ПОСТАНОВА
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів Гімона М.М., Мороз Л.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області в складі судді Ковалика Ю.А. від 31.08.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Жизневської А.В., Котік Т.С., Охрімчук І.Г. від 12.10.2016 у справі №562/1813/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В серпні 2016 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області (далі - УПФУ в Здолбунівському районі) відновити з 01.06.2015 року виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2016 року позовні вимоги за період з 01.06.2015 року по 03.02.2016 року залишено без розгляду.
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що її посада заступника головного редактора Здолбунівської районної газети "Нове життя" не відноситься до посад державної служби, а відтак на неї не поширюються положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" в частині припинення виплати пенсії. Вказує також, що пенсія їй була нарахована, але з вини пенсійного органу з 01.06.2015 року не виплачена, а тому ухвала Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2016 року та дії відповідача є незаконними.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 27.12.2013 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання як інвалід ІІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 01 квітня 2015 року позивачу призупинено виплату пенсії на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 02.03.2015 року (далі - Закон № 213-VІІІ).
03 серпня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила повідомити про підстави припинення виплати їй пенсії.
Відповідач листом від 10.08.2016 року №Я-89 повідомив ОСОБА_2 про відсутність підстав для поновлення пенсії з посиланням на положення ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону №213-VІІІ.
Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач працює на посаді, яка прирівнюється до державної служби за умовами і порядком оплати праці та нарахуванням пенсії, то в силу положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 р. № 911-VІІІ, не має права на виплату з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а відтак підстав для поновлення виплати пенсії позивачу немає.
Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю.
Відповідно до Переліку посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 року № 377, у друкованих засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, районні, районні у містах Києві та Севастополі ради, посада головного редактора (редактора) прирівняна до посади заступника голови ради, посада заступника редактора - посаді завідуючого відділом, начальника відділу, посада кореспондента - посаді головного спеціаліста, спеціаліста І і ІІ категорії.
Як встановлено судами, позивач з 02.02.2015 року обіймає посаду заступника головного редактора редакції Здолбунівської районної газети «Нове життя». А згідно статуту редакції Здолбунівської районної газети «Нове життя» (а.с. 5-7) засновниками вказаної газети є Здолбунівська районна державна адміністрація, Здолбунівська районнарада та трудовий колектив редакції.
Отже, журналісти державних та комунальних засобів масової інформації, в тому числі посада, на якій працює позивач, заступник головного редактора редакції Здолбунівської районної газети «Нове життя», прирівнюється до державних службовців лише в умовах і порядку оплати праці та нарахуванні пенсії, а не є державними службовцями, на яких поширюється дія Закону України "Про державну службу".
Проте, враховуючи, що ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01.06.2015 року по 03.02.2016 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, в апеляційному порядку вказана ухвала не переглядалась, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 328 КАС України не наділений повноваженнями переглядати ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не переглянуті в апеляційному порядку, позовні вимоги за вказаний період задоволенню не підлягають.
Що стосується відновлення права на отримання пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.01.2016 року, то суд касаційної інстанції зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 року внесено зміни до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абзаци другий і третій якої викладені в такій редакції: «Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».
Отже, з 1 січня 2016 року призначені пенсії не виплачуються у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи, що позивач не обіймала посаду, передбачену Законом України "Про державну службу", тобто не є державним службовцем, на якого поширюється дія вказаного Закону, а лише особою, на яку поширюються гарантії соціального захисту журналістів в частині методики та порядку нарахування пенсій державному службовцю, то виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має бути їй відновлена з урахуванням ухвали Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2016 року про залишення без розгляду частини позовних вимог, а саме: з 04.02.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосування, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд