на підставах пунктів 1, 4 частини 2 статті 287, пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

12. Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19 жовтня 2026 року № 32.2-01/1949 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/12948/25 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т. М.

13. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2026 року справу № 910/12948/25 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власова Ю. Л.↗ - головуючий, Булгакової І. В.↗, Колос І. Б.↗

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

14. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Частиною 2 статті 300 ГПК України визначено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. На обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідач посилається на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме:

- пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України - суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08 липня 2021 року у справі № 915/1889/19, від 15 липня 2021 року у справі № 916/2586/20, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 27 січня 2022 року у справі № 910/16243/20, від 26 травня 2022 року у справі № 910/20099/20, від 23 березня 2021 року у справі № 910/4542/20, від 11 червня 2020 року у справі № 910/10212/19, від 28 жовтня 2022 року у справі № 910/20229/20, від 22 жовтня 2019 року у справі № 910/2988/18, від 05 серпня 2019 року у справі № 922/2513/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 914/1696/18, від 13 серпня 2019 року у справі № 916/2670/18, від 04 лютого 2021 року у справі № 910/17126/19, від 21 вересня 2021 року у справі № 904/5842/20, від 02 червня 2022 року у справі № 910/267/20, від 07 грудня 2023 року у справі № 910/16639/21, від 15 квітня 2021 року у справі № 910/17929/19, від 15 липня 2021 року у справі № 904/4598/20, від 27 січня 2022 року у справі № 910/16243/20, від 04 травня 2023 року у справі № 910/21510/21, від 14 березня 2024 року у справі № 922/1225/23, від 13 лютого 2018 року у справі № 914/456/17, від 20 березня 2018 року у справі № 907/233/16, від 20 березня 2018 року у справі № 913/52/17, від 05 червня 2018 року у справі № 910/15019/17, від 12 червня 2018 року у справі № 922/5616/15, від 26 червня 2018 року у справі № 910/14625/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 916/505/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 918/196/18;

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України (пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України) - суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази. Зокрема, не надали належної оцінки: використанню товариств спільних IP-адрес для подання звітності, входу до пошти та банківських рахунків; спільним контактним особам (працівниця ТОВ "КСМ-Груп" ОСОБА_1 реєструвала пошту та була контактною особою ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" на майданчику "SmartTender"); телефонній комунікації між контактними особами під час проведення торгів; ідентичності показників у кошторисах (заробітна плата, загальновиробничі витрати тощо).

17. Скаржник посилається на спільність господарських інтересів товариств і відсутність між ними конкуренції.

18. Позивач звернувся до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу, в якому просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з підстав, наведених у відзиві.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Тимчасової адміністративної колегії АМК від 10 вересня 2025 року № 14-р/тк у справі № 499/60/201-рп/к.24, зокрема:

- визнано ТОВ "КСМ-Груп" таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2210-III, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються результатів торгів закупівлі "Підготовка об`єкту: "Капітальний ремонт фасадів закладу дошкільної освіти № 640 за адресою: вул. Маршала Якубовського, 1 у Голосіївському районі міста Києва до опалювального сезону та проведення заходів з енергозбереження, код ДК 021:2015-45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація)" (ідентифікатор закупівлі UA-2023-07-28-004707-а) (пункт 1);

- накладено на ТОВ "КСМ-Груп" штраф у розмірі 4 916 746,00 грн за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення (пункт 2);

- визнано, що ТОВ "КСМ-Груп" таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2210-III, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються результатів торгів закупівлі: "Будівництво водопровідної мережі від пр. Миру в м. Житомирі до смт. Лісове (коригування)", проведених КП "Житомирводоканал" (ідентифікатор закупівлі UA-2023-10-09-000381-а) (пункт 4);

- накладено на ТОВ "КСМ-Груп" штраф у розмірі 2 976 117,00 грн за порушення, зазначене у пункті 4 резолютивної частини цього рішення.

20. Розпорядженням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення АМК від 22 жовтня 2024 року № 60/201-рп/к було розпочато розгляд справи № 499/60/201-рп/к.24 за ознаками вчинення ТОВ "КСМ-Груп" та ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-III, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час участі у процедурі закупівлі, які проводилися за допомогою електронної системи "Prozorro", а саме: "Підготовка об`єкту: "Капітальний ремонт фасадів закладу дошкільної освіти № 640 за адресою: вул. Маршала Якубовського, 1 у Голосіївському районі міста Києва" до опалювального сезону та проведення заходів з енергозбереження. Код ДК 021:2015-45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація)", яка проводилася Управлінням будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ідентифікатор закупівлі в системі UА-2023-07-28-004707-а (торги-1); "Будівництво водопровідної мережі від пр. Миру в м. Житомирі до смт. Лісове (коригування)", яка проводилась КП "Житомирводоканал", ідентифікатор закупівлі в системі UА-2023-10-09-000381-а (торги-2).

21. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у оскаржуваному рішенні відділення АМК встановило такі антиконкурентні узгоджені дії:

- вхід ТОВ "КСМ-Груп" та ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" (далі в рішенні АМК - відповідачі) до аукціону через одну ІР-адресу НОМЕР_1 , а також ІР-адресу НОМЕР_2 , що свідчить про координацію дій відповідачів щодо участі в торгах-1, 2;

- подання відповідачами своїх тендерних пропозицій з ІР-адрес НОМЕР_1 , НОМЕР_2 свідчить про координацію дій відповідачів щодо участі в торгах-1, 2;

- подання відповідачами податкової звітності з однієї ІР-адреси НОМЕР_3 , яка надана у користування ТОВ "КСМ-Груп", та вхід з неї до електронної пошти, свідчить про спільне ведення відповідачами своєї господарської діяльності та єдність їх господарських інтересів;

- відповідно до банківських виписок, наданих АТ "Банк Альянс" та АТ "Укрбудінвестбанк" за період з 05 липня 2023 року по 25 вересня 2023 року, між ТОВ "КСМ-Груп" та ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" існували сталі господарські відносини, зокрема, у вигляді оплати за будівельні роботи до, під час та після проведення торгів-1;

- синхронність дій у часі під час завантаження тендерних пропозицій, зважаючи на те, що оголошення про проведення торгів-1 було оприлюднено 28 липня 2023 року, кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 05 серпня 2023 року о 00:00 вказує на системний, погоджений характер дій відповідачів у період проведення торгів-1 та свідчить про координацію поведінки між ТОВ "КСМ-Груп" та ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг", а також про узгодженість дій під час участі у вказаних торгах; синхронність дій у часі під час завантаження тендерних пропозицій, зважаючи на те, що оголошення про проведення торгів-2 було оприлюднене 09 жовтня 2023 року. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 17 жовтня 2023 року о 00:00 вказує на системний, погоджений характер дій відповідачів у період проведення торгів-1 та свідчить про координацію поведінки між ТОВ "КСМ-Груп" та ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг", а також про узгодженість дій під час участі у вказаних торгах-2;

- призначення ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" працівниці ТОВ "КСМ-Груп" ОСОБА_1. контактною особою на майданчику ТОВ "Смарттендер" електронної системи "Prozorro", відповідальною за зв`язок із замовником-1, а також здійснення ОСОБА_1 реєстрації електронної адреси для ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" свідчить про спільність господарських інтересів відповідачів та відсутність між ними конкуренції;

- за інформацією, наданою ТОВ "Лайфселл" між контактною особою ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" ОСОБА_1. за номером НОМЕР_5, та контактною особою ТОВ "КСМ-Груп" Суботовським Р. за номером телефону + НОМЕР_6 періодично відбувались телефонні розмови, що свідчить про комунікацію між контактними особами ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" та ТОВ "КСМ-Груп", а, отже, наявність обміну інформацією та координацію дій між ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" та ТОВ "КСМ-Груп" у період проведення торгів-1, 2;

- спільні особливості в локальних кошторисах;

- спільні властивості файлів, зокрема, файли тендерних пропозицій відповідачів мають однакові властивості файлів, зокрема, "Canon MF 410 Series" та "Canon MF 440 Series", і одного виробника PDF "Adobe PSL 1.4e for Canon".

22. З огляду на вищевикладене, Тимчасова адміністративна колегія АМК дійшла висновку, що така поведінка відповідачів є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону № 2210-III.

23. Не погоджуючись із вказаним рішенням Тимчасової адміністративної колегії АМК, ТОВ "КСМ-Груп" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення від 10 вересня 2025 року № 14-р/тк Тимчасової адміністративної колегії АМК в частині визнання порушення ТОВ "КСМ-Груп" законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

24. Колегія суддів зазначає, що право касаційного оскарження регулюється статтею 287 ГПК України.

25. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

26. Велика Палата Верховного Суду у пункті 60 постанови від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц зазначила, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

27. Разом з тим, вказаною підставою для касаційного оскарження - пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Цитування скаржником окремих висновків, наведених у постановах Верховного Суду, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року у справі № 274/1477/20). Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див., зокрема, підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19).

28. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. Самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України покладається на скаржника.

29. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою відповідача є рішення Господарського суду міста Києва від 17 лютого 2026 року і постанова Північного апеляційного господарського суду від 23 червня 2026 року.

30. Перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (пункти 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення цієї касаційної скарги з огляду на таке.

31. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет" (далі - Закон № 3659-XII) АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

33. Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 3659-XII у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

34. У статті 1 Закону № 2210-III визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

35. Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2210-III узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

36. За змістом статті 6 Закону № 2210-III антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої цієї статті). Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

37. Статтею 35 Закону № 2210-III передбачено, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

38. Згідно з частинами першою, другою статті 37 Закону № 2210-III у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи АМК приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.

39. Частиною першою статті 48 Закону № 2210-III визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

40. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 50 Закону № 2210-III порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

41. Статтею 59 Закону № 2210-III передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

42. За змістом частини першої статті 60 Закону № 2210-III заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

43. Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2023 року у справі № 910/5111/21, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, виснував, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними / скасування рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів і накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

44. Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2026 року у справі № 916/565/25 дійшов такого висновку:

" 8.62. Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

8.63. З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як антиконкурентні узгоджені дії.

8.64. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів аукціону (через узгодження поведінки учасниками аукціону).

8.65. Узгоджена поведінка учасників аукціону не відповідає його суті.

8.66. Господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів аукціону та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

8.67. Закон № 2210-III не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах/аукціонах/конкурсах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів.

8.68. Верховний Суд виходить з того, що суди під час розгляду справ про визнання недійсним / скасування / зміну рішення АМК, згідно з яким особі інкриміноване порушення антимонопольного законодавства у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій згідно з пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, мають дослідити та оцінити наведені АМК докази, у порядку, передбаченому статтею 86 ГПК України (як кожен доказ окремо, так і вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності) і, в разі їх підтвердження, дійти висновку щодо достатності/недостатності висновків, викладених у такому рішенні.

8.69. Вказаний висновок ґрунтується на пункті 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-III, який передбачає, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

8.70. Верховний Суд враховує саму суть процедур торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, які виключають узгодження поведінки їх учасниками, оскільки останнє не відповідає змісту змагальності. Змагальність забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону № 2210-III змагальність учасників процедур торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

8.71. Норми права, за якими відповідачем здійснена кваліфікація правопорушення (пункт 1 статті 50 та пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-III), та про неправильне застосування яких, зазначає скаржник, є загальними нормами при розгляді справ за участю органів АМК, предметом яких є визнання недійсним його рішень про притягнення суб`єкта господарювання за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів/аукціонів/конкурсів".

45. Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2026 року у справі № 910/8679/25, яка враховується при перегляді цієї справи з огляду на частину 4 статті 300 ГПК України, виснував, що ключовим у такому спорі є саме те, що змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону № 2210-III змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією. Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону № 2210. Як правильно встановив та зазначив апеляційний господарський суд у рішенні АМК встановлено факт повторюваних збігів мережевих ідентифікаторів, у тому числі таких, що не мають очевидного зв`язку з місцезнаходженням учасників торгів. У свою чергу ці обставини у сукупності із встановленими Комітетом обставинами щодо співпадіння часу та характеру здійснюваних операцій, у т.ч. і в нічний час безпосередньо вказують та підтверджують факт використання спільного або контрольованого ІТ-ресурсу. Наведене, у свою чергу, свідчить про організаційно-технічну взаємопов`язаність суб`єктів господарювання. Саме ці обставини і спростовують доводи позивача та висновки суду першої інстанції поверхневе пояснення та зазначення про те, що всі збіги IP-адрес були обумовлені виключно розташуванням офісів відповідачів в одному бізнес-центрі.

46. Верховний Суд у постанові від 16 червня 2026 року у справі № 904/3566/25 також виснував, що: "для визнання АМК вчиненого порушенням законодавства про захист економічної конкуренції достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки до участі в аукціоні та безпосередньо підчас аукціону, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час аукціону. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів аукціону (відмова від реальної конкуренції через узгодження поведінки учасників). Узгоджена поведінка учасників аукціону не відповідає його суті: підтримання реального балансу між інтересами організатора - продаж за максимальною ціною - та інтересами учасників - придбання за мінімальною ціною в умовах вільної конкуренції з іншими учасниками з різними можливостями. При цьому добровільна участь в аукціоні має свідчити про відповідний намір - придбання об`єкту - із свідомим ставленням до наявності елементу непередбачуваності, що змушує покупців змагатись за придбання шляхом підняття ціни. У такому випадку вільна конкуренція слугує дієвим механізмом підвищення ціни продажу та визначення реальної ринкової ціни об`єкту продажу. Разом з тим узгоджена поведінка учасників аукціону зменшує для них можливі ризики, підвищує прогнозованість та можливу дохідність, проте й викривляє процедуру визначення ринкової ціни та, будучи спрямованою виключно на зниження ціни придбання, не відповідає самому сенсу аукціону, що спотворює його результати, та є порушенням правил ринкової поведінки - конкуренції. Змагання у проведенні аукціону забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників аукціону з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої цінові пропозиції у вигляді ставок окремо, без обміну інформацією. Отже, аукціон передбачає здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця. Змагальність учасників таких процедур ґрунтується на тому, що кожен з них, не маючи впевненості щодо змісту та ціни пропозицій інших учасників, пропонує кращі умови, в цьому випадку - щодо ціни. У разі коли учасники домовляються між собою щодо умов своїх цінових пропозицій, усувається невпевненість, а отже, і конкуренція між ними. Така домовленість проявляється обміном інформацією, шляхом спільної підготовки та документів, надання у будь-якій формі допомоги потенційному конкуренту, пов`язаністю суб`єктів господарювання та наявністю у них спільних працівників тощо. Якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції. Таким чином, узгодження учасниками аукціону своєї поведінки усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а, отже, спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише реальної конкуренції".

47. Верховний Суд неодноразово та послідовно наголошував, що сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2024 року у справі № 910/13422/23, у пункті 8.75 постанови від 03 лютого 2026 року у справі № 916/565/25).

48. Застосування приписів статті 86 ГПК України, як норми процесуального права, має загальний характер для усіх справ. Обов`язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Тобто, з`ясування всіх юридично значущих обставин на підставі наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм (доказам) властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

49. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 ГПК України).

