ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (у режимі
відеоконференції)
осіб, стосовно яких закрито
кримінальне провадження ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ( у режимі
відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвали Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2024 року та Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72021000210000001, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, та
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , кримінальне провадження щодо яких за ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України закрито.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2024 року клопотання захисника ОСОБА_6 задоволено, кримінальне провадження №72021000210000001 за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, закрито на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2025 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що місцевий суд проігнорував вимоги ч.5 ст.219 КПК України згідно якої період ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, який тривав з 24.12.2021 по 19.03.2024, не включається у строк досудового розслідування, тому дійшов передчасного висновку про те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надійшов до суду поза межами строку досудового розслідування.
Крім того, винесення детективом постанов про відмову у визнанні потерпілим від 14 червня та 30 листопада 2023 року не відновлює перебіг строку досудового розслідування, оскільки це не є слідчою дією, а висновок місцевого суду про протилежне суперечить вимогам КПК України.
Також суд першої інстанції безпідставно констатував те, що тривале ознайомлення сторони захисту було зумовлено бездіяльністю прокурора, оскільки сторона обвинувачення двічі зверталася до слідчого судді із клопотаннями про встановлення строку ознайомлення, втім ухвалами від 07 лютого та 01 серпня 2022 року у їх задоволенні було відмовлено.
Апеляційний суд допущені місцевим судом порушення не виправив, доводи апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив і відповідей на них не дав.
Посилається на невідповідність оскаржуваних судових рішень вимогам ст. 370 КПК України через їх незаконність та необґрунтованість.
Позиції інших учасників судового провадження
ПрокурорОСОБА_5 у суді касаційної інстанції підтримав скаргу з наведених у ній мотивів, просив скасувати оспорювані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також їх захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги прокурора, заперечували проти її задоволення вважали постановлені судові рішення законними та обґрунтованими.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів, наведених у скарзі, касаційний суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Згідно зі ч. 1 ст. 412 КПК України істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Мотиви Суду
Прокурор у касаційній скарзі стверджує про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону через незаконність судових рішень про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Ці доводи заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 2 ст. 419 КПК України, у разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляцію визнано необґрунтованою. Тобто суд апеляційної інстанції повинен перевірити і проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у справі матеріалами та дати на кожен вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права.
Наведених вимог закону суди не дотрималися.
Із матеріалів провадження слідує, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 й ОСОБА_9 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, виходив з того, що після повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів у порядку ст.290 КПК України, перебіг строку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні не зупинився, оскільки досудове розслідування продовжувало здійснюватися шляхом прийняття органом досудового розслідування 14 червня та 30 листопада 2023 року постанов про відмову у задоволенні клопотання ФОП про визнання потерпілим. На цій підставі суд включив у строк досудового розслідування фактично весь період до направлення обвинувального акта до суду. Крім того, суд першої інстанції вказав, що після прийняття указаних рішень, орган досудового розслідування не повідомляв сторону захисту про нове закінчення досудового розслідування. А також констатував, що тривалий строк ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування був зумовлений бездіяльністю сторони обвинувачення. Тому дійшов переконання, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надійшов до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Однак з такими висновками неможливо погодитися.
Судкасаційної інстанції нагадує, що завданням підготовчого судового провадження є перевірка процесуальних підстав для призначення судового розгляду та підготовка до розгляду матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні, якщо не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2025 року (справа № 283/1638/23) виснувала, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді.
Попри це суд першої інстанції, закриваючи кримінальне провадження №72021000210000001 стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, дослідиву підготовчому судовому засіданні всю сукупність документів та матеріалів, наданих сторонами, що не узгоджується з вимогами КПК України, які регламентують стадії підготовчого та судового розглядів.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому § 4 глави 24 цього Кодексу.
Нормами ч.5 ст.219 КПК України чітко регламентовано, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року ( справа №216/4805/20) сформульовано висновок про те, що відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 16 грудня 2021 року стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, в порядку ст.290 КПК України. Цей факт не оскаржувався і сторонами кримінального провадження.
Сторона захисту ознайомилася з матеріалами досудового розслідування 19 березня 2024 року та в цей же день обвинувальний акт щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_9 надійшов до суду.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про закриттякримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, проігнорував імперативні вимоги ч.5 ст.219 КПК України та залишив поза увагою той факт, що після належного повідомлення про завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, перебіг строку досудового розслідування зупинився і вчинення подальших будь-яких процесуальних дій щодо розслідування обставин вчинених кримінальних правопорушень було неможливим.
Крім того, суперечить вимогам кримінального процесуального закону висновокмісцевого суду про те, що під час виконання вимог ст.290 КПК України строк досудового розслідування не зупинявся, оскільки органом досудового розслідування продовжувало здійснюватися досудове розслідування шляхом прийняття окремих процесуальних рішень, а саме постанов про відмову у задоволенні клопотань ФОП про визнання потерпілим у цьому провадженні.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що процесуальні рішення або дії, які не призвели до вчинення слідчих (розшукових дій), такі як розгляд клопотань сторони захисту або відмова у проведенні процесуальної дії, не поновлює перебіг строку досудового розслідування. Відновлення досудового розслідування після його завершення у зв`язку з необхідністю проведення процесуальних дій належить до виключної компетенції сторони обвинувачення, яка приймає відповідне рішення з огляду, серед іншого, на достатність строку, визначеного статтею 219 КПК України, для вчинення відповідних дій ( див. постанови ВС у справах №753/7396/23, №147/197/22).
Також безпідставними є посилання суду першої інстанції на те, що орган досудового розслідування після винесення постанов про відмову у визнанні потерпілимзобов`язаний був повідомити сторону захисту про нове завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів в порядку ст.290 КПК України.
Суд першої інстанції не дав оцінки тому, що на момент прийняття органом досудового розслідування 14.06.2023 та 30.11.2023 згаданих постанов у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування вже було завершене. Сам факт прийняття процесуальних рішень, які не призвели до вчинення слідчих (розшукових дій), не поновлює перебіг строку досудового розслідування, тому в органу досудового розслідування не було потреби повторно виконувати вимоги ст.290 КПК України.
Висновки місцевого суду про те, що тривале ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування було зумовлено виключно бездіяльністю сторони обвинувачення теж є непереконливими.
Наводячи свої мотиви з цього приводу, суд першої інстанції вийшов за межі наданої законом функції - правозастосування й залишив поза увагою той факт, що він не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати чітко встановлений законодавцем у ст.219 КПК України порядок обчислення строків досудового розслідування. Власні міркування суду не можуть нівелювати пряму вимогу закону та бути покладені в основу висновку про порушення строків досудового розслідування.
Між тим, як убачається з матеріалів провадження, сторона обвинувачення двічі зверталася до слідчого судді із клопотаннями про встановлення підозрюваним та їх захисникам строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, втім ухвалами слідчого судді від 07 лютого та 01 серпня 2022 року у задоволенні клопотань прокурора було відмовлено.
Ураховуючи наведене, а також те, що підозрювані ОСОБА_10 та ОСОБА_9 отримали повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК України до сплину двомісячного строку досудового розслідування, то висновок суду першої інстанції про направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування є передчасним.
З огляду на викладене Суд уважає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тому вона підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, а кримінальне провадження - призначенню до нового розгляду у суді першої інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу місцевого суду в порядку апеляційної процедури, не зважив на доводи апеляційної скарги прокурора та не виправив порушення, допущені судом першої інстанції, тому ухвала апеляційного суду теж підлягає скасуванню.
У зв`язку із цим та, керуючись статтями 434, 436, 438, 412, 441, 442 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
З цих підстав Суд ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвали Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2024 року та Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2025 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.