50. При цьому докази мають відповідати критеріям належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

51. Задовольняючи позов, господарські суди попередніх інстанцій не здійснили належного аналізу статей 1, 5, 6 Закону № 2210-III, не врахували висновків Верховного Суду щодо їх застосування, не здійснили оцінки наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 86 ГПК України у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення цього спору. Так, як убачається зі змісту оскаржуваних рішення та постанови, суди в повному обсязі не перевірили обставини наявності/відсутності узгодження (координацію) відповідачами антимонопольної справи (Товариством та іншим учасником торгів) своєї поведінки при підготовці до участі та участі в торгах, зокрема: не надали оцінки спільності господарських інтересів ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" та ТОВ "КСМ-Груп" шляхом призначення ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" працівниці ТОВ "КСМ-Груп" контактною особою на майданчику ТОВ "Смарттендер" електронної системи "Prozorro", відповідальною за зв`язок із замовником у торгах, а також здійснення реєстрації електронної адреси для ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" (пункти 61, 69, 71, 136, 139 рішення), особливостям у локальних кошторисах ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" та ТОВ "КСМ-Груп" у розділах заробітна плата, загальновиробничі витрати, розмір трудомісткості в загальновиробничих витратах та заробітна плата в загальновиробничих витратах у торгах-1 (додаток 1 до рішення); наявності комунікації між відповідачами антимонопольної справи до, під час та після підготовки до участі в торгах; подання ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" та ТОВ "КСМ-Груп" податкової звітності, здійсненням входу до електронних адрес, здійсненням керування своїми банківськими рахунками з однієї ІР-адреси НОМЕР_3 , яка використовувалася ТОВ "КСМ-Груп" (табл. 5-8, 17-19, пункт 51, 117 рішення): використання ТОВ "Буд-Інжиніринг Холдінг" ІР-адреси НОМЕР_4 , яка належить ТОВ "КСМ-Груп" (пункт 61, 126 рішення).

52. Натомість суди першої та апеляційної інстанцій оцінили кожну обставину, встановлену рішенням АМК, відокремлено від інших. Зокрема, суди констатували, що сам по собі збіг IP-адрес не є безумовним доказом змови, наявність господарських відносин між учасниками не заборонена чинним законодавством, використання подібного технічного обладнання чи програмного забезпечення є формальним, а телефонні з`єднання самі по собі не розкривають змісту розмов.

53. Однак така оцінка доказів є процесуально неповною та суперечить усталеним висновкам Верховного Суду, зокрема, викладеним у постановах від 11 червня 2020 року у справі № 910/10212/19, від 27 січня 2022 року у справі № 910/16243/20 та від 26 травня 2022 року у справі № 910/20099/20, оскільки за приписами статті 86 ГПК України суд зобов`язаний оцінити не лише кожен доказ окремо, але й їх сукупність та взаємний зв`язок. Помилково спростувавши кожен доказ окремо через відсутність "прямого підтвердження", суди попередніх інстанцій поза увагою залишили системний та одночасний характер виявлених АМК відповідних обставин.

54. При розгляді цієї категорії справ господарські суди мають керуватися стандартом доказування "балансу вірогідностей" (стаття 79 ГПК України), встановивши, чи є сукупність наданих пояснень та виявлених відповідачем обставин більш вірогідною для підтвердження факту координованої поведінки, ніж припущення про випадковий збіг таких обставин.

55. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 300 ГПК України).

56. Законодавець у частині 1 статті 236 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 статті 236 ГПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

57. Відповідно до пункту 2 частин першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

58. Згідно з частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

59. Отже, Верховний Суд, переглянувши рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного суду в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

60. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно здійснити всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів у їх сукупності та взаємозв`язку; встановити фактичні обставини щодо залучення працівниці позивача до діяльності конкурента; оцінити вірогідність збігу IP-адрес і телефонних з`єднань у контексті єдиного часового інтервалу під час підготовки до торгів та ухвалити рішення відповідно до вимог статті 236 ГПК України.

61. Враховуючи, що в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